Ухвала суду № 79879838, 13.02.2019, Деснянський районний суд міста Києва

6-а/754/11/19

Справа № 2-а-524/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві надати Звіт про виконання судового рішення - постанови Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року, якою визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов"язано Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_2 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, та державну пенсію не менше 8 мінімальних пенсій за віком за період з 24 червня 2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року постанову Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2011 року залишено без змін.

На виконання судового рішення позивачці були видані виконавчі листи для пред'явлення їх до виконання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви, посилаючись на те, що постанова суду виконана в передбаченому законом порядку.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивачки ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2011 року задоволено вимоги позивачки ОСОБА_2, відповідно до яких визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов"язано Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_2 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, та державну пенсію не менше 8 мінімальних пенсій за віком за період з 24 червня 2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року постанову Деснянського районного суду м.Києва від 04.02.2011 року залишено без змін.

На виконання судового рішення позивачці були видані виконавчі листи для пред'явлення їх до виконання.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 26.10.2016 року замінено сторону у виконавчому провадженні по виконанню постанови Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року по справі № 2а-524/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити дії з Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва - на Лівобережне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 01.02.2017 року позивачці ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні заяви про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.12.2018 року замінено сторону у виконавчому провадженні по виконанню постанови Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року по справі № 2а-524/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити дії з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16).

Вимоги в заяві про застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення позивачкою мотивовано тим, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві за період з 24 червня 2010 року умисно не виконується рішення суду, в результаті чого ГУПФУ заборгував позивачці велику суму. Як вбачається з розрахунку позивачки, це 67431 грн. х за 9 років, що становить 606879 грн., сума яка вийшла х 3 інфляції, що дорівнює 1820637 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мурихіна С.В. від 25.01.2013 року про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що УПФУ в Деснянському районі м. Києва в межах компетенції проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням УПФУ в Деснянському районі м. Києва від 24.01.2013 року №690/06-1, сума перерахунку становить 67 431,00 грн.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017 вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено чітких вимог до інформації, яку має містити звіт про виконання судового рішення. Разом з тим, виходячи із самого поняття він має містити, зокрема інформацію щодо стану виконання судового рішення, відомості щодо дій вчинених відповідачем на виконання судового рішення, причини невиконання (лише часткового виконання) з додаванням документів на підтвердження викладених обставин.

Слід зазначити, що вирішення питання про встановлення судового контролю за виконання рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого судового рішення. При цьому висновок про встановлення судового контролю зазначається в його резолютивній частині.

Покладення зобов'язання на відповідача надання суду Звіту про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, і це право суддя використовує з урахуванням особистого бачення щодо можливості ігнорування суб'єктом владних повноважень ухвалених процесуальних документів. Зобов'язувати надавати Звіт про виконання рішення необхідно лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка під час розгляду справи по суті не ставила перед судом питання щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм випливає, що судовий контроль здійснюється шляхом вказівки у судовому рішення про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання рішення. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року не встановлено судового контролю за виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивачки ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 382 КАС України, Законом України "Про виконавче провадження,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя