Ухвала суду № 7987817, 16.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2009 р. м. КиївК-14819/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників сторін:

прокурора: Зарудяної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Прокурора Срібнянського району Чернігівської області

на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 06.04.2005

у справі №2-302

за заявою Прокурора Срібнянського району Чернігівської області про визнання незаконною постанови заступника начальника Варвинської МДПІ, начальника Срібнянського відділення Варвинської МДПІ в справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2004 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17.01.2005 визнано незаконною та скасовано постанову заступника начальника, начальника Срібнянського відділення Варвинської МДПІ від 20.03.2004 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за порушення п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168-97/ВР від 03.04.1997. Рішення суду мотивовано тим, що адміністративне стягнення накладене в порушення вимог чинного законодавства, а саме з пропуском строків, встановлених ч.1 ст.38 КУпАП.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 06.04.2005 рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито. Суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали виходив з того, що правила глави 31-В ЦПК України не поширюються на випадки оскарження постанови у справах про адміністративне правопорушення.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено перевірку ТОВ «Срібнянський молокозавод»на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 12.02.2003 по 31.12.2003, про що складено акт від 19.03.2004 №5/23-009/32319746 та протокол про адміністративне правопорушення від 20.03.2004.

На підставі зазначеного протоколу заступником начальника Срібнянського відділення Варвинського МДПІ прийнято постанову від 20.03.2004 про притягнення директора товариства ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн., без конфіскації майна за порушення п.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168-97/ВР від 03.04.1997.

08.10.2004 прокурором Срібнянського району було внесено протест в порядку нагляду за додержанням законодавства на вказану постанову від 20.03.2004, на який начальником Срібнянського відділення Варвинської МДПІ Даніленко П.І. було надано відповідь про відсутність з боку посадових осіб податкового органу порушення порядку розгляду адміністративної справи, а тому протест прокурора залишено без задоволення.

У звязку з чим прокурор звернувся з заявою до суду в порядку, передбаченому ст.24815 ЦПК України (в редакції 1963 року).

Рішенням суду першої інстанції від 17.01.2005 заяву прокурора було задоволено, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу скасовано. Розгляд справи відбувався за вимогами розділу Ш «Б»ЦПК України (в редакції 1963 року) щодо провадження по справах, які виникають з адміністративно-правових відносин.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та закриваючи провадження у справі, виходив з того, що розгляд даної заяви прокурора не може здійснюватись в порядку передбаченому главою 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року).

Глава 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року) передбачає, що прокурор дійсно має право звернутися до суду із заявою про визнання незаконним правового акта органу, рішення чи дії службової особи, крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенції Конституційного Суду України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року по справі про Укази Президії Верховної Ради України щодо Комуністичної партії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року, ознаками нормативності правових актів є невизначеність дій у часі та неодноразовість їх застосування.

Крім того, правовий акт містить норми права загального характеру: поширюється на невизначене коло субєктів та має тривале застосування у часі, що відрізняє такий правовий акт від правового акту індивідуальної дії.

За умови відсутності закону про правовий акт, значний масив відносин регулюється відповідними підзаконними актами. Зокрема, порядок реєстрації правових актів регламентовано Указом Президента України від 27 червня 1996 року «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів», постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року «Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та здійснення правової інформації України», постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним».

Таким чином, глава 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року) містить спеціальний предмет спору правовий акт органу, рішення чи дія службової особи. При цьому, суду необхідно виходити з того, що правовий акт є волевиявленням (рішенням) уповноваженої службової особи, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання спеціальних відносин. Необхідними ознаками правового акту є: повноваження відповідного органу приймати правовий акт, встановлення правовим актом нових норм права або зміна (скасування) чинних норм, встановлення процедури обговорення та прийняття правового акту, реєстрація та офіційна публікація правового акту.

Постанова про адміністративне правопорушення не може визначатися як правовий акт індивідуальної дії в розумінні глави 31-В ЦПК України (в редакції 1963 року).

Крім того, оскарження дій органів і службових осіб у звязку з накладенням адміністративного стягнення регламентовано окремою главою 31 ЦПК України (в редакції 1963 року).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прокурора Срібнянського району Чернігівської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 06.04.2005 без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко