Ухвала суду № 79889059, 11.02.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6573/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., за участю прокурора Короля А.О., захисника - адвоката Юрченка А.Ф., підозрюваного ОСОБА_2, перекладача Тодуа Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2019 слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Чирик В.Ю. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва Королем А.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019100060000542 від 07.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2019 року приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом вільного доступу зайшов до торгівельної зали магазину «Zara», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 23. Перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_2 серед товарів, викладених на вітринах магазину, взяв чоловічі кросівки «Zara man» синього кольору, артикул 2530/302/010/41 вартістю 499 гривень, що належать ТОВ «ЗАРА Україна».

Усвідомивши, що за ним ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: чоловічих кросівок «Zara man» синього кольору, артикул 2530/302/010/41.

З метою доведення злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, не маючи наміру оплачувати вартість товару, відійшов в кут приміщення вищевказаного магазину, зняв із плечей рюкзак синього кольору, з яким попередньо зайшов до приміщення магазину, відкрив блискавку та поставив в нього кросівки «Zara man» синього кольору, при цьому зняв цінник який знаходився на лівому кросівку та поставив його на стелаж, після чого попрямував на вихід з магазину «Zara», при цьому пройшовши через «антикрадіжкову рамку», таким чином, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки, прямуючи до виходу з магазину, не сплативши при цьому за викрадене майно на загальну суму 499 гривень, ОСОБА_2 був затриманий працівниками охорони.

Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Республіки Грузія, грузина, громадянина Грузії, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 31.01.2019 направлено з обвинувальним актом в Голосіївський районний суд,-

08.02.2019 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у закінченому замаху на вчинення кримінального правопорушення за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).

09.02.2019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у закінченому замаху на вчинення кримінального правопорушення за ознаками повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжка).

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, а також постійного місця проживання у нього не має. Може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, а також погрожувати їм з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, ОСОБА_8, не маючи ніякого джерела доходу, може продовжити вчинювати нові корисливі злочини з метою покращення свого матеріального стану.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступних висновків.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні № 1201910006000542 від 07.02.201.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Підозра ОСОБА_2, обґрунтовується та підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 07.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.02.2019; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.02.2019; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 08.02.2019.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Прокурорами в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, а також постійного місця проживання у нього не має. Може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, а також погрожувати їм з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, ОСОБА_8, не маючи ніякого джерела доходу, може продовжити вчинювати нові корисливі злочини з метою покращення свого матеріального стану.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 38 420,00 грн. оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Грузія, грузина, громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 07 квітня 2019 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_2 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обраховувати з 19 год. 00 хв. 07 лютого 2019 року.

Строк дії ухвали визначити до 07 квітня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420,00 грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСА України в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Казначейство України

р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого:

1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту (м. Київ), у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування потерпілими та свідками відповідно до списку, визначеному слідчим у зазначеному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Визначити двох місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, тобто до 07 квітня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваному з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваному ОСОБА_2.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 1201910006000542.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 12 год. 50 хв. 15 лютого 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець