Рішення № 79878916, 14.02.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1335/18

Номер провадження № 2/699/195/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.02.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3, повноваження якої підтверджуються довіреністю від 06.11.2018 року, звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником вказаного будинку, а відповідач її сином, який більше одного року у вказаному будинку не проживає. На даний час адреса місця фактичного проживання відповідача позивачу не відома, вони не спілкуються. Жодних речей у її будинку відповідач не зберігає та фактично ним не користується, витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг та утриманням будинку не несе. Домовленості з відповідачем про збереження за ним права користування вказаним будинком відсутні.

Ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03.01.2019 року відкрито провадження у справі, її учасників повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, та роз'яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

У відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_2 08.01.2019 та 29.01.2019 року повідомлено про розгляд Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області вказаної справи шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті судової влади України, зокрема на сторінці Корсунь-Шевченківського районного суду. Крім того роз'яснено право на подачу відзиву, передбачене ч. 3 ст. 178 ЦПК України.

Позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Водночас, позивач звернулася до канцелярії суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, підтримання позовних вимог, відсутністю заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у розумінні п.п. 1, 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судові засідання 29.01.2019 та 14.02.2019 року не з'являвся, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надіслав.

На підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін справи у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на вказане, судом 14.02.2019 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи у заочному порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України та наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов'язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 є власником будинку за адресоюАДРЕСА_1 що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_5 від 04.03.2010 року; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25827296 від 12.04.2010 року; рішенням Сидорівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області № 3-5/VІІ від 25.12.2015 року про перейменування вулиць та провулків Сидорівської сільської ради.

За змістом довідки виконавчого комітету Стеблівської селищної ради № 100 від 06.11.2018 року у будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований але фактично не проживає ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, відповідно до змісту акту № 67, складеного комісійно у складі в.о. старости ОСОБА_4, секретаря Порпленко А.С. та депутата селищної ради Луценка Л.І. 06.11.2018 року, ОСОБА_2 за вищевказаною адресою з 05.06.2008 року не проживає і його речей в будинку не має.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини, які регулюються положеннями ЖК Української РСР, ЦК України та Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Положеннями ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Верховним Судом України у постанові від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11 вказано, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України).

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на вказане, суд враховує, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 02.12.2010 року у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», у контексті Конвенції, поняття «житло» не обмежується приміщеннями, в яких проживають на законних підставах або які були у законному порядку встановлені, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є самою крайньою формою втручання у права на житло.

Таким чином, збереження або втрата права користування житлом за відсутності мешканця, у будь-якому випадку прямо залежить від причин відсутності, тобто волі, намірів та свідомих дій цієї особи щодо реалізації свого права на проживання у приміщенні.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 а відповідач понад 1 рік не проживає у вказаному будинку, свої речі у ньому не зберігає і не користується ним, витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг та його утриманням не несе. Крім того, у відповідача відсутня домовленість з позивачем стосовно збереження за ним права користування цим будинком.

З огляду на встановлені обставини справи, та те, що відповідач не надала відзив на позов, а також доказів на підтвердження наявності правових підстав на реєстрацію місця проживання у будинку позивача, що судом оцінюється як відсутність у неї заперечень щодо викладених у позові обставин та заявленої позовної вимоги, суд вважає, що задоволення позовних вимог не порушуватиме ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Положеннями п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., від сплати якого, на підставі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_4, звільнена позивач при подачі позову, оскільки підстав для звільнення ОСОБА_2 від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-283, 289, 354, 355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 08.04.1999 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 (р/о 31211256026001, МФО 899998, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку - апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право; на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Линдюк В.С.