Рішення № 79889868, 18.02.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3233/18

Справа № 226/3233/18

Провадження № 2/226/97/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про встановлення факту та визнання прав забудовника у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Мирноградської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Під час підготовчого засідання предмет позову було змінено, а позовні вимоги було збільшено. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_10 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з права та обов'язку забудовника, до складу якого входять: право введення в експлуатацію двоповерхового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованими на земельній ділянці Мирноградської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 отримання на її ім'я документів, що посвідчують право власності на зазначений об'єкт нерухомості та на державну реєстрацію цього об'єкту нерухомості, через те, що за життя спадкодавцем не було реалізоване право забудовника щодо отримання свідоцтва про право власності, введення будинку в експлуатацію та подальшу державну реєстрацію права власності в БТІ. На час смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, а фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, з січня 2004 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_10. Будівництво вказаного будинку було здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Димитровської міської ради народних депутатів від 21.10.1992 № 357 про виділ ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1000,0 кв.м за вказаною адресою; виготовленого Управлінням архітектури і місцебудівництва 21.10.1992 будівельного паспорта на забудову відведеної у натурі за актом від 23.10.1992 земельної ділянки. На підставі дозвільних документів ОСОБА_4 за життя збудував двоповерховий жилий будинок загальною площею 166,8 кв.м, у тому числі житловою - 122,6 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. Здійснене будівництво відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, пожежним, екологічним вимогам будівництва та не порушує права інших осіб. Її мати та дружина спадкодавця ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11. Син спадкодавця та її брат ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_12. Вона є єдиним спадкоємцем першої черги, будь-яких відмов щодо спадщини, яка відкрилася після смерті її батька, вона на заявляла. На час відкриття спадщини вона мешкала зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1, тому вважається такою, що прийняла спадщину. Вона не може нотаріально оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно. Крім того, її батько, мешкаючи разом з нею до своєї смерті, не був зареєстрованим за адресою їх проживання. Тому, позивач просить суд встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за нею права та обов'язки забудовника на житловий будинок № 22 по вул.Цвєточна в м.Мирнограді Донецької області з відповідними надвірними спорудами та побудовами згідно технічного паспорту, що залишився після смерті її батька, які включають в себе право здачі в експлуатацію, отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності, та державної реєстрації зазначеної об'єкту нерухомомсті. Понесені судові витрати позивач просить покласти на себе.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, обгрунтовуючи обставинами, викладеними у позові. Також пояснила, що ОСОБА_4 з січня 2004 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 проживав разом з нею у належній їй квартирі, де вона зареєстрована, оскільки батько хворів і потребував догляду, а після перелому шийки бедра майже рік не ходив. Помер він у віці 89 років. У листопаді 2006 року вона з сином перейшла жити до спадкового будинку, оскільки його стали розтягувати.

Представник відповідача Мирноградської міської ради до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність за наявними у справі доказами.

За ухвалою судді від 27.11.2018 у справі відкрито загальне позовне провадження.

16.01.2019 судом отримана заява позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог разом із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання прав забудовника у порядку спадкування за законом.

За ухвалою суду від 18.01.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Заслухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та витребувані у державного нотаріусу відомості, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебував у шлюбі з ОСОБА_5, які є батьками ОСОБА_11., що підтверджується свідоцтвами по смерть батька позивача, про народження, про шлюб позивача (а.с.7, 8, 9).

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого за станом на 01.09.2011, на земельній ділянці площею 1000,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок загальною площею загальною площею 166,8 кв.м, у тому числі житловою - 122,6 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. У графі власник вказаний ОСОБА_4 (а.с.10-13).

Дане домоволодіння збудоване на підставі:

- рішення виконавчого комітету Димитровської міської ради народних депутатів № 357 від 21.10.1992 про надання ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1000 кв.м для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2

- рішення виконавчого комітету Димитровської міської ради народних депутатів № 357 від 21.10.1992 про відвід під індивідуальне будівництво земельної ділянки ОСОБА_4 площею 1000 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 з правом отримання технічної документації на будівництво будинку;

- акту управління головного архітектора м.Красноармійська про відвід земельної ділянки від 23.10.1992 за вказаною адресою;

- будівельного паспорту на забудову виділеної ОСОБА_7 земельної ділянки, виготовленого Управлінням архітектури і містобудівництва за станом на 21.10.1992 (а.с.19, 21, 52-53).

За постановою Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-УШ «Про перейменування деяких населених пунктів» у Донецькій області м.Димитров перейменовано на м.Мирноград.

Відповідно до листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області від 26.10.2018 інформація про реєстрацію будь-яких документів стосовно прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2, у Департаменті відсутня (а.с.23).

За даними комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Мирноградської міської ради від 03.10.2018 відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок № 22 по вул.Цвєточна у м.Мирнограді (колишнє місто Димитров) Донецької області в БТІ відсутні (а.с.22).

За інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виготовленою за станом на 20.09.2018, відомості про право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, відсутні (а.с.18).

Відповідно до листа державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори від 27.12.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10, у зв'язку з ненаданням нею доказів на підтвердження постійного проживання її із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (а.с.47).

Відповідно до акту координаційного комітету органів самоорганізації м.Мирноград від 13.09.2018 ОСОБА_1 є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16).

Відповідно до довідок координаційного комітету органів самоорганізації м.Мирноград від 11.09.2018 та від 27.12.2018 ОСОБА_1 є зареєстрованою та з січня 2004 року спільно проживала з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17, 45).

Відповідно до довідки координаційного комітету органів самоорганізації м.Мирноград від 27.12.2018 ОСОБА_4 є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2, але з січня 2004 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 за даною адресою не проживав (а.с.46).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він був знайомий з родиною ОСОБА_1, у тому числі з ОСОБА_4 - батьком позивача, бував у них дома за адресою: АДРЕСА_1. Сам він мешкає по-сусідству у будинку № 39. Тому, йому добре відомо, що ОСОБА_4 до своєї смерті проживав разом із донькою за вказаною адресою.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_1 - рідна сестра його батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_12. Його дідусь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, помер у 2006 році. На момент смерті він мешкав з тіткою ОСОБА_1 за адресою її проживання: АДРЕСА_2, оскільки бабуся померла ще у 1988 році, дідусь мешкав один у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_3, за віком хворів і потребував догляду. Отже, тітка забрала його до себе. До смерті ОСОБА_4 прожил з ОСОБА_1 у її квартирі два чи три роки, ховали його з адреси проживання тітки.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що його сім'я підтримувала дружні стосунки з сім'єю ОСОБА_1, яка раніше проживала за адресою: АДРЕСА_2. Разом з позивачем у цій квартирі з 2004 року мешкав її батько ОСОБА_4, аж поки не помер у 2006 року. ОСОБА_4 залишився один, хворів, потребував догляду, тому позивач забрала батька до себе. Вона ж його і поховала.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він мешкає у будинку АДРЕСА_3 По-сусідству з ним у квартирі № 16 колись мешкали подружжя ОСОБА_4, а потім їх син ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_12. На момент своєї смерті і декілька років до цього ОСОБА_4 у цій квартирі не мешкав, він проживав разом із своєю донькою ОСОБА_1, яка його доглядала.

Відповідно до листа Мирноградської державної нотаріальної контори від 18.01.2019 на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10, 26.07.2012 була відкрита спадкова справа № 122/2012 за заявою № 251 від 26.07.2012 про прийняття спадщини від сина померлого ОСОБА_6. 13.12.2012 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, інших заяв не було. Заповіти від імені ОСОБА_4 згідно даних Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 54793430 від 18.01.2018 не посвідчувалися.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, помер ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.48).

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно за п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших спадкоємців першої черги, окрім позивача, після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено.

Таким чином, досліджені у суді докази в їх сукупності дають судові підставу вважати доведеним факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_10, постійно проживала із спадкодавцем за однією адресою, а тому вважється такою, що прийняла спадщину після смерті свого батька.

Встановлення даного факту заявнику необхідно для оформлення права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька.

Частиною першою статті 182 ЦК України передбачено, що право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Згідно за ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державнй реєстрації, право власності виникає з моменту його державної реєстрації.

За приписами п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 № 553), державній реєстрації підлягає право власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна - закінчений будівництвом об'єкт, який прийнято в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що померлим ОСОБА_4 на законних підставах було збудовано житловий будинок за адресою: м.Мирноград, вул.Цветочна, б.22, але за життя він не ввів його в експлуатацію і не зареєстрував своє право власності.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно за ст.ст.177, 190 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, інше майно, результати робіт, послуги, майнові права, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі здійснення будівництва згідно із законом та смерті забудовника, всі його права та обов'язки як забудовника, входять до складу спадщини.

Згідно за п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

З огляду на наведені норми закону та встановлені обставини, а саме те, що спадкодавець після здійснення будівництва вказаного об'єкта нерухомості не здав його в експлуатацію, не отримав на нього правовстановлюючого документу та не здійснив державну реєстрацію права власності на новозбудований об'єкт, що нині є перешкодою у прийнятті позивачем спадщини за законом, інших спадкоємців судом не встановлено, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.177, 178, 182, 190, 331, 1216, 1218, 1220, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, ч.3 ст.200, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 місце проживання: АДРЕСА_4) до Мирноградської міської ради (юридична адреса якого: 85322, Донецька області, м.Мирноград, вул.Центральна, 9, ЄДРПО 04052956) про встановлення факту та визнання прав забудовника у порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_13 року, за адресою: АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника у порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 року, на житловий будинок загальною площею 166,8 кв.м, у тому числі житловою площею 122,6 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, позначеними у технічному паспорті, виготовленому за станом на 01.09.2011, літерами: А-2 - житловий будинок, а-1 - сєні, а1-1 - тамбур, а2-1 - тамбур, а3-1 - крильце, а4-1 - крильце, п2-1 - погріб, а5-1 - балкон, а6-1 - балкон, Б-1 - літня кухня, б-1 - крильце, В-1 - сарай, Г-1 - гараж, Д-1 - душ, Е-1 - убиральня, З-1 - зливна яма, № 1 - ворота, № 2 - калитка, № 3, № 4, № 5 - огорожа, І - замощення, ІІ - водопровід, розташований за адресою: АДРЕСА_4, які включають в себе право здачі в експлуатацію, отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності, та державної реєстрації зазначеного об'єкту нерухомості.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18.02.2019.

Суддя Ж.Є.Редько