Ухвала суду № 79896062, 18.02.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.02.2019 № 908/359/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", код ЄДРПОУ 31692092 (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 59)

до відповідача 1: Приазовської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 02126366 (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 31)

до відповідача 2: Приватного підприємства "Дружба-2018" код ЄДРПОУ 42621542 (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 63-а)

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 14.02.2019 надійшла позовна заява за №59, 89-п від 14.02.2019 (вх. № 385/08-07/19 від 14.02.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" до відповідача 1: Приазовської районної державної адміністрації та до відповідача 2: Приватного підприємства "Дружба-2018", про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.18 № 573; 2) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.18 № 574; 3) визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Дружба-2018", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:002:0189, площею 26,7 га; 4) визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Дружба-2018", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:002:0190, площею 15,3 га.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 14.02.2019, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/359/19 та визначено її до розгляду головуючому судді Боєвій О.С.

Разом із вищезазначеною позовною заявою, ТОВ "Агротіс" до суду подано заяву №59,89-з від 14.02.2019 (вх. № 08-11/29/19 від 14.02.2019) про забезпечення позову, яка передана на розгляд визначеному в судовій справі головуючому судді.

У поданій заяві заявник просить заборонити ПП "Дружба-2018" (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 63-а, код ЄДРПОУ 42621542) та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження земельними ділянками, будь-які дії щодо знищення, привласнення, зіпсування посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, та виробленої сільськогосподарської продукції, розміщених на земельних ділянках: кадастровий номер 2324583900:01:002:0189, площею 26,7 га та кадастровий номер 2324583900:01:002:0190, площею 15,3 га.

Заява мотивована тим, що умисними діями Приазовською РДА без належних повноважень та незважаючи на обізнаність про наявність спору (справа № 908/1616/18 про визнання незаконним та скасування розпорядження від 10.07.2018 № 260) та про наявність розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 № 617 (яким скасовано розпорядження Приазовської РДА від 10.07.2018 № 260), Приазовською РДА вжито заходів щодо укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок з ПП "Дружба-2018". На думку заявника, зазначеними діями Приазовською РДА фактично створено умови, що прямо порушують право ТОВ "Агротіс" на користування та розпорядження земельною ділянкою (правовою підставою якого є чинний договір оренди земельної ділянки), шляхом надання права користування ПП "Дружба-2018", тобто, на час подання відповідної позовної заяви і до вирішення останньої по суті, фактично у двох суб'єктів господарювання наявна правомочність користування земельними ділянками, які є предметом оренди оспорюваних договорів оренди. Позивач зазначає, що укладення оспорюваних договорів між відповідачами здійснено після часу, в якому виконуються посівні роботи з посіву озимих сільськогосподарських культур, тобто земельні ділянки є засіяними зерновими культурами ще до укладання оспорюваних договорів. Отже, враховуючи, що власником посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, та виробленої у майбутньому продукції є ТОВ "Агротіс", а правовий статус земельних ділянок щодо суб'єкта користування останніми на час подання позову є невизначеним та оспорюваним, створюється пряма загроза знищення, привласнення, зіпсування посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, виробленої у майбутньому продукції, та як наслідок завдання ТОВ "Агротіс" збитків. З урахуванням прямої загрози, завдання збитків ТОВ "Агротіс", на думку заявника, розумним, обґрунтованим та адекватним заходом забезпечення позову є заборона ПП "Дружба-2018" та іншим особам (з огляду на можливість укладення договорів суборенди) користуватися та розпоряджатися земельними ділянками, які є предметом оренди оспорюванних договорів, вчиняти будь-які дії направлені на знищення, привласнення, зіпсування посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, та виробленої сільськогосподарської продукції, оскільки посіви та насадження сільськогосподарських культур в силу приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України є власністю ТОВ "Агротіс", а будь-які дії щодо користування відповідними земельними ділянками відповідачем-2 або іншими особами (з огляду на можливість укладення договорів суборенди) призведуть до знищення, привласнення, зіпсування посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, та виробленої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. За змістом п. 2, п. 4, п. 10 ч. 1 цієї статті позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини 1 ст. 137 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України, а саме: істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Із змісту поданої заяви про забезпечення позову не вбачається достатнього обґрунтування та не надано належних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Доводи заявника, викладені у заяві про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях: можливими загрозою знищення, привласнення, зіпсування посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, та виробленої сільськогосподарської продукції, а також можливим укладенням договорів суборенди, які не можуть бути достатньою підставою для задоволення заяви за відсутності належних доказів на підтвердження реального існування вказаних обставин.

На підставі викладеного, враховуючи, що заявником не надано належних доказів вчинення відповідачем реальних дій, направлених щодо конкретних спірних земельних ділянок, про які вказує позивач, та необхідності вжиття заходів забезпечення позову на даний час, у задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротіс" у задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом заборони Приватному підприємству "Дружба-2018" (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 63-а, код ЄДРПОУ 42621542) та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження земельними ділянками, будь-які дії щодо знищення, привласнення, зіпсування посівів, насаджень сільськогосподарських та інших культур, та виробленої сільськогосподарської продукції, розміщених на земельних ділянках кадастровий номер 2324583900:01:002:0189, площею 26,7 га та кадастровий номер 2324583900:01:002:0190, площею 15,3 га.

Примірник даної ухвали направити сторонам.

Ухвала підписана 18.02.2019.

Відповідно до ст.ст. 140, 235 ГПК України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С.Боєва