Ухвала суду № 79888294, 18.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6254/18

Провадження № 2/645/756/19

УХ В А Л А

іменем України

18 лютого 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі – Проневич Д.О., за участі позивача – ОСОБА_1, представники відповідачів – не з’явилися,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

Встановив:

Ухвалою суду від 10.01.2019 р. відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні позивач просив суд призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні; заяв та клопотань, зокрема, щодо уточнення позовних вимог, залучення інших осіб, долучення або витребування доказів, не має.

Заяв та клопотань від інших учасників справи до суду не надійшло.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Харківського районного суду Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої діями судді Харківського районного суду Харківської області Юдіним Є.О. внаслідок постановлення заочного рішення від 18.10.2012 р. про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 6 ст.1176 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Проте застосування положення ч.6 ст.1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не пов’язані із здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, що має на меті прийняття акту органом судової влади.

Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням.

Суд вважає, що на спірні правовідносини в частині позовних вимог до Харківського районного суду Харківської області не поширюється юрисдикція судів по розгляду заявлених позивачем вимог в порядку цивільного судочинства, оскільки суддя як посадова особа, що здійснює правосуддя, а також суд як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою стороною , котра бере участь у цивільній справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.

Такий висновок відповідає положенням ст.ст.56, 126, 129 Конституції України, а також роз’ясненням, викладеним у п.10 постанови Верховного Суду України від 13.06.2007 р. №8 «Про незалежність судової влади» та у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів».

Зазначене також відповідає вимогам ст.ст.6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.).

Відповідно до частин першої-третьої ст.125 Конституції України, в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані та Верховний суд.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві.

Отже, чинне законодавство дає можливість особі повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального контролю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належним відповідачем у даному спорі може бути лише держава, а не суд (суддя), який діє від імені держави та виконує покладені на них державою функції правосуддя.

Таким чином, спір в частині вимог щодо Харківського районного суду Харківської області не носить цивільно-правовий характер, що виключає можливість вирішення його у порядку ЦПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 р. № 6-3139цс17.

Враховуючи наведене, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області про відшкодування моральної шкоди, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Підготовче провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди – суд закриває та призначає до судового розгляду по суті, оскільки всі процесуальні дії, необхідні для призначення справи до судового розгляду по суті, сторони вважають вчиненими,

Керуючись ст. ст. 189, 196-198, 255, 260 ЦПК України, суд –

У х в а л и в :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області про відшкодування моральної шкоди, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Закрити підготовче засідання за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 29 березня 2019 року на 12-00 год.

У судове засідання викликати сторони.

Ухвала може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського Апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя -