Рішення № 79885778, 25.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3946/17

Номер провадження 2/404/498/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В. за участі секретаря- Вітохіної Н.А.,

учасники справи: представник позивача- Деркаченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальних збитків (страхового відшкодування), завданих джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення - 34 830,22 грн. матеріальних збитків, заподіяних джерелом підвищеної небезпеки, та 1 500,00 грн. суми, сплаченої за складання звіту про оцінку, а також понесених судових витрат.

В обгрунтування своїх вимог зазначав, що 04 листопада 2015 року інспектором ВДАІ з обслуговування міста Кіровограда відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно дорожньо - транспортної пригоди, що сталася в цей же день близько 19 години 05 хвилин на регульованому перехресті вулиці Волкова та проспекту Правди в м. Кіровограді. Безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керуючи а/м «Черрі Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вищевказаному нерегульованому перехресті не виконав вимоги дорожнього знаку 16.6. ПДР при повороті ліворуч, де допустив зіткнення з а/м «ЗАЗ Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який в цей час рухався попереду в зустрічному напрямку прямо. Матеріали про адміністративне правопорушення відносно нього були направлені до Кіровського районного суду м. Кіровограда для вирішення питання притягнення його до адміністративної відповідальності. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2016 року по справі № 404/8174/15-п, провадження № 3/404/1/16 його було визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому, за висновками суду зіткнення а/м «Черрі Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, під його керуванням з а/м «ЗАЗ Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 відбулося у зв'язку з тим, що останній , в порушення вимог ПДР України здійснив проїзд на червоний сигнал світлофора, в свою чергу, він , як водій а/м «Черрі Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, закінчував проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора, що відповідає вимогам 16.8. ПДР України.

Таким чином, ДТП, що відбулася 04 листопада 2015 року за участі а/м «Черрі Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 та а/м «ЗАЗ Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 знаходиться в причинному зв'язку з діями водія автомобіля «ЗАЗ Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

07 лютого 2017 року постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі №404/467/17, номер провадження 3/404/428/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Був вимушений замовити звіт про оцінку автотранспортного засобу за № 37 від 09 лютого 2017 року, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Черрі Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 склав -33 330,22 грн. В ході судових засідань було встановлено, що ОСОБА_3 під час дорожньо - транспортної пригоди не мав полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Керуючись положеннями розділу IV, статей 34, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що матеріальні збитки повинен відшкодувати саме Моторно (транспортне) страхове бюро України . На його думку, відповідач відмовив у здійсненні страхового відшкодування безпідставно та незаконно. Тому, з посиланням у прохальній частині позовної заяви на норми статей 979, 988, 1187 ЦК України, просив стягнути із відповідача на його користь заявлену шкоду .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про відшкодування матеріальних збитків (страхового відшкодування), завданих джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2017 року та 21 липня 2017 року, повторно позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, які позивач усунув.

Згідно ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 серпня 2017 року судом було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У листопаді 2017 року відповідач, зокрема його представник , надала до суду заперечення на позовну заяву, згідно яких вважає, що позов необґрунтований, тому у його задоволенні слід відмовити ( а.с. 47-52). Зазначала, що дійсно, 24.04.2017 року відповідач отримав повідомлення стосовно ДТП, що сталося 04.11.2015 року об 19:05 з вимогою виплатити страхове відшкодування. У відповіді відповідачем чітко зазначено правові підстави відмови у виплаті страхового відшкодування. А саме, через те, що позивач не виконав всі вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон). Так, відповідно до пункту 33.3 статті 33 Закону, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Після отримання повідомлення, 04.05.2017 МТСБУ надало аварійному комісару доручення для здійснення огляду пошкодженого майна та встановлення розміру завданого збитку. Однак, згідно рапорту аварійного комісара, призначеного МТСБУ, позивач відмовився надати транспортний засіб Chery, д.н.з. НОМЕР_1 для огляду, мотивуючи тим, що цей автомобіль вже відремонтовано та продано. Також, відповідно до п. 8.5 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказами Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) (Методика) зазначається, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження. Відповідно до підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Тобто з огляду на вищезазначене, вважає, що відповідач цілком правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2018 року продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання, у якому 18.05.2018 року витребувано від відповідача копію страхової справи згідно заяви ОСОБА_1 від 19 квітня 2017 року (а.с. 139). 19 вересня 2018 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 179).

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю просив задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання, забезпеченого ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 грудня 2018 року про його участь в режимі відеоконференції, на зв"язок не вийшов. Суд, вислухавши виступ представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню , із наступного. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Разом з тим, однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У відповідності до положень ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що 04.11.2015 року о 19 год. 05 хв. гр. ОСОБА_1 керував а/м Chery Amulet, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Кіровограді по пр. Правди, на регульованому перехресті при повороті ліворуч на вул. Волкова, на зеленому сигналі світлофора не надав дорогу та допустив зіткнення з а/м ЗАЗ Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався попереду в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №404/8174/15-ц (провадження 3/404/1/16) від 21.01.2016 року, яка набрала законної сили 02 лютого 2016 року, провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП України закрито, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення ( а.с. 7 ).

В свою чергу, постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №404/467/17 (провадження 3/404/428/17) від 07 лютого 2017 року, яка набрала законної сили 17 лютого 2017 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрито, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Так, встановлено, що 04.11.2015 року о 19 год. 05 хв. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», державний номер НОМЕР_3 на перехресті просп.Правди-вул.Волкова в м.Кіровограді, виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Сhery Amulet», д.н.з НОМЕР_1. В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тим самим порушив вимоги пункту 8.7.3 «є» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с. 8).

Згідно звіту №37 про проведення оцінки автотранспортного засобу марки Chery А 15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 04.11.2015 року від 09.02.2017 року, ФОП, суб»єкта оціночної діяльності ОСОБА_4, проведеної за заявкою ОСОБА_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки Chery А 15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 04.11.2015 року в результаті ДТП з метою відшкодування становить-

33 330,22 грн. (а.с. 9-22).

Разом з цим, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ЗАЗ Lanos», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не була застрахована, в зв"язку з чим 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про вирішення питання щодо здійснення йому, як потерпілій стороні страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Сhery Amulet», д.н.з НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 04 листопада 2015 року за участі автомобіля "ЗАЗ Ланос", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 на підставі наданих документів (а.с. 158-159).

25 травня 2017 року за вих.№3.1-05/12557 заступником Генерального директора Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) ОСОБА_2 на звернення ОСОБА_1 щодо дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка мала місце 04.11.2015 19:05:00 за участю транспортного засобу (ТЗ) марки Сhery з номерним знаком НОМЕР_1 повідомлено, що відповідно до пункту 33.3 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

24.04.17 МТСБУ отримало повідомлення ОСОБА_1 стосовно згаданої вище ДТП. 04.05.17 МТСБУ надало аварійному комісару доручення для здійснення огляду пошкодженого майна та встановлення розміру завданого збитку. Згідно рапорту аварійного комісара, призначеного МТСБУ, відмовилися надати транспортний засіб Сhery з номерним знаком НОМЕР_1 для огляду, мотивуючи тим, що цей автомобіль вже відремонтовано та продано. З огляду на зазначене вище МТСБУ змушене відмовити у виплаті відшкодування шкоди (а.с. 158-164).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторно (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно п. 8.5 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказами Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) (Методика) зазначається, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

За пп. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Як вбачається з матеріалів справи, обов'язку щодо збереження транспортного засобу у тому стані, який існував після дорожньо-транспортної пригоди, не було виконано, пошкоджений автомобіль відновлено до отримання експертного висновку та відповідно до звернення до МТСБУ. Зазначене призвело до неможливості аварійного комісара здійснення огляду пошкодженого майна та встановлення розміру завданого збитку, а тому в МТСБУ були відсутні правові підстави для відшкодування заподіяної шкоди.

Окрім того, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до ст. ст. 76- 83 ЦПК України- доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. У п. 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). При розгляді таких спорів суд має вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у порядку, передбаченому статтями 35, 36 ЦПК, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін. Аналізуючи надані суду докази по справі, суд враховує, що відповідно до вимог закону, тільки власник в повному обсязі реалізує право по володінню, користуванню та розпорядженню належним йому майном.

Як вбачається із звіту №37 про проведення оцінки автотранспортного засобу марки Chery А 15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 04.11.2015 року від 09.02.2017 року, ФОП, суб»єкта оціночної діяльності ОСОБА_4, проведеної за заявкою ОСОБА_1, та протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2015 року , власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_6 (а.с. 10-зворотня сторона, 12). Однак, матеріали справи не містять документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, на підставі яких позивач керував транспортним засобом та сторона позивача не зверталась до суду з клопотанням про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на його стороні. З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем, який не є власником автомобіля, не доведено в передбаченому законом порядку право вимоги на відшкодування завданих внаслідок ДТП пошкоджень автомобілю марки Chery А 15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_1, а відтак у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, вони є безпідставними та необгрунтованими. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566 / 00, § 23, Європейського суду з прав людини , від 18 липня 2006 року ). Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення суми матеріального збитку (страхового відшкодування) в розмірі 34 830,22 грн., з яких 33 330,22 грн. розмір матеріального збитку, 1 500,00 грн.- сума, сплачена за складання звіту про оцінку, стягнення судових витрат- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4;

відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: бульвар Русанівський, а/с 272, м. Київ-2, код ЄДРПОУ 21647131.

Повне судове рішення складено 04.02.2019 року.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда