Ухвала суду № 79930194, 18.02.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7925/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ТзОВ «Уж-Буд-Інвест» до ОСОБА_1, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт та скасування наданих виконавчим комітетом Ужгородської міської ради вихідних даних, містобудівних умов та обмежень, технічних умов, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Уж-Буд-Інвест» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт та скасування наданих виконавчим комітетом Ужгородської міської ради вихідних даних, містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

В судові засідання призначені на 03.12.2018 року, 28.12.2018 року та на 18.02.2019 року представник позивача ТОВ «Уж-Буд-Інвест» не з'явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (№8800023511121, №8800023737073). Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1, представник виконавчого комітету Ужгородської міської ради та третя особа в судове засідання не з'явилися потворно, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.240 КАС України, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.

Європейський Суд з Прав Людини у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивач, як ініціатор звернення має з'являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні. Позивач та його представник мали реальну можливість прибути на слухання та виконати покладений на них ст. 44 КАСУ обов'язок сприяння суду своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу, проте цього не зробили.

Судом здійснювалися виклики позивача на адресу зазначену ним у позові, однак на адресу суду повертаються повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою «за закінчення терміну зберігання», а тому суд позбавлений іншої можливості забезпечити явку позивача в судове засідання.

В матеріалах справи міститься виключно клопотання від представника позивача про зупинення провадження по справі до вирішення іншої справи яка розглядається у Львівському апеляційному господарському суді.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Оскільки питання про зупинення провадження по справі, повинно розглядатися в судовому засіданні, в ході якого суд заслуховує позицію сторін та перевіряє об'єктивну можливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що суд об'єктивно позбавлений, так як представники позивача в судові засідання не з'являються, то суд приходить до висновку, що подане ними клопотання, за обставин неявки в судові засідання представників позивача, є необґрунтованим та не підтриманим, а тому в задоволенні такого слід відмовити.

Разом з тим, зважаючи на те, що представники позивача повторно не з'явилися в судове засідання, причини поважності своєї неявки не повідомили суд, не направили до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності чи про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що поданий ТзОВ «Уж-Буд-Інвест» позов, на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАСУ, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.240 ч.1 п.4, 248, 250, 251, 289, 294 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ТзОВ «Уж-Буд-Інвест» до ОСОБА_1, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт та скасування наданих виконавчим комітетом Ужгородської міської ради вихідних даних, містобудівних умов та обмежень, технічних умов - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя В.М. Малюк