Ухвала суду № 79880586, 11.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19294/18

1-кс/755/1076/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

м. Київ "11" лютого 2019 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Неділько Л.Л., за участю прокурора Цветова Д.В. захисника Сінкевича Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12018100040011380 від 13.12.2018 р. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого: 07.11.2011 року Франківським районним судом м. Львова за ст.185 ч.3, 186 ч.2 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі;

18.02.2014 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ст.187 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, звільнився 10.04.2018 з Личаківської виправної колонії №30 по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 12018100040011380 від 13.12.2018 року із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

Клопотання мотивоване тим, що 10.12.2018 приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 перебували неподалік АДРЕСА_2 де помітили раніше невідомого перехожого ОСОБА_4, на якого вирішили вчинити розбійний напад групою осіб з метою заволодіння майном останнього.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 та наніс йому удар рукою в обличчя, а ОСОБА_3 також підбіг та допоміг ОСОБА_2 звалити потерпілого ОСОБА_4 на землю та обоє продовжили наносити останньому численні удари в область голови, чим завдали фізичного болю та тілесних ушкоджень. Помітивши супротив з боку ОСОБА_4, який захищав та не віддавав свої речі, ОСОБА_3 з травматичного мілкокаліберного пістолета, який мав при собі, здійснив по нозі потерпілого ОСОБА_4 декілька пострілів, а в подальшому і постріли в область шиї, чим застосував насильство, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Подолавши таким чином волю до опору потерпілого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи спільно та групою осіб, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, обшукали кишені ОСОБА_4 та заволоділи його майном, а саме з руки мобільним телефоном марки «Самсунг Гелексі», вартістю 3646 грн., в який була вставлена сім-карта оператора «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку знаходилося 100 грн., з кишені джинсів грошима в розмірі 100 грн. та банківською карткою «Райфайзен банк Аваль» на ім'я ОСОБА_4, що матеріальної цінності для потерпілого не становить, наплічною сумкою чорного кольору, вартістю 400 грн., в якій знаходилися різні дрібні речі та ключі, що матеріальної цінності для потерпілого не становлять, шкіряною кепкою чорного кольору, вартістю 300 грн., що належать потерпілому ОСОБА_4

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 4571 грн.

Згідно довідки МКЛ ШМД №321 ОСОБА_4 доставлений до лікарні 10.12.2018 з наступним діагнозом: «ЗЧМТ: Струс головного мозку. Забій м'яких тканин голови. Перелом кісток носа. Перелом задньої та передньої стінки верхньощелепної пазухи і решітчастого лабіринту зліва. Вогнепальне сліпе поранення з краєвим пошкодженням загальної сонної артерії зліва. Вогнепальне сліпе поранення правого стегна. Аспірація крові.»

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції про затримання, протоколом прийняття заяви про вчинення злочину, показами свідків, показами потерпілого, протоколом огляду місця події, протоколом обшуку затриманих, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, вилученими речовими доказами у провадженні, показаннями підозрюваних та іншими доказами в їх сукупності.

Оскільки двох місячний строк досудового слідства у даному провадженні закінчується, а завершити досудове слідство до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно проведення ряд слідчих дій, а саме: отримати висновки експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у тому разі, якщо жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, не забезпечить виконання підозрюваним, покладеним на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від слідства, з метою забезпечення підозрюваного покладені на нього процесуальних обов'язків, а обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні

З моменту обрання судом відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою які свідчили, що обрання відносно останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням його під вартою, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше кримінальне правопорушення). Таким чином, ризики, які існували на час обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, що свідчить про необхідність продовжити строки тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою до трьох місяців.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник Сінкевич О.Г. та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, одночасно заявили клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного, захисника суд вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Крім того, необхідно зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

З урахуванням наведених обставин, з огляду на ст..ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованої підозри.

На даний час неможливо прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки необхідно здійснити ряд слідчих та процесуальних дій.

Відповідно, за результатами проведення додаткових слідчих дій, можливі значні внесення змін до матеріалів кримінального провадження та їх результати можуть бути використані в ході судового розгляду на підтвердження або спростування вчинення ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення.

Виконати вказані слідчі та процесуальні дії у двохмісячний строк не виявилось можливим внаслідок складності кримінального провадження (тривалим проведенням призначених судово - медичних експертиз, слідчих та процесуальних дій у сукупності).

Дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного та захисника суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, разом з тим на даний час наявні ризики, які дають підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з відсутністю стабільного джерела доходу, окільне не працює, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому, оцінивши в сукупності ступінь тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_2, обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність судимостей за вчинення злочину проти власності, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного.

Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у підозрюваного утриманців, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному проваджені, так як злочин, у якому підозрюється ОСОБА_2 був вчинений із застосуванням насильства по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 Відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4, наявного в додатках до клопотання, потерпілому нанесли численні удари в область голови.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України в межах строку досудового розслідування - до 15 березня 2019 року включно.

Без визначення розміру застави, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя