Постанова № 79891909, 14.02.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6433/18

Провадження №3/333/53/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 року, о 01 год. 41 хв., ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Водограйній, буд. 18 керував транспортним засобом «ВАЗ 211440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України. Останній від керування автомобілем був відсторонений.

До суду адміністративна справа відносно ОСОБА_1 надійшла 22.11.2018 року.

У судове засідання 22.12.2018 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бондаренко В.В. не з'явилися, від останнього надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він буде перебувати за межами м. Запоріжжя.

21.01.2019 року у судовому засіданні захисник Бондаренко В.В. пояснив, що ОСОБА_1 не зміг прибути до зали суду, але останній свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає. У зв'язку з тим, що працівники поліції під час адміністративного арешту ОСОБА_1 перевищили свої повноваження, побили останнього, спричинивши при цьому легкі тілесні ушкодження, тому була подана відповідна заява до Територіального управління ДБР. В день подій ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, свідків під час оформлення адміністративного матеріалу не було, тому вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. У зв'язку з вказаною позицією захисника, враховуючи відсутність ОСОБА_1, суддя прийняв рішення про відкладення розгляду справи і повторним викликом останнього у судове засідання.

05.02.2019 року у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав і пояснив, що 14.11.2018 року, близько 2 години, він відвозив додому бухгалтера з фірми, де він працює. Керуючи автомобілем «ВАЗ 211440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, він, проїжджаючи по вул. Водограйній у м. Запоріжжі помітив, що позаду нього їде поліцейський автомобіль з включеними мигалками. Він відразу зупинився, хоча перед цим Правил дорожнього руху не порушував, тобто працівники поліції неправомірно зупинили його транспортний засіб.

Після зупинки, до автомобілю підійшов працівник поліції, який почав вимагати пред'явити документи. Він попрохав пояснити причину зупинку його транспортного засобу, на що конкретної відповіді не почув, у зв'язку з чим, закрив водійські двері свого автомобілю. Після цього, практично відразу він побачив, що один із працівників поліції відкрив передні пасажирські двері автомобілю і почав ногами виштовхувати його з салону автомобіля. Інші працівники поліції відкрили двері водія, витягнули його на вулицю, поклали на землю і на руки наділи кайданки. При цьому, працівники поліції наносили йому удари ногами у тулуб. У подальшому, на капот автомобіля працівники поліції виклали усе, що зберігалося у нього у чоловічій сумці, тобто неправомірно здійснили огляд його сумки.

Після цього, він був доставлений до Комунарського відділення поліції, де відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення. Не визнає свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, так як він у стані алкогольного сп'яніння не перебував, від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі не відмовлявся, навіть сам пропонував поїхати працівникам поліції до наркологічного диспансеру на його автомобілі. Підписав протокол тільки у зв'язку з тим, що працівник поліції пояснив, що його підпис у протоколі буде свідчити про відсутність претензій до працівників поліції.

З метою встановлення усіх обставин події за участю ОСОБА_1, для правильного і справедливого прийняття рішення по цій адміністративній справі, суддя викликав у судові засідання свідків, вказаних у протоколі адміністративного правопорушення та працівника поліції, який склав зазначений протокол. Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судові засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до положень КУпАП. Судові повістки, направлені на зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення адреси свідків: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) і ОСОБА_4 (АДРЕСА_3), повернулися до суду з поштовою відміткою «за терміном зберігання».

14.02.2019 року у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_5 пояснив, що 14.11.2018 року він виконував обов'язки командира взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області. Перебуваючи на чергуванні, він ніс службу з екіпажом працівників поліції у Південному районі м. Запоріжжя. Приблизно о 01-00 годині його підлеглі доповіли, що на вул. Водограйній у м. Запоріжжі стоїть автомобіль «ВАЗ 211440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який періодично подає звукові сигнали. Коли працівники поліції під'їхали до вказаного автомобілю, встановили, що водій знаходиться у нетверезому стані, але сидить у транспортному засобі з виключеним двигуном. Водій пояснив, що він буде спати в автомобілі. У зв'язку з тим, що останній фактично не порушував правила дорожнього руху, працівники поліції не складали жодних протоколів і поїхали з того місця.

У подальшому, їх екіпаж стояв в одному із дворів по вул. Водограйній, приблизно за 200 метрів від вказаного автомобіля. Через деякий час, вони помітили, що автомобіль «ВАЗ 211440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завів двигун та рушив, тому було прийнято рішення слідувати за останнім. Після того, як водій не включив лівий покажчик повороту, транспортний засіб було зупинено. Коли підійшли до автомобіля, водій трохи відкрив вікно і спитав про причину зупинки, на що останній отримав відповідь. Після цього, водій на вимогу працівників поліції відмовився надавати будь-які документи і закрився в автомобілі. З водієм працівники поліції дуже довго розмовляли та попереджували, що останній порушив правила дорожнього руху, не надає документи, тому вони мають право при такій поведінці затримати його для встановлення особи і складання відповідного протоколу. Коли вікно автомобіля було відкрито, то з салону було відчутно запах алкоголю та порушення мови водія, тому виникли підозри, що останній знаходиться у стані сп'яніння.

Під час бесіди, водій несподівано відкрив двері автомобіля і намагався покинути місце зупинки транспортного засобу, після чого було прийнято рішення його затримати. Відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» до водія були застосовані: прийом рукопашного бою - заведення руки за спину і спеціальний засіб - на руки останнього наділи кайданки. Після цього, водій був доставлений до Комунарського відділення поліції. У останнього на шиї була чоловіча сумка, яка впала на землю, коли водій виходив з автомобіля. Тому, працівники поліції усі документи, що випали з сумки позбирали і положили назад до сумки. Ніякого огляду речей водія працівники поліції не проводили. В ході бесіди з водієм нагрудні камери були виключені, а коли останній несподівано відкрив водійські двері для того, щоб покинути транспортний засіб, працівники поліції не встигли їх включити.

У Комунарському відділенні поліції було встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1, відносно якого і був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а також протокол про адміністративне затримання. Водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у райвідділі, а також відмовився їхати до медичної установи на службовому автомобілі поліції. Враховуючи, що у випадку відмови проходити на місці зупинки автомобіля огляд на стан сп'яніння, працівники поліції повинні забезпечити доставку правопорушника у медичний заклад, при цьому заборонено використовувати особистий транспорт правопорушника, тому водій повинен був їхати до медичного закладу на службовому автомобілі поліції.

У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що він є поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області. 14.11.2018 року він знаходився на службі і по наказу свого командира - ОСОБА_5, приблизно о 02-00 годині, прибув до Комунарського відділення поліції для допомоги у складанні адміністративного матеріалу.

Коли прибув до райвідділу, він подивився відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачалося, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, і за це був зупинений працівниками поліції, після чого, останній відмовився надавати посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_1 був підданий адміністративному арешту за те, що на місці зупинки автомобіля він не надав відповідні документи і неможливо було там скласти протокол про адміністративне правопорушення. З відеозапису та при спілкуванні з ОСОБА_1 у останнього були встановлені явні ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти у приміщенні райвідділу огляд на стан сп'яніння, але останній відмовився від цього. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 погодився лише у тому випадку, коли він сам сяде за кермо свого автомобіля, а працівники поліції будуть його супроводжувати, тобто відмовлявся їхати з працівниками поліції на службовому автомобілі. При цих діях були присутні два свідки - чоловіки, яких до Комунарського відділення поліції запрошував ОСОБА_5 Таку поведінку ОСОБА_1 він трактував як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим і був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Складений протокол він оголошував ОСОБА_1, під час чого ознайомлював останнього з правами, передбаченими законодавством. Пояснення у свідків приймав він, але пояснення від ОСОБА_3 складав інший працівник поліції - Коротков, а він лише підписав їх. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, адвоката ОСОБА_7 не було, останній під'їхав вже пізніше.

Розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, враховуючи пояснення останнього, працівників поліції, оглянувши відеозапис, долучений до матеріалів справи, суддя дійшов до такого.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, регулюється нормами: КУпАП; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Згідно п.2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Досліджені матеріали адміністративної справи, а також пояснення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судовому засіданні підтверджують, що у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом «ВАЗ 211440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Це безпосередньо вбачається з відеозапису нагрудної камери DSJX300164_АР0164 працівника поліції (файл «20181114074249000036»), де у ОСОБА_1 порушено мовлення. Крім того, з відеозапису (файл «20181114074325000037», час 02:14:40), випливає, що працівник поліції ОСОБА_1 повідомляє про ознаки сп'яніння у останнього, у т.ч. про наявність запаху алкоголю з порожнини рота. Водночас, ОСОБА_1 не надав пояснень і обґрунтованих заперечень з цього приводу.

Ознаки сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 були зазначені працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №054244 від 14.11.2018 року (а.с.1).

Факт відмови пройти медичний огляд у приміщенні Комунарського відділення поліції, крім пояснень працівників поліції підтверджується відеозаписом з нагрудної камери DSJX300053_АР0053 працівника поліції (файл «20181114073138000019», час 02:49:58). Про цей факт не заперечував і ОСОБА_1 у судовому засіданні.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери DSJX300053_АР0053 працівника поліції (файл «201811140731390000») вбачається, що у період з 02 год. 51 хв. до 02 год. 55 хв. працівники поліції пропонують ОСОБА_1 проїхати на їх службовому поліцейському автомобілі до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відмовляється їхати на службовому автомобілі, зазначаючи при цьому, що він не відмовляється їхати до медичного закладу, але вважає, що це необхідно зробити на його автомобілі, щоб він або працівник поліції були за кермом автомобіля.

Відповідно до п.7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Пунктом 9 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції 1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, працівник поліції при настанні певних умов повинен забезпечити доставку водія до медичного закладу. Термін «забезпечення» у тлумачному словнику означає «створення надійних умов для здійснення чого-небудь». Тому, в даному випадку, враховуючи обґрунтовані підозри щодо находження особи у стані сп'яніння, працівники поліції не мали права допускати ОСОБА_1 до керування транспортним засобом. Доставлення правопорушника у його власному автомобілі, у т.ч. коли працівник поліції знаходиться за кермом, не передбачено жодним нормативним актом. У даному випадку у працівників поліції був у наявності службовий автомобіль, та відсутні перешкоди, які б заважали його використовувати. Крім того, ОСОБА_1 не зазначив обґрунтованої причини, з якої доставлення його у службовому автомобілі було б неможливим.

Поведінка ОСОБА_1, його відмова їхати саме у службовому автомобілі поліції до медичного закладу фактично свідчать про факт відмови останнього від проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Вважаю, що працівники поліції в даному випадку не порушили права водія на свідомий вибір (пройти медичний огляд на стан сп'яніння або відмовитися від нього) і здійснили усі можливі дії для того, щоб забезпечити доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу.

У зв'язку з відмовою від проходження від медичного огляду, про цей факт працівник поліції ОСОБА_6 вказав у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порушень при складанні вказаного процесуального документу, суддею не виявлено.

У пункті 6 Розділу IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції 1395 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Дослідження протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №054244 від 14.11.2018 року свідчить, що він складений відповідно до вимог законодавства.

Захисником Бондаренком В.В. до матеріалів справи долучено копію заяви ОСОБА_1 про вчинення відносно нього протиправних дій з боку працівників поліції, а також копію витягу з ЄРДР, відповідно до якого 24.01.2019 року слідчими Територіального управління ДБР у м. Мелітополі зареєстровано кримінальне провадження №62019080000000032 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України за фактом спричинення працівниками УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 тілесних ушкоджень при здійсненні своїх службових повноважень.

Зі змісту вказаної заяви ОСОБА_1 випливає, що фактично він у діях працівників поліції при адміністративному затриманні вбачає ознаки злочину. Враховуючи, що досудове розслідування по кримінальному провадженню не завершено, тому суддя не здійснює оцінку діям працівників поліції під час адміністративного затримання ОСОБА_1, а також складеним у зв'язку з цим процесуальним документам.

При дослідженні у судовому засіданні акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) встановлено, що вказаний процесуальний документ не має обов'язкових реквізитів, а саме: місця, дати та часу складання. У зв'язку з цим вважаю, що дані, зазначені у вказаному акті, не можуть бути допустимими доказами у справі, тому відсутні відповідні підстави на його посилання.

Крім того, суддею не приймаються до уваги і письмові пояснення свідка ОСОБА_3, так як в даному випадку вбачаються процесуальні порушення з боку ОСОБА_6, які їх приймав. Останній у судовому засіданні зазначив, що пояснення свідка ОСОБА_3 записував інший працівник поліції, а він лише поставив підпис під своїм прізвищем. Вважаю, що дані, встановлені з пояснень ОСОБА_3 також не можуть бути належними і допустимими доказами.

Водночас, на думку судді, не вбачається процесуальних порушень з боку працівника поліції щодо особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Хоча ОСОБА_6 безпосередньо і не був присутнім під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1, проте, останній із відеозапису пересвідчився про причину зупинки автомобіля і особисто, спілкуючись з ОСОБА_1, встановив у водія ознаки сп'яніння.

Чинним законодавством передбачено, що працівник поліції повинен запропонувати водієві пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. В даному випадку, враховуючи, що ОСОБА_1 був затриманий і доставлений до приміщення Комунарського відділення поліції, тому суддя не вбачає порушень, що саме у райвідділу пропонували ОСОБА_1 пройти цей огляд.

При дослідженні матеріалів адміністративної справи доводи ОСОБА_1 щодо відсутності факту порушення з його боку Правил дорожнього руху повністю спростовуються. Так, із відеозапису з нагрудної камери DSJX300164_АР0164 працівника поліції (файл «20181114074249000036», час 01:35:08) випливає, що під час повороту ліворуч у транспортного засобу «ВАЗ 211440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не був включений лівий покажчик повороту. Пояснення останнього щодо неправильної роботи покажчика повороту, не приймаються до уваги, так як із вказаного відеозапису вбачається, що перед цим (час 01:34:50) у транспортного засобу, при здійсненні повороту ліворуч покажчик повороту включався.

Також, неможливо погодитися із твердженнями ОСОБА_1, що працівники поліції йому не роз'яснили про причину зупинки автомобіля. Так, з відеозапису з нагрудної камери DSJX300164_АР0164 працівника поліції (файл «20181114074235000035», час 01:39:40) вбачається, що працівник поліції декілька разів пояснюють причину зупинки транспортного засобу. На питання ОСОБА_1 про причину порушення, останній вказав, що так трапилося.

Суддя не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 щодо не роз'яснення йому суті адміністративного правопорушення, так як це спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що працівник поліції оголошує зміст протоколу про адміністративне правопорушення і роз'яснює відповідні права ( файл «20181114073159000022»).

Доводи захисника щодо відсутності свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому мається запис про свідків, їх анкетні дані та підписи; поясненнями ОСОБА_5 і ОСОБА_6; письмовими поясненнями ОСОБА_4, а також відеозаписом (файл «20181114073139000020», час 2:51:22), з якого вбачається присутність двох свідків у приміщенні Комунарського ВП під час оформлення адміністративного матеріалу.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази (дані протоколу про адміністративне правопорушення і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; пояснення працівників поліції ОСОБА_5 і ОСОБА_6; письмові пояснення свідка ОСОБА_4, відеозаписи) не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:

- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів його притягнення за аналогічні правопорушення.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1, суддя не вбачає.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень (р/р №31119149008001, код бюджетної класифікації доходів 21081300, ЄДРПОУ 37941997; МФО 899998, отримувач: ГУК у Запорізькій області/Зап. обл./21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) з позбавлення права керування строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір за постановою суду про накладення адміністративного стягнення, Комунарський районний суд м. Запоріжжя).

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод