ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.02.2019
Справа №910/12505/18
За позовом Приватного підприємства "ЛТК Альянс"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов’язання перерахувати кошти у розмірі 280 232,40 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Баринова О.І.
Представники сторін:
від позивача:
Сємєнєва І.М.
від відповідача:
Шукліна О.В., Скороход Н.Л.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року Приватне підприємство "ЛТК Альянс" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання перерахувати кошти у розмірі 280 232,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "ЛТК Альянс" вказує, що відповідачем під час надання позивачу транспортних послуг було помилково двічі стягнуто плату за користування вагонами та за порожній пробіг з особових рахунків Приватного підприємства "ЛТК Альянс". Відтак, за розрахунками позивача ним було переплачено відповідачу кошти у загальному розмірі 280 232,40 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2018 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 21.09.2018) відкрито провадження у справі №910/12505/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.11.2018; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
08.11.2018 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позовом з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі та вказує про помилковість тверджень позивача про подвійне стягнення плати за користування вагонами, оскільки Приватним підприємством "ЛТК Альянс" не враховано, що умовами укладених між сторонами договорів передбачалось окремо стягнення з позивача плати за перевезення порожнього вагону від станції відстою вагонів до станції навантаження та окремо – плата за повернення йог порожнього вагону від станції вивантаження вагонів до станції відстою або наступного навантаження.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.11.2018.
У зв’язку з направленням судді Бойка Р.В. у відрядження до Національної школи суддів України, ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2018 призначено підготовче засідання у справі на 04.12.2018.
29.11.2018 через відділ діловодства суду позивачем було подано для приєднання до матеріалів справи документів, які підтверджують добровільне повернення коштів відповідачем на особовий рахунок позивача за тими аналогічними претензіями, що були задоволені до подачі позову.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2018 закінчено підготовче провадження у справі №910/12505/18 та призначено її до розгляду по суті на 17.01.2019.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2018 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства "ЛТК Альянс" про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції; явку представників сторін у судове засідання, призначене на 17.01.2019, визнано обов’язковою.
17.01.2019 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про здійснення розгляду справи №910/12505/18 здійснювати без участі представника відповідача.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.02.2019.
Представник позивача в судове засідання 05.02.2019 з'явився, надав суду додаткові письмову пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
У додаткових поясненнях Приватне підприємство "ЛТК Альянс" вказує, що у відповідності до укладених між сторонами договорів належні відповідачу платежі за перевезення вантажів і надання послуг вносяться замовником за узгодженим порядком, а не списуються Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" у односторонньому порядку без згоди замовника.
Представники відповідача в судове засідання 05.02.2019 з'явились, надали суду додаткові письмові пояснення, проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.
У своїх письмових поясненнях Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" зазначає, що за перевезення вантажу, що оформлений за вказаними позивачем перевізними документами, відповідачем нараховано, крім плати за перевезення навантаженого вагону, також компенсацію на перевезення у порожньому стані вагону перевізника на загальну суму 99 658,64 грн. та плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки на загальну суму 184 448,00 грн., що разом складає 284 106,64 грн.
В судовому засіданні 05.02.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Приватним підприємством "ЛТК Альянс" (замовник) укладено договір №7206-Є/936ЦТЛ-2017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (надалі – Договір №7206-Є/936ЦТЛ-2017), предметом якого є надання перевізником замовнику послуг, пов’язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорту, імпорту) і проведення розрахунків за ці послуги.
Погодження договірних цін щодо вартості послуг з перевезення щодо кожного окремого випадку (виду) послуги з перевезення сторонами було погоджено у відповідних Додатках до Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017.
Додатком №1 до Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017 сторони погодили перелік додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів за вільними тарифами.
Додатком №2 до Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017 сторони погодили організацію електронного документообігу між перевізником та замовником.
Відповідно до Додатку №3-8 до Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017 вартість послуг з організації перевезення вантажів у власних хопер-зерновозах перевізника, згідно із наданими заявками по кожному вагону включає в себе:
1) плату за організацію перевезення Збірником Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги на час відправлення вантажу для власних вагонів перевізника.
2) плату за повернення цього порожнього вагона від станції вивантаження вагонів до станції відстою або наступного навантаження, у розмірі встановленим Збірником Тарифів на час відправлення для власних вагонів.
3) плату за перевезення порожнього вагона від станції відстою до станції навантаження, у розмірі встановленому Збірником Тарифів на час відправлення для власних вагонів.
4) вартість додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням вантажів, що встановлені Збірником Тарифів.
5) інші додаткові послуги надані замовнику, згідно із додатком 1 цього договору.
6) розрахункову вагонну складову, яка складає 154, 67 грн. (крім того ПДВ у розмірі 30,93 грн. за добу). Розрахункова вагонна складова нараховується замовнику за кожну добу використання вагонів для перевезення по території України з моменту прибуття вагону на станцію навантаження (а у випадку, якщо станція навантаження знаходиться на території іншої держави - з моменту передачі вагону на іноземну залізницю) до моменту повернення вагону (прибуття) на станцію приписки або тимчасового відстою, з округленням не повної доби (час користування понад 12 годин) до повної. За період знаходження вагонів на станціях приписки або тимчасового відстою моменту прибуття вагону на станцію навантаження (а у випадку, якщо станція навантаження знаходиться на території іншої держави - до моменту передачі вагону на іноземну залізницю), розрахункова вагонна складова не нараховується. Час перебування вагону на під'їзних коліях, який відображено у пам'ятках ГУ-45 і відомостях ГУ-46, виключається з загального часу користування в межах України, що підлягає оплаті.
Вказаний Договір №7206-Є/936ЦТЛ-2017 діяв з 11.08.2017 по 19.02.2018, що підтверджується сторонами у своїх заявах по суті справи.
07.02.2018 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Приватним підприємством "ЛТК Альянс" (замовник) укладено договір №07472/ЦТЛ-2018 про надання послуг (надалі – Договір №07472/ЦТЛ-2018), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов’язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Договір №07472/ЦТЛ-2018 підписано за допомогою електронних цифрових підписів, що не заперечується сторонами.
У пункті 3.1 Договору №07472/ЦТЛ-2018 сторонами передбачено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника на вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів ,пов’язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Пунктом 3.2 Договору №07472/ЦТЛ-2018 визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:
- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору;
- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
У п. 3.2.1 Договору №07472/ЦТЛ-2018 сторонами було визначено порядок розрахунку розміру плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах.
Розрахунки за цим договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 Договору №07472/ЦТЛ-2018).
Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у п. 14.2 Розділу 14 Договору (п. 4.2 Договору №07472/ЦТЛ-2018).
Одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (п. 4.3 Договору №07472/ЦТЛ-2018).
По мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу (п. 4.5 Договору №07472/ЦТЛ-2018).
Як вказує позивач виконання відповідачем замовлених Приватним підприємством "ЛТК Альянс" послуг з перевезення розпочалось під час дії Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017 та завершилось після початку дії Договору №07472/ЦТЛ-2018, у зв’язку з чим мало місце подвійне стягнення Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" вартості послуг з позивача.
Спір у справі виник у зв’язку з твердженнями позивача, що відповідачем було двічі стягнуто з Приватного підприємства "ЛТК Альянс" вартість одних і ти же послуг спочатку за Договором №7206-Є/936ЦТЛ-2017, а потім за Договором №07472/ЦТЛ-2018, у зв’язку з чим за розрахунками позивача ним було переплачено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" кошти у загальному розмірі 280 232,40 грн.
Отже, фактично спір у справі стосується правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та списання з особового рахунку Приватного підприємства "ЛТК Альянс" вартості послуг у загальному розмірі 280 232,40 грн.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 7 Статуту залізниць України, залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти між станціями, відкритими для виконання відповідних операцій. Станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу з прийняттям видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами - їх навантаження і вивантаження. Станції можуть відкриватися для проведення усіх або окремих операцій.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у період з 08 лютого 2018 року по 23.02.2018 надавались позивачу послуги з перевезення вантажу, що оформлювались накладними №41875675, №41875667, №33880238, №33869587, №33800328, №33883307, №33880030, №33880402, №33859844, №33852476.
Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" стягнуто з Приватного підприємства "ЛТК Альянс" плату за перевезення порожніх вагонів, а також стягнуто розрахункову вагонну складову за власні вагони перевізника.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказана послуга з перевезення вантажу (подачі пустих вагонів на станцію навантаження) була надана відповідачем на підставі Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017.
В той же час, при перевезенні вантажів у вагонах згідно накладних №41875675, №41875667, №33880238, №33869587, №33800328, №33883307, №33880030, №33880402, №33859844, №33852476, яке мало місце після 19.02.2018 (після припинення Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017), позивачу нараховано та в подальшому стягнуто окремі складові тарифу, а саме: компенсацію на перевезення у порожньому стані вагону перевізника на загальну суму 99 658,64 грн. та плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки на загальну суму 184 448,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування окремих складових здійснено відповідачем на підставі п. 3.2 Договору №07472/ЦТЛ-2018.
Суд відзначає, що плата за перевезення порожніх вагонів (до місця навантаження), яка була нарахована на підставі Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017, та компенсація на перевезення у порожньому стані вагону перевізника (від місця навантаження до місця відстою) та плата за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, нараховані на підставі Договору №07472/ЦТЛ-2018, є різними платежами, що нараховані за різні періоди.
Так, відповідно до п. 3.2 Договору №07472/ЦТЛ-2018 розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:
- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку з до цього договору;
- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Відповідно до ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень.
Згідно зі ст. 18 Статуту залізниць України місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників.
Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частиною 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Суд зазначає, що навантаження у вагонах, поданих згідно залізничних накладних №41875675, №41875667, №33880238, №33869587, №33800328, №33883307, №33880030, №33880402, №33859844, №33852476, які складені після 19.02.2018.
Відповідно до п. 12.1 Договору №07472/ЦТЛ-2018 договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.
Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відносини з перевезення вантажу почалися з моменту складення вказаних транспортних накладних, а саме з 23.02.2018, тобто після початку набрання юридичної сили укладеного між сторонами Договору №07472/ЦТЛ-2018, умовами якого передбачено, що він діє з 20.02.2018.
За таких обставин суд приходить до висновку, що залізницею було правомірно нараховано та списано окремі складові тарифу, а саме: компенсацію на перевезення у порожньому стані вагону перевізника на загальну суму 99 658,64 грн. (фактично плату за повернення вагонів після їх вивантаження) та плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки на загальну суму 184 448,00 грн. на підставі до Договору №07472/ЦТЛ-2018, оскільки навантаження у спірних вагонах відбулося після початку дії цього Договору.
У даному випадку сторони за взаємною згодою погодили, що дія Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017 припиняється з 19.02.2018, а в частині здійснення розрахунків діє до повного здійснення розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
Однак, спірні залізничні накладні були оформлені позивачем 20, 22, 23 лютого 2018 року, що не заперечується позивачем.
Тож, станом на 20, 22, 23 лютого 2018 року у відповідача була відсутня правова підстава для надання послуг за Договором №7206-Є/936ЦТЛ-2017 у зв'язку з припиненням його дії за взаємною згодою сторін.
Крім того, суд зазначає, що на підставі накладних №41875675, №41875667, №33880238, №33869587, №33800328, №33883307, №33880030, №33880402, №33859844, №33852476 з позивача стягнуто плату за перевезення порожніх вагонів від станції відстою до станції навантаження у розмірі, встановленим Збірником тарифів на час відправлення для власних вагонів відповідно до умов Договору №7206-Є/936ЦТЛ-2017.
Проте, після закінчення дії Договору Договором №7206-Є/936ЦТЛ-2017 - 19.02.2018, позивачем 20, 22, 23 лютого 2018 року замовлялись послуги з перевезення вантажу та оформлено відповідні перевізні документи – вказані залізничні накладні, до вартості послуг з перевезення за накладною увійшла, крім інших складових вартості послуг, передбачених у п.3.2 Договору №07472/ЦТЛ-2018, вартість компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника.
Тож, вказана компенсація є складовою вартості послуг за Договором №07472/ЦТЛ-2018, який підписано сторонами без зауважень, відтак, має бути оплачена замовником послуг.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірною нараховано вартість послуг за залізничними накладними №41875675, №41875667, №33880238, №33869587, №33800328, №33883307, №33880030, №33880402, №33859844, №33852476, враховуючи умови діючого на момент замовлення послуг договору, а саме Договору №07472/ЦТЛ-2018.
В свою чергу суд відзначає, що неврахування позивачем як експедитором нових тарифів за Договором №07472/ЦТЛ-2018 та не включення їх вартості в рахунки для оплати замовником експедиторських послуг не можуть бути підставою для звільнення позивача від виконання перед відповідачем зобов’язань із сплати одержаних послуг з перевезення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "ЛТК Альянс" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов’язання перерахувати кошти у розмірі 280 232,40 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв’язку з відмовою у позові повністю.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІІШИВ:
1. У задоволенні позову Приватного підприємства "ЛТК Альянс" (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 5/1; ідентифікаційний код 36587504) до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) про зобов’язання перерахувати кошти у розмірі 280 232,40 грн. відмовити повністю.
2. Судові витрати пов’язані з розглядом даної справи, покласти на Приватне підприємство "ЛТК Альянс".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 18.02.2019.
Суддя Р.В. Бойко
Судове рішення № 79896372, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.02.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/12505/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: