Ухвала суду № 79887170, 18.02.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/3579/18

2-ві/621/2/19

УХВАЛА

18 лютого 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - Бібіка О.В.,

секретаря - Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Зміїв заяву представника Акціонерного товариства "Харківобленерго" ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судді Вельможної І.В.,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до АТ «Харківобленерго» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просив визнати звільнення його з роботи незаконним, скасувати наказ № 398к від 02.11.2018 року про звільнення; поновити . на роботі на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення (з виконавчої роботи); стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Справа розподілено в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області Вельможної І.В.

Ухвалою судді від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі.

14.02.2019 від представника АТ "Харківобленерго" ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.

В обгрунтування заяви зазначено, що в провадженні судді Вельможної І.В. перебуває цивільна справа № 621/3579/18 за позовом ОСОБА_2 до АТ "Харківобленерго" про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач звернувся до суду 21.12.2018 і ухвалою від 27.12.2018 позовна заява була залишена без розгляду, запропоновано позивачу усунути зазначені недоліки п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, що супуречить ч. 2 ст. 185 ЦПК України.

Разом з тим, 10.01.2019 на адресу АТ "Харківобленерго" була направлена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09.01,2019, якою розгляд справи призначено на 22.01.2019 та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу відповідач отримав 14.01.2019, а відтак, останній день подання відзиву та доказів в цій справі має буде 29.01.2019. Проте, незважаючи на це, суддею Вельможною І.В. розгляд справи був призначений на 22.01.2019, тобто суддя, вказавши в ухвалі п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву, свідомо його скоротила до восьми днів, що є порушенням прав відповідача.

Тим більше, що навіть з дня постановления ухвали про порушення (09.01.2019) до дати призначення справи до розгляду (22.01.2019) суддею не дотримано встановлений законом п'ятнадцятиденний строк для надання відповідачем відзиву та доказів.

Одним із основних принципів цивільного судочинства, визначених ч. 3 ст. 2 ЦПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Ще однією обставиною, що, викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Вельможної І.В. є те, що 22.01.2019 представник Відповідача завчасно з'явився до Змїївського районного суду Харківської області для здачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів до канцелярії суду та участі у судовому засіданні, що повинно було відбутися в цей день о 13:00. Проте, замість проведення судового засідання, як це передбачено процесуальним законодавством та визначено ухвалою суду від 09.01.2019, суддею Вельможною І.В. сторони були запрошені до кабінету № 5, що одночасно є залою судового засідання та проведена "приватна бесіда". Фіксування судового засідання в порушення ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Доказом присутності представника Відповідача в приміщенні Зміївського районного суду Харківської області 22.01.2019 є відзив на позовну заяву з відміткою канцелярії суду про його прийняття, розписка про отримання повістки про виклик до суду на 07.02.2019 на 11:00 та посвідчення про відрядження, з підписом судді та печаткою суду.

В судове засідання представник АТ "Харківобленерго" не з'явився.

ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні заяви про відвід. Стверджував, що приватної розмови з головуючою у справі не було, а вирішувалися питання організаційного характеру щодо отримання заяв по суті справи. Сторони в судове засідання, призначене на 22.01.2019, з'явилися. Про те, чи були подані заяви на ім'я головуючого у справі про нездійснення фіксування судового засідання технічними засобами у зв'язку неявкою всіх учасників справи, він не пам'ятає.

Вислухавши позивача ОСОБА_2, дослідивши наявну в матеріалах провадження довідку секретаря судового засідання, з якої вбачається, що фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося, відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз'яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

У розумінні ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

Згідно положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Європейський суд стверджує, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Щодо об'ктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на обєктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Слід зауважити, також що відповідно до коментарів Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та ОСОБА_3 ООН від 27.07.2006 року, суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторіні збереження громадської упевненостів чесності судової влади виникає необхідність відсторонення суддівід участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов'язками.

Крім цього, Європейський суд з прав людини, у справі «Гаусшильдта проти ОСОБА_4» зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід.

Відповідно до ч. 14 ст. 7 ЦПК України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про відвід судді, заслухавши думку позивача, суд вважає, що вказані представником АТ "Харківобленерго" обставини впливають на розгляд справи, та з метою зняття будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду та в результатах розгляду даної справи, заява про відвід головуючого судді Вельможної І.В. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 36, 40, 247, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Акціонерного товариства "Харківобленерго" ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі №621/3579/18 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судді Зміївського районного суду Харківської області Вельможної І.В. - задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -