Рішення № 7989815, 15.02.2010, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-186/ 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі – Каменєвій Н.В.

за участю прокурора- Чалого М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах військової частини А 3840 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за втрачене військове майно,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь військової частини матеріальну шкоду за нестачу військового майна в розмірі 6229,32 грн.

25.11.2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просить поновити строк позовної давності для звернення до суду та стягнути з відповідача на користь військової частини матеріальну шкоду в розмірі 6229,32 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив, що відповідач під час проходження військової служби згідно з наказом командира військової частини А3840 від 7.12.2004 року № 1062 був відповідальний за облік, приймання, збереження, прийом та видачу техніки військ РХБ захисту. При його звільненні з військової служби нестач відповідної техніки виявлено не було. Однак ревізією, проведенною у військовій частині з 27.08.по 14.09.2007 року було виявлено нестачу рухомого військового майна РХБЗ на суму 36493,06 грн. Службовим розслідуванням було виявлено нестачу майна, яке рахувалось за відповідачем на загальну суму 7345,25 грн. 11.12.2007 року ОСОБА_1 частково погасив нестачу шляхом передачі до військової частини ГСП-11 та манометра АДДК на суму 1115,94 грн.

Представник військової частини А 3840 в судовому засіданні на задоволені позову наполягає та пояснив, що згідно з наказом командира військової частини А 3840 № 612 від 25.09.2007 р. проведено службове розслідування по факту нестачі військового майна РХБ захисту майором ОСОБА_2, заступником командира БЗ та РТЗ з ГП. Виявлено нестачу приладів 1 шт. ІМД-1С, 1 шт. ІМД- 21С та списаних 1 од. ГСП-11, 2 шт. манометри до АРС-14, 20 шт. манометрів до АДДК на загальну суму 7345,25 грн., яка рахувалась за колишнім командиром інженерно – аеродромного взводу аеродромно–експлуатаційної роти старшим прапорщиком ОСОБА_1, якого було виключено зі списків військової частини А 3840 26.10.2005 р. без розрахунку зі службою РХБЗ.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що майно, яке рахувалося за ним в період служби знаходилось в наявності як до його звільнення в запас так і в продовж зазначеного періоду після звільнення. За період з 2004 р. по 2007 р. майно було в наявності, т.б. в той час, коли він був відповідальним за це майно. Таким чином, він не мав ніякого відношення до втрати вказаного майна після його звільнення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що з 03.01.2008 р. була заведена нова книга обліку недостач матеріальних коштів, в якій майно, яке було в наявності раніше, стало рахуватися як невистачаюче. Таким чином, майно, вказане в позові як втрачене, стало таким тільки після 2 років і 2 місяців передачі відповідачем цього майна в частину при звільнені. Що вказує на те, що втрата цього майна відбулася значно пізніше після звільнення ОСОБА_1 в запас. Вважає, що в позові слід відмовити у зв’язку зі скінченням строку давності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника військової частини, відповідача та його представника, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.

Проведеною прокурорською перевіркою у військовій частині А 3840 встановлено, що 26.10.2005 року наказом по військові частині А 3840 старший прапорщик ОСОБА_1, командир інженерно – аеродромного взводу аеродромної роти батальйону аеродромного – технічного забезпечення (БАТЗ) був виключений зі списків особового складу військової частини /а.с. 22/.

Старший прапорщик ОСОБА_1 під час проходження військової служби був відповідальний за облік, приймання, збереження, прийом та видачу техніки військ РХБ захисту, відповідно до наказу командира військової частини А 3840 від 07.12.2004 р. № 1062 /а.с. 23/.

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно – це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально–мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно – просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку тощо.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

При звільненні з військової частини недоліків та нестач відповідної техніки військ РХБ захисту служби РХБ захисту, що перебувало на відповідальному зберіганні та закріплене за старшим прапорщиком ОСОБА_1 виявлено не було.

З 27.08.2007 року по 14.09.2007 року у військовій частині А 3840 проводилась ревізія Територіальним Південним контрольно–ревізійним управлінням, за підсумками якої виявлено нестачу рухомого військового майна РХБЗ на суму 36493,06 грн. Згідно з наказом командира військової частини № 612 від 25.09.2007 р. /а.с. 24/ було проведено службове розслідування по факту нестачі військового майна РХБЗ. Службовим розслідуванням було виявлено нестачу майна, яка рахувалась за колишнім командиром інженерно – аеродромного взводу аеродромної роти БАТЗ старшим прапорщиком ОСОБА_1, а саме: 1 шт. – ІМД-1С, 1 шт. – ІМД – 21С та списаних 1 од. ГСП – 11,2 шт. манометри до АРС – 14,20 шт., манометрів до АДДК на загальну суму 7345,25 грн. /а.с. 27/.

За результатами службового розслідування встановлено, що нестача виникла в результаті порушення вимог розділу 9 Наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», безконтрольності начальника служби РХБЗ майора ОСОБА_6 та не було своєчасно виявлена в результаті неякісної роботи інвентаризаційної комісії військової частини А 3840.

Згідно витягу з наказу № 1000 від 10.12.2007 р. /а.с. 25/ про покарання винних щодо нестачі військового майна служби РХБ захисту було виявлено нестачу приладів 1 шт. ІМД-1С, 1 шт. ІМД- 21С та списаних 1 од. ГСП-11, 2 шт. манометри до АРС-14, 20 шт. манометрів до АДДК на загальну суму 7345,25 грн., яка рахувалась за колишнім командиром інженерно – аеродромного взводу аеродромно–експлуатаційної роти старшим прапорщиком ОСОБА_1, якого було виключено зі списків військової частини А 3840 26.10.2005 р. без розрахунку зі службою РХБЗ. Нестача виникла в результаті безконтрольності начальника служби РХБЗ майора ОСОБА_6 та не була своєчасно виявлена в результаті неякісної роботи інвентаризаційної комісії військової частини А 3840.

За результатами службового розслідування наказом командира військової частини А 3840 від 10.12.2007 р. № 1000 відповідні особи притягнуті до дисциплінарної та матеріальної відповідальності /а.с. 54-58/.

Про результати проведеного службового розслідування та роботи територіальним Південним контрольно – ревізійним управлінням ОСОБА_1 був повідомлений особисто. Факт недостачі та суму він визнав і виявив бажання відшкодувати її добровільно. 11.12.2007 р. ОСОБА_1 частково погасив нестачу шляхом передачі до військової частини А 3840 ГСП- 11 та монометра АДДК на суму 1115,94 грн., у зв’язку з чим сума до стягнення зменшилась до 6229,32 грн.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона працює головним бухгалтером в військовій частині А 3840. ОСОБА_1 був матеріально відповідальний за хімвзвод, отримав по накладній в підзвіт зброю, прилади, хімічне знаряддя, розписався в книзі обліку. Перед його звільненням в запас йому була виписана накладна на здачу підзвітного майна, він здав на склад зброю, хімзахист, а прибори не здав. При перевірці КРУ була виявлена недостача приборів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він усім хто звільняється зі служби підписує обхідні листи, а ОСОБА_1 до нього не підходив з обхідним листом.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що з часу звільнення ОСОБА_1 він нічого не повертав у частину. В накладній відмічалося, що за ОСОБА_1 рахувалися прибори, він приходив і здавав їх, що відповідач не здав він не викреслював. Він знав, що ОСОБА_1 звільняється і не питав коли він здасть прибори. ОСОБА_1 дали обхідний лист, а він в обхід їх служби звільнився невідомо як, не здавши майно, яке за ним рахувалось.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року № 1934-ХІІ та ст.ст. 2, 10 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року № 1932-ХІІ Збройні Сили України – це військове формування на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності, організаційно Збройні Сили України складаються із органів військового управління, об’єднань, військових частин, закладів, установ та організацій. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та п. 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2006 р. № 1080 є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Оскільки діючим законодавством на Міністерство оборони України, як на центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення ЗС України необхідними матеріальними ресурсами, то відповідно Міністерство оборони України уповноважене державою виступити при необхідності від імені держави в судах у разі порушення інтересів останнього.

Згідно наведених вимог законів Міністерство оборони України здійснює централізоване керівництво військовими частинами і установами, до числа яких відноситься й військова частина А 3840, яка відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21.09.1999 року № 1076-ХІV утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Згідно зі ст.ст. 2, 3 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності, зокрема, усіх ланок воєнної організації, до переведення, при необхідності з мирного на воєнний стан та відсічі збройної агресії, а підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, формування та реалізацію воєнної, воєнно– економічної, військово–технічної та військово–промислової політики держави, забезпечення Збройних Сил України матеріальними та фінансовими ресурсами, підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави. А отже шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України, структурним підрозділом якого є військові частини, це безпосередня шкода інтересам держави.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки прокурору гарнізону стало відомо про наявність недостачі у 2007 році, після надходження акту документальної ревізії та наказу командира в/ч А 3840 від 10.12.2007 року № 1000, суд вважає, що має бути застосоване загальне правило обчислення строку позовної давності, тобто починаючи з 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тому суд вважає, що з відповідача на користь військової частини А 3840 слід стягнути суму матеріальної шкоди в сумі 6229,32 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 73, 212 ЦПК України, ст. ст. 261, 1166 ЦК України, Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Законом України «Про оборону України», Законом України «Про Збройні Сили України», суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_5 військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах військової частини А 3840 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за втрачене військове майно задовольнити.

Поновити військовому прокурору строк позовної давності для звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А 3840 (р/р 39219000081011, код ЗКПО 23787406 в УДК Запорізької області, МФО 813015) матеріальну шкоду у розмірі 6229,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 62,29 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. (р/р 31217259700013 код бюджетної класифікації – 22050000 ЄДРПОУ – 34676932 Банк: ГУ ДКУ в Запорізькій області МФО 813015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а потім апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: