Вирок № 79887792, 18.02.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/704/18

1-кп/621/142/18

В И Р О К

іменем України

18 лютого 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючого - Бібіка О.В.

за участю: секретаря судового засідання Горобець Н.М.

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурорів - Макаренка М.М., Колот Н.М., Юр'єва І.Д.,

потерпілого - ОСОБА_1

з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - Барінова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв кримінальне провадження № 12018220300000175 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зміїв Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого: АДРЕСА_1, судимого:

1) 19.12.2001 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 21.04.2004 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. На підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 днів;

3) 22.11.2007 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17.10.2008 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 13 днів;

4) 27.07.2009 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.09.2012 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 4 дні;

5) 03.07.2015 вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28.07.2017 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 30 днів;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2018, приблизно о 20 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в приміщенні продуктового магазину, розташованого за адресою: смт Слобожанське Зміївського району Харківської області, вул. Дружби, буд. 5, де спільно вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв між ними виникла сварки і у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Того ж дня, приблизно о 20 годині 55 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи поблизу продуктового магазину, розташованого за вищевказаною адресою, підійшов до ОСОБА_1 і наніс йому не менше двох ударів кулаком в область голови. В цей час у потерпілого ОСОБА_1 з кишені випав мобільний телефон та гаманець.

Побачивши це, у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_2 наніс не менше п'яти ударів в область голови ОСОБА_1, спричинивши відповідно до висновку експерта №30-Зм/18, легкі тілесні ушкодження, після чого протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, повторно, відкрито викрав мобільний телефон "Huawei" Y3II, IMEI: 1) НОМЕР_1, 2) НОМЕР_2, бувший у вжитку, вартістю 1629,82 грн. згідно висновку товарознавчої експертизи №5875, з карткою пам'яті ТМ "Transcend" MicroSDHC, об'ємом 16GB, бувша у вжитку, вартістю 152,76 грн. згідно висновку товарознавчої експертизи №5875, та гаманець з грошовими коштами: 100 доларів США, що в перерахунку згідно довідки ПАТ "Державний ощадний банк України" філії Харківського обласного управління територіального відокремленого безбалансового відділення №10020/0463 станом на 25.02.2018, становить 2670 грн. та 600 грн., що належить потерпілому ОСОБА_1

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 5052,58 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково.

Не заперечував фактичні обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, який сам це спровокував зробивши непристойну пропозицію його дружині ОСОБА_5 Однак, заперечував факт відкритого протиправного заволодіння майном потерпілого.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєному, окрім часткового визнання ним своєї вини, повністю доводиться сукупністю досліджених у ході судового розгляду наступних доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 25.02.2018 він зустрів ОСОБА_2 в магазині, придбав йому 200 гр. горілки, а його дружині шоколад. Коли вийшли з магазину, ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів, витягнув портмоне з грошима та картками, забрав телефон, сказавши дружині ОСОБА_5, що це їхня здобич.Будь-яких пропозицій його дружині він не робив. Працівники поліції повернули йому грошові кошти 2013 грн. та телефон.

Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що увечері 25.02.2018 вони направлялися разом з чоловіком ОСОБА_2 до магазину, придбати алкоголь. Зустріли потерпілого, який запропонував надати йому інтимні послуги за 200 грн. Чоловік почав бійку з ОСОБА_1, вона стояла осторонь. Бійка тривала близько хвилини. ОСОБА_2 не викрадав у ОСОБА_1 будь-якого майна. Наступного дня, коли приїхали працівники поліції, повідомили, що чоловік взяв у ОСОБА_1 гроші та телефон, при цьому без дозволу проводили обшук та погрожували. ОСОБА_2 напередодні приїхав з командировки і у нього були грошові кошти, які вилучила поліція.

Показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що вона працює продавцем в магазину, куди протягом дня 25.02.2018 приходив потерпілий ОСОБА_1 та придбавав продукти харчування, спиртне, сигарки. Обвинувачений та потерпілий в той день були напідпитку, однак в приміщенні магазину не конфліктували. У ОСОБА_1 при собі були грошові кошти та телефон.

Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що вона працює продавцем магазина по вул. Дружби в смт Слобожанське. У вечірній час 25.02.2018 до магазину зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вони розмовляли в магазині близько 40 хв. У ОСОБА_1 при собі гаманець, телефону не бачила.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від 26.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про те, що 25.02.2018, приблизно о 21 год 00 хв, перебував поблизу АДРЕСА_2, де його побили та викрали грошові кошти, а саме, 100 доларів США, 600 грн та мобільний телефон марки Huawei (а. п. 9 т. 2).

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018220300000175 від 26.02.2018 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України. (а. п. 10 т. 2).

З протоколу огляду місця події від 26.02.2018 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 та фототаблиці до нього вбачається, що ОСОБА_2 в приміщенні кабінету Зміївського ВП ГУ НП в Харківській області, розташованого по вул. Донецька, 26 в м. Зміїв Харківської області, добровільно видав грошові кошти у сумі 2104 грн (а. п. 18-28 т. 2).

В ході огляду місця події від 27.02.2018 за участю потерпілого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, останній пояснив, що саме на цьому місці у нього виник конфлікт з чоловіком на ім'я ОСОБА_2, в ході якого останній спричинив йому тілесні ушкодження та заволодів грошовими коштами та мобільним телефоном (а. п. 29-32 т. 2).

З висновку експерта № 30-Зм/18 від 27.02.2018 вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 мали місце синці на обличчі, ділянка травматичного набряку м'яких тканин в скроневій області праворуч, забиті рани на слизовій оболонці верхньої губи праворуч і ліворуч. Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по механізму удару, можливо, в результаті нанесення ударів руками та озутими ногами нападаючих, і могли бути отримані в строк та при обставинах, вказаних потерпілим, і як вказано в постанові. По ступеню тяжкості синці на обличчі, ділянка травматичного набряку м'яких тканин на голові, як у сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.5 "Правил судово - медичного визначення ступнею тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) По ступнею тяжкості забиті рани на слизовій оболонці верхньої губи праворуч і ліворуч відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров"я (згідно п. 2.3.3 "Правил судово - медичного визначення ступнею тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р). (а. п. 33 т. 2).

З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2018 вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав на фотознімку під номером 2 особу, яка знаходилася 25.02.2018 на місці події (а. п. 36-38 т.2).

З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2018 вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 впізнав на фотознімку під номером 1 особу, який знаходився на місці події, а саме, ОСОБА_2 (а. п. 39-41 т. 2).

Висновком товарознавчої експертизи №5875 від 21.03.2018 встановлено вартість викраденого майна у розмірі 1782,58 грн., а саме мобільного телефону Huawei, вартістю 1629 грн. 82 коп. та картки пам'яті ТМ "Transcend" Micro SDHC, об'ємом 16 Gb, вартістю 152 грн. 76 коп. (а. п. 54-56 т. 2).

Постанову старшого слідчого СВ Зміївського ВП ГУ НП в Харківській області від 26.02.2018 про визнання вилучених грошових коштів у розмірі 2104 грн речовими доказами (а.п. 47-48 т. 2).

Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 28.02.2018 накладено арешт на тимчасово вилучене під час огляду 26.02.2018 майно, а саме, грошові кошти загальною сумою 2104 грн, які надані ОСОБА_2 в приміщенні Зміївського ВП ГУ НП в Харківській області. (а. п. 49-52 т. 2).

Твердження сторони захисту про те, що потерпілий спровокував поведінку ОСОБА_2 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень непристойною пропозицією його дружині ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовується

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_5, яка є дружиною обвинуваченого, щодо провокації з боку потерпілого ОСОБА_1, який пропонував їй надати послуги інтимного характеру за гроші, оскільки це спростовується показаннями самого потерпілого та встановленими в ході судового розгляду обставинами.

Зокрема, ОСОБА_8, використовуючи свою дружину ОСОБА_5 з метою входження в довіру до третіх осіб, не маючи при собі грошей, з метою особистого збагачення, прийшов до магазину за адресою АДРЕСА_2 під надуманим првододом спровокував конфлікт із потерпілим ОСОБА_1 Перед цим переконався, що останній має гроші та інші цінності, дочекався на вулиці моменту, що його дії ніким помічені не будуть та скориставшись станом сп"яніння потерпілого, застосував насильство до ОСОБА_9 та відкрито викрав у нього майно.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що грошей під час перебування в магазині у нього та дружини не було їх пригощав ОСОБА_1 про ці обставини повідомили і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Наступного дня 26.02.2018 року під час огляду місця події ОСОБА_2 видав грошові кошти у сумі 2104 грн., частиною з яких він відкрито заволодів 25.02.2018 року у особи по АДРЕСА_2 (т.1 а.п.18-28)

Надуманий ОСОБА_2 мотив помсти потерпілому через образу дружини ОСОБА_5 суд розцінює як версію захисту обвинуваченого.

Крім того, судом не приймаються доводи захисника щодо недопустимості доказів з боку обвинувачення відповідно до ч.12 ст. 290 КПК України.

Обинувачення пред"явлене ОСОБА_2 не потребує обов'язкової участі захисника відповідно до ст. 52 КПК України.

ОСОБА_2 були відкриті усі докази, зібрані під час досудового розслідування.

Крім того, за клопотанням захисника в ході судового розгляду надані матеріали кримінального провадження для ознайомлення, для чого було відкладено судовий розгляд ( т.1 а.п.40-41)

Відтак, стороні захисту, яка визначена в п.19, ч.1, ст.3 КПК України було надано повний доступ до доказів, якими обгрунтовано обвинувачення.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вище зазначеного злочину і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Під час призначення покарання ОСОБА_2, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який має непогашені судимості, неодноразово був судимий за злочини проти власності, під наглядом в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував, за місцем проживання скарг на нього немає, одружений, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на те, що ОСОБА_2 засуджено вироком Зміївського районного суду Харківської області 03 липня 2015 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2017 року умовно-достроково звільнено від призначеного покарання на невідбутий строк 08 місяців 30 днів, а даний злочин він вчинив в період іспитового строку, то остаточне покарання ОСОБА_2 необхідно призначити за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, враховуючи триваючі ризики щодо можливості обвинуваченим ОСОБА_2 скоїти новий злочин, з метою попередження вчинення нових злочинів та забезпечення належної процесуальної поведінки, обраний вид запобіжного заходу слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 71 КК України до покарння призначеного за даним вироком приєднати невідбуте покарння, призначене за вироком Зміївського районного суду Харківської області 03 липня 2015 року за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 08 місяців 30 днів, визначивши остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 08 місяців 30 днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 18.02.2019 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 01.03.2018 року по 17 жовтня 2018 року та з 15січня 2019 року по 17 лютого 2019 року включно відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Залишити у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківській слідчий ізолятор".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 5875 від 21.03.2018 у розмірі 143 (сто сорок три) грн 00 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 28.02.2018, з тимчасово вилученого майна під час огляду 26.02.2018 грошових коштів загальною сумою 2104 гривень, які надані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, в приміщенні Зміївського ВП ГУНП в Харківській області із відповідними номерами та серіями купюр: 200-КН 2267328, 200-ЕЗ 3203122, 200-УЛ 0337987, 200-УП 7155466, 200-СЖ 3129503, 200-УМ 8121388, 200-ЄЗ 3684862, 200-УГ 5038493, 200-КК 8840471, 200-ЕЄ 0855692, 20-ТМ 2185033, 20-ПИ-5805238, 20-ТМ 0312127, 10-ХВ 0548004, 10-ХВ 5542235, 10-МГ 4291187, 5-УГ 6844190, 5-ПВ 0278420, 2-СА 7492669, 1-СД 2091368, 1-УС 1640413.

Речові докази: грошові кошти у розмірі 2104 (дві тисячі сто чотири) грн, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1, - вважати йому повернутими.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: