Рішення № 79932382, 04.02.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6422/18

2/212/496/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Козлова Ю.В.,

за участю секретаря: Стрижак Є.С.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_4, представник позивача адвокат ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров’я, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2018 року представник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду від його імені з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із ушкодження здоров’я. В обґрунтування позову зазначив, що 08 вересня 2017 року з вини відповідача з ОСОБА_4 під час виконання трудових обов’язків стався нещасний випадок з тяжким наслідком що призвело до виникнення тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому лонної та сідничної кісток з обох сторін. Уламковий перелом крижі ліворуч, лівої підзвздовшної кістки. Закрита травма живота – забій передньої черевної кістки. Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_4 втратив професійну працездатність, ступінь якої дорівнює 65 %, та встановлено другу групу інвалідності. В позовній заяві зазначено, що після отриманої травми ОСОБА_4 змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. На даний час його самопочуття не поліпшується. У зв'язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача. Останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, і нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, позбавляє ОСОБА_4 можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності в молодому віці, позивач систематично має необхідність отримання медичної допомоги, відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні н фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах ОСОБА_4, який в тому числі не має можливою приділяти належної уваги, своїй родині, а саме дружині та дитині, які мають потребу в ньому як чоловіка, батька і годувальника родини. На підставі зазначеного позивач ОСОБА_4 та його представник – адвокат ОСОБА_1 вважають, що за таких обставин Відповідач має відшкодувати ОСОБА_4 моральну шкоду, яка була завдана внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом у розмірі 99 715,00 грн. (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб).

Ухвалою суду від 28 серпня 2018 року справу прийнято до розгляду у спрощеному позовному провадженні та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалами суду від 08 жовтня 2018 року та від 05 грудня 2018 року розгляд справи було відкладено на підставі клопотання представника відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала в повному обсязі. Проти задоволення позову заперечувала, аргументуючи це тим, що власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган звільняються від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не є причиною моральної шкоди, а оскільки причиною трудового каліцтва є грубе порушення позивачем трудової і виробничої дисципліни, тому моральна шкода з відповідача до стягнення не підлягає на підставі ст.1167 ЦК України. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки на її думку, моральні страждання позивача не доведені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.ст.15,16 ЦК України, ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час перебував в трудових відносинах з відповідачем та 08 вересня 2017 року з ним стався нещасний випадок під час виконання трудових обов’язків. Відповідно до акту № 44а/71 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 27 грудня 2017 року та акту проведення спеціального (додаткового) розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 27 грудня 2017 року уповноваженою комісією було встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, причини настання нещасного випадку тощо.

Відповідно вищевказаних актів, комісія вважає, що особою, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку є: потерпілий ОСОБА_4 – електрослюсар черговий та з ремонту устаткування дільниці № 55 шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», який під час виконання робіт не подбав про особисту безпеку та здоров’я, а також про безпеку та здоров’я оточуючих людей та не виконував роботу на зазначеному робочому місці чим порушив «Інструкцію з охорони праці», а також підземний прохідник ОСОБА_5, який під час проведення ремонтних робіт навантажувально–доставочної машини (підземної) допустив управління нею особою, яка не мала права керування, чим також порушив «Інструкцію з охорони праці».

Відповідно до довідки МСЕК № 048327 серії 12ААА від 03 січня 2018 року ОСОБА_4 первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності до 01 лютого 2019 року.

За результатами повторного огляду ОСОБА_4 30 січня 2019 року висновком МСЕК йому встановлено третю групу інвалідності строком до 01 лютого 2020 року та третю групу інвалідності за трудовим каліцтвом та 60 % втрати професійної працездатності.

Так, наявність трудового каліцтва у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими медичними виписками, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров'я.

Згідно зі ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого вважаються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язана з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ст.173 КЗпП України).

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я, яке призвело до втрати професійної працездатності позивача, та відповідно до ч.5 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому індексації не підлягає.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справи про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Також підлягають з'ясуванню, і піддержується факт заподіяння моральної шкоди чи фізичних страждань немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі оцінюється заподіяна моральна шкода.

З урахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати саме відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження здоров'я позивача на виробництві та моральних страждань потерпілого.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, а також факт, який не оспорювався представником позивача, що провина в настанні нещасного випадку в певній мірі покладена й на позивача.

Встановлюючи розмір відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 51 867 гривень (27 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб) без утримання податку з доходу фізичних осіб, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Відповідно Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23,1167,1168,1172 ЦК України, ст.12 Закону України "Про охорону праці", ст.ст.153, 237-1 ч.1, КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4, представник позивача адвокат ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров’я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 на відшкодування суму моральної шкоди, у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі - 51 867 (п’ятдесят одну тисячу вісімсот шістдесят сім) гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 704,80 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення виготовлено 11 лютого 2019 року.

Суддя: Ю. В. Козлов