Рішення № 79892332, 15.02.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3451/18

15.02.2019

2/328/214/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., розглянувши в судовому засіданні в місті Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,

встановив:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитором спадкодавця за кредитним договором б/н від 18.03.2009 в розмірі 8235,93 грн. В обґрунтування позову представник АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що 18.03.2009 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2300,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з умовами договору. 18.10.2015 позичальник ОСОБА_2 помер. Станом на дату смерті позичальника заборгованість за кредитним договором складає 8235,93 грн., з яких: 1782,32 грн. - заборгованість за кредитом; 6453,61 грн. - заборгованість за відсотками. З метою досудового врегулювання спірних правовідносин, враховуючи приписи ст.ст.1281,1282 ЦК України позивачем на адресу відповідної нотаріальної контори та відповідача направлялись претензії кредитора, які не були задоволені. У зв'язку із чим, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 18.03.2009 в розмірі 8235,93 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду у загальному провадженні з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволені. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином; відзиву на пред'явлений позов не надала.

Відповідно до ч.8 ст.178, ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З урахуванням наведених обставин, що позивач не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає за можливе постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.223,280 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

За положеннями ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому згідно із ч.2 ст.264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено договір № б/н від 18.03.2009, на підставі якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 2300,00 грн. на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з відомостями, наданими на запит АТ КБ «Приватбанк» за вих..№766/04/2/01 від 03.03.2017, позичальник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 18.10.2015.

Станом на день смерті ОСОБА_2 розмір заборгованості за кредитним договором становив 8235,93 грн.

З відповіді Токмацької державної нотаріальної контори від 21.01.2019 за вих. №43/01-16 встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлого 18.10.2015, не відкривалась.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 608 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить право протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Стаття 1282 ЦК України визначає, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Як вбачається з відповіді Токмацької державної нотаріальної контори від 21.01.2019 за вих. №43/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлого 18.10.2015, не відкривалась.

З копії паспорту громадянина України серії СВ № 090804, виданого Токмацьким МВ УМВС України в Запорізькій області 25.01.2000 вбачається, що з вересня 2003 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою:Запорізька область, місто Токмак, вулиця 14 Вересня, будинок 3, квартира17.

За цією ж адресою, згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданої сектором реєстрації відділу надання адміністративних послуг та реєстрації виконавчого комітету Токмацької міської ради за № 10-06/5666 від 20.12.2018, з 02.09.2003 є зареєстрованою і відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В п.32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналіз зазначеного законодавства дає підстави для висновку, що спадкоємці боржника за кредитним зобов'язанням зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у випадку пред'явлення у передбачений законом строк кредитором вимог до спадкоємців, що прийняли спадщину.

Однак, позивачем не доведено факт отримання відповідачем майна спадкодавця та вартість даного майна для задоволення вимог кредитора.

В позовній заяві як на підставу задоволення позову позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання спадкодавця, тому вважається такою, що прийняла спадщину і повинна нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця. На підтвердження цього факту до позовної заяви долучені копії сторінок паспорта ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з відміткою про місце їх реєстрації.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для прийняття спадщини є фактичне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрація за місцем проживання спадкодавця, на що посилається АТ КБ «Приватбанк» у позовній заяві, як на підставу позовних вимог.

Позивач також не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з ОСОБА_1 заявлених позивачем грошових коштів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У матеріалах справи відсутні докази наявності спадкового майна, яке було прийнято відповідачем після смерті ОСОБА_2 Сам лише факт спільної реєстрації спадкоємця з відповідачем за однією адресою на момент відкриття спадщини не свідчить про фактичне прийняття спадщини та про наявність будь-якого спадкового майна.

Суд враховує, що представник позивача надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, судом також враховано, що з 6 жовтня 2015 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 30.09.2015 «Про деякі питання про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» відкрито доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса. Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається через офіційний веб-сайт Мін'юсту.

Оскільки відсутні докази набуття відповідачем права власності на спадкове майно, то неможливо встановити, чи перейшли до відповідача в порядку спадкування обов’язки спадкодавця перед іншими особами (кредиторами).

Оскільки відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України встановлено обов’язок позивача додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг та має бути обачним і розсудливим у ведені своїх справ.

Звертаючись до суду з відповідним позовом кожна особа має вчиняти таку дію виважено та розсудливо, оцінюючи власні правові перспективи, виходячи з реалізації таких принципів цивільного судочинства як принципи диспозитивності та змагальності цивільного процесу, надавши суду усі необхідні та достатні докази на обґрунтування власної правової позиції та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Неподання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

За таких підстав, з огляду на положення ч.1 ст.1282 ЦК України, за якими саме на спадкоємця покладається обов'язок задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину, та враховуючи відсутність в матеріалах справи даних щодо спадкування відповідачем ОСОБА_1 будь-якого майна після смерті ОСОБА_2 та щодо вартості спадкового майна, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити за його недоведеністю.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов АТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягає, то понесені ним витрати по оплаті судового збору слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 130, 141, 223, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з урахуванням п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код В ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 71702, Запорізька область, місто Токмак, 14 ВересняАДРЕСА_1.

Суддя: