Ухвала суду № 79896385, 19.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про відвід судді

м. Київ

19.02.2019

Справа № 910/15396/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Продакт”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі”

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 14.02.2019 року «Про відвід судді» представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” – адвоката Фоменка С.О.

Суддя Котков О.В.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджи Продакт” (позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.11.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” (відповідач) про стягнення суми попередньої оплати за договором постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 року в розмірі 2 336 720,11 грн. (два мільйони триста тридцять шість тисяч сімсот двадцять гривень 11 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором постачання природного газу № 2003/2 від 20.03.2017 року щодо повернення позивачу суми переплати за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/15396/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, задоволено клопотання про відкладення розгляду справи представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” – адвоката Фоменка С.О., підготовче засідання відкладено на 05.02.2019 року.

В підготовчих засіданнях 05.02.2019 року та 12.02.2019 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 14.02.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/15396/18 до судового розгляду по суті на 14.03.2018 року.

18.02.2019 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” – адвоката Фоменка С.О. надійшла заява б/н від 14.02.2019 року «Про відвід судді». Вказана заява була направлена до суду засобами поштового зв’язку 14.02.2019 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті в якому надійшла вказана заява.

За твердженнями заявника, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді та свідчать про його заінтересованість у розгляді справи, є процесуальні дії, вчинені судом у попередньому судовому засіданні 12.02.2019 року. Зокрема, 12.02.2019 року після оголошення перерви у судовому засіданні до 14.02.2019 року о 12:30 год. представник позивача - адвокат Бодюк В.А. звернувся до головуючого судді та звинуватив відповідача у затягуванні розгляду справи, що на думку адвоката Бодюка В.А. полягає у поданні відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі. Серед іншого, адвокат Бодюк В.А. при зверненні до головуючого судді Коткова О.В. зазначив, що останній пообіцяв винести рішення у справі № 910/15396/18 до кінця лютого 2019 року. При цьому, головуючий суддя Котков О.В. не заперечив факту надання стороні по справі обіцянки, виправивши представника Бодюка В.А. лише щодо закінчення стадії провадження. Оскільки, зазначений діалог відбувся у залі судового засідання є підстави вважати, що він був зафіксований технічними засобами фіксації судового процесу.

Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, в яких визначено, що після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, заявник вказує, що про підстави для відводу судді стали відомі йому 12.02.2019 року, вказану заяву направлено до суду 14.02.2019 року, відтак заява про відвід судді подана у встановлений ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України строк.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Враховуючи приписи ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

В п.п. 10, 19 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Статтею 198 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Проте, заявником не надано жодних доказів на підтвердження викладених в заяві посилань представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” – адвоката Фоменка С.О., що після судового засідання 12.02.2019 року між суддею Котковим О.В. та представником позивача - адвокатом Бодюк В.А. відбувся діалог, в якому останній звернувся до судді та звинуватив відповідача у затягуванні розгляду справи шляхом подання клопотання про зупинення провадження у справі, а також те, що суддя пообіцяв винести рішення у справі № 910/15396/18 до кінця лютого 2019 року, як і не надано доказів, які б підтверджували упередженість та необ'єктивність судді, безпосередньо та однозначно вказували на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” або особисту прихильність до інших учасників справи.

Суд, ознайомившись із заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” – адвоката Фоменка С.О. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15376/18, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/15376/18 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

Керуючись ст.ст. 38, 39, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15376/18 необґрунтованим.

2. Зупинити провадження у справі № 910/15376/18 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

3. Заяву б/н від 14.02.2019 року «Про відвід судді» представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газенерджі” – адвоката Фоменка С.О. від розгляду справи № 910/15376/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 19 лютого 2019 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Котков