Рішення № 79895862, 14.02.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2019

м. Дніпро

Справа № 904/5716/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Плюс", м. Дніпро

про стягнення пені в розмірі 145 255,01 грн. (за договором № 79/18-71-17 від 07.08.2017)

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Плюс" (далі - відповідач) про стягнення пені в розмірі 145 255,01 грн. (за договором № 79/18-71-17 від 07.08.2017).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення її доводів.

07.08.2017 між сторонами укладений договір № 79/18-71-17.

Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав з порушенням строків поставки продукції.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань позивач, відповідно до пункту 8.2 договору, нарахував відповідачу пеню за період з 16.04.2018 по 25.09.2018 у розмірі 145 255,01 грн.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 справу №904/5716/18 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 15.01.2019; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Господарський суд констатує, що належним чином засвідчена копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі 29.12.2018 надіслана на адресу відповідача та отримано останнім 22.01.2019, що підтверджується поштовим повідомленням №4930007167662.

Відзив на позов відповідачем не надано.

У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

10.01.2019 від позивача надійшов лист в якому просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв'язку з прийманням участі представником в іншому судовому засіданні Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 відкладено розгляд справи на 14.02.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2019, здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов’язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов’язків. Тобто з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов’язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов’язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача штрафу за односторонню відмову виконати свої зобов'язання з поставки продукції за договором.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.08.2017 між Дочірнім підприємством "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атем Плюс" (відповідач, постальник) укладений Договір № 79/18-71-17.

Предметом договору визначено, що постачальник зобов’язується на умовах, викладених у Договорі, поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (далі - продукцію), номенклатура, кількісні та якісні характеристики і терміни постачання, якої вказані в Специфікаціях (Додаток до Договору), що є невід’ємними частинами Договору. Покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію (пункт 1 договору).

Терміни та умови поставки викладені у пункті 3.1 договору, за яким постачальник здійснює поставку продукції на умовах і в терміни, зазначені в Специфікаціях.

Строк. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Цей договорі автоматично продовжує строк дії на слідуючий календарний рік, якщо ні одна зі сторін попередньо, за один місяць, не надала свої пропозиції про зупинення дії договору (пункт 11.7 договору).

Господарський суд констатує, що строк дії договору, в порядку пункту 11.7 договору, продовжено до 31.12.2019.

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 специфікації №1 від 07.08.2017 до договору покупець здійснює оплату продукції за даною специфікацією в наступному порядку:

а) перший платіж (аванс) у розмірі 60 % від вартості продукції, що становить 564422,40грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 94070,40грн. протягом п’яти банківських днів з моменту підписання договору, специфікації №1 і виставлення рахунку постачальником;

в) другий платіж (аванс) у розмірі 30 % від вартості продукції, що становить 282211,20грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 47035,20грн., протягом п’яти банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження;

г) третій платіж (остаточний розрахунок) у розмірі 10 % від вартості продукції, що становить 94070,40грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 15678,40грн., протягом п’ятнадцяти банківських днів з моменту отримання продукції на склад покупця.

Відповідно до п. 2 специфікації №1 від 07.08.2017 до договору постачальник зобов’язується поставити продукцію протягом 75-ти (сімдесят п’яти) календарних днів (з правом дострокової поставки) з моменту оплати покупцем авансового платежу згідно з пунктом 1 а даної специфікації.

На виконання умов договору позивачем сплачено перший платіж авансу, згідно з п. 1.а специфікації №1 до договору, у повному обсязі 29.01.2019, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 7081 від 22.12.2017 на суму 282 211,20 грн. (арк. справи 17);

- № 290 від 18.01.2018 на суму 141 105,60 грн. (арк. справи 16);

- № 505 від 29.01.2018 на суму 141 105,60 грн. (арк. справи 16).

Окрім цього, позивачем 11.04.2018, згідно п. 1 в. специфікації до договору, сплачено другий платіж авансу – 282211,20грн., згідно платіжного доручення №2019 від 11.04.2018 (арк. справи 17).

Відповідач взяті на себе зобов’язання з поставки продукції виконав лише 25.09.2018 (видаткова накладена № РН-0000026 від 25.09.2018 арк. справи 20).

Таким чином строк прострочення почав свій перебіг з 30.01.2018.

20.07.2018 позивачем надіслано вимогу відповідачу щодо поставки продукції на суму 940704,00грн., однак вимога відповідачем залишена без відповіді і задоволення (арк. справи 18, 19).

Відповідно до п. 8.2. договору за порушення встановлених договором (або погодження сторонами письмово) строків поставки, постачальник зобов’язується сплати покупцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості, не поставленого в строк продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення поставки.

Позивач нарахував пеню у розмірі 145255,01грн. (за період з 16.04.2018 – 25.09.2018).

Відповідач контррозрахунку не надав.

Позивачем не враховано, що день фактичного виконання зобов'язання не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 144 327,20 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, місто Суми, вулиця Комарова, будинок 2; код ЄДРПОУ 30991664) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Плюс" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 38А; код ЄДРПОУ 31687564) про стягнення пені в розмірі 145 255,01 грн. (за договором № 79/18-71-17 від 07.08.2017) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Плюс" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 38А; код ЄДРПОУ 31687564) на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, місто Суми, вулиця Комарова, будинок 2; код ЄДРПОУ 30991664) пеню у розмірі 144327,20грн. (сто сорок чотири тисячі триста двадцять сім грн. 20 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 2164,91 грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири грн. 91 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, місто Суми, вулиця Комарова, будинок 2; код ЄДРПОУ 30991664).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Плюс" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 38А; код ЄДРПОУ 31687564).

Повний текст рішення складено - 19.02.2019.

Суддя

Н.Е. Петренко