Ухвала суду № 79882257, 13.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5746/19

Провадження № 1-кс/761/4185/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В. за участі секретаря Ворошило Я.І., прокурора Дячука І.С., захисника Дорогої А.Ю., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України Дячука І.С. про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 181 103 300 000 70 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Семиполки Броварського району Київської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України старший лейтенант юстиції Дячук Іван Сергійович звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 42018110330000070.

Клопотання обґрунтовано тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 завершується 15.02.2019, однак завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні № 42018110330000070 від 05.12.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, до вказаного строку не представляється можливим. Неможливість закінчення досудового розслідування обумовлюється тим, що у даному кримінальному провадженні не завершено проведення технічної експертизи документів згідно з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.01.2019, проведення та завершення якої потребує додаткового часу; не проведено судову криміналістичну експертизу матеріалів та засобів відео, звукозапису, у зв'язку з отриманням розсекречених матеріалів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій тощо. Прокурор зазначає, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, не зменшилися та є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до чотирьох місяців, в межах строків досудового розслідування.

Захисник підозрюваного Дорога А.Ю. проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вказуючи на те, що підозра є необґрунтованою, а заявлені прокурором ризики кримінального провадження є непідтвердженими. Захисник зазначає, що ч. 4 ст. 368 КК України, яка інкримінується ОСОБА_2 в повідомлені про підозру, не є обґрунтованою, оскільки він грошових коштів не отримував; не є депутатом та не приймав будь-яких рішень на користь ТОВ «Промінвест»; здійснював свою роботу згідно своїх повноважень; грошових коштів не вимагав, ОСОБА_4 сам їх запропонував громаді с. Бервиця; не має відношення до діяльності земельної комісії. Крім того, захисник вказує, що ОСОБА_2 у 2014 році з початком АТО пішов захищати свою державу, що свідчить про те, що він не боїться «тяжкого покарання»; він одружений та має неповнолітнього сина; документи, що стосуються надання в орендне користування земельної ділянки ТОВ «Укрпромінвест» вже всі вилучено. Також захист вказує на те, що розмір застави є занадто високим і з метою надання реальної можливості його внесення він має бути меншим. Просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою та обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав. Захисник і підозрюваний заперечували проти продовження запобіжного заходу і просили обрати інший, не пов'язаний з триманням під вартою. Надали суду зобов'язання про взяття на особисту поруку від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018110330000070 від 05.12.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

18 грудня 2018 року о 17 год. 17 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_2.

19 грудня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

20 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15.02.2019 включно із визначенням застави у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 792 900 грн.

07 лютого 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 19.04.2019.

12 лютого 2019 року Київським апеляційним судом частково задоволено апеляційну скаргу захисника Дорогої А.Ю., постановлено нову ухвалу, якою застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; визначено підозрюваному заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 384 200,00 грн.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя керується загальними положеннями, які регулюють обрання відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Такі підстави і порядок визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає три рівня дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

1. Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи («Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Як вбачається з матеріалів клопотання, підозрюваний може бути причетний до тих подій, які йому інкримінуються. Це підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.12.2018 (а.с. 20 матеріалів клопотання), рапортом о/у УЗЕ в Київській області ДЗЕ Національної поліції України В.А.Рисенка (а.с. 23 матеріалів клопотання), протоколами допиту свідка ОСОБА_4 (а.с. 24-25, 28-30, 34-36 матеріалів клопотання), протоколами допиту свідка ОСОБА_11 (а.с. 26-27, а.с. 31-33 матеріалів клопотання), протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих та імітаційних засобів - грошових коштів від 18.12.2018 (а.с. 37-40 матеріалів клопотання), протоколом обшуку від 18.12.2018 (а.с. 41-45) тощо.

2. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи Щодо ризиків у даному кримінальному провадженні, то слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Разом з тим, очікування можливого суворого вироку може мати значення, але воно саме по собі не може виправдовувати тримання особи під вартою. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. («Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, у сукупності з іншими обставинами.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину з урахуванням характеру інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного). У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що, не дивлячись на те, що підозрюваний має постійне місце проживання та роботи, міцні соціальні зв'язки, підозрюваний може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Щодо незаконного впливу на свідків та знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, то слідчий суддя приходить до висновку, що такі ризики на сьогоднішній день не зникли. Адже підозрюваний займає посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, перебуваючи в керівному складі Виконавчого комітету Калитянської селищної ради. Це наділяє його організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших представників ради. Крім того, надані законом заступнику голови селищної ради повноваження свідчать про доступ до документів, пов'язаних з діяльністю ради, а отже, потенційну можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з документів, які мають значення для даного кримінального провадження, в тому числі і документів, що стосуються надання в орендне користування земельної ділянки площею 5 га на користь ТОВ «Укрпроминвест» в межах с. Бервиця Калитянської селищної ради об'єднаної територіальної громади Броварського району Київської області для будівництва терміналу по ремонту та обслуговуванню сільськогосподарської техніки.

Разом з тим, ОСОБА_2, користуючись авторитетом та міцними соціальними зв'язками серед співробітників Калитянської селищної ради, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом з метою знищення, приховання або спотворення документів, що стосуються предмету доказування в даному кримінальному провадженні.

Крім того, стороною обвинувачення зазначено, що в даному кримінальному провадженні депутати і службові особи Калитянської селищної ради ще не допитані. Як вбачається із матеріалів, доданих до клопотання, в.о. голови Калитянської селищної ради отримала 04.01.2019 повістки про виклик п'ятнадцяти особам, які, за твердженням сторони обвинувачення, на допит не з'явилися. Наразі існує необхідність досудового розслідування в допиті цих осіб. З огляду на те, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки з службовими особами Калитянської селищної ради, він може незаконно впливати на них (свідків у даному кримінальному провадженні), які можуть вказувати на вчинення ним злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування.

Також слідчий суддя приймає до уваги ризик впливу на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які безпосередньо повідомили правоохоронні органи про вчинення ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального провадження та брали участь у викритті його протиправної діяльності.

Разом з тим, слідчий суддя не приймає до уваги твердження сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2. Така позиція обвинувачення не підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, і порушує засаду презумпції невинуватості, закріплену ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.

Все це в сукупності свідчить про те, що наявні під час обрання запобіжного заходу ризики, станом на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, не зникли, отже продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

При чому, з огляду на обставини даного кримінального провадження, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, про які йшлося вище. Зокрема, слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки (з урахуванням заслуханих у судовому засіданні потенційних поручителів) та домашнього арешту, адже вони пов'язані з перебуванням підозрюваного на території вчинення злочину з потенційним доступом останнього до свідків.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором на даному етапі досудового розслідування доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Разом з тим, встановлюючи в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України розмір застави, слідчий суддя погоджується зі стороною захисту щодо можливості його зменшення. Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Враховуючи конкретні обставини даного провадження, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 153 680,00 грн. достатньою мірою зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України Дячука І.С. задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 11.04.2019 включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № 37318005112089, призначення платежу - застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_2 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади;

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2019.

Слідчий суддя О.В. Мєлєшак