Ухвала суду № 79932052, 11.02.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1614/19

Провадження № 1-кс/201/1068/2019

УХВАЛА

іменем України

11 лютого 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - слідчого судді Трещова В.В.

з секретарем

судового засідання - Дідик М.Ю.

за участю:

прокурора - Єрьоменко Д.О.

слідчого - Поповича Д.В.

захисника - Мелешка А.В.

підозрюваного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12019040650000352 від 09.02.2019 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Поповіча Д.В., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Єрьоменко Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що в невстановленому місці на у невстановлений час, зустрівся разом із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, де у останніх виник злочинний умисел, направлений на викрадення кабельно-провідникової продукції поєднаний з проникненням у сховище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, після чого останні розподіливши ролі кожного учасника, направились на місце скоєння злочину а саме за адресою АДРЕСА_1

Далі прибувши на місце а саме за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3, діючий за попередньою змовою з ОСОБА_7, та ОСОБА_6, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, поєднаний з проникненням у сховище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, використовуючи заздалегідь підготовлений залізний лом, шляхом піддягання металевої кришки люку колодязя, який перешкоджав доступ до приміщення для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, проникли до підземної кабельної каналізації, розташованої за адресою АДРЕСА_1, таким чином проникли до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції. Далі, ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_6, відповідно до відведених кожному злочинних ролей, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, вчинене групою осіб, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, кожний за допомогою заздалегідь підготовленої пили для металу, перерізали частини кабельної траси инв№54530 котра належить КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, довжиною 10 метрів, вартістю 6750,00 гривень таким чином викрали фрагменти кабельної продукції та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд..

Умисні дії ОСОБА_3, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

09.02.2019 встановивши наявність достатніх доказів, а саме: показання свідка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, пред'явленням ОСОБА_3, для впізнання свідку ОСОБА_9, який серед пред'явлених осіб для впізнання впізнав ОСОБА_3, як чоловіка, якого він, бачив 09.02.2019 року у ранковий час, котрі діставали з колодязя три мишки білого кольору, після чого несли їх у напрямок Набережній Січеславської, показання свідка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, оглядом місця події в ході котрого було вилучено 3 білих мішки всередині із металом сірого кольору складеним в декілька разів у кількості 6 одиниць та визнання їх речовим доказом, ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 09.02.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650000352 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, при цьому підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 09 квітня 2019 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 38 420 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_3, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Трещов