Рішення № 79885135, 14.02.2019, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1855/18

2-о/0187/7/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Єлизаветівська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В

17.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить встановити факт її постійного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що ОСОБА_2 була її матір'ю, яка тяжко хворіла, тому вона була змушена переїхати до неї за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, останні роки до смерті доглядала за нею та поховала за власні кошти.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять: житловий будинок в АДРЕСА_1, що належав їй на підставі Свідоцтва про право власності від 26.11.1991 року; земельні ділянки, площею 0,1253 га (Ділянка 1. Вс.0,0281) + (Ділянка 2. Вс.0,0972), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та була надана для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 23.02.2007 року (НОМЕР_1); кадастровий номер: НОМЕР_2; земельна ділянка, площею 0,250 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 23.02.2007 року (НОМЕР_3), кадастровий номер: НОМЕР_4; земельні ділянки, площею 3,1403 га, (Ділянка 1 Вс.2,1855) - (Ділянка 2 Вс.0,9547), що знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та була надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 31.12.2003 року (НОМЕР_5), кадастровий номер: НОМЕР_6.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт від 17 жовтня 2000 року, яким заповіла все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все, на що вона матиме за законом право на день смерті ОСОБА_1

Інших спадкоємців, які б мали право на спадщину немає. Вона єдина спадкоємиця, як за заповітом, так і за законом.

Звернувшись до Петриківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у неї відсутня реєстрація за місцем проживання матері - ОСОБА_2, та пропущений 6-ти місячний строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Тому, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вищевказаним позовом, в якому просила встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, подала заяву у якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу у її відсутності (а.с. 49).

Представник заінтересованої особи - Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с. 52).

Представник заінтересованої особи - Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у відсутність їхнього представника (а.с. 29).

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_7 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 161, складений відділом РАЦС Петриківського РУЮ Дніпропетровської області від 07.05.2007 року (а.с. 15).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 23.02.2007 року ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, площею 0,1253 га, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 23.02.2007 року ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, площею 0,250 га, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 від 31.12.2003 року ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, площею 3,1403 га, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (а.с. 17).

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 26.11.1991 року ОСОБА_2 є власницею житлового будинку в цілому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2, все своє майно заповіла повністю ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту, посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори від 17.10.2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2943 (а.с. 19).

Звернувшись до Петриківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця для звернення із заявою та відсутності спільної реєстрації у неї з ОСОБА_2, що підтверджується постановою державного нотаріуса від 05.12.2018 року (а.с. 14).

Згідно з довідкою Єлизаветівської сільської ради Петриківського району від 06.12.2018 року ОСОБА_1 дійсно проживала без реєстрації зі своєю матір'ю ОСОБА_2, вела спільне господарство та догляд за нею по день смерті за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачка ОСОБА_1 в установленому законом порядку не відмовилася від прийняття спадщини, отже є спадкоємицею на законних підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приймаючи до уваги, що спадкодавицею ОСОБА_2 було складено 17.10.2000 року заповіт, яким вона заповідала все своє майно на користь ОСОБА_1, яка на момент відкриття спадщини постійно проживала разом з матір'ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, доглядала за нею та поховала за власний рахунок, прийняла в оперативне управління нерухоме майно та продовжує ним користуватися, суд вважає встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2

Розподіл судових витрат здійснено відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1223, 1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Єлизаветівська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. М. Іщенко