Ухвала суду № 79892946, 15.02.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4172/18 Провадження № 1-кп/450/173/19

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

15 лютого 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

за участю: секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

прокурора СенютиА.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Пустомити при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 21.09.2018р. за №12018140000000517 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області з 17.12.2018р. знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, щодо якого запобіжного заходу не обрано.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання та просить суд застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 96 050,00 грн.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника міського голови Пустомитівської міської ради, 28.09.2018р. одержав для себе неправомірну вигоду розміром 20 тис. грн., і такий обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину.

Зазначає, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду від 29.09.2018р. щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу розміром 100 тис. грн., і на строк 2 місяці покладено обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

01.10.2018р. ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв’язку із внесенням застави.

Вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, та обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , продовжують існувати. Зокрема, в разі визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим, йому загрожує покарання лише у виді позбавлення волі на строк 10 років; що такий може переховуватися від суду, оскільки не з’явився до суду 24.01.2019р.; що судом не допитані свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на яких ОСОБА_1 може впливати; що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти аналогічні корупційні правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 подала письмове заперечення на клопотання прокурора, яке підтримала в судовому засіданні та просить в його задоволенні відмовити на підставі ч.2 ст.194 КПК України, покликаючись на відсутність ризиків, достатніх для обрання такого запобіжного заходу, а також що прокурором не надано вагомих доказів на підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення. Просить врахувати, що обвинувачений не переховується від органу досудового розслідування та суду і прибуває за кожною вимогою, у сторонни обвинувачення відсутні докази можливого впливу обвинуваченого на свідків у вказаному кримінальному провадженні, та що ОСОБА_1 не вчиняв інших злочинів. Зазначила, що обвинувачений має постійне місце праці та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, є не молодою людиною та хворіє.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали в їх сукупності вважає, що клопотання прокурора не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв’язків, в тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутація, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого злочину; розмір майнової шкоди та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини

Оглядом матеріалів кримінального провадження №450/4172/18 встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду від 29.09.2018р. щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 27.11.2018р., з визначенням застави розміром 100 тис. грн., та на строк 2 місяці покладено обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

01.10.2018р. ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв’язку із внесенням застави, яку ухвалою слідчого судді повернуто 11.12.2018р. з підстав закінченням строку дії ухвали від 29.09.2018р., та відсутністю клопотання органу досудового розслідування про продовження обраного запобіжного заходу.

Підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави слугували ризики, передбаченіст.177 КПК України, зокрема: що ОСОБА_1 загрожує покарання лише у виді позбавлення волі на строк 10 років; що тяжкий корупційний злочин вчинений з використанням службового становища; що органом досудового розслідування не вилучено всіх документів, що мають важливе значення для встановлення обставин вчинення злочину; не допитано свідків по справі, на яких може здійснювати вплив ОСОБА_1, та що без застосування запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти аналогічні корупційні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави суд бере до уваги, що кримінальне провадження призначалося до розгляду в підготовчому судовому засіданні три рази, при тому обвинувачений двічі з’являвся в судові засідання за викликом, а його неявка 24.01.2019р. зумовлена неналежним повідомленням ОСОБА_1 про час і місце судового засідання, і судом не встановлено можливого порушення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Також, при вирішенні вказаного питання суд враховує і той факт, що обвинувачений має міцні соціальні зв’язки, його вік та стан здоров’я.

Суд бере до уваги також, що ухвалою слідчого судді від 05.11.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади заступника міського голови Пустомитівської міської ради, зокрема з підстав відсутності даних про те, що ОСОБА_1 було вчинено будь-які дії, пов’язані з продовженням вчинення інкримінованого злочину чи знищенням, підробкою речей і документів, або

будь-якої іншої протиправної поведінки.

Ризики, які слугували слідчому судді при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, на даний час не існують, за винятком загрози покарання лише у виді позбавлення волі на строк 10 років.

В даному випадку суд, у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України, керується рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» ( №7064/05 від 01.06.2006 р.), який дійшов висновку , що: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходу розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Прокурором не долучено до матеріалів справи жодного доказу, який би підтвердив факти, що обвинувачений впливав чи може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджав чи має намір перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливо вчиняв аналогічні корупційні правопорушення.

Тому твердження прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України та обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , продовжують існувати, суд вважає необґрунтованими.

Наведені в сукупності всі обставини слугують підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

Разом з тим судом враховано, що сторона захисту обґрунтовано заперечує проти застосування будь-якого виду запобіжного заходу з підстав відсутності ризиків та необхідності в цьому, та що прокурор не вважає необхідним застосовувати більш м’який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст.176-177,182, 193, 194, 315,371-372,392 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_6 від 12.02.2019р. про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_7