Вирок № 79878828, 18.02.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2006/13-к

1/707/2/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Тептюка Є.П.

при секретарі Федоровій Л.С.

з участю прокурорів Бондаренко М.Ю., Палій Т.В.

підсудної ОСОБА_1

адвоката Фесика І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області, а жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, пенсіонерки, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона діючи умисно, з метою отримання прибутку від незаконної реалізації підакцизних товарів - тютюнових виробів, в порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року за №481/95-ВР, в період з червня 2010 року по березень 2012 року, незаконно, не маючи відповідної ліцензії та спеціального дозволу, займалася придбанням, зберіганням, транспортуванням, збутом незаконно виготовлених тютюнових виробів та відкрила підпільний цех, де незаконно виготовляла тютюнові вироби.

Так, вона, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, в червні 2010 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, у невстановленому досудовим слідством місці, шляхом обману, запропонувала директору та головному бухгалтеру СФГ «Дубіївське» ОСОБА_3, укласти договір про постачання тютюнової сировини із ТОВ «Екотек» на СФГ «Дубіївське», попередньо повідомивши, що всією діяльністю буде займатися лише вона, і отримана тютюнова продукція буде використовуватись нею для удобрення землі. В свою чергу ОСОБА_3, не знаючи справжніх намірів ОСОБА_1, погодився на дану пропозицію. В подальшому, ОСОБА_3, перебуваючи разом із ОСОБА_1 у м. Харків, 15.06.10 уклав із керівником ТОВ «Екотек» ОСОБА_4 договір №15/06-10 ТП про постачання тютюнової сировини на СФГ «Дубіївське».

Після укладення договору про постачання тютюнової продукції ОСОБА_1, орендувала складське приміщення за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому, вона ж, в період з липня 2010 року по березень 2011 року, отримувала від невстановленої слідством особи, з метою збуту тютюнову сировину, яку використовувала для виготовлення тютюнових виробів.

Так, ОСОБА_1, придбала у невстановленої слідством особи обладнання для переробки та зберігання тютюнової продукції, а саме: подріблювач, електромлин, верстат для розфасовки тютюнової суміші, 2 дерев`яні сита для перевіювання тютюнової суміші, електричний млин-подрібнювач та 2 металеві вали з тримачами, яке використовувала для виготовлення тютюнових виробів.

Так, для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 запропонувала своїм знайомим та родичам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншим невстановленим досудовим слідством особам, які не були обізнані про реальні протиправні наміри, здійснювати переробку тютюнової продукції у орендованому нею складському приміщенні, без офіційного працевлаштування. За виконану роботу ОСОБА_1 виплачувала даним працівникам грошову винагороду у вигляді 100 гривень за один робочий день.

Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_1, в період із червня 2010 року по вересень 2011 року, шляхом ведення в оману, отримувала від ОСОБА_3 довіреності СФГ «Дубіївське», які в подальшому використовувала для отримання тютюнової сировини від ТОВ «Екотек».

Так, за період з липня 2010 року по вересень 2011 року, для транспортування тютюнової продукції, ОСОБА_1 наймала водіїв ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які не були обізнані про реальні протиправні наміри, та використовуючи довіреності СФГ «Дубіївське», в порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року за №481/95-ВР, отримувала тютюнову продукцію на ТОВ «Екотек» і здійснювала її транспортування до відкритого нею підпільного цеху, що знаходився за адресою: АДРЕСА_2, де використовуючи працю найманих працівників, які офіційно не працевлаштовані, здійснювала її переробку (подрібнення, перевіювання, розфасовку).

ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне збагачення від реалізації тютюнових виробів, за період в період з липня 2010 року по березень 2012 року, в порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року за №481/95-ВР, здійснювала зберігання незаконно виготовленої тютюнової продукції за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Вона ж, продовжуючи свій злочинний намір реалізовувати тютюнові вироби, на протязі з липня 2010 року по березень 2012 року здійснювала транспортування на автомобілі НОМЕР_1, тютюнових виробів по території Черкаської, Кіровоградської та Миколаївської областей, де виготовлений тютюн за готівкові кошти ОСОБА_1 реалізовувати місцевим жителям по ціні 30 грн. за 1 кг.

В подальшому, злочинні наміри ОСОБА_1 реалізувати незаконно виготовлені тютюнові вироби були припинені працівниками податкової міліції, які 22.09.11 провели огляд складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, які орендує громадянка ОСОБА_1, де було виявлено підпільний цех по виготовленню та переробці тютюнової сировини. В результаті проведеного огляду було виявлено та вилучено 200 коробів тютюнової сировини (вагою 200 кг кожний) загальною вагою 40 000 кг, 200 поліетиленових мішків з переробленим тютюном для куріння загальною вагою 4 000 кг, обладнання для переробки тютюнової сировини: подріблювач, електромлин, верстат для розфасовки тютюнової суміші.

Також, 12.10.11 було проведено обшук домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1, де співробітниками податкової міліції було виявлено та вилучено 639 поліетиленових мішків з переробленим тютюном для куріння загальною вагою 5454 кг. та обладнання для переробки тютюнової сировини, а саме: 2 дерев`яні сита для перевіювання тютюнової суміші, електричний млин-подрібнювач та 2 металеві вали з тримачами.

В подальшому, 06.03.12 було проведено обшук за місцем розташування підпільного цеху за адресою: АДРЕСА_2, де співробітниками податкової міліції було виявлено та вилучено 3 короби тютюнової сировини (250 кг. кожний) загальною вагою 750 кг., 1 поліетиленовий мішок з переробленим тютюном для куріння загальною вагою 30 кг.

Також, 07.03.12 було проведено обшук домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1, де співробітниками податкової міліції було виявлено та вилучено 3 короби тютюнової сировини (250 кг. кожний) загальною вагою 750 кг.

Крім цього, 21.03.12 було проведено обшук в автомобілі НОМЕР_1, який знаходиться у користуванні ОСОБА_1, де виявлено та вилучено 32 поліетиленових мішків з переробленим тютюном для куріння загальною вагою 320 кг.

Згідно висновку судово-біологічної експертизи №11624/11625/11-34 від 17.11.11 відібрані на експертизу зразки тютюнової сировини вилучені 22.09.11 за адресою: АДРЕСА_2 та вилучені 12.10.11 за адресою: АДРЕСА_1, належать до рослин тютюну справжнього.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1126-ТЗ від 22.11.11 відібрані та надані на експертизу зразки тютюнової сировини вилучені 22.09.11 за адресою: АДРЕСА_2 та вилучені 12.10.11 за адресою: АДРЕСА_1, являє собою тютюн (тютюнова сировина) і є саме такою продукцією та відповідає вимогам НД за показниками протоколу.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №328-334-ТЗ від 23.03.12 відібрані та надані на експертизу зразки тютюнової сировини вилучені 06.03.12 за адресою: АДРЕСА_2, вилучені 07.03.12 за адресою: АДРЕСА_1, та вилучені 21.03.12 в автомобілі НОМЕР_1, являє собою тютюн (тютюнова сировина) і є саме такою продукцією та відповідає вимогам НД за показниками протоколу.

Дії підсудної кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст. 204 КК України як незаконне зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів та за ч. 2 ст. 204 КК України, як незаконне виготовлення тютюнових виробів, шляхом відкриття підпільного цеху.

Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала і пояснила, що вона від імені СФГ «Дубіївське» купувала тютюновий пил переважно в ТОВ «Екотек», з метою його подальшого перепродажу в якості добрив, будучи переконаною, що для цього дозвіл не потрібен. Особисто вона не могла придбати в ТОВ «Екотек» тютюновий пил, оскільки вона не є юридичною особою чи фізичною особою підприємцем, а тому звернулась до ОСОБА_3- директора СФГ «Дубіївське», щоб він уклав відповідну угоду для придбання тютюнового пилу. Разом з нею він поїхав до Харкова, уклав договір купівлі-продажу тютюнового пилу. У подальшому вона по довіреностях цього господарства, отримувала в ТОВ «Екотек» тютюновий пил, за який сама розраховувалась готівкою і доставляла до приміщення, яке винаймала та до місця свого проживання, де з допомогою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пересіювала, дрібнила, а потім продавала. Крупомолку та калібратор придбала для зерна, а сито та подрібнювач для тютюнового пилу. зазначала, що своїм покупцям вона продавала виключно тютюновий пил для використання в якості добрив, а куди вони його потім використовували їй не відомо. Оскільки для придбання тютюнового пилу підприємством яке здійснювало його продаж не вимагалось наявності будь-яких ліцензій тому вважає, що займалась законним видом діяльності яка не потребує ліцензування. Разом з цим вважала, що відповідальність за пред'явленим їй обвинуваченням настає щодо тютюнових виробів, а досудовим розслідуванням не встановлено, що вилучена у неї речовина є саме тютюновим виробом, що не підтверджено також висновками проведених експертиз, а тому просила суд виправдати її за пред'явленим обвинуваченням повністю.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази:

Свідок ОСОБА_5, у судовому засіданні показала, що кілька років тому її знайома ОСОБА_1 запропонувала для удобрення городу насіяти собі тютюнового пилу на що вона погодилася. Разом з ОСОБА_1 поїхали у складське приміщення в с. Червона Слобода де вона собі за допомогою сита яке було на складі насіяла тютюнового пилу. Всього приїздила з ОСОБА_1 декілька разів та пересівала пил. На складі обладнання ніякого не було, лише сита, якими вони пересівали пил.. За вказану роботу ОСОБА_1 їй грошей не платила, вона просто забирала собі безкоштовно тютюновий пил, що там відбувалося далі вона не знає.

Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні показав, що декілька років тому працював водієм на вантажному автомобілі і власник йому дав замовлення на вантаж з Прилук до Черкас. Телефоном домовився з замовницею перевезення ОСОБА_1 зустрітися в м. Черкасах і з нею поїхали в м. Прилуки. Там на складі завантажили картонні короба, які він привозив 3 рази у Червону Слободу і 2 рази додому до ОСОБА_1 в с. Геронимівку. Всього їздив 5 разів і щоразу брав близько 10-12 коробів, в яких був тютюновий пил. Даний пил бачив у розкритих коробках та в кузові автомобіля після перевезення, їздив близько 1-2 рази на місяць, всього 5 разів. ОСОБА_1, говорила, що пил потрібен їй як добриво.

Свідок ОСОБА_12, в судовому засіданні показав, що він працює різноробочим у податковій адміністрації у м. Черкасах. Декілька років тому, точно коли він вже не пам'ятає приїхав слідчий з іншими працівниками і його та його товариша ОСОБА_13 попросили розвантажити автомобіль в підвальному приміщенні в якому було близько 30 мішків з яких відчувався запах тютюну. Потім з ОСОБА_13 в якості понятих підписали документи, але їх не читали.

Свідок ОСОБА_14, в судовму засіданні показав, що він був присутнім в якості понятого разом з своїм товаришем ОСОБА_15 під час проведення обшуку в с. Геронимівка, за результатами якого у будинку, гаражі та господарській прибудові було виявлено та вилучено більше 600 мішків із чимось схожим на тютюн. Працівники податкової сказали їм, що то тютюн.

Свідок ОСОБА_4 допитана в режимі відеоконференції, суду показала, що вона працює директором ТОВ «Екотек м. Харків, дослідженими судом в порядку ст. 306 КПК України, про те, що 15 червня 2010 року між ТОВ «Екотек» та СФГ «Дубіївське» було укладено договір про постачання тютюнового пилу. Закупівлею та транспортуванням товару займалася ОСОБА_1 за дорученням від СФГ «Дубіївське». Свідок суду пояснила, що ОСОБА_1 купляла у її підприємства саме відходи тютюнового виробництва у вигляді тютюнового пилу і цей товар до 01.01.2014 року не відносився до підакцизних товарів і вона була не єдиним покупцем і жоден їхній покупець крім ОСОБА_1 кримінальному переслідуванню не піддавався.

Суд констатує, що судом вичерпані всі можливі засоби для виклику та доставки у судове засідання нижченаведених свідків, на адресу проживання яких неодноразово надсилалися судові повістки, щодо них неодноразово застосовувалися примусові приводи, а тому суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 306 КПК України (1960 року) оголосити їхні показання у судовому засіданні.

- покази свідка ОСОБА_8, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він працював водієм на вантажному автомобілі. Диспетчер запропонувала замовлення перевезення з м. Харкова до с. Червона Слобода Черкаського району. Його зустріла ОСОБА_1, яка показала де знаходиться склад, на якому завантажили 22 коробки з дрібним тютюном з відходами тютюнового виробництва. ОСОБА_1 говорила йому, що це на добрива. Привезли в Червону Слободу на місце яке вказала ОСОБА_1, охорона відчинила ворота, заїхали на склад де вантаж розвантажили. Для ОСОБА_1 даний вантаж возив тільки один раз, за поїздку з ним готівкою вона ж і розраховувалася;

-покази свідка ОСОБА_10, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він займався вантажними перевезеннями на своєму автомобілі. Його син знайшов замовлення на перевезення до м. Черкаси з Харькова. По-телефону зідзвонився з замовницею послуг ОСОБА_1 і домовилися де він її підбере щоб потім їхати за вантажем. зустрілись в Пісочині де на світлофорі її підібрав та поїхали на базу куди показувала замовниця. Там завантажили картонні короба вагою близько 6 тон з чим саме він не пам'ятає та разом з нею відвезли під Черкаси де на складі який вказала ОСОБА_1 дані короба вивантажили і більше з нею він не їздив;

-покази свідка ОСОБА_3, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він - керівник СФГ «Дубіївське» декілька років тому познайомився з ОСОБА_1, яка хотіла придбати тютюновий пил для вирощування с/г культур. Через знайомих дізнався, що в Харкові можна придбати даний пил. Разом з ОСОБА_1 поїхали в м. Харків де він від СФГ уклав угоду про поставку тютюнового пилу з ТОВ «Екотек». Вказану угоду було укладено в інтересах ОСОБА_1, оскільки вона не була суб'єктом підприємницької діяльності і не могла сама укласти дану угоду. На отримання даного товару давав доручення на ім'я ОСОБА_1, яка його самостійно отримувала заберала найнятим транспортом та сама за нього розраховувалась. За даним товаром їздив з ОСОБА_1 два рази на найнятому нею автомобілі і кілька разів брав даний пил для використання у боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур. Відносини з ТОВ «Екотек» були близько року, ОСОБА_1 їздила за пилом 1-2 рази на місяць і придбала близько 10 тон пилу. Яка кількість у неї земельних ділянок він не знає і вважає, що даний пил вона використовувала для боротьби з шкідниками;

- покази свідка ОСОБА_15, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що що восени, близько 5 років тому, його та іншого понятого запросили на обшук в домоволодіння ОСОБА_1 Коли прибули за місцем її проживання їм відкрив її син який проживав у пристройці та повідомив, що ОСОБА_1 вдома немає і ключів від її частини будинку у нього немає. Потім працівники міліції запросили представника сільської ради і у його присутності відчинили двері будинку, що були замкнені і в одній із замкнених кімнат знайшли ОСОБА_1 з сином які зачинилися в будинку. Під час обшуку у пристройці виявили картонні короби з мілким тютюном, які перевантажили у мішки, опечатали та автомобілем вивезли. Всього було близько 630 мішків, чи пояснювала щось ОСОБА_1 з даного приводу у його присутності він не пам'ятає;

-покази свідка ОСОБА_16, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він, приватний підприємець, протягом двох років купував у ОСОБА_1 один раз на місяць 30-40 мішків тютюну, який в подальшому реалізовував

-покази свідка ОСОБА_17, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він 07 березня 2012 був понятим під час проведення обшуку буд. АДРЕСА_1, де проживала ОСОБА_1 і при ньому було виявлено та вилучено коробки із тютюновою сумішшю;

- покази свідка ОСОБА_18, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він працював водієм на автомобілі «Газель» та ввечері заїхав на склад в с. Червона Слобода, щоб залишити автомобіль. Частина складу належала його роботодавцю ОСОБА_25 в якого він працював водієм, а іншу частину складу хтось орендував і там були працівники міліції які проводили обшук, до проведення якого його запросили в якості понятого. Складське приміщення було майже порожнє, пам'ятає, що в його кінці стояв картонний короб розміром 1х1 метри в якому був якийсь пил зі сміттям, що саме там було він не знає;

- покази свідка ОСОБА_19, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що близько 3-4 років тому, точно він вже не пам'ятає, він вирішив зайти до свого хресника на склад по АДРЕСА_2 де останній працював охоронцем. Потім до нього підійшли працівники міліції, які запросили його бути понятим при огляді складського приміщення на що він погодився. Пам'ятає, що в складі стояв картонний короб, міліція щось міряла та описувала, чи щось вилучалось і що саме було в коробі він вже не пам'ятає;

- покази свідка ОСОБА_9, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що він в 2010-2011 роках мав у власності 2 вантажні автомобілі якими здійснював перевезення вантажів на замовлення. Пошуком клієнтів займався найнятий водій ОСОБА_20 і одного разу він йому говорив, що в нього є клієнт на ім'я ОСОБА_1 на замовлення якої він їздив. Він особисто цього клієнта не бачив і що саме вона замовляла перевезти він не пам'ятає. Автомобіль міг за раз перевезти вантаж вагою 10-11 тон;

-покази свідка ОСОБА_21, досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, про те, що з ОСОБА_1 познайомився близько 4-5 років тому через спільних знайомих. Знав, що остання займається підприємницькою діяльністю, але якою саме йому не відомо. У нього у власності є робочий автомобіль марки «Мерседес Віто» який він безоплатно давав ОСОБА_1 для її особистих потреб. Автомобіль вона брала то на кілька днів то могла взяти і на тиждень. Коли йому автомобіль був потрібний для власних потреб, він зізвонювався з ОСОБА_1 і остання автомобіль йому повертала. Чому міліція вилучила його автомобіль він не знає, як і те якою діяльністю займалася ОСОБА_1;

Крім того, сторона обвинувачення, в якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй діянь, посилається на наступні докази:

- дані висновку експертів №11624/11625/11-34 від 17 листопада 2011 року, згідно якого зразки тютюнової сировини, вилучені 22 вересня 2011 року в буд. АДРЕСА_2 та 12 жовтня 2011 року в буд. АДРЕСА_1, належать до рослин тютюну справжнього (т.1 а.с. 282-294);

- дані висновку експерта №1126-ТЗ від 22 листопада 2011 року, згідно якого зразки тютюнової сировини, вилучені 22 вересня 2011 року в буд. АДРЕСА_2 та 12 жовтня 2011 року в АДРЕСА_1, являють собою тютюн (тютюнова сировина) і є саме такою продукцією та відповідає вимогам НД за показниками протоколу (т.3 а.с. 207-213);

- дані висновку експерта №328-334-ТЗ від 23 березня 2012 року про те, що зразки тютюнової сировини, вилучені 06 березня 2012 року в буд. АДРЕСА_2 та 07 березня 2012 року в буд. АДРЕСА_1 та 21 березня 2012 року в автомобілі НОМЕР_2, являє собою тютюн (тютюнова сировина) і є саме такою продукцією та відповідає вимогам НД за показниками протоколу (т.4 а.с. 90-94);

- дані протоколу огляду місця події від 22 вересня 2011 року про те, що по АДРЕСА_2 виявлено підпільний цех по виготовленню та переробці тютюнової сировини і вилучено 200 коробів тютюнової сировини загальною вагою 40 000 кг, 200 мішків з переробленим тютюном загальною вагою 4 000 кг, подріблювач, електромлин, верстат для розфасовки тютюнової суміші (т.1 а.с. 8-10);

- дані аудіодиска, на якому зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 з покупцями та продавцями тютюну в ході яких мова йде не зрозуміло, про що, чи про тютюнове листя різних розмірів та про його реалізацію та домовленості на його поставку чи про щось інше, разом з тим на даних аудіозаписах відсутня інформація, яким саме чином використовується придбана у ОСОБА_1 речовина;

- відповідно до державного класифікатору продукції та послуг наданого Черкаським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації ДК 016-97 наведено перелік тютюнових виробів з відповідною класифікацією та кодами до якого входять і тютюнові відходи (стебла, жилки, шматочки, обрізки, пил) підготовлені до продажу, тобто вказані відходи є тютюновими виробами згідно даного класифікатору. (т. 5 а.с. 56-57)

- дані протоколу обшуку від 12 жовтня 2011 року про те, що за місцем проживання ОСОБА_1- АДРЕСА_1 виявлено та вилучено 639 мішків з переробленим тютюном для куріння загальною вагою 5454 кг. та 2 дерев`яні сита для перевіювання тютюнової суміші, електричний млин-подрібнювач (т.1 а.с. 49-52);

- дані протоколу обшуку від 6 березня 2012 року про те, що по АДРЕСА_2 виявлено та вилучено 3 короби тютюнової сировини загальною вагою 750 кг. та мішок вагою 30 кг з переробленим тютюном для куріння (т.4 а.с. 10-11);

- дані протоколу обшуку від 7 березня 2012 року про те, що по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено 3 короби тютюнової сировини загальною вагою 750 кг., 1мішок вагою 30 кг з переробленим тютюном для куріння (т.4 а.с. 6);

-дані протоколу обшуку від 21 березня 2012 року про те, що в автомобілі НОМЕР_2, який знаходиться у користуванні ОСОБА_1, виявлено та вилучено 32 мішки з переробленим тютюном для куріння загальною вагою 320 кг.(т.4 а.с. 72-73).

Стороною захисту в судовому засіданні заявлено клопотання про визнання висновків судових експертиз недопустимим доказом, у зв'язку з несвоєчасним ознайомленням з постановами про їх призначення, а також про визнання недопустимим доказом диск із записом телефонних розмов ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю всупереч вимог ст. 65 КПК України 1960 року протоколу уповноваженого органу за результатами оперативно-технічних заходів.

Вимога допустимості доказів у кримінальному провадженні передбачена ч. 3 ст. 62 Конституції України, де зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У підпункті 3.2 пункту 3 рішенні Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011 вказано, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Оцінюючи докази на предмет їх допустимості, суд виходив з того, що постановами слідчого від 25.10.2011, 21.11.2011, 21.03.2012 у кримінальній справі призначено судово-біологічні та судово-товарознавчі експертизи. З постановами про призначення експертиз ОСОБА_1 та її захисника ознайомлено 26.03.2012, тобто відразу після пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України 1960 року слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому права, встановлені цією статтею, про що складається протокол.

Ураховуючи, що відразу після набуття статусу обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з постановами про призначення експертиз, суд вважає, що висновки експертів здобуті з дотримання порядку встановленого чинним на час проведення процесуальної дії законодавством, а тому підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні. При цьому суд бере до уваги, що за клопотанням сторони захисту під час судового розгляду була проведена додаткова судово-біологічна експертиза з урахуванням питань, які піднімалися стороною захисту.

Надаючи оцінку допустимості доказу диску із записом телефонних розмов ОСОБА_1, отриманих за результатами проведення заходів в порядку Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» суд виходив з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КПК України 1960 року доказами серед іншого є протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів.

Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що результати оперативно технічних заходів повинні бути зафіксовані у відповідному протоколі, а запис на носії інформації телефонних розмов є лише додатком до протоколу, який не є самостійним джерелом доказів.

Ураховуючи відсутність, складеного уповноваженим органом за результатами оперативно-розшукових заходів протоколу, суд не може визнати диск із записом телефонних розмов ОСОБА_1 таким, що одержаний відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства та допустимим доказом.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Згідно із ст. 22 КПК України 1960 року прокурор та слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ст. 64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню серед іншого подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Статтею 275 КПК України 1960 року визначено, що суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення.

Зі змісту статей 132, 223 КПК України 1960 року слідує, що процесуальні документи органу досудового слідства, які містять формулювання обвинувачення повинні, серед іншого відображати обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, полягає у незаконному виготовленні алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.

Стаття 204 КК України є бланкетною кримінально-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує злочин, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст ст. 204 КК України полягає в тому, що з ним пов'язане визначення злочином діянь, які описані в диспозиціях частин цієї статті.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно ? правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для кримінально ? правової кваліфікації.

Згідно із зазначеним, під час надання кримінально ? правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно ? правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного злочину, зокрема, які саме речі матеріального світу визнавалися підакцизними товарами у даний конкретний момент часу.

Визначальним поняттям при встановленні предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, є поняття «підакцизні товари».

Відповідальність за цією статтею настає за вказані незаконні дії лише з підакцизними товарами, тобто тих, до ціни яких згідно з чинним законодавством включено акцизний податок (до 01.01.2011 - акцизний збір). Якщо ж продукт (товар) за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак цього товару, то такий продукт не може визнаватись предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України.

Відповідно до чинного КПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.09.2013 року у справі № 5-15кс13 зроблено правовий висновок щодо предмету злочину, передбаченого частиною першою статті 204 КК України. Так, відповідно вказаної постанови, визначальним поняттям при встановленні предмету злочину, передбаченого ст. 204 КК України, є поняття «підакцизні товари».

Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони який підлягає доказування є віднесення предмету до підакцизного товару.

У період вчинення інкримінованих ОСОБА_1 діянь відносини у сфері діяльності з тютюновими виробами, пов'язаними з встановленням акцизного збору (податку) регулювалися Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 N 18-92 «Про акцизний збір» , законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 06.02.1996 № 30/96-ВР, Постановою Верховної Ради України «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір» від 12.09.1996 № 365/96-ВР та з 01.01.2011 Податковим кодексом України.

У статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що тютюнові вироби це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Статтею 1 Декрету Кабінету України «Про акцизний збір» передбачено, що перелік підакцизних товарів визначається законом.

Зі змісту ст. 2 Постанови Верховної Ради України «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір» від 12.09.1996 N 365/96-ВР перелік тютюнових виробів, на які встановлювався акцизний збір, визначався і обмежувався переліками підакцизних товарів, які входили до Закону України від 06.02.1996 № 30/96-ВР «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби».

У ст. 1 Закону України ««Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» визначено види тютюнових виробів на які установлено ставки акцизного збору з визначенням коду товарів згідно УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності).

Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

У підпункті 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України визначено види тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну на які встановлено ставки акцизного податку та визначено коди цих товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Із наведеного слідує, що відповідальність за дії, передбачені ст. 204 КК України, настає у тому разі, коли винна особа вчиняє певні дії щодо одного з видів продукції, яка за своїми товарними характеристиками підпадає під законодавче визначення тютюнові вибори на які установлено ставки акцизного збору (податку).

У пред'явленому ОСОБА_1 обвинуваченні останній інкриміновано виготовлення, зберігання, транспортування та збут тютюну для куріння.

Відповідно до статті 14.1.14 Податкового кодексу України (в редакції станом на 2011 рік) (підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УТК ЗЕД), на які Податковим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно із статтею 215.1 Податкового Кодексу України (в редакції станом на 2011 рік) до підакцизних товарів належать … тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну ...

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні незаконних дій саме з тютюновими виробами

Відповідно статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та до 14.1.252. Податкового Кодексу України (в редакції станом на 2011 рік) тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування, тобто з вказаних норм закону слідує, що можливість використання тютюнової продукції для куріння, нюхання, смоктання чи жування є обов'язковою ознакою визнання товару тютюновими виробами.

Разом з тим, надані прокурором висновки експертиз не містять конкретного вирішення питання, чи є вилучені у ОСОБА_1 речовини предметом злочину - незаконно виготовленими тютюновими виробами і взагалі чим вони являються.

Так, згідно висновку експерта №11624/11625/11-34 від 17 листопада 2011 року, вилучені зразки речовини, належать до рослин тютюну справжнього (т.1 а.с. 282-294), згідно висновку експерта №1126-ТЗ від 22 листопада 2011 року, вилучені зразки, являють собою тютюн (тютюнова сировина), з висновку експерта №328-334-ТЗ від 23 березня 2012 року вбачається, що вилучена речовина, являє собою тютюн (тютюнова сировина) (т.4 а.с. 90-94). Як вбачається з даних висновків, експерти визначають вилучену речовину, як тютюн, разом з тим називаючи її тютюновою сировиною

Проте відповідно до ст. 215.3.2. Податкового Кодексу України (в редакції станом на 2011 рік) тютюн і тютюнова сировина, не є тотожним поняттям, оскільки тютюнова сировина має нульову ставку податку, а тютюн оподатковується в розмірі 53,45 грн/кг, тобто законодавець чітко розрізнив вказані предмети.

Також суд бере до уваги висновок додаткової судово-біологічної експертизи від 28 лютого 2013 року № 9127/12-34, проведеної на підставі постанови судді Черкаського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2012 року, згідно якого вилучена у ОСОБА_1 надана на дослідження сировина (об'єкти 1 - 9 ) являє собою гетероморфні суміші, різні за ступенем подрібнення, кольором та відтінками, розмірними характеристиками різних ділянок листя (центральних жилок з прилеглими ділянками пластинок, серединних фрагментів пластинок, черешків) тютюну справжнього. У зв'язку з відсутністю в Україні нормативних документів щодо термінологічних визначень понять тютюну, тютюнових виробів, у тому числі відходів, не можливо встановити чи є вилучені у засудженої об'єкти тютюновою сировиною, тютюновим виробом, відходами виробництва тютюнових виробів.

Аналізуючи вищевказані експертні висновки, суд приходить до переконливого висновку, що наявними у справі доказами неможливо встановити, чим саме являється вилучена у ОСОБА_1 речовина, відсутні відомості про можливість використання наданої для дослідження речовини саме для куріння та не зазначено чи відноситься сировина за своїми товарними характеристиками до підакцизних товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Інші надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вини ОСОБА_1, жодним чином не вказують на вчинення нею незаконних дій саме з підакцизним товаром, а свідчать лише певну діяльність підсудної пов'язану з купівлею, зберіганням та реалізацією гетероморфних смішив, які є різними за ступенем подрібнення, кольором та відтінками, розмірними характеристиками різних ділянок листя (центральних жилок з прилеглими ділянками пластинок, серединних фрагментів пластинок, черешків) тютюну справжнього.

Також, суд відкидає доводи сторони обвинувачення, наведені під час судових дебатів, про те, що діяння ОСОБА_1 навіть у разі вчиненні дій пов'язаних з поводженням з тютюновими відходами також містить склад злочину, передбачений ст. 204 КК України, оскільки такі дій ОСОБА_1 не інкримінувалися, а навпаки вона обвинувачувався у виготовлені тютюнових виробів, а також через ненадання стороною обвинувачення належних та допустимих доказів того, що товар, який вилучений в підсудної за своїми характеристиками належить до підакцизних.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 204 КК України, характеризується прямим умислом, тобто, особа усвідомлює, що отримує, зберігає, транспортує для збуту незаконно виготовлені підакцизні товари, а також збуває їх і бажає так вчиняти. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього злочину є спеціальна мета - збут предметів даного злочину.

У своїх показаннях ОСОБА_1 зазначає про те, щодля придбання тютюнового пилу підприємством яке здійснювало його продаж не вимагало надання будь-яких ліцензій, тому вона вважає, що займалась законним видом діяльності, яка не потребує ліцензування.

Вказані доводи узгоджуються з показаннями свідка директора ТОВ «Екотек» ОСОБА_4, яка стверджує, що її підприємством ОСОБА_1 були реалізовані саме відходи тютюнового виробництва у вигляді тютюнового пилу і цей товар до 01.01.2014 року не відносився до підакцизних товарів.

Також на підтвердження доводів підсудної про відсутність умислу на здійснення незаконних дій з підакцизними товарами свідчить те, що придбання товару в ТОВ «Екотек» здійснювалося в офіційний спосіб шляхом оформлення договору купівлі-продажу, довіреностей та документів на вантаж. При цьому, на думку суду, укладення договору з ТОВ «Екотек» із залученням директора СФГ «Дубіївське» ОСОБА_3 не свідчить про наявність у ОСОБА_1 дій спрямованих на прикриття незаконної діяльності у зв'язку з подальшим оформленням вказаних вище офіційних документів із яких без особливої складності можливо встановити її участь в діяльності з придбання тютюнового пилу.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_1 інкримінується вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України - незаконне виготовлення тютюнових виробів, шляхом відкриття підпільного цеху, яке виразилося в тому, що ОСОБА_1, за версією сторони обвинувачення, отриману на ТОВ «Екотек» тютюнову продукцію перероблювала, шляхом подрібнення, перевіювання, розфасовки, за допомогою найманих працівників та обладнання - подріблювача, електромлина, верстата для розфасовки тютюнової суміші, двох дерев'яних сит для перевіювання тютюнової суміші, електричного млина-подрібнювача та двох металевих валів з тримачами.

У свою чергу ОСОБА_1, надаючи показання, заперечила фат виготовлення тютюнової продукції, зазначивши, що нею здійснювалася лише очистка від сміття тютюнових відходів задля подальшого їх використання у боротьбі з шкідниками та удобрення землі.

Відповідно до підпункту 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів).

Стороною обвинувачення не надано доказів, які б поза розумним сумнівом спростовували показання ОСОБА_1 та вказували б на те, що нею вчинялися дії технологічного характеру в результаті яких із придбаної нею сировини отримувалася продукція, яка підпадає під ознаки підакцизного товару.

З огляду на вказане, та, враховуючи свої попередні висновки про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_1 незаконних дії з товаром, який підпадає під ознаки предмету злочину, передбаченого ст. 204 КК України, суд дійшов висновку про відсутність у діях підсудної об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Відповідно до ст. 129 п. 4 Конституції України однією із засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності конкретизовано в ст. 16-1 КПК України (1960 року), де зазначено, що розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.

Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності з вказаними нормами, сторона обвинувачення і захисту мали всі умови для реалізації їх процесуальних прав, в тому числі й щодо обсягу доказів на обґрунтування своїх позицій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ст. 65 КПК України (1960 року) доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»- кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе проти Іспанії» встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

Відповідно до ст. 327 КПК України (1960 року) виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.204, ч. 2 ст. 204 КК України стороною обвинувачення після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд, надано не було, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності її вини слід тлумачити на її користь.

Таким чином, застосовуючи наведені в вироку норми матеріального, процесуального права, з урахуванням практики Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 стороною обвинувачення не доведена, а тому, її слід визнати не винуватою та виправдати через недоведеність вчинення нею кримінального злочину оскільки відсутній в її діях склад злочину.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (1960 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 328 КПК України, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати невинною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України та по суду виправданою у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Процесуальні витрати у справі за проведення судових експертиз у сумі 17191 грн. 00 коп. віднести на рахунок держави

Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили:

-документи в т.1 а.с.65-82, 94-236, т.2 а.с. 9-177, 181-223, т.3 а.с.10-122, 132-189, 228-229, 232-237, 241 - залишити у матеріалах кримінальної справи;

-639 мішків з тютюновою сировиною загальною вагою 5454 кг., 2 дерев'яні сита, подрібнювач, два металеві вали з тримачами, передані на зберігання «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - повернути ОСОБА_1, як власнику;

-200 мішків з тютюновою сировиною загальною вагою 1346,5 кг., 215 картонних коробів з тютюновою сировиною вагою 19188 кг., 2 дерев'яні сита, 6 металевих валів-кліше, електричний млин, 2 каністри ємністю 5 літрів кожна, 2 пластикові пляшки ємністю 1 літр, 4 пластикові відра, 1 електричне сито, передані на зберігання «Черкаський державний завод хімічних реактивів» - повернути ОСОБА_1, як власнику;

-3 картонні короби тютюновою сировиною вагою 750 кг., 1 ручне сито в пошкодженому стані, передані на зберігання ФОП ОСОБА_22 - повернути ОСОБА_1, як власнику;

-3 картонні короби тютюновою сировиною вагою 750 кг., 1 мішок з тютюновою сировиною вагою 30 кг, передані на зберігання ФОП ОСОБА_22 - повернути ОСОБА_1, як власнику;

-32 мішки з тютюновою сировиною вагою 320 кг, передані на зберігання ФОП ОСОБА_22 - повернути ОСОБА_1, як власнику;

-2000 грн., що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_23 - повернути ОСОБА_1 за належністю;

-автомобіль НОМЕР_3, переданий на зберігання ОСОБА_24, повернути власнику ОСОБА_21 за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: Є. П. Тептюк