Рішення № 79877926, 15.02.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/6730/18

Провадження № 2-а/711/31/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідачів - Єременко Л.В., Лузан Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Лесі Петрівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Лесі Петрівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову вказує, що 26.07.2018 року головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96-1 КУпАП.

Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною, так, як він вказаного адміністративного правопорушення не допускав, а накладене не нього адміністративне стягнення є таким, що суперечить чинному законодавству.

Також вказує, що відповідно до мотивувальної частини постанови № 18 від 26.07.2018 року він порушив вимоги законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини третьої ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Як вбачається з графічної частини містобудівного розрахунку об'єкт будівництва запропоновано розмістити в частині земельної ділянки вільної від забудови.

Пунктом 2 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачено будівництво вести на земельній ділянці площею 0,3814 га, яка відповідно до містобудівної документації належить до Г-1 - ділова зона, в допустимих видах використання передбачено будівництво будівель змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, комерційного використання.

Таким чином, відповідно до Плану зонування території м. Черкаси, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) надані для здійснення будівництва на частині земельної ділянки, вільній від об'єктів нерухомості.

Водночас, нерухоме майно розташоване на частині земельної ділянки яка відповідно до Плану зонування території м. Черкаси потрапляє до зони Р-4п.

Тому твердження щодо надання містобудівних умов та обмежень на частині земельної ділянки на якій розташоване незавершене будівництво (гаражі) не відповідає дійсності.

Також вказує, що План зонування території м. Черкаси вздовж земельної ділянки по АДРЕСА_1 дійсно містить позначення що відповідно до таблиці умовних позначень визначено як «Лінії електропередач 110 кВт».

Відповідно до п. 2 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року № 209 електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Отже, охороні підлягають вже існуючі електричні мережі, а не запроектоване рішення містобудівної документації.

В свою чергу, відповідно до топо-геодезичного плану міста Черкаси вздовж земельної ділянки по АДРЕСА_1 відсутні електричні мережі.

Окрім того відповідно до Схеми планувальних обмежень, що є графічною частиною Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 року №3-505 відсутні планувальні обмеження, в тому числі і щодо охорони електричних мереж.

Також вказує, що п. 2 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачено будівництво вести на земельній ділянці площею 0,3814 га, яка відповідно до містобудівної документації належить до Г-1 - ділова зона, в допустимих видах використання передбачено будівництво будівель змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, комерційного використання. Наміри замовника: будівництво житлово-громадського комплексу.

Таким чином, наміри будівництва замовника в повній мірі відповідають допустимим видам використання передбаченими містобудівною документацією.

Застереження зазначене в містобудівних умовах та обмеженнях щодо ведення будівництва виключно в зоні Г-1 в повній мірі виключає можливість проектування в інших зонах, передбачених Планом зонування території м. Черкаси.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки ПП «Ліпона» по АДРЕСА_1 надані наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 01.12.2017 року № 209 відповідають вимогам чинного законодавства, що унеможливлює їх скасування та притягнення до відповідальності посадових осіб виконавчих органів Черкаської міської ради.

Крім того, відповідно до змісту частини першої ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи той факт, що містобудівні умови та обмеження видано 01.12.2017 року на момент проведення перевірки провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочате на підставі ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А тому, просить: визнати дії головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Лесі Петрівни щодо притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними; постанову головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. № 18 від 26.07.2018 року про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі.

01.10.2018 року відповідачем - головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. направлено письмовий відзив на адміністративний позов, в якому остання просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач - головний інспектор будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. заперечувала проти задоволення позову.

В судовому засіданні представник відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України Єременко Л.В. просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, пояснення відповідача - головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П., представника відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Єременко Л.В., дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначені ст. 41-1 Закону України, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою КМУ від 09.06.2014 року № 294 (у редакції повстанови КМУ від 07.06.2017 року № 408 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою КМУ від 19.08.2015 року.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 2 пункту 4 вказаного Положення Державна архітектурно-будівельна інспекція України проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Частиною 1 статті 41-1 Закону України Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 41-1 вищевказаного Закону з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до п. 14 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об'єкт нагляду.

Відповідно до п. 16 вищезгаданого Порядку позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки.

Відповідно до ч. 4 Закону України Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

В судовому засіданні встановлено, що 25.06.2018 року головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П., на підставі наказу Державної архітекрутно-будівельної інспекції України від 21.05.2018 року № 624 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення від 06.06.2018 року № 29, було проведено позапланову перевірку Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та виявлено порушення під час розгляду матеріалів щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва ПП «Ліпона» по АДРЕСА_1.

За результатами позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управляння Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. був складений Протокол №16 від 25.06.2018 року про адміністративне правопорушення (а.с. 37-38) та акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.06.2018 року (а.с. 33-34), а також винесено припис щодо усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 25.07.2018 року (а.с. 35-36).

Крім того, 26.07.2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управляння Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. було винесено Постанову №18 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3825 грн.

Частиною 5 статті 96-1 КУпАП передбачено, що порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, вчиненні особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем накладено оскаржуваною постановою на позивача ОСОБА_1 стягнення у виді 3825 грн. штрафу в дохід держави (225 х 17 грн. = 3825), тобто в межах санкції передбаченої вищевказаною статтею.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП), по-третє, з'ясувати чи підлягає особа адміністративній відповідальності та чи немає підстав для закриття провадження у справі.

Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Як вбачається з постанови №18 від 26.07.2018 року датою наказу №209, яким ПП «Ліпона» затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра, 53/1 є 01.12.2017 року, тобто дії, що становлять об'єктивну сторону даного правопорушення, були вчинені - 01.12.2017 року.

Аналізуючи характер об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 96-1 КУпАП, суд правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є закінченим з моменту видання наказу №209 від 01.12.2017 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1.

За таких підстав позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене в 01.12.2017 року і вказане правопорушення не є триваючим, тобто не є таким, що пов'язане з тривалим, неперервним виконанням обов'язків, передбачених правовою нормою.

За таких підстав, в даному випадку, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивача підлягало закриттю, оскільки станом на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а тому постанову № 18 від 26.07.2018 року не можна визнати законною та обґрунтованою.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. № 18 від 26.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.96-1 КУпАП та закриття провадження у адміністративній справі.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача - головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право; 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Даний перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії суб'єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ.

Крім того, позовні вимоги про визнання дій головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. протиправними охоплюються вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 38, 96-1, 247, 251, 252, 256, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 227, 228, 241-246, 286, 295 КАС України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Лесі Петрівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення № 18 від 26.07.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3825 грн., винесену головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Лузан Л.П. - скасувати.

Провадження у адміністративній справі - закрити.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 15.02.2019 року.

Головуючий: В.М. Скляренко