Вирок № 79884396, 18.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8023/18

Провадження № 1-кп/204/282/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Мазниці А.О.,

за участю захисника: Петренко М.Г.,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680001607 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, страждає хронічними захворюваннями: гепатит «В,С», ВІЛ, раніше судимого:

-15 лютого 2012 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-16 жовтня 2012 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до до 3 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2014 року, звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 11 місяців 5 днів;

- 30 березня 2016 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у вигляді арешт строком на 6 місяців, згідно ч.5 ст.72 КК України зараховано до строку відбуття покарання час з 06.03.2016 року до 30.03.2016 року, звільнений 10.06.2016 року з Жовтоводської ВК №26 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності.

Так, ОСОБА_2 08 вересня 2018 року близько 12:00 годин, знаходячись у парку «Пам'яті та примирення», за адресою: м. Дніпрі, проспект С. Нігояна, 2, зустрів свого знайомого ОСОБА_3, де останні спілкувалися. Приблизно в цей же час, тобто 08 вересня 2018 року приблизно о 12.10 годин, ОСОБА_3 відійшов до туалету, який знаходився на автовокзалі, попрохавши ОСОБА_2 наглянути за сумкою чорного кольору з маркуванням «Omennorton» з грошовими коштами в сумі 200 гривень, що належать ОСОБА_3, на що ОСОБА_2 надав свою згоду. Після чого, коли ОСОБА_3 відійшов, ОСОБА_2 визначив сумку чорного кольору з маркуванням «Omennorton», як об'єкт свого злочинного посягання. Знаходячись в тому ж місці, в той же час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, повторно із корисливих мотивів та особистої заінтересованості, впевнившись що його дії залишаються таємними для оточуючих, взяв, тим самим викрав сумку чорного кольору з маркуванням «Omennorton», в якій знаходились грошові кошти в сумі 200 гривень, які належали ОСОБА_3, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, покинув місце вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_2 повторно таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме: сумку чорного кольору з маркуванням «Omennorton», яка згідно судово-товарознавчої експертизи №11/12.1/830 від 19.10.2018 року ринкова вартість якої станом на 08.09.2018 року становить 293,00 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 200 гривень, тим самим спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 493 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, тобто 08 вересня 2018 року близько 12:00 годин він, знаходячись у парку «Пам'яті та примирення», за адресою: м. Дніпрі, проспект С. Нігояна, 2, зустрів свого знайомого ОСОБА_3, де останні спілкувалися. В цей же час ОСОБА_3 відійшов до туалету, який знаходився на автовокзалі і попросив ОСОБА_2 доглянути за його сумкою чорного кольору з маркуванням «Omennorton». У нього раптово виник умисел на крадіжку сумки. Коли ОСОБА_3 пішов, він взяв сумку і пішов, не дочекавшись повернення ОСОБА_5 В сумці він знайшов ще 200 грн. В скоєному розкаюється.

Від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити покарання на розсуд суду.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.48-78); протокол огляду від 03.10.2018 року, з фототаблицею (а.п.13-14,15,16); висновок судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/830 від 19.10.2018 року (а.п.35-37), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.34), постанову про визнання речовим доказом (а.п.39), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, на диспансерному обліку у лікаря психіатра не знаходиться, перебував з 10.07.2012 року під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з метою профілактики з приводу розладів психіки та поведінки в наслідок вживання опіоїдів, вживання з шкідливими наслідками, знятий з обліку 15.02.2013 року по засудженню, не працює, раніше судимий. Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст..66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і до нього необхідно застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової експертизи, згідно наданої довідки.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого

ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - два роки - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого

ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Речові докази: чоловічу сумку чорного кольору з кожзамінника, яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2093) - повернути законному власнику ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 24/4.2/525 від 27.04.2018 року у розмірі 572 гривень 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик