Рішення № 79932582, 15.02.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15.02.2019

ЄУН 337/6107/18

Провадження № 2/337/822/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Ширіної С.А.

за участю секретаря - Бикової С.Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, місце знаходження: м. Запоріжжя, пр..Соборний, б.206, ЄДРПОУ 37573712, третя особа - Восьма Запорізька державна нотаріальна контора ГТУЮ в Запорізькій області, місце знаходження : м. Запоріжжя, вул. Героїв, 93-ї бригади, буд. 16-А про встановлення факту, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, належала на праві спільної часткової власності позивачу по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по ј частці кожному. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, баба позивача по справі, мати ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, спадкова маса - ј частка квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності. Заповіт ОСОБА_3 не складала. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, є її донька ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_2 які фактично прийняли спадщину, але належним чином спадкові права не оформили. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4, мати позивача по справі, після смерті якої відкрилась спадщина, спадкова маса - ј частка квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності та 1/8 частка, яку ОСОБА_4 фактично прийняла у спадщину, але належним чином не оформила свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_3, а загалом - 3/8 частини спадкової квартири. Заповіт ОСОБА_4 не складала. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є батько ОСОБА_2 та син - позивач по справі ОСОБА_1, які фактично прийняли спадщину, але належним чином спадкові права не оформили.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_2, дід позивача по справі, батько ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина, спадкова маса - ј частка квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, 1/8 частка, яку ОСОБА_2 фактично прийняв у спадщину, але не оформив свої спадкові права належним чином після смерті дружини ОСОБА_3, та 3/16 частки, яку ОСОБА_2 фактично прийняв у спадщину, але не оформив свої спадкові права після смерті доньки ОСОБА_4, а загалом - 9/16 часток спадкової квартири. Спадкоємцем першої черги (за правом представлення) є його онук позивач по справі ОСОБА_1, який фактично прийняли спадщину, але належним чином спадкові права не оформив. 15 грудня 2018 року позивач по справі ОСОБА_1 звернувся до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори з заявами про видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом на 9/16 часток квартири після померлого ОСОБА_2 та 3/16 часток квартири після померлої ОСОБА_4, а загалом на ѕ частини квартири, однак державним нотаріусом Котькорло В.В., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом з підстав відсутності у заявника оригінала правовстановлюючого документу на спадкове майно - свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, у зв'язку зь чим він звертається до суду з вказаним позовом. Крім того, з наданих нотаріусу особистих документів спадкодавців неможливо встановити спорідненість осіб, які спадкують один після одного внаслідок помилки в свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_4 при зазначенні по-батькові її матері ОСОБА_3 замість «ОСОБА_3» - «ОСОБА_3», тому факт родинних відносин між спадкодавцями і позивачем потребує визнання в судовому порядку. ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин, а саме: що він є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 по лінії матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є донькою ОСОБА_3 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, після смерті спадкодавців - матері, дідуся та бабусі, яку ОСОБА_1 фактично прийняв, але належним чином не оформив спадкові права.

Ухвалою суду від 28.12.2018 р. відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.12.2018 р. клопотання позивача про витребування доказів було задоволено та були витребувані доказі у вигляді копії свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та спадкових справ.

25.01.2019р. у справі проведено підготовче засідання, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник позивачки ОСОБА_6 не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача - територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, в судове засідання не прибув, подано заяву про розгляд справи у їх відсутність, відзиву на позов або зустрічного позову на надано.

Третя особа - Державний нотаріус Восьмої Державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув, подано заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за такими підставами.

Суд встановив, що квартира АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, копія якого знаходиться в матеріалах справи, належала на праві спільної часткової власності у рівних частинах - позивачу по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 частці кожному.

Право власності на дану квартиру за співвласниками зареєстроване у відповідності до вимог чинного на той час законодавства в ОП ЗМБТІ, запис в реєстровій книзі 273, № запису 38203 від 19 травня 2000 року. Таким чином, співвласники набули право власності на квартиру у відповідності до вимог чинного на час набуття законодавства, а саме - реєстрація права власності в ОП ЗМБТІ.

Співвласники квартири мають кровну спорідненість і є родичами між собою. Так ОСОБА_4 є матір'ю позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача, та свідоцтвом про укладення шлюбу, копії яких знаходяться в матеріалах справи. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 і дідом та бабою позивача по справі по лінії матері, що підтверджується копією свідоцтв про реєстрацію шлюбу та народження, які знаходяться в матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, баба позивача по справі, мати ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області. Актовий запис № 10106, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, спадкова маса - ј частка квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради. Заповіт ОСОБА_3 не складала.

Спадщину після смерті ОСОБА_3, враховуючи вимоги ст.ст. 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, прийняли, шляхом проживання зі спадкодавцем на час смерті спадкоємці першої черги за законом - її донька ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_2 в рівних частинах кожний - по 1/8 частці, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, копія якої знаходиться в матеріалах справи, але належним чином свої спадкові права не оформили.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадщина після смерті ОСОБА_3 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_4. Інші спадкоємці першої черги, та такі що прийняли спадщину або шляхом проживання, або шляхом подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що мають право на обов'язкову частку відсутні.

В Восьмій Запорізькій державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 49196223, номер у нотаріуса 187 від 16.04.2010 року, копія вказаної спадкової була витребувана судом та долучена до матеріалів справи.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4, мати позивача по справі, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області. Актовий запис № 9678, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, спадкова маса - ј частка квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, та 1/8 частка, яку ОСОБА_4 прийняла у спадщину, але не оформила свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_3, а загалом - 3/8 частини спадкової квартири. Заповіт ОСОБА_4 не складала.

Спадщину після смерті ОСОБА_4, враховуючи вимоги ст.ст. 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, прийняли, шляхом проживання зі спадкодавцем на час смерті спадкоємці першої черги за законом - її батько ОСОБА_2 та син - позивач по справі ОСОБА_1 в рівних частках кожний - по 3/16 частині кожний, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, копія якої знаходиться в матеріалах справи, але належним чином свої спадкові права не оформили.

Враховуючи, що протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заявили про відмову від спадщини, у відповідності до вимог ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, вони є особами, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадщина після смерті ОСОБА_4 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_5.

В Восьмій Запорізькій державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 49140900, номер у нотаріуса 160 від 07.04.2010 року, копія вказаної спадкової була витребувана судом та долучена до матеріалів справи.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_2, дід позивача по справі, батько ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області. Актовий запис № 4649, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, спадкова маса - ј частка квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, 1/8 частка, яку ОСОБА_2 прийняв у спадщину, але не оформив свої спадкові права після смерті дружини ОСОБА_3, та 3/16 частки, яку ОСОБА_2 прийняв у спадщину, але не оформив свої спадкові права після смерті доньки ОСОБА_4, а загалом - 9/16 часток спадкової квартири.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 враховуючи вимоги ст.ст. 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, прийняв, шляхом проживання зі спадкодавцем на час смерті спадкоємець за законом першої черги (за правом представлення) - його онук позивач по справі ОСОБА_1 в повному обсязі, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи, що протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України ОСОБА_1 не заявив про відмову від спадщини, у відповідності до вимог ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, він є особою, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадщина після смерті ОСОБА_2 належить ОСОБА_1 з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_7.

В Восьмій Запорізькій державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 51584390, номер у нотаріуса 346 від 17.08.2011 року, копія вказаної спадкової була витребувана судом та долучена до матеріалів справи.

15 грудня 2018 року позивач по справі ОСОБА_1 звернувся до Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори з заявами про видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом на 9/16 часток квартири після померлого ОСОБА_2 та 3/16 часток квартири після померлої ОСОБА_4, а загалом на ѕ частини квартири.

Однак, можливість реалізації позивачем своїх спадкових прав, а саме оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в нотаріальній конторі відсутня.

Постановами Котькорло В.В., державного нотаріуса Восьмої запорізької державної нотаріальної контори, № 2112/02-31, № 2111/02-31 від 15 грудня 2018 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом з підстав відсутності у заявника оригінала правовстановлюючого документу на спадкове майно - свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради.

Можливість оформлення позивачем спадкових прав в нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відсутня також і у зв'язку з тим, що особи, які спадкували один після одного не оформили свої спадкові права, та із наданих нотаріусу особистих документів спадкодавців неможливо встановити спорідненість осіб, які спадкують один після одного внаслідок помилки в свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_4 при зазначенні по-батькові її матері ОСОБА_3 замість «ОСОБА_3» - «ОСОБА_3». Таким чином, вирішення питання про право на спадкування, у зв'язку з тим, що в особистих документах спадкодавців внаслідок помилки в свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_4 при зазначенні по-батькові її матері ОСОБА_3 замість «ОСОБА_3» помилково зазначено «ОСОБА_3», залежить від вирішення питання про встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцями.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, в т.ч. шляхом визнання права власності.

Згідно з ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування"зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз'яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об'єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

Крім того, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини,які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_8

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що позивачка ОСОБА_8 правомірно набула право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її батька, оскільки вона є єдиним спадкоємцем за законом. Позивачка як спадкоємиця за законом у встановленому законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була відкрита спадкова справа, однак не може отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, що підтверджено належним чином - постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а також наявністю помилки при написанні у правовстановлюючому документі по-батькові спадкодавця , що залежить від вирішення питання про встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцями.

Однак, на думку суду, відсутність правовстановлюючого документа про право власності спадкодавця не позбавляє спадкоємців права на спадщину, оскільки вона належить їм з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 293-294, 315 ЦПК України встановлення фактів що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, зокрема встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, провадиться в судовому порядку. Якщо вирішення питання про встановлення факту, що має юридичне значення. взаємопов'язане зі спором про право, вирішення провадиться судом в порядку позовного провадження (ст. 294 ч.6 ЦПК України).

Таким чином, вирішення питання про право на спадкування, у зв'язку з тим, що в особистих документах спадкодавців внаслідок помилки в свідоцтві про народження спадкодавця ОСОБА_4 при зазначенні по-батькові її матері ОСОБА_3 замість «ОСОБА_3» помилково зазначено «ОСОБА_3», залежить від вирішення питання про встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцями.

У зв'язку з відсутністю імперативної заборони, вирішення даного питання в порядку позовного провадження не суперечить вимогам ст. 5 ЦПК України.

Факт родинних відносин між спадкодавцями та позивачем по справі підтверджується наступним: Згідно свідоцтва про народження позивача по справі ОСОБА_1, копія якого знаходиться в матеріалах справи, в графі мати зазначено російською - «ОСОБА_4» . Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, копія якого знаходиться в матеріалах справи мати позивача по справі змінила прізвище на «ОСОБА_4» після народження позивача по справі. Таким чином свідоцтвом про укладення шлюбу та свідоцтвом про народження позивача по справі підтверджено родинний зв'язок між позивачем по справі та ОСОБА_4 - його матір'ю.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, копія якого знаходиться в матеріалах справи дівоче прізвище ОСОБА_3, зазначено батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Таким чином, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 підтверджено родинний зв'язок між нею та ОСОБА_2 - її батьком, і таким чином між позивачем та його дідом ОСОБА_2 Однак по-батькові матері зазначено помилково «ОСОБА_3», замість «ОСОБА_3». Наявність саме помилки в свідоцтві про народження ОСОБА_4, і дійсне по-батькові її матері підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу між її батьками, в якому по-батькові ОСОБА_3 зазначено вірно «ОСОБА_3».

Так як всі інші дані матері ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в усіх документах, що підтверджують кровну спорідненість всіх співвласників майна, зазначені ідентично і повністю співпадають, з наданих документів вбачається, що зазначення в свідоцтві про народження ОСОБА_4 по-батькові її матері як «ОСОБА_3», зроблено внаслідок помилки в написанні.

Родинні відносини між позивачем та іншими співвласниками майна також підтверджено як довідками про склад сім'ї, документами на квартиру, із змісту яких вбачається що всі співвласники майна мешкали разом і були однією сім'єю, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що розбіжності в написанні по-батькові в свідоцтві про народження ОСОБА_4 її матері ОСОБА_3 не є суттєвими, наявні в матеріалах справи документи підтверджують родинний зв'язок між позивачем та спадкодавцями по справі, тому на думку суду є достатньо підстав для встановлення родинних відносин між позивачем і ОСОБА_3, а саме: що він є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 по лінії матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є донькою ОСОБА_3

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач позбавлений права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, яка залишилась після смерті його матері, баби та дідуся , чим порушується (не визнається) її право власності на спадкове майно. Тому, виходячи з вимог справедливості та розумності, це право на підставі ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст.15,16,316,321,328,392,1216,1218,1223,1261,1268,1269 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265,293-294,315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, місце знаходження: м. Запоріжжя, пр..Соборний, б.206, ЄДРПОУ 37573712, третя особа - Восьма Запорізька державна нотаріальна контора ГТУЮ в Запорізькій області, місце знаходження : м. Запоріжжя, вул. Героїв, 93-ї бригади, буд. 16-А про встановлення факту, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідним онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 по лінії матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є донькою ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем міста Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на 3/16 частин квартири АДРЕСА_1:

- на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ,на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради.

- на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, але не оформила свої спадкові права;

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем міста Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 9/16 частин квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7:

- на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_2, виданого 17.04.2000 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради,

- на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, яку ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, але не оформила свої спадкові права,

- на 3/16 часток квартири АДРЕСА_1, яку ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, але не оформив свої спадкові права.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2019 року.

Суддя С.А. Ширіна