Рішення № 79895906, 04.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2019 Справа № 905/1928/16

Позивач: Державне підприємство “Завод “Електроважмаш”, м. Харків

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Славпромпостачання”, м. Слов’янськ, Донецька область

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 147 099,05грн.

колегія у складі: судді Матюхін В.І. – головуючий,

Зекунов Е.В.;

Чорненька І.К.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

Представники:

позивача:

відповідача-1:

відповідача-2:

Державне підприємство “Завод “Електроважмаш” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Славпромпостачання” про стягнення 233 684 грн. 00 коп., з яких:

· 131 484,00грн. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого напівпричепу МАЗ-938662-017;

· 102 200,00грн. – додаткові витрати, понесені заводом.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19.06.2013 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Славпромпостачання” був укладений договір №283ВК, предметом якого є механічна обробка заготовок (поковок) деталей гідрогенератора СВО-407/215-10УХЛ5, п.10.5 якого передбачено, що жодна із сторін не має права передавати третім особам права та обов’язки по даному договору, без письмової згоди іншої сторони. В порушення цього пункту, 19.11.2013 при здійсненні на території ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” розвантажувальних робіт заготовки гідрогенератора СВО-407/215-10УХЛ5, поставленої на адресу відповідача, стався нещасний випадок (розрив тросу вантажопідйомного крану ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування”, внаслідок чого заготовка обірвалася та впала на напівпричеп, який належить на праві власності позивачу згідно договору купівлі-продажу №2 від 01.04.2013. У зв’язку з тим, що позивач не мав можливості користуватися пошкодженим напівпричепом, він поніс додаткові витрати, пов’язані з укладенням договорів з іншими перевізниками.

Відповідач відзивом на позов, який надійшов на адресу суду 22.07.2016, позов не визнав з тих підстав, що збитки повинні відшкодовуватись особою, яка допустила господарське правопорушення. ТОВ “Славпромпостачання” вважає, що з його сторони не було будь-яких порушень господарських зобов’язань, у зв’язку з чим вважає вимоги позивача необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2016 з огляду на те, що рішення у справі може вплинути на права і обов'язки Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”,, залучив до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Краматорський завод важкого верстатобудування" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.08.2016р. по справі №905/1928/16 було призначено судову колегію у складі: головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Кучерявої О.О., Осадчої А.М.

12.09.2016 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" надійшли пояснення по суті справи, в яких зазначено наступне:

- станом на момент розгляду справи договірні відносини між ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" та позивачем відсутні;

- відповідно до умов договору на виконання робіт від 29.05.2013 №403-13, укладеного між ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" та ТОВ “Славпромпостачання”, транспортування заготовок від ТОВ “Славпромпостачання” до ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" здійснюється транспортом ТОВ “Славпромпостачання”;

- ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" не повинно було перевіряти належність вказаного транспорту ТОВ “Славпромпостачання”;

- відповідно до п.8.23 “Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” замовник, тобто ТОВ “Славпромпостачання” зобов’язаний забезпечити контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт;

- акт від 20.11.2013 про пошкодження напівпричепа не встановлює вини підприємства.

04.10.2016р. у зв’язку з перебування у відпустці судді Кучерявої О.О., за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів було призначено колегію складу суду у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Осадчої А.М., Кротінової О.В.

14.11.2016р. до господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання вих.248-526 від 14.11.2016р. про залучення до участі у справі іншого відповідача – Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2016 клопотання позивача задоволено та залучено до участі у справі як відповідача– 2 - Публічне акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування”. Таким чином статус Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” було змінено з 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на відповідача.

01.12.2016р. від позивача надійшло клопотання про зміну предмету спору, в якому завод “Електроважмаш” просив стягнути з ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” завдану шкоду пошкодженням майна та понесені додаткові витрати.

01.12.2016 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній зазначив. що враховуючи той факт, що розвантажувальні роботи проводились ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” із залученням його обладнання, тому збитки спричинені саме ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” і саме він, як власник джерела підвищеної небезпеки (вантажопідйомного крану, що споруджений в цеху важких верстатів), повинен відшкодувати шкоду, завдану зазначеним механізмом.

22.12.2016 на адресу суду надійшов відзив ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування”, в яких останній зазначив наступне:

1. Позивач вказує, що напівпричіп МАЗ-938662-017 належить на праві власності ДП “Завод Електроважмаш” згідно договору купівлі-продажу №2 від 01.04.2013. Проте позивачем не надано документів щодо виконання сторонами вказаного договору, а саме не надано документів, які б свідчили про оплату вартості напівпричепу, а також не надано документів, що свідчать про прийняття-передачу напівпричепу, не надано технічний паспорт щодо державної реєстрації напівпричепа за позивачем.

2. Позивачем не надано документів на підтвердження оплати вартості робіт (відновлювального ремонту).

3. Згідно договору про виконання робіт №403-13 від 29.05.2013, укладеного між відповідачами, транспортування заготовок здійснюється транспортом ТОВ “Славпромпостачання”. Стосовно відповідальності за завантаження – вивантаження інформація в договорі відсутня.

4. Зазначені позивачем додаткові витрати не є збитками в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України. Окрім того, норми ЦК, на які посилається позивач в обґрунтування позову, а саме ст.ст.1166, 1187 є нормами, які регулюють відносини (зобов’язання), що виникають внаслідок завдання позадоговірної шкоди. Обґрунтовуючи вимоги щодо відшкодування додаткових витрат, позивач керується ч.1 ст.224 та ст.225 Господарського кодексу України, які регулюють відносини щодо відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, що випливає з договору. Позивач не перебував з ПАТ “КЗВВ” у договірних відносин, а тому вимоги позивача щодо порушення чи неналежного виконання ПАТ “КЗВВ” договірного зобов’язання є безпідставними.

18.01.2017 від Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” на адресу суду надійшли пояснення, в яких ПАТ “КЗВВ”, зокрема зазначило, що:

- зі сторони ПАТ “КЗВВ” акт підписано з не згодою з висновками та наданням зауважень пізніше окремим листом;

- акт складався 20.11.2013, тоді як подія мала місце 19.11.2013. При цьому особи вказані в акті як представники ТОВ “Славпромпостачання” та ДП завод “Електроважмаш” не були присутні на території ПАТ “КЗВВ” 19.11.2013 та не були свідками подій, зазначених в акті;

- згідно зауважень до акту від 20.11.2013 пошкодження напівпричепу мало місце внаслідок розриву стропи об необроблені гострі ребра заготовки під час підйому.

25.01.2017 від ТОВ “Славпромпостачання” надійшли пояснення, в яких відповідач-1 зазначив, що:

- дата складення зауважень відсутня, тому немає можливості встановити, коли саме був складений акт;

- до теперішнього часу зауваження не були направлені позивачу для ознайомлення, однак в акті зазначено, що зауваження будуть направлені сторонам окремим листом;

- відповідач 2 неодноразово погоджувався здійснити відшкодування спричиненої ним шкоди, що підтверджується листами, таким чином, визнавши свою вину;

- при прийманні заготовки відповідач 2 зазначив, що вона містила гострі ребра, внаслідок чого був розрив стропи. Однак при прийманні заготовки відповідач 2 не зазначив, що товар мав гострі ребра, що підтверджується актом приймання-передачі. Крім того, заготовка була поставлена відповідачем 1 відповідачеві 2;

- в поясненнях відповідач 2 зазначив, що представники сторін по справі не були присутніми на території ПАТ “КЗВВ”, тобто не були свідками подій, зазначених в акті. Однак представники ДП “Завод “Електроважмаш” знаходились на території ПАТ “КЗВВ”, в зв’язку з чим 20.11.2013р. був підписаний акт та протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, що також підтверджує фото з місця події, а також посвідчення про відрядження № 1675, № 1676, № 1674 розпорядженнями № 1132, № 1131, № 1130. Крім того, протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, підписували представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2, який підтверджує факт огляду місця події, таким чином погодившись з тим, що представники його фактично оглянули.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2017 у справі було призначено судову автотоварознавчу та транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України .

На вирішення експерту поставити наступні питання:

1) Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого внаслідок нещасного випадку при здійсненні розвантажувальних робіт заготовки (БИЛТ.711145.057-01) напівпричепу МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593ХР, номер шасі Y3M938662D0011157)? Якщо можливо, то який обсяг, характер та вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого напівпричепу МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593ХР, номер шасі Y3M938662D0011157) на дату заподіяння шкоди?

2) Якщо не можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого внаслідок нещасного випадку при здійсненні розвантажувальних робіт заготовки (БИЛТ.711145.057-01) напівпричепу МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593ХР, номер шасі Y3M938662D0011157), то встановити вартість запчастин, які пошкоджені, та вартість робіт по їх встановленню.

Також, ухвалою господарського суду від 25.01.2017 зупинено провадження у справі №905/1928/16 до отримання результатів проведення судової автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи.

03.03.2018р. від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України до господарського суду разом з супровідним листом вих.№1431 від 31.01.2018р. надійшли висновок судової автотоварознавчої експертизи №1431 від 30.01.2018р. та матеріали справи №905/1928/16.

Так, у заключній частині судової автотоварознавчої експертизи №1431 від 30.01.2018р. судовий експерт зробив наступний висновок:

“1. Провести ремонтно-відновлювальні роботи напівпричепа “МАЗ 938662” р.н. АХ 4593 ХР можливо. Повний обсяг та вартість ремонтно-відновлювальних робіт наведено у додатку №1 до даного висновку. Вартість відновлювального ремонту, станом на 19.11.2013р. складала: 44 899,05 грн.”.

Ухвалою від 12.03.2018р. господарським судом Донецької області поновлено провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.03.2018р.

Заявою від 07.05.2018 р. за № 248-404 позивач зменшив розмір позовних вимог і наполягав на стягненні солідарно з ТОВ “Славпромпостачання” та ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” на свою користь 156 109,31грн., у тому числі:

· 44 899, 05 грн. - ремонтно-відновлювальні роботи;

· 102 200, 00 гривень додаткові витрати на перевезення.

Також позивач просить стягнути солідарно з ТОВ “Славпромпостачання” та ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” витрати на проведення експертизи у розмірі 5 505, 00 гривень та судові витрати у розмірі 3 505, 26 гривень.

31.05.2018 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких останній зазначив, що із позовними вимогами з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.05.2018 р. за вих. № 248-404 відповідач-2 не згоден, вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

1. Стосовно стягнення суми в розмірі 44 899,05 грн. на ремонтно-відновлювальні роботи та 102 200,00 грн. додаткових витрат на перевезення:

Між позивачем та відповідачем-2 відсутні будь-які договірні відносини, пов’язані із перевезенням, отриманням та вивантаженням вантажу, а також експлуатації у подальшому пошкодженого напівпричепа.

Розмір вартості ремонтно-відновлювальних робіт позивач визначає виходячи з висновків судової автотоварознавчої експертизи. Відповідач-2 розрахунки експерта не спростовує. При цьому до часу розгляду справи в суді ремонтні роботи пошкодженого майна здійснено не було.

Водночас “додаткові витрати на перевезення” позивач розраховує із декількох укладених договорів з третіми особами, при цьому не зазначає, періоду використання цих послуг та їх доцільності, не надає доказів, які б беззаперечно призвели до висновку, що в певний період часу існувала реальна можливість на використання пошкодженого майна, а, відповідно, можна запобігти додатковим витратам саме в заявленій до стягнення сумі.

Таким чином, позивачем не підтверджується належним доказами, а також відповідними розрахунками розміру заявленої суми збитків.

В силу ч.2 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Позивач не зазначає, ким із працівників відповідача-2 та за яких обставин було завдано шкоди його майну.

Позивач не аргументує протиправність поведінки працівника відповідача-2, крім того, позивач не зазначив, яка конкретна норма чинного законодавства, або конкретні інструктивні документи, що регулюють порядок організації та здійснення розвантажувальних робіт, були порушені працівниками відповідача-2 при здійсненні розвантажування вантажу, наслідком чого сталося пошкодження напівпричепу.

Посилання позивача в додаткових поясненнях до позовної заяви за вих.. № 248-560 від 01.12.16 на норми ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу України в даній справі не має інформаційного навантаження, оскільки то є нормою загальною та містить лише визначення джерела підвищеної безпеки та аж ніяк не дозволяє дійти висновку про обов’язок відповідача-2 щодо відшкодування збитків, який намагається витлумачити позивач.

Позивач не надав жодного доказу про наявність протиправної поведінки працівників відповідача-2.

Позовна заява зі всіма додатками, змінами та поясненнями позивача, докази, що ним надані до матеріалів справи, не свідчать про протиправність поведінки працівників відповідача-2, в них не зазначено, в чому полягає така протиправність, тому відсутні підстави для ствердження про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдавала шкоди та завданою шкодою.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується наявність таких складових цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, як протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та матеріальною шкодою, а також позивачем не доведений розмір заподіяної йому шкоди в сумі, яка заявлена до стягнення, тому відсутні підстави для покладення на відповідача-2 такої відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

2. Стосовно позовної вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи:

У справі була призначена судова експертиза, яка фактично оплачена позивачем та проведена експертною установою. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 123 ГПК України витрати на проведення експертизи відносяться до витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою за проведення судової експертизи за правилами, передбаченими ст.129 ГПК України: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, компенсація витрат на проведення експертизи в розмірі 5505,00 грн. не може розглядатися як самостійна позовна вимога.

3. Стосовно позовної вимоги про стягнення судових витрат в розмірі 3 505,26 грн.:

В заяві про зменшення позовних вимог позивач не аргументує, що входить до зазначеної до стягнення суми, проте надає платіжне доручення на сплату судового збору № 21477 від 30.05.2016 року. У зв’язку із чим можна дійти висновку, що позивач заявляє до стягнення саме суму судового збору, яка була сплачена ним при поданні позову.

Позивач порушує норми статті 162 ГПК України, які ставлять вимоги до позовної заяви, а саме: не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (п.3 ч.3 цієї статті); не викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 3 цієї статті); зміст позовних вимог як спосіб захисту прав або інтересів, не зазначає закон чи договір, якими вони передбачені, оскільки позов поданий до кількох відповідачів - не визначає зміст позовних вимог щодо кожного з них.

20.07.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Славпромпостачання” вдруге надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, окрім зазначеного раніше, вказав на те, що ПАТ “КЗВВ” після переговорів з ДП “Завод Електроважмаш” про умови відшкодування збитків та прийняття рішення щодо компенсації ремонтних робіт, неодноразово наголошував про підтвердження свого наміру, але позивач не скористався цим. Також ДП “Завод Електроважмаш” у своїй заяві про зменшення позовних вимог не зазначила правові підстави стягнення з відповідачів солідарно суми позову.

Також ТОВ “Славпромпостачання” вважає, що витрати на проведення авто товарознавчої експертизи та судовий збір слід віднести до судових витрат.

Відповіддю на відзив позивач зазначив наступне.

На підставі укладеного договору № 283ВК від 19.06.2013 року між позивачем та відповідачем 1, предметом якого є виконання робіт, а саме: механічна обробка заготовок (поковок) деталей гідрогенератора СВО-407/215- 10УХЛ5 для Зеленчуцької ГЕС, транспортування вказаної заготовки здійснювалось від позивача до відповідача 1 транспортом позивача на підставі пункту 3.2. договору.

При здійсненні поставки заготовки відповідач 1 направляє транспорт (напівпричіп МАЗ-938662-017, державний номер АХ4593ХР, номер шасі УЗМ938662П0011157) позивача, який знаходиться на балансі та є власністю підприємства, на територію відповідача 2 для виконання своїх зобов’язань за договором № 403-13, який укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Крім того, договором № 403-13 від 29.05.2018р. між відповідачем 1 та відповідачем 2, предметом якого є виконання робіт, а саме: механічна обробка заготовок (поковок) деталей гідрогенератора СВО-407/215-ЮУХЛ5 для Зеленчуцької ГЕС, транспортування заготовок від відповідача 1 до відповідача 2 здійснює відповідач 1 своїм транспортом, як передбачено пунктом 3.1 договору №403-13.

Позивач зазначає, що навіть якщо відповідач 1 прийняв рішення про транспортування заготовок транспортом позивача, він повинен нести відповідальність, як за свій транспорт, так як здійснював приймання-передачу заготівки, таким чином виконував свої зобов’язання за договором № 403-13.

Таким чином, відповідач 1 допустив істотне порушення господарського зобов’язання, чим порушив умови договору № 283ВК, не повідомивши позивача про передачу своїх обов’язків третій особі та спричинив додаткових витрат позивачу при транспортуванні заготовки, на адресу відповідача 2.

20.11.2013 року після нещасного випадку, який стався 19.11.2013 року при здійсненні на території відповідача 2 (ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування”) розвантажувальних робіт заготовки гідрогенератора СВО- 407/215-10УХЛ5, вантажним автомобілем МАЗ-543203-222 з напівпричепом МАЗ-93 8662-017 (державний номер АХ4593ХР, номер шасі УЗМ938662П0011157) був складений акт, в якому сторони визначили винну сторону у пошкодженні напівпричепу, а саме відповідача 2.

При здійсненні переговорів, відповідач 2 визнав свою вину у пошкодженні напівпричепу та неодноразово направляв листи та відповіді на претензії позивача та відповідача 1 з гарантіями позитивного вирішення питання на користь позивача, тобто з відшкодуванням завданої шкоди в повному обсязі (претензії позивача № 248-603 від 06.11.2014р., № 248-961 від 04.12.2013р., відповіді на претензії відповідача 2 № 26-2115 від 16.12.2013р., № 790 від 05.12.2014р., від 23.12.2014р.). Однак, в подальшому відповідач 2 не здійснив перерахування коштів для відновлення напівпричепа МАЗ-93 8662-017 (державний номер АХ4593ХР, номер шасі УЗМ938662Б0011157).

Таким чином, позивач здійснив всі можливі дії для вирішення спору.

Щодо додаткових витрат, позивач пояснив наступне.

Напівпричіп МАЗ-93 8662-017 20т був придбаний для здійснення міжміських та міжнародних перевезення, але після його пошкодження позивач змушений був наймати інші транспортні засоби, що відповідають однаковим характеристикам як спірний напівпричіп.

На балансі підприємства був один транспортний засіб з такими характеристиками, як пошкоджений напівпричіп, однак на момент перевезення вантажу, вільних транспортних засобів для габаритного перевезення, які б відповідали характеристикам пошкодженого напівпричепу, не було. Крім того, деякі транспортні засоби були передані до військового комісаріату Орджонікідзевського РВК м. Харкова.

В письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 30.07.2018, позивач зазначив, що при здійсненні розвантажувальних робіт заготовки на території відповідача 2, останній повинен був керуватися Типовою інструкцією з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани № 135 від 25.09.1995р., стропальник може приступати до роботи тільки після отримання завдання, а у випадку неясності його - після отримання інструктажу від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

При обв'язці та зачіплюванні вантажу стропальник повинен керуватися такими вказівками:

а) обв'язку або зачіплювання вантажу слід проводити у відповідності зі схемами стропування вантажів; стропування вантажів, які підіймаються рідко та на які не розроблені схеми їх стропування, слід проводити під керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

б) перевірити масу вантажу, який призначений для переміщення краном, за списком вантажів або по маркуванню на вантажі; якщо стропальник не має можливості визначити масу вантажу, то він повинен узнати її у працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

в) при обв'язці вантажу канати та ланцюги повинні накладатися на основний масив його (раму, каркас, корпус, станину) без вузлів та петель; під гострі кромки (ребра) вантажів слід підкладати спеціальні підкладки, які захищають стропи від пошкоджень;

г) обв'язувати вантаж належить таким чином, щоб під час його переміщення

виключалось падіння окремих його частин (дошки, колоди, прутки) та забезпечувалось стійке положення вантажу при переміщенні, для цього стропування довгомірних вантажів повинно проводитися не менше ніж в двох місцях;

д) зачіплювання залізобетонних виробів, а також інших вантажів, які мають петлі, рими, цапфи, слід проводити за всі передбачені для підіймання у відповідному положенні петлі, рими, цапфи;

е) при підвішуванні вантажу на дворогі гаки стропи повинні накладатись таким чином, щоб навантаження розподілялось на обидва роги рівномірно;

є) не застосовані для зачіплювання вантажу кінці багатовіткових строп закріпити так, щоб при переміщенні вантажу краном виключалася можливість торкання цими кінцями за предмети, які зустрічаються на шляху;

ж) при підійманні вантажу двома кранами стропування та підвішування вантажу повинні проводитись під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами;

з) упевнитися, що призначений для підіймання вантаж, нічим не закріплений, не защемлений, не завалений та не примерз до землі.

Отже, при здійсненні розвантажувальних робіт стропальник повинен під гострі кромки (ребра) вантажів підкладати спеціальні підкладки, які захищають стропи від пошкоджень, що не було зроблено.

Також відповіддю на відзив позивач наполягає на стягненні солідарно з відповідачів 147 099,05 гривень, у тому числі:

· 44 899, 05 грн. - ремонтно-відновлювальні роботи;

· 102 200, 00 гривень додаткові витрати на перевезення.

Окрім цього позивач просить стягнути солідарно з ТОВ “Славпромпостачання” та ПАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” витрати на проведення експертизи у розмірі 5 505, 00 гривень та судові витрати у розмірі 3 505, 26 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.10.18р. підготовче засідання відкладено на 05.11.18р. та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 14.11.18р. включно.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 05.11.2018р., у зв’язку з закінченням повноважень судді Ніколаєвої Л.В. справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 05.11.2018р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи № 905/1928/16: головуючий суддя – Матюхін В.І., судді – Зекунов Е.В., Чорненька І.К.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.18р. справу прийнято до провадження новим складом суду, вирішено розгляд справи розпочати спочатку, підготовче засідання призначено на 17.12.18р., продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – до 04.02.2018 року включно.

Ухвалою від 17.12.2018 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.02.2019 року о 14:15 год.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін під час розгляду справи, господарський суд встановив:

19.06.2013 Між Державним підприємством «Завод «Електроважмаш» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славпромпостачання» (підрядник) був укладений договір про виконання робіт №283ВК, за умовами якого Підрядник зобов’язується за дорученням Замовника на власний ризик виконати роботи у відповідності до умов цього Договору, а Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 15 вересня 2014 року. (п.11.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, предметом договору є механічна обробка заготовок (поковок) деталей гідрогенератора СВО-407/215-10УХЛ для Зеленчуцької ГЕС( далі - роботи), перелік яких вказується у Додатку №2 («Перелік заготовок, що передаються»), що є невід’ємною частиною цього Договору.

Укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.2.1 Договору, загальна вартість складає 1 161 984 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% складає 193 664 грн. 00 коп.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір про виконання робіт №283ВК вважається укладеним.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що для виконання робіт Замовник передає Підряднику заготовки (поковки), зазначені у Додатку №2 («Перелік заготовок, що передаються) до цього Договору, що є невід’ємною його частиною. Передача здійснюється на підставі Актів прийому-передачі в кількості, вказаній в Додатку №2 («Перелік заготовок, що передаються). Транспортування заготовок від Замовника до підрядника здійснюється транспортом замовника.

Відповідно до п.3.7. Договору, після виконання робіт Підрядник здійснює транспортування оброблених заготовок на умовах DDP (згідно Інкотермс – 2010) за адресою: м. Харків, пр-т. Московський, 299.

Згідно до п. 5.1. Договору, оплата виконаних робіт (за кожну заготовку) здійснюється протягом 45 (сорока п’яти) календарних днів з моменту приймання їх за кількістю та якістю.

Відповідно до п.7.1., за не виконання або неналежне виконання зобов’язань за Договором винна сторона несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Згідно до п.10.5 Договору, жодна зі сторін не має права передавати третім особам права та обов’язки по даному Договору, без письмової згоди іншої Сторони.

На виконання зазначеного договору, 18.11.2013р. Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» передало, а ТОВ «Славпромпостачання» прийняло поковку БИЛД.711145.057-01 вартістю 1 007 933,60грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 18.11.2013.

19.11.2013р. при здійсненні на території Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» розвантажувальних робіт заготовки гідрогенератора СВО-407/215УХЛ5, доставленої за вказівкою ТОВ «Славпромпостачання» вантажним автомобілем позивача МАЗ-543203-222 з напівпричепом МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593 ХР, номер шасі Y3М938662D0011157) сталося падіння заготовки (БИЛТ.711145.057-01) гідрогенератора СВО-407/215УХЛ5 на напівпричіп МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593 ХР, номер шасі Y3М938662D0011157) унаслідок розриву тросу вантажопідйомного крану ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», інв..№406352, про що складено протокол огляду місця від 20.11.2013, де стався нещасний випадок. Протоколом встановлено, що при огляді зовнішнього стану напівпричепу помітні сліди пошкодження підлоги та рами напівпричепу, завдані падінням гідрогенератора.

Пошкоджений напівпричіп МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593 ХР, номер шасі Y3М938662D0011157) був залишений власником – ДП «Електроважмаш» на території Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» на зберіганні до вирішення питання про порядок та розмір відшкодування шкоди, завданої власнику напівпричепу, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.11.2013.та актом пошкодження майна від 20.11.2013.

Акт пошкодження майна від 20.11.2013 представником Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» (заступник директора з виробництва) підписаний з зауваженнями щодо висновків комісії, які (зауваження) завод обіцяв надати пізніше.

Згодом до акту пошкодження майна від 20.11.2013 відповідачем були складені зауваження, згідно яких «пошкодження напівпричепу мало місце внаслідок розриву стропи об необроблені гострі ребра заготовки під час підйому. Заготівка не мала в собі ремболтів».

Судом встановлено, що напівпричіп МАЗ-938662-017 належить позивачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу №2 від 01.04.2013.

Також судом встановлено, що 29.05.2013, тобто до укладення договору №283ВК, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Славпромпостачання» та Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування» був укладений договір №403-13 від 29.05.2013, предметом якого є механічна обробка заготовок (поковок) деталей гідрогенератора СВО-407/215-10УХЛ4 Зеленчутської ГАЕС.

На виконання зазначеного договору, 18.11.2013р ТОВ «Славпромпостачання» передало, а ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» прийняло поковку БИЛД.711145.057-01 вартістю 1 007 933,60грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 18.11.2013.

Внаслідок падіння заготовки гідрогенератора СВО-407/215УХЛ5 на напівпричіп МАЗ-938662-017 (державний номер АХ4593ХР, номер шасі Y3М938662D0011157) останній був пошкоджений, вартість ремонтно-відновлювальних робіт якого станом на 19.11.2013р. згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №1431 від 30.01.2018 року складала 44 899,05 грн.

Згідно висновку №147/2013 експертного автотоварознавчого дослідження від 28.11.2013р., складеного на замовлення ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» і наданого суду під час розгляду справи, вартість матеріальної шкоди (ремонтно-відновлювальних робіт), нанесеного власнику напівпричепу МАЗ 938662-017 (держаний номер АХ 4593 ХР), становить 41 656,32грн. з ПДВ. При цьому вартість напівпричепу становить 146 562,00грн.

Після падіння заготовки гідрогенератора на напівпричіп, на адресу ТОВ «Славпромпостачання» Державним підприємством «Завод «Електроважмаш» була надіслана претензія вих..248-603 від 06.11.2014 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна, в якій останнє просило протягом 7-ми днів з дня отримання даної претензії відшкодувати 131 484,00грн. вартості відновлювального ремонту.

Відповіддю на претензію ТОВ «Славпромпостачання» повідомило підприємство, що вказані збитки були заподіяні внаслідок дій ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», у зв’язку з чим саме воно повинне відшкодувати заподіяні збитки.

В матеріалах справи містяться копії листів Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» до ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» вих.№200-00-24 від 10.02.2014р., вих.№200-00-65 від 23.04.2014р. в яких позивач звертається до останнього стосовно підтвердження готовності здійснити ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» відшкодування збитків, завданих пошкодженням напівпричепу МАЗ 938662-017 (держаний номер АХ 4593 ХР).

Також, в матеріалах справи містяться листи від Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» вих.№23т/0219 від 19.02.2014р., №780 від 05.12.2014р., б/н від 23.12.2014р., за змістом яких Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» підтверджувало готовність щодо компенсації ремонтних робіт напівпричепа в сумі 117 480 грн. 00 коп. за умови, що ремонт пошкодженого напівпричепу буде здійснено власником напівпричепа у офіційного представника МАЗ в Україні. Однак, як зазначено в листах, власник напівпричепа не надав ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» документів за результатами здійснення ремонтних робіт, у зв’язку з чим ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» не мав об’єктивної підстави для здійснення платежу.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно приписів ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з балансової довідки від 25.12.2016 №12/336, наданої разом з поясненнями ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», електромостовий кран інв..№406352 є власністю Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування».

Відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Як зазначено в ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що відповідачем 2 належними та допустимими доказами не підтверджено завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 44 899, 05 грн. на ремонтно-відновлювальні роботи обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за рахунок Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування».

Приблизно така ж сума матеріальної шкоди (ремонтно-відновлювальних робіт), нанесеного власнику напівпричепу МАЗ 938662-017 (держаний номер АХ 4593 ХР), зазначена і у висновку №147/2013 експертного автотоварознавчого дослідження від 28.11.2013р., складеного на замовлення ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» і наданого суду під час розгляду справи, а саме - 41 656,32грн. з ПДВ.

Судом до уваги береться висновок судової автотоварознавчої експертизи №1431 від 30.01.2018, оскільки експертиза виконувалась за ухвалою суду і експерт був попереджений про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову у дачі висновку. Саме тому суд вважає висновок судової автотоварознавчої експертизи більш точним у порівнянні з висновком №147/2013 експертного автотоварознавчого дослідження від 28.11.2013р.

Щодо вимог позивача про стягнення 102 200,00 гривень додаткових витрат на перевезення, господарський суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про перелік автотранспортних засобів, які знаходяться у власності останнього, на балансі підприємства знаходяться наступні автотранспортні засоби:

- МАЗ 543205-226 з напівпричепом МАЗ-975830-3012, держ.№АХ2399ВК, держ.№ напівпричепа АХ2142ХТ;

- МАЗ 642205-220 з напівпричепом МАЗ-975830-3012, держ.№ АХ9146ВІ, держ.№ напівпричепа АХ2143ХТ;

- МАЗ 543203-222 з напівпричепом МАЗ-938662-017, держ.№ АХ6697СТ, держ.№ напівпричепа АХ4593ХР.

В письмових поясненнях №248-385 від 01.08.2016р. позивач зазначає, що деякі з перелічених у вищезазначеній довідці автотранспортних засобів були передані до Орджонікідзевського РВК м. Харків, що підтверджується актами про примусове відчуження або вилучення майна, та надав копії наступних актів про примусове відчуження або вилучення майна: Акт від 23.02.2015р., Акт від 23.02.2015р., Акт від 25.02.2015р.

Отже, суд встановив, що на балансі Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» знаходяться ще два напівпричепи та позивачем не надано доказів, які б підтверджували що саме відсутність можливості використання напівпричепу МАЗ-938662-017 призвела до необхідності укладання договорів з іншими підприємствами для здійснення перевезень. Крім того, надані позивачем акти про примусове відчуження або вилучення майна датовані 23.02.2015р. та 25.02.2015., тобто вже після спливу року з моменту укладення вищезазначених договорів для здійснення перевезень.

Також при прийнятті рішення судом врахована і та обставина, що наданий позивачем Договір №288/17 від 19.10.2013р. в якості доказу понесених додаткових витрат для здійснення перевезень за відсутності можливості використання напівпричепу МАЗ-938662-017, був укладений раніше ніж стався нещасний випадок на території Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування».

Позов до ТОВ “Славпромпостачання” заявлений без достатніх на те правових підстав і задоволенню не підлягає.

Заперечення Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування» судом до уваги не прийняті, оскільки:

- заводом належними та допустимими доказами не доведено, що збитки у позивача виникли з незалежних від заводу, який здійснював розвантажування напівпричепа своїм краном (джерело підвищеної небезпеки), причин;

- за даних обставин законодавство не пов’язує відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з наявністю (відсутністю) договірних відносин між сторонами.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату судової експертизи, слід зазначити наступне.

Ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Позивачем судовий збір сплачений у розмірі 3 505, 26 гривень, його витрати на проведення експертизи склали 5 505, 00 гривень.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1). Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.4).

Згідно ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на те, що позовні вимоги у частині щодо стягнення коштів на ремонтно-відновлювальні роботи з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позову підлягає задоволенню у повному обсязі, експертиза стосувалась тільки цієї частини вимог, судові витрати:

- щодо сплаченого судового збору в межах, встановлених законодавством, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (із розрахунку, що сума судового збору від зменшеної суми позову 147 099,05 гривень становить 2 206,49грн.);

- на проведення експертизи відносяться на Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.1166, 1187 Цивільного кодексу України, і керуючись ст.ст.123, 129, 210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпромпостачання» та Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», задовольнити частково, у сумі 44 899, 05 грн. за рахунок Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРЮОФОПГФ 00222999) на користь Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (61089, м. Харків, пр-т Московський, б.299, код ЄДРЮОФОПГФ 00213121) 44 899,05грн. вартості ремонтно-відновлювальних робіт, 5 505, 00 грн. - на відшкодування витрат по оплаті експертизи, 673,49грн. - на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Позов в частині стягнення 102 200, 00грн. додаткових витрати на перевезення залишити без задоволення.

У задоволенні позову до ТОВ “Славпромпостачання” відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 13.02.2019р.

Головуючий суддя В.І. Матюхін

Суддя Е.В. Зекунов Суддя І.К. Чорненька