Рішення № 79896738, 14.02.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Справа № 915/1147/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. за участю секретаря судового засідання Степанової І.С., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТАЛАНПРОМ”, 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Римаренків, 24 (код ЄДРПОУ 30033103),

до відповідача: державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект”, 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-А (код ЄДРПОУ 31821381),

про: стягнення 344841,92 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гура Н.І. за дов.

від відповідача: Міняйло О.М., адвокат,

СУТЬ СПОРУ.

22.10.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю “ТАЛАНПРОМ” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 1082 від 19.10.2018 року до державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” про стягнення грошових коштів у сумі 344841,92 грн., з яких:

- 278418,00 грн. – основна заборгованість за договором № 2829 від 10.01.2018 року;

- 56016,42 грн. – пеня;

- 5557,77 грн. – інфляційні втрати;

- 4849,73 грн. – 3% річних.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв’язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали суду від 26.10.2019 року позивачем отримано 02.11.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42).

07.11.2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 12.12.2018 року.

12.12.2018 року розгляд справи не відбувся у зв’язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року розгляд справи призначено на 15.01.2019 року.

15.01.2019 року розгляд справи не відбувся у зв’язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року розгляд справи призначено на 14.02.2019 року.

14.02.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

27.11.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 49-51)

05.12.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 55-57).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2829 від 10.01.2018 року щодо оплати поставленого товару.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що період нарахування пені є більшим, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України. Крім того просить зменшити розмір пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан та відсутність завданих збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

10.01.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ТАЛАНПРОМ”, як постачальником, та державним підприємством “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект”, як покупцем, укладено договір № 2829 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту (далі – товар), зазначений в специфікаціях, що є додатком (додатками) до цього Договору, а покупець зобов’язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним Договором (а.с. 11-16).

Відповідно до п. 1.2 Договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікацією №1 та іншими специфікаціями, які в подальшому, при виробничій необхідності, можуть бути оформлені та підписані сторонами.

Відповідно до п. 3.2 Договору постачальник зобов’язується поставити товар на умовах поставки СРТ м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42а (склад покупця), відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів “INCOTERMS” у редакції 2010 року.

Відповідно до п. 3.6 Договору товар поставляється в наступні строки: 30 календарних днів з моменту отримання передоплати.

Відповідно до п. 3.8 Договору поставка здійснюється на підставі та у відповідності до підписаної сторонами специфікації (специфікацій).

Відповідно до п. 4.3 Договору сума Договору на момент підписання специфікації №1 становить 397740,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата по даному Договору здійснюється наступним чином: передоплата у розмірі 30% від суми специфікації здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату, а остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше 15-ти банківських днів від дати поставки товару і за умови здійснення постачальником реєстрації податкової в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п. 7.14 Договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов’язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

10.01.2018 року сторони підписали специфікацію №1 до Договору (а.с. 17), якою погодили поставку товару на загальну суму 397740,00 грн. (265650+65800+ПДВ20%):

- черевики юхтові на маслобензостійкій підошві р-р 36-47 ГОСТ 12.4.137-2001, ДСТУ 3962-2000, кількістю 1150 пар, за ціною 231,00 грн. за пару, загальною вартістю 265650,00 грн. (1150 х 231,00);

- напівчеревики на маслобензостійкій підошві р-р 36-47 ГОСТ 12.4.137-2001, ДСТУ 3962-2000, кількістю 280 пар, за ціною 235,00 грн. за пару, загальною вартістю 65800,00 грн. (280 х 235,00)

На виконання умов Договору відповідачем 06.02.2018 року було здійснено попередню оплату товару на загальну суму 119322,00 грн. (397740,00 х 30%), що підтверджується банківською випискою (а.с. 23).

Позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 397740,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№22 від 23.02.2018 року на суму 78960,00 грн. (а.с. 18);

№23 від 23.02.2018 року на суму 317394,00 грн. (а.с. 19);

№30 від 12.03.2018 року на суму 1386,00 грн. (а.с. 21)

Залишок заборгованості за поставлений товар складає 278418,00 грн. (397740,00 - 119322,00).

Кінцевий строк розрахунку за поставлені партії товару відповідно складає:

- за накладною №23 від 23.02.2018 року – до 19.03.2018 року;

- за накладною №30 від 12.03.2018 року – до 02.04.2018 року.

23.08.2018 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №912 від 23.08.2018 року (а.с. 24-28).

Відповідь на претензію відповідачем не надана, заборгованість не сплачена, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов’язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога про стягнення основної заборгованості за договором № 2829 від 10.01.2018 року в сумі 278418,00 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 56016,42 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п. 7.14 Договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 20.03.2018 року по 17.10.2018 року.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, по кожному окремому зобов’язанню. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 6).

Враховуючи викладене, вимога про стягнення пені в сумі 56016,42 грн. є обґрунтованою.

Заперечення відповідача щодо порушення позивачем приписів ч. 6 ст. 232 ГК України відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У Договорі сторони домовились, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення (п. 7.14 Договору).

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Представник позивача проти зменшення розміру пені заперечував.

Будь-яких доказів на підтвердження скрутного фінансового стану відповідачем не надано. Будь-яких інших виключних обставин, які є підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення пені також не наведено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4849,73 грн. та інфляційних втрат у сумі 5557,77 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 20.03.2018 року по 17.10.2018 року, та інфляційні втрати за період з квітня по вересень 2018 року, по кожному окремому зобов’язанню.

Розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат (а.с. 6-7) є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 5172,64 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект”, 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-А (код ЄДРПОУ 31821381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТАЛАНПРОМ”, 42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Римаренків, 24 (код ЄДРПОУ 30033103) 278418 грн. основного боргу за договором, 56016, 42 грн. пені, 5557,77 грн. втрат від інфляції, 4849,73 грн. трьох відсотків річних, 5172,64 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 19.02.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв