Рішення № 79887624, 18.02.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/270/2019 Справа № 641/5721/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Курганникової О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» про стягнення заборгованості по заробітній пласті, середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» про стягнення заборгованості, в якому з урахуванням уточнення просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній пласті у розмірі 3398,71 грн, середній заробіток за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку у розмірі 102356,43 грн. та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 23349,48 грн.

В обґрунтування позову вказує, що . 01.03.2014 ОСОБА_1 була прийнята на роботу у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» 14.09.2017 її було звільнено з роботи на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України. У останні місяці роботи виплата заробітної плати Відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі. Як результат, на момент її звільнення Відповідач мав заборгованість щодо її виплати за період з 01.09.2017 по 14.09.2017 у розмірі 3398 грн. 71 коп. Крім того, при звільненні ОСОБА_1 було нараховано, але до теперішнього часу не виплачено, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 23 349 грн. 48 коп. На теперішній час зазначена заборгованість не сплачена відповідачем, у зв’язку з чим позивачка була змушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами позовного спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно,належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб

У відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. З ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача який не з’явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив відповідно до ст.. 280 ЦПК України , а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.. 280 ЦК України.

Враховуючи , неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 01.03.2014 р. по 14.09.2017 року позивач знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» що підтверджується записами у трудовій книжці БТ-ІІ №0132406. Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 3398,71 грн. У підтвердження факту існування заборгованості позивач надав довідку Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 17.07.2018р. 14.09.2017 позивача було звільнено з роботи на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України Однак, в день звільнення ОСОБА_1 14.09.2017 р., відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи , організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином сума боргу по заробітній платі, у розмірі 3398,71 . підлягає стягненню з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» на користь ОСОБА_1

Згідност.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач при звільненні і до теперішнього часу не провів розрахунок .

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64цс13 від 03.2013 року) згідно із ч. 1ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. З п. 8 Порядку).

Заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню складала 14 525 грн. 87 коп. (7407 грн. 47 коп. за липень 2017 року та 7118 грн. 40 коп. за серпень 2017 року), що підтверджується Довідкою ОК-5.

Загалом кількість робочих днів за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню склала 43 дні (21 робочий день у липні 2017 року та 22 робочі дні у серпні 2017 року).

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, складає 337 грн. 81 коп. (14 525 грн. 87 коп. + 43 робочі дні).

Станом на 30.11.2018 Відповідач фактично не розрахувався з Позивачем щодо виплати заробітної плані, чим здійснив затримка щодо її виплати у період з 15.09.2017 по 30.11.2018.

У період з 15.09.2017 по 30.11.2018 було 303 робочих днів (вересень 2017 року - 11 робочих днів; жовтень 2017 року - 21 робочий день; листопад 2017 року - 22 робочі дні: грудень 2017 року -20 робочих днів; січень 2018 року - 21 робочий день; лютий 2018 року - 20 робочих днів, березень 2018 року - 21 робочий день; квітень 201 8 року - 20 робочих днів; травень 201 8 року - 20 робочих днів; червень 2018 року - 20 робочих днів: липень 2018 року - 22 робочі дні: серпень 2018 року - 22 робочі дні; вересень 2018 року - 20 робочих днів: жовтень 2018 року - 22 робочі дні; листопад 2018 року-21 робочий день).

Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (подання заяви про збільшення позовних вимог) складає 102 356 грн. 43 коп. (337 грн. 81 коп. * 303 робочі дні).

Частиною 1 ст. 83 КЗпП України та ч. 1 сг. 24 Закону України «Про відпустки» встановлено, тцо у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

При звільненні ОСОБА_1 було нараховано, але до нинішнього часу не виплачено, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 23 349 грн. 48 коті.

Враховуючи, протиправні дії роботодавця, порушення законних трудових прав працівника суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд вважає, що з відповідача в порядкуст.141 ЦПК України, та Закону України "Про судовий збір", підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1291,04 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.115,237-1 КЗпП України,постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280, 283 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості щодо нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 3398 (три тисячі триста дев'яносто вісім) гривень 71 коп., суму середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 102 356 (сто дві тисячі триста п'ятдесят шість) гривень 43 коп., суму нарахованої, але невиплаченої компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 23 349 (двадцять три тисячі триста сорок дев'ять) гривень 48 коп., а всього 129 104 ( сто двадцять дев’ять тисяч сто чотири) грн. ,62 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків» на користь держави судовий збір у розмірі 1291,04 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач – ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1; зареєстрована за адресою:. м. Харків, вул. Польова, буд. 55.

Відповідач: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Харків», код ЄДРПОУ 38156596; місце знаходження: вул. Гвардійців - Широнінців. буд. 1. м. Харків. 61 153.

Суддя: ОСОБА_4