Ухвала суду № 79896549, 18.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" лютого 2019 р. Справа № 911/971/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Т.А. Груп" б/н від 18.02.2019 про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Т.А. Груп", 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Щолківська, будинок 1/3

до Приватного акціонерного товариства "Кранобудівна фірма "Стріла", 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б

про зобов’язання виконати умови договору купівлі-продажу частини нерухомого майна – комплексу б/н від 04.06.2015

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Шалденко Є.М. (посв.б/н від 25.07.2012; ордер КВ№425872 від 15.02.2019);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Бабенко І.С. (посв. №6849/10 від 05.09.2018; дог. б/н від 24.10.2018).

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.Т.А. Груп" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кранобудівна фірма "Стріла" про зобов’язання виконати умови договору купівлі-продажу частини нерухомого майна – комплексу б/н від 04.06.2015.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватного акціонерного товариства "Київобленерго".

Ухвалою від 06.02.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Позивачем 18.02.2019 подано заяву про забезпечення позову б/н від 18.02.2019 шляхом заборони ПрАТ "Кранобудівна фірма "Стріла" вчиняти дії щодо відступлення договірної потужності, наданої відповідно до договору про постачання електричної енергії №330 від 25.11.2013 на користь третіх осіб (інших субспоживачів (заявників), які бажають приєднатися до системи розподілу електричної енергії через розподільну підстанцію РП-28, що належить на праві власності ПрАТ "Кранобудівна фірма "Стріла", за рахунок зменшення договірної потужності ПрАТ "Кранобудівна фірма "Стріла", або вже приєднаних субспоживачів до системи розподілу електричної енергії через розподільну підстанцію РП-28, що належить на праві власності ПрАТ "Кранобудівна фірма "Стріла", які виявили бажання збільшити обсяг договірної потужності за рахунок зменшення договірної потужності ПрАТ "Кранобудівна фірма "Стріла".

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що оскільки відповідач до цього часу не звернувся до ПрАТ "Київобленерго" з заявою про переукладення договору №330, існує ризик для позивача, що за умови відступлення відповідачем на корить третіх осіб (інших субспоживачів (заявників) дозволеної до використання договірної потужності, призведе до неможливості виконання пункту 9.4. Договору, оскільки ПрАТ "Кранобудівна фірма "Стріла" не матиме дозволеної до використання договірної потужності, в рахунок зменшення якої може бути відступлено потужність в розмірі 0,5 МВт на користь позивача.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз'яснено, що: особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а суд має здійснити оцінку обґрунтованості таких доводів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційне ускладнення при відновленні порушених прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну загрозу ускладнення виконання рішення у даній справі не є достатньо обґрунтованими, а тому суд у відповідності до статті 140 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Т.А. Груп" про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 статті 140 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,50 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Б.Т.А. Груп" у забезпеченні позову у справі №911/971/18.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 19.02.2019