Вирок № 79887238, 18.02.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/2063/17

1-кп/621/55/19

В И Р О К

іменем України

18 лютого 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючого - Бібіка О.В.

за участю: секретаря судового засідання Горобець Н.М.

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - Юр'єва І.Д.,

потерпілого - ОСОБА_1,

з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - Кравченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв кримінальне провадження № 12017220300000882 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

1) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27.09.2007 за ч. ч. 1, 2 ст. 187 КК України до позбалвення волі на строк 5 років, звільнений на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05.04.2011 року умовно - достроково на не відбутий термін 1 рік 5 місяців 21 день;

2) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.01.2012 за ч. 2 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнений 10.12.2014

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У ОСОБА_2, який має незняту та непогашену судимість, 12.09.2017 близько 23 години 00 хвилин, який перебував по АДРЕСА_4 виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_2, того ж дня в той же час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов до будинку АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, де шляхом розбиття вікна, ігноруючи зауваження сторонньої особи, усвідомлюючи, що його незаконні дії помічені та оцінюються як викрадення, проник у приміщення вищезазначеного будинку - «Будинок молитви», звідки, відкрито, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою наживи, викрав акумуляторний шуруповерт ТМ «Арсенал» моделі «ДА-18ЛМ», бувший у вжитку та електричну шліфувальну машину ТМ «МШУ» моделі «1,8-230-А», бувшу у вжитку, загальною вартістю, згідно висновку експерта № 120 від 14.09.2017, 2 156 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядитися на свій розсуд не зміг, так як був одразу при виході через вікно із "Будинку молитви" був затриманий працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково. Не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких стороною обвинувачення йому пред'явлено обвинувачення. Заперечував факт відкритого заволодіння майном, стверджував, що мотивом його проникнення до вказного приміщення було відправлення обряду поминання померлої матері, яка до своєї смерті працювала у вказаному "Будинку молитви". Чому він вирішив заволодіти чужим майном, пояснити не зміг. Стан свого алкогольного сп'яніння не заперечував.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що у період часу з 23 год 00 хв 12.09.2017 по 23 год 50 хв 12.09.2017 невідома особа, шляхом проникнення через вікно, скоїла крадіжку майна за адресою: АДРЕСА_3 Коли він приїхав до місця події, то в правопорушнику впізнав раніше знайомого ОСОБА_2 Бачив як ОСОБА_2 лежав біля "Будинку молитви" на клумбі, де поруч з ним знаходилося викрадене майно, та він був під контролем працівників поліції. ОСОБА_2, на його переконання, перебував у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння. Пояснити мотиви скоєного не міг. Шкоду, заподіяну злочином, ОСОБА_2 відшкодував, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що у вересні 2017 року побачив, як ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, розбив вікно в "Будинку молитви" та проник до приміщення. На його зауваження щодо протиправності дій ОСОБА_2 пояснив, що там похоронено його матір та він хоче помолитись. Зважаючи на стан ОСОБА_2, абсурдність пояснень ОСОБА_2, час та обстановку, де на вулиці та в "Будинку молитви" вже нікого не було на час коли він почув звук розбитого скла, він усвідомлював, що ОСОБА_2 проникає до приміщення з протиправною метою, а саме, з метою вчинення крадіжки, то він зетелефонував до поліції. Після чого залишився зі своїм товаришем чекати прибуття працівників поліції та завершення дій ОСОБА_2 В той момент, коли ОСОБА_2 виходив через розбите вікно із приміщення "Будинку молитви", то він одразу був затриманий працівниками поліції. Під час затримання у ОСОБА_2 вилучили електрошуруповерт та болгарку.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.09.2017, ОСОБА_1 повідомив про те, що у період часу з 23 год 00 хв 12.09.2017 по 23 год 50 хв 12.09.2017 невідома особа, шляхом проникнення через вікно, скоїла крадіжку майна за адресою: АДРЕСА_3 (а.п. 68-70)

З протоколу огляду місця події від 13.09.2017 вбачається, що поблизу будинку АДРЕСА_3 було виявлено ОСОБА_2 та наступні предмети, що знаходилися поруч: шуруповерт ТМ "ДА-18 ЛМ" модель "Арсенал" та електричну шліфувальну машинку ТМ "МШУ -1,8 - 230А" (а.п. 59-67)

З висновку товарознавчої експертизи № 120 вбачається, що вартість викредного майна на момент скоєння злочину складає 2156,00 грн (а.п. 49)

Згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.09.2017, шуруповерт ТМ "ДА-18 ЛМ" модель "Арсенал" та електричну шліфувальну машинку ТМ "МШУ -1,8 - 230А" визнано речовими доказами та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 (а.п. 72, 73)

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження у "Будинку молитви", здійсненого 12.09.2017 з 23 год 12 хв по 23 год 41 хв, вбачається, що ОСОБА_2 проник до вказаного приміщення з метою виявити та викрасти майно, яке має істотну цінність. Сортування майна свідчить про направленість умислу ОСОБА_2 заволодіти більш цінним майном. Крім того, усвідомлення ОСОБА_2 того факту, що його дії при проникненні до вказаного приміщення помічені сторонньою особою, а саме, свідком ОСОБА_4, який висловив зауваження щодо протиправності дій ОСОБА_2, однак останній проігнорував вказану обставину та продовжив відкрите заволодіння чужим майном на протязі майже тридцяти хвилин.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 "Про судову практику про злочини проти власності" крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).

За змістом п. 4 вказаної Постанови крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

Отже, враховуючи ті обставини, що проникнення до приміщення було відкритим, з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_2 у судовому засіданні та обраної позиції захисту про те, що це проникнення було здійснено з метою вчинення крадіжки, а саме визнання цієї обставини стороною захисту і при намаганні винести викрадене майно через розбите вікно дії ОСОБА_2 були помічені іншими особами, а саме, свідками та працівниками поліції, і не зважаючи на це продовжені ОСОБА_2 з метою заволодіння викраденим майном, то його дії належить кваліфікувати як грабіж.

Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_2 вилучив майно, але не мав реальної можливості розпорядитися чи користуватися ним через те, що одразу був затриманий працівниками поліції, про що свідчить протокол огляду місця події від 13.09.2017 з фототаблицею до нього, де початком огляду зазначено 00 год 30 хв 13.09.2017 (а.п. 59-68)

Таким чином, суд дійшов висновку, що доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК україни, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, свого підтвердження у судовому засіданні не знайшла.

Враховуючи інститут стадії вчинення злочину, знайшли свої підтвердження ті обставини, за якими ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, та огляду на приписи ч. 3 ст. 68 КК України, суд дійшов висновку про правову кваліфікацію та визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України, а саме, закінченого замаху, де ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, визнається повне відшкодування заподіяної злочином шкоди, шляхом повернення викраденого майна, та відсутність у зв'язку з цим претензій з боку потерпілого.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Суд досліджуючи дані про особу обвинуваченого враховує те, що він не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується як особа, відносно якої скарги та компрометуючі матеріали відсутні, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, обставини, що пом'якшують покарання, та наявність обставин, що обтяжують покарання, а саме, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, особу обвинуваченого, який вчинив тяжкий злочин, є особою, раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_2 шляхом позбавлення волі відповідатиме вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображатиме співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

На думку суду, покарання у виді позбавлення волі на певний строк забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк перебування ОСОБА_2 під вартою з 15.09.2017 по 06.12.2017 та з 27.12.2018 по 17.02.2019 належить зарахувати до відбутого покарання із розрахунку: один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Враховуючи наявність таких ризиків, як можливість вчинення обвинуваченим нового злочину, виключення можливості ухилитись від відбування призначеного судом покарання, а також те, що обвинвувачений ОСОБА_2 переховувався від суду, що стало підставою для оголошення його в розшук, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 177 КПК України, продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 186 КК України - виправдати.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 18.02.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк призначеного покарання зарахувати до відбутого покарання строк перебування ОСОБА_2 під вартою з 15.09.2017 по 06.12.2017 та з 27.12.2018 по 17.02.2019 із розрахунку: один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Речові докази: акумуляторний шуруповерт ТМ «Арсенал» моделі «ДА-18ЛМ» та електричну болгарку ТМ «МШУ» моделі «1,8-230-А», передані на зберігавння ОСОБА_1, - вважати йому повернутими.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: