Вирок № 79877540, 18.02.2019, Монастирищенський районний суд Черкаської області

ЄУ №693/1329/18

Провадження №1-кп/702/17/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

секретар судового засідання Шковира А.М.,

номер кримінального провадження, внесеного 26.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018250130000499,

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Київ, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, працюючого водієм 20 ДПРЧ Управління ДСНС України у Черкаській області, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, молодшого сержанта служби цивільного захисту, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового розгляду:

прокурор Скрипник О.Є.,

захисники: Євич С.П., Зелений Д.А.,

потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник Монастирищенського районного сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року о 13 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину «Все для будівництва та ремонту», що розташований по вул.Одеській,6, м.Жашків Черкаської області, умисно та цілеспрямовано, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами суспільної моралі, демонструючи п'яну завзятість, бажаючи показати, при цьому, свою явну перевагу над оточуючими, розуміючи, що перебуває у громадському місці, в присутності сторонніх осіб, голосно нецензурно лаявся, вів себе нахабно, агресивно. Підійшовши до вантажного автомобіля, що знаходився біля магазину, заважав розвантажувати товар працівникам ПП "ФІРМА АВТОФОРСАЖ», при цьому, ОСОБА_1 кидав на асфальтне покриття автозапчастини, після чого, не зважаючи на зауваження оточуючих, безпричинно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер вчинених ним дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6. При цьому, ОСОБА_1 наніс один удар кулаком лівої руки в область правого виску голови потерпілого ОСОБА_6, від якого він впав на землю, після чого, продовжуючи умисел на порушення громадського порядку та завдання тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 руками та ногами наносив численні удари по обличчю, голові та інших частинах тіла потерпілого ОСОБА_6, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: синець лобу справа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, рана тім'яної ділянки голови, рана в правій виличній ділянці, рана на слизовій оболонці правої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. У подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, не бажаючи заспокоїтися, безпричинно, умисно наніс один удар рукою в область обличчя потерпілого ОСОБА_5, який намагався припинити його протиправні дії, завдавши потерпілому фізичного болю та не спричинивши тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 припинив здійснювати свої хуліганські дії лише після того, як до нього з боку працівника ТОВ ТК «САТ» була застосована фізична сила з метою його вгамування та припинення спричинення ними тілесних ушкоджень оточуючим. При цьому, ОСОБА_1, не бажаючи заспокоїтися, продовжував висловлюватися на адресу присутніх нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та намагатися спричинити оточуючим тілесні ушкодження, чим вчинив злочин та дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України-грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).

ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачується в тому, що 25 жовтня 2018 року близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину «Все для будівництва та ремонту», що розташований по вул.Одеській,6, м.Жашків Черкаської області, діючи в групі з ОСОБА_1, умисно та цілеспрямовано, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами суспільної моралі, демонструючи п'яну завзятість, бажаючи показати, при цьому, свою явну перевагу над оточуючими, розуміючи, що перебуває у громадському місці в присутності сторонніх осіб, голосно нецензурно лаявся, вів себе нахабно, агресивно, підійшовши до вантажного автомобіля, що знаходився біля магазину, заважав розвантажувати товар працівникам ПП "ФІРМА АВТОФОРСАЖ», після чого, не зважаючи на зауваження оточуючих, безпричинно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер вчинених ним дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, діючи в групі осіб спільно з ОСОБА_1, руками та ногами наносили численні удари по обличчю, голові та інших частинах тіла потерпілого ОСОБА_6, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: синець лобу справа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, рана тім'яної ділянки голови, рана в правій виличній ділянці, рана на слизовій оболонці правої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. У подальшому ОСОБА_2 припинив здійснювати свої хуліганські дії лише після того, як до нього з боку працівника ТОВ ТК «САТ» була застосована фізична сила з метою його вгамування та припинення спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_6 При цьому, ОСОБА_2, не бажаючи заспокоїтися, продовжував висловлюватися на адресу присутніх нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та намагався спричинити оточуючим тілесні ушкодження. Його дії органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.296 КК України-грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнав частково, не зазначивши у якій частині себе визнає винуватим, та показав, що був четвер, базарний день в м.Жашкові. Вони з ОСОБА_2 зустрілися та випили по 100-150 грам коньяку. ОСОБА_20 потрібні були електроди і вони вирішили піти в магазин. Вони зайшли в магазин і до них стали упереджено ставитись. Вони вели себе як ведуть себе п'яні люди : сміялись, голосно розмовляли. Можливо і висловлювались нецензурно, але ця розмова відбувалась лише між ними. Вони вийшли з магазину. Його вдарили, він дав відсіч, а також пам'ятає, що його били, коли він вже лежав на землі. Потерпілому ОСОБА_6 він удар наніс у відповідь на його удар, а потім оборонявся. Він бачив під час бійки лише ОСОБА_6, що робили інші, він не бачив. Ці події почалися спонтанно. Люди розвантажували авто і він до них не підходив. Вони з ОСОБА_2 стояли на вулиці, та можливо голосно розмовляли між собою, можливо нецензурно лаялись. Те, що був у магазині та лаявся при сторонніх особах усвідомлював, але ця лайка була лише між ним та ОСОБА_2 Власник магазину сказав покинути приміщення і вони його покинули. У магазині був чоловік з планшетом, але до нього щось мав ОСОБА_2, він особисто нікого не зачіпав. Коли вийшли з магазину, у них з ОСОБА_6 почалася сутичка з приводу їхньої з ОСОБА_2 розмови, хоча вони лише розмовляли між собою. Під час сутички саме ОСОБА_6 першим наніс йому удар рукою в обличчя. Він в знак оборони наніс удар у відповідь, а потім його положили і бійка продовжувалась на землі. Його поклали лицем в асфальт та наносили удари, доки не приїхала поліція. Що в цей час робив ОСОБА_2, він не бачив. А потім побачив, як його бив водій ОСОБА_7, лежачого на землі. Між ними була відстань біля 4 метрів. Він особисто нікому удари ногами не наносив. ОСОБА_5, можливо і наніс, але це було в процесі захисту. Коли вони з ОСОБА_6 впали на землю, він не був без свідомості, а продовжував йому наносити удари і вони билися лежачи. Крові на обличчі в ОСОБА_6 він не бачив. Він до присутніх нецензурно не лаявся, це у нього було в розмові з ОСОБА_2. Коли вони вийшли з магазину, дійсно був вантажний автомобіль і ОСОБА_5 щось там робив. Він до автомобіля не підходив. Ліворуч, від виходу з магазину, на відстані біля 3 метрів лежав диск до автомоблія. З магазину вони мали іти з ОСОБА_2 додому. Коли вийти з магазину, щоб іти додому, необхідно було повернути праворуч. Але він вирішив відставити диск, так як думав, що він буде заважати іншим пішоходам. Йому особисто даний диск рухатись не заважав. Цивільний позов потерпілого не визнає повністю. Щодо міри покарання, яку необхідно йому призначити, покладається на думку суду, але просить не призначати покарання з умовним відбуттям, так як він не зможе виїхати з місця проживання на заробітки. Він працює неофіційно, має незакінчену вищу освіту. Просить вказані обставини врахувати при прийнятті рішення судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 показав суду, що винуватість у вчиненні злочину та цивільний позов не визнає повністю, так як тілесних ушкоджень потерпілим не завдавав, а навпаки, він особисто отримав їх від ОСОБА_7. Так, у четвер, був базарний день в м.Жашкові і вони з ОСОБА_1 випили по 150 грам коньяку. Йому потрібно було купити електроди і вони зайшли в в магазин. Вони з ОСОБА_1 розмовляли між собою, сміялися, можливо і виражалися нецензурно, але це не було спрямовано на когось із присутніх, це робилося не спеціально. У магазині біля прилавку стояв якийсь чоловік з планшетом. Він заглянув у нього і запитав, чи багато замовлень. На що власник магазину ОСОБА_8 зробив йому зауваження, щоб він не заважав. Він придбав електроди та вийшли з ОСОБА_1 на вулицю. Вони з ОСОБА_1 розмовляли між собою, сміялися. На вулиці були ОСОБА_6, водій вантажівки, ОСОБА_5 і ще один чоловік, якого він незнає, та його працівники поліції не допитували. На землі лежав диск до автомобіля, приблизно на відстані біля 2 метрів. ОСОБА_1 взяв його і перекотив, щоб не заважав. За що ОСОБА_6 почав його бити. Він стояв позаду них і кинувся, щоб розборонити, але його повалив на землю водій автомобіля та почав наносити численні удари в різні частини тіла. Від нанесених ударів він отримав тілесні ушкодження, що підтверджується актом огляду спеціаліста. Даний висновок він додав до матеріалів кримінального провадження і вважає, що саме він потерпілий у даному випадку. Били його біля 10 хвилин, доки не приїхали працівники поліції. Він особисто кричав, щоб викликали працівників поліції, щоб припинилось його побиття. Він закривав голову руками, а тому не бачив, що відбувалось кругом нього. Перестали його бити по приїзду працівників поліції і сказали, щоб вони забирали цього чорта. Він бачив, що стояло 4 чоловіки, але хто його бив, він незнає, так як закривав голову від ударів. Він дійсно сказав, після приїзду поліції, що завдасть ударів електродом, але лише тому, хто насмілиться далі його бити. Він звертався до працівників поліції, щоб за нанесення йому ударів винні понесли відповідальність, але слідчий об'єднав його заяву з заявами потерпілих та сказав, що його тілесні ушкодження будуть предметом розгляду в даному кримінальному провадженні. Він хотів з потерпілими вирішити даний конфлікт мирним шляхом, хоча і нічого протиправного не робив. У нього з приводу цих подій неприємності на роботі. Він має на утриманні двоє неповнолітінх дітей, а тому не може ризикувати залишитись без роботи. Потерпілий ОСОБА_6 сказав, щоб він заплатив йому 20 000 грн та 10 000 грн працівникам поліції. Таких коштів у нього не було. ОСОБА_6 він не бив і це видно із відеозапису, який показує події ближче. Вважає, що винні у всьому присутні, а не вони з ОСОБА_1 Вважає, що вони їх били з метою показати свою зверхність над ними, познущатись, так як вони були п'яні та легкою здобиччю, яким не повірить поліція. Вони не розраховували, що ОСОБА_1 на удар відповість ударом та почне захищатись. Просить його виправдати.

Не дивлячись на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 під час судового розгляду, його винуватість у вчиненні злочину доведена доказами добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування та дослідженими судом, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який показав, що потерпілий ОСОБА_6 є рідним братом його дружини та він орендує частину приміщення, де розташований його магазин. У четвер, це був базарний день в м.Жашкові, приблизно 25.11.2018 в обідню пору, він приїхав до магазину в м.Жашків, де здійснює підприємницьку діяльність як ПП "ФІРМА АВТОФОРСАЖ". На той час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже були. Наче вони заходили в інший магазин - «Все для будівництва та ремонту", та купляли електроди. До магазину під'їхав вантажний автомобіль СAТ - перевізника, який доставляє товар в магазин. Вони почали розвантажувати автомобіль. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали їм заважати : зняли диск з автомобіля та почали витягувати інші запчастини. Він у цей час забирав частинами свій товар та заносив у магазин. Потерпілий ОСОБА_6 стояв біля автомобіля та чекав, доки він буде отримувати свій вантаж. Між ОСОБА_6 та обвинуваченими виникла перепалка. Коли він в черговий раз зайшов у магазин, почув крики і галас. Коли він вийшов за товаром, побачив, що ОСОБА_6 лежить на землі біля бордюру, весь в крові, а біля нього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_6 і він вирішив його відтягнути, щоб він припинив бити ОСОБА_6. У відповідь ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком руки в обличчя. Від удару він нахилився. Підбігли інші люди, які повалили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на землю. Після чого, почали надавати медичну допомогу ОСОБА_6, який був без свідомості. ОСОБА_6 був у крові та тяжко дихав. Було враження, що один із ударів прийшовся в область сонячного сплетіння. Хтось зателефонував до поліції. Прибули працівники Державної служби охорони. Але обвинувачені не заспокоювались і після приїзду працівників поліції. Вони продовжували виражатись нецензурними словати та погрожувати. Свідку ОСОБА_7 пригрозив ОСОБА_2, що виколе око тим електродом, якого перед подіями придбав у магазині. Поведінка обвинувачених свідчила про те, що вони були в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, так як поводили себе зухвало: кричали, виражалися нецензурно, на зауваження не реагували, а казали, що вони як хочуть, так і відпочивають, ніхто їм нічого не зробе. З самого початку ці дії бачили він, ОСОБА_6, два ОСОБА_7, продавець ОСОБА_17 та водій автомобіля, який привіз товар. Його прізвища він незнає. Обидва обвинувачені лаялись до всіх присутніх. Коли він вийшов з магазину, відразу побачив, що ОСОБА_1 наносить удари ОСОБА_6, а ОСОБА_7 тримав ОСОБА_2, який лежав на землі. Початку бійки він не бачив. Бійка тривала біля 3 хв. Державну службу охорони викликали тривожною кнопкою, наче продавець магазину ОСОБА_17, а вони вже повідомили поліцію. Події відбувалися приблизно з 13 год 30 хв до 13 год 40 хв. ОСОБА_6 викликали швидку допомогу, так як не могли привести його до свідомості. Він особисто від отриманого удару в лице тілесних ушкоджень не отримав, але йому було заподіяно біль. Він не бачив, щоб хтось наносив удари обвинуваченим та особисто не бачив, щоб удари обвинувачений ОСОБА_2 наносив потерпілому ОСОБА_6 До цього дня він з обвинуваченими знайомий не був. Подав заяву, згідно якої щодо міри покарання, яку необхідно призначити обвинуваченим, покладається на думку суду ;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який показав, що він орендує приміщення біля магазину "Все для будівництва та ремонту". Приблизно 25.11.2018 року в обідню перерву, це був четвер, приїхала машина "САТ" та він стояв біля неї, щоб забрати свій товар. З магазину "Все для будівництва та ремонту" вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які голосно розмовляли та нецензурно лаялись. У руках в ОСОБА_2 була пачка електродів. Не можна було сказати, що вони лаялись до когось конкретно. Біля магазину та автомобіля в цей час був водій авто, перевізник ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10. Лаялись обидва, нецензурно. Потім вони підійшли до машини і почали заважати розвантажувати товар. Спочатку їм зауваження зробив ОСОБА_7, щоб не заважали працювати. Вони не відреагували. Тоді він зробив їм зауваження, щоб вони не лаялись та не заважали. У відповідь вони почали себе вести агресивно : сказали, що їм нічого не буде, так як вони так відпочивають. ОСОБА_1 відкинув диска, який був у причепі вантажівки, та почав його кудись котити, а ОСОБА_2 почав тягнути інший товар з авто. Він знову зробив зауваження, на що отримав удар від ОСОБА_1 в обличчя, а потім почув удар ззаді по потилиці. Думає та впевнений, що його наніс йому саме ОСОБА_2, так як на той час він був позаду нього. Хоча момент нанесення удару не бачив. Від удару він впав на землю, після чого вони почали його бити вдвох. Від другого удару в потилицю він втратив свідомість і, що відбувалось далі, не бачив. До свідомості його привели лікарі швидкої допомоги. Спочатку був удар в обличчя, від якого він впав. Потім почув удар в потилицю. У нього була розсічена щока, від чого він втратив багато крові. Цивільний позов підтримує повністю. Згідно цивільного позову просить стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заподіяну майнову шкоду в сумі 2 781,76 грн. та моральну шкоду в сумі 60 000 грн. солідарно. Від стягнення судових витрат в сумі 1 762 грн відмовився, так як їх не сплачував. Підставами для відшкодування матеріальної шкоди зазначив товарні чеки, оригінали яких надано суду на загальну суму 2 781, 76 грн. Підставами для відшкодування моральної шкоди зазначив те, що після вищезазначеної події позивач знаходився на лікуванні у Жашківській ЦРЛта ним були придбані лікарські препарати на суму 2781 грн 76 коп.Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Окрім, матеріальної шкоди, неправомірними суспільно-небезпечними діями відповідачів завдано позивачу немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті позивача: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання та спогади, насторога, тривога; важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість.Тому, враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу фізичних та моральних страждань, з урахуванням вини відповідачів, керуючись принципами розумності та справедливості позивач моральну шкоду оцінює у 60000 грн. та матеріальну шкоду 2 781, 76 грн. Подав заяву, згідно якої щодо міри покарання, яку необхідно призначити обвинуваченим, покладається на думку суду;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що він працює водієм у фірмі САТ та відповідає за товар, який доставляє, до моменту підписання документів отримувачем. Ці події були у жовтні 2018 року, днем. Того дня він приїхав до магазину "Автофорсаж", доставити товар, так як клієнтами є і ОСОБА_5, і ОСОБА_6, який здійснює торгівлю поряд. Спочатку вони розвантажували товар для ОСОБА_5 ОСОБА_6 стояв біля авто та чекав розвантаження його товару. Він також повинен був доставити диск покупцю в Ставище, який коштує біля 4000 грн, який лежав з краю у вантажівці. Він особисто подавав товар з машини, а ОСОБА_5 з працівниками його в нього забирали. Товар був у магазин автозапчастин. У цей час в магазин поряд зайшли молоді чоловіки, які голосно розмовляли. Коли вони вийшли з магазину, голосно розмовляли, сміялися, чіплялися до людей, які намагалися зайти в магазин, чи були біля нього. Потім вони почали тягнути запчастини, які призначались для магазину автозапчастин з його вантажівки. На його думку, вони не були в стані алкогольного сп'яніння, а таке враження, що були "під кайфом", так як голосно реготали, нецензурно лаялись. ОСОБА_6 зробив їм зауваження, коли вони почали лізти до машини та брати з неї запчастини. Вони у відповідь почали нецензурно лаятись та казати, що він їм нічого не зробить, вони відпочивають. ОСОБА_1 почав з авто витягувати диск для автомобіля, витягнув та кинув на землю. ОСОБА_6 знову зробив йому зауваження, щоб не заважали працювати, на що у відповідь отримав удар в обличчя від якого він нахилився в сторону автомобіля, а потім вони почали його бити вдвох. Він бачив, що ОСОБА_1 наніс удар кулаком ОСОБА_6 та бив його ногами, а ОСОБА_2 бив лише ногами тому, що якби він його не бив, він би його не відтягував. Він вискочив з вантажівки та схопив ОСОБА_2, який був ззаді і сильніший за статурою, щоб припинити бійку. Повалив його на землю та притиснув коліном до землі, щоб він лежав, доки не приїде поліція. Він намагався вирватись, продовжував нецензурно лаятись, погрожувати. Потім інші хлопці з м.Жашкова підійшли і він передав його, щоб тримали, а він повернувся до авто, так як відповідав за товар. ОСОБА_2 він не бив, а лише повалив на землю. На той час ОСОБА_6 не було, його забрали в магазин надавати медичну допомогу. На даний час точно стверджувати, що ОСОБА_2 наносив удари потерпілому ОСОБА_6 він не може, так як не пам'ятає. Але вони вдвох кинулись до ОСОБА_6, який був без свідомості, і як він зрозумів, добивати, тому він відтягнув ОСОБА_2 за капюшон та положив на землю. ОСОБА_2 був одягнений у синій чи зеленій курточці, ОСОБА_1 в чорній наче. В чому був одягнений ОСОБА_6, не пам'ятає. У чому він особисто був одягнений, не пам'ятає. Коли він передав ОСОБА_2 іншим хлопцям, бачив, що ОСОБА_1 тримали інші. Він не бачив, щоб ОСОБА_5 наносили удар, але на обличчі були від нього сліди. Потім йому хлопці сказали, що його ударив в обличчя ОСОБА_1 До цих подій йому обвинувачені не були знайомі;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що він приблизно о 13 годині, дати не пам'ятає, зайшов у господарчий магазин за консультацією. Зайшли обвинувачені та почали голосно розмовляти, сміятися. Він їх тоді не знав. А зараз знає, що ОСОБА_2 купляв електроди. Думає, що вони були в стані алкогольного сп'янніння. Стояв хлопець в магазині, вони щось до нього почали казати. ОСОБА_8 сказав їм вийти з магазину. Потім вони вийшли, почали щось до водія чіплятися. Коли він особисто вийшов з магазину, побачив, що ОСОБА_11 б'є ОСОБА_1 по голові один і від ударів ОСОБА_11 впав. Він забіг в магазин по допомогу. Коли він повторно вийшов на вулицю через пару секунд, побачив, що ОСОБА_1 відтягнув від ОСОБА_12, який вибіг перед ним з магазину, а ОСОБА_2 тримав водій. ОСОБА_2 кричав, лаявся нецензурно та погрожував водію. ОСОБА_6 вже лежав під машиною. Потім ОСОБА_11 забрали до магазину помитися, так як він був весь у крові. Коли приїхали поліцейські, обвинувачені стрибали до водія, кричали, погрожували. Наскільки він пам'ятає, ОСОБА_1 був одягнений в зелену куртку, а ОСОБА_2 в чорну. ОСОБА_6 був у чорній куртці, водій вантажівки, наче у дублянці. У що був одягнений ОСОБА_5, він не пам'ятає. Щоб наносив удари потерпілому обвинувачений ОСОБА_2, він не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який показав суду, що він працює в магазині «Все для будівництва та ремонту». Приблизно 24 жовтня 2018 року о 2 годині дня обвинувачені зайшли до нього в магазин. Приїхав постачальник товарів з м.Умані. ОСОБА_2 почав вести себе неадекватно : заглядати в планшет постачальника, заважати у ньому працювати. Спочатку йому зробила зауваження продавець ОСОБА_17. Потім ОСОБА_2 купив електроди. У цей період часу ОСОБА_1 виходив з магазину та знову зайшов. Думає, що вони були в стані алкогольного сп'яніння, так як при ходьбі по магазину ОСОБА_1 чуть не перевернув мішки, які стояли в магазині. Вони голосно розмовляли, лаялись нецензурно один до одного, вели себе як люди в стані сильного алкогольного сп'яніння, або в якомусь іншому стані. Він попросив їх вийти з магазину. Вони почали говорити, що знають, що в постачальника можуть бути гроші. ОСОБА_17 сказала, що нажме тривожну кнопку. ОСОБА_1 вийшов, а ОСОБА_2 він фактично виштовхав на вулицю. Ці події відбувались протягом 8-10 хвилин. Він продовжив займатися з постачальником, коли забіг ОСОБА_9 і сказав, що б'ють ОСОБА_11. Коли він вибіг з магазину, побачив, що ОСОБА_6 лежав на землі біля машини без свідомості. До нього підійшов ОСОБА_5 і ОСОБА_1 наніс удар рукою йому в обличчя. Потім ОСОБА_1, закинув ногу назад, і як він зрозумів, що він хоче завдати удару ОСОБА_6, а тому взяв його за капюшон та положив на землю. ОСОБА_17 попросили викликати поліцію. Де в цей час був ОСОБА_2, він не бачив. Він просив ОСОБА_1 заспокоїтись і обіцяв, що відпусте, якщо він не буде втікати, але ОСОБА_1 продовжував нецензурно лаятись, погрожувати та вириватись. ОСОБА_17 попросили викликати поліцію, а чи вона нажала тривожну кнопку, чи викликала поліцію по телефону, він вже цього не пам'ятає. По приїзду поліції він пішов назад у магазин. З часу, коли його покликав ОСОБА_9 та доки приїхали працівники поліції, пройшло біля 10 хв. ОСОБА_2 того дня був одягнений в зелену куртку та джинсові штани. ОСОБА_1 був у чорній куртці. ОСОБА_6 був у синій куртці та джинсових штанах. ОСОБА_5, наче, був одягнений в сині джинси та наче в куртці, а водій автомобіля був у спортивних штанах;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який показав суду, що працює менеджером в магазині у ОСОБА_5. 24 жовтня 2018 року, після обіду, приїхав автомобіль та вони почали розвантажувати товар. За робочим місцем у магазині він чув крики. Коли були в магазині, почули, що б'ють ОСОБА_6 ОСОБА_5 вибіг першим, а він за ним. Він побачив, що ОСОБА_6 лежить між машинами, а ОСОБА_1 бив його ногами та кричить як «недорізана свиня» з незрозумілих причин, нецензурно лається. Кричав і бив. ОСОБА_6 був без свідомості. До ОСОБА_1 підбіг ОСОБА_5, щоб відіпхнути, а він наніс йому один удар кулаком в обличчя. Бачив, що біля автомобіля ОСОБА_7 прижав коліном ОСОБА_2 до землі. У цей момент ОСОБА_1 відтягнув ОСОБА_8 і вони положили його на землю та утримували до приїзду поліцейських. Він не бачив, щоб хтось наносив удари ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Після приїзду поліцейських, які забрали обвинувачених, вони продовжили розвантажувати автомобіль. Всі ці події відбувались біля 10-15 хвилин. Наскільки він пам'ятає, ОСОБА_1 був одягнений в чорну куртку з капюшном, ОСОБА_2 - у коричневу, ОСОБА_6 -у чорну. ОСОБА_5 та він були у робочій формі синього кольору. У що був одягнений водій вантажівки, не пам'ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_13, який показав, що він продавець автомагазину та доводиться ОСОБА_6 двоюрідним братом. У нього на магазині, який розташований неподалік тих подій, які відбувалися, розташована камера. Він був на вулиці та бачив, що хлопці розвантажують товар. Потім він зайшов у магазин, почув крики та на камері побачив незвичні рухи, люди бігали та щось кричали. На час тих подій, як звати обвинувачених, він не знав. Потім він побачив, як ОСОБА_6 впав, а біля нього два чоловіки, які били його ногами. Не може стверджувати, що потерпілого били обидвоє, але нанесення 1 чи 2 ударів потерпілому бачив у камеру. Він закрив магазин та вибіг. Коли він підійшов, побачив, що ОСОБА_6 лежить на землі непритомний, ОСОБА_1 тримає ОСОБА_8, а ОСОБА_2 - ОСОБА_7. Вони кричали, нецензурно лаялись. ОСОБА_6 лежав у крові непритомний. Обвинувачених утримували доки не приїхали поліцейські. Чи обидва обвинувачені наносили удари ОСОБА_6, він не бачив. Коли він підійшов, бачив, що ОСОБА_6 лежав, ОСОБА_5 у цей час присів, обвинувачних утримували на землі. Коли наносили удар ОСОБА_5, він не бачив, але він йому розповів пізніше, що хотів їх розборонити, а отримав удар від ОСОБА_1. Після приїзду поліції обвинувачні продовжували кричати, лаятись нецензурно, погрожувати. Коли він повідомив поліцейським, що буде за свідка, ОСОБА_2 пригрозив, що виколе йому око електродом. Щоб ОСОБА_2 наносив потерпілим удари, він особисто не бачив. Записи з камери він надавав для кримінального провадження. Там запис подій на відстані і такі події він бачив у себе на моніторі. На моніторі його компютера запис можна приблизити, так як в нього стоїть спеціальна програма;

-даними рапорту від 25.10.2018, відповідно до якого 25.10.2018 о 15:47 надійшло повідомлення по телефону до РУ про те, що 25.10.2018 о 15:43 за адресою Жашківський район м.Жашків, вул.Лікарняна,19, про те, що в Жашківське ЦРЛ доставлено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 з тілесними ушкодженнями. Заявник: ОСОБА_18 (а.с.108);

-даними рапорту від 25.10.2018, відповідно до якого 25.10.2018 о 13:56 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.10.2018 о 13:56 за адресою Жашківський район м.Жашків, вул.Траса, бійка 2 чоловіків. Заявник: НОМЕР_1 (а.с.109);

-даними протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується №366 від 25.10.2018, відповідно до якого заступник начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_14 прийняв усну заяву від ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, про вчинення невідомими особами хуліганських дій (а.с.110);

-даними протоколу огляду предметів із таблицею зображень до нього від 30.10.2018, відповідно до якого було оглянуто: компакт-диск «CD-R MIN 52х» з написом «NANOTEX» із відеофайлом, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження та даними постанови про визнання даного предмету речовими доказами (а.с.121-124);

-даними протоколу слідчого експерименту з фототаблицями за участю потерпілого ОСОБА_6 від 31.10.2018, відповідно до якого він показав та розповів, як обвинувачені вчиняли проти нього хуліганські дії та наносили тілесні ушкодження 25.10.2018 (а.с.125-130);

-даними протоколу огляду місця події з фототаблицями від 31.10.2018, відповідно до якого було оглянуто місце події по вул.Одеській м.Жашків Черкаської області (а.с.131-135);

-даними протоколів проведення впізнання особи за фотознімками потерпілим ОСОБА_6 від 31.10.2018, відповідно до яких потерпілим було впізнано обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.136-141);

-даними протоколів проведення впізнання особи за фотознімками свідком ОСОБА_8 від 31.10.2018, відповідно до яких свідком було впізнано обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.142-147);

-даними протоколу проведення впізнання особи за фотознімками свідком ОСОБА_13 від 31.10.2018, відповідно до якого свідком було впізнано обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.148-153);

-даними протоколів проведення впізнання особи за фотознімками потерпілим ОСОБА_19 від 01.11.2018, відповідно до яких потерпілим було впізнано обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.154-159);

-даними протоколів проведення впізнання особи за фотознімками свідком ОСОБА_7 від 02.11.2018, відповідно до яких свідком було впізнано обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.160-165);

-даними протоколів проведення впізнання особи за фотознімками свідком ОСОБА_9 від 05.11.2018, відповідно до яких свідком було впізнано обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.166-171);

-даними висновку експерта №07-5-01/875 від 12.11.2018, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синець лобу справа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, рана тім'яної ділянки голови, рана в правій виличній ділянці, рана на слизовій оболонці правої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Згідно відеозапису сторони обвинувачення : в період часу після 13 години 25.10.2018 на відстані та за колонами видно, що якісь особи вчиняють дії відносно інших, які є подібними до нанесення ударів. Разом з тим, зображення осіб відтворено на великій відстані та розпізнати, хто саме і які дії вчиняє, неможливо, так як на передньому плані автомобілі, колони, а також відчинені двері магазину. А тому не підтверджують та не спростовують показь ні обвинувчених, ні свідків, ні потерпілих (а.с.106).

Згідно відеозапису сторони захисту на відстані та за колонами видно, що якісь особи вчиняють дії відносно інших, які є подібними до нанесення ударів. Разом з тим, зображення осіб відтворено на великій відстані та розпізнати, хто саме і які дії вчиняє, неможливо, так як на передньому плані автомобілі, колони, а також відчинені двері магазину. Разом з тим, видно, що не заперечується учасниками судового розгляду, що на час нанесення удару ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_6, від якого він впав, обвинувачений ОСОБА_2 вже був притиснутий до землі свідком ОСОБА_9.

Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині, що він наносив удари потерпілим, захищаючись, не відповідають дійсності, дані ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, не можуть бути підставою для його виправдання, оскільки спростовуються показаннями потерпілих та свідків, які були протягом всього судового засідання послідовними та не суперечили одні одним. Доказів заінтересованості в дачі показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13, в інтересах потерпілих суду не надано. Обвинувачений ОСОБА_1, навпаки, давав показання непослідовні та неповні, уникаючи повних відповідей на запитання. Крім цього, його показання не спростовуються відеозаписом, так як початок подій між учасниками конфлікту записом не зафіксовано, а твердження сторони захисту, що там нічого не відбувалось до нанесення удару ОСОБА_1 спростовуються показаннями свідків та потерпілих.

Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_2 в частині, що потерпілий ОСОБА_6 почав першим наносити удари обвинуваченому ОСОБА_1, не відповідають дійсності, дані ним з метою ухилення ОСОБА_1 від відповідальності та покарання, не можуть бути підставою для його виправдання, так як вони товаришують, разом розпивали спиртне, та спростовуються показаннями потерпілих і свідків, які були пртягом всього судового засідання послідовними та не суперечили одні одним. Доказів заінтересованості в дачі показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13, в інтересах потерпілих суду не надано. Крім цього, його показання не спростовуються відеозаписом, так як початок подій між учасниками конфлікту записом не зафіксовано, а твердження сторони захисту, що там нічого не відбувалось до нанесення удару ОСОБА_1 спростовуються показаннями свідків та потерпілих.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано суду належних і допустимих доказів заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 поза розумним сумнівом. Зокрема, ні потерпілий ОСОБА_5, ні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10 не дали показань, що вони бачили нанесення ударів обвинуваченим ОСОБА_2 Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_16 взагалі не бачили нанесення ударів ОСОБА_6 ОСОБА_2 Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_13 сумніваються та не можуть стверджувати, що ОСОБА_2 наносив удари потерпілому ОСОБА_6 Потерпілий ОСОБА_6 не бачив моменту нанесення удару в потилицю ОСОБА_2, але стверджує, що це був саме він, так як до отримання удару обвинувачений ОСОБА_2 був розташований позаду нього. Разом з тим, потерпілий у судовому засіданні показав, що обидва обвинувачені на момент нанесення йому першого удару в обличчя ОСОБА_1 стояли дещо зліва від нього. При цьому ОСОБА_1 був ближче, та не пояснив, де був обвинувачений ОСОБА_1 в момент наненсення йому другого удару в потилицю. Згідно данихвисновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №832 від 26.10.2018, зі слів ОСОБА_6, - 25.10.2018 близько 13:00-13:30 год. на а/д Київ-Одеса, біля магазину «Будівельник», був побитий незнайомим чоловіком, який наніс декілька ударів кулаком по голові, після освідуваний впав навзнак, а нападник вдарив ногою в обличчя....(а.с.120). Крім цього, у судовому засіданні було встановлено, що нанесення удару було ззаді. З відеозапису, наданого сторною захисту, слідує, що на час падіння потерпілим ОСОБА_6 на землю, обвинувачений ОСОБА_2 вже був притиснутий до землі свідком ОСОБА_7. Тому суд вважає, що у потерпілого відсутні підстави категорично стверджувати, що другий удар йому наніс обвинувачений ОСОБА_2 та, враховуючи те, що удару ззаді потерпілий не міг бачити, у суду обгрутовані сумніви щодо показань потерпілого в цій частині. Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує цей факт, тобто показання потерпілого ОСОБА_6 спростовуються його ж поясненями, даними спеціалісту при освідуванні, показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 Інших, належних і допустимих доказів заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6 суду не надано.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У роз'ясненні п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990 року, вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно рішення ЄСПЛ "Ушаков та Ушакова проти України" суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).

Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому пока ранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroglu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Ураховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи із положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зокрема, в силу ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,за якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, суд приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, а тому обвинуваченого ОСОБА_2 слід визнати не винуватим та його виправдати за п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 є ознаки складу злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, як хуліганство, поєднане з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_5 Разом з тим, ні прокурор, ні потерпілі не заявили клопотання про збільшення обсягу висунутого обвинувачення, суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до ст. 377 КПК України.

Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України, роз'яснень Постанов Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (із змінами, внесеними ППВС від 04 червня 1993 р. №3, від 03 грудня 1997 р. № 12, від 30 травня 2008 р. № 6) та від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами, внесеними ППВС від 10 грудня 2004 р. №18, від 12 червня 2008 р. №8, від 06 листопада 2009 р №11), коли в ході судового розгляду не знайшло підтвердження вчинення обвинуваченим одного з декількох епізодів злочинної діяльності, кваліфікованих однією статтею (частиною статті) закону про кримінальну відповідальність, по такому епізоду виправдувальний вирок не ухвалюється, а він виключається з обвинувачення, з наведенням відповідного обґрунтування в мотивувальній частині вироку.

Тому, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що висунуте обвинувачення ОСОБА_1 доведено частково та вважає за необхідне перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.296 КК України на ч.1 ст.296 КК України, виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину групою осіб. Суд вважає, що підстави для перекваліфікації його дій на ч.2 ст.125 КК України відсутні, так як нанесення ударів мало місце в громадському місці, обвинувачений це усвідомлював і нанесення потерпілому ударів не було повязане з його самозахистом.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики обвинуваченого, яка за місцем проживання є позитивною.

Обставин, що пом"якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи те, що обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено злочин невеликої тяжкості, він раніше не судимий, позитивно характеризується, із врахуванням досудової доповіді Монастирищенського районного сектору з питань пробації, суд находить за необхідне призначити йому покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу. З врахуванням його позиції щодо вчиненого, відсутність каяття, відсутність відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, а також з врахуванням обставини, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межі розміру штрафу, передбаченого ч.1 ст.296 КК України - 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд, підстав для застосування відносно призначеного покарання ст.ст.69, 69-1 КК України, а також призначення іншого виду покарання, не вбачає.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення і вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 у відшкодування: матеріальної шкоди витрати в сумі 2 781,76 грн., які підтверджуються наданими суду документами та не спростовуються стороною захисту належними і допустимими доказами. Також суд вважає, що у відшкодування моральної шкоди з обвинувачеого ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 7 500 грн, так як вважає, що має місце заподіяння йому моральної шкоди протиправними діями обвинуваченого при вчинені хуліганських дій та нанесенні тілесних ушкоджень, у зв'язку з цими подіями він пережив хвилювання, і вважає, що такий розмір відшкодування відповідає глибині душевних страждань, які переніс потерпілий у зв'язку з отриманними ним тілесними ушкодженнями, вимогам розумності та справедливості. Суд вважає, що в задоволенні позову в іншій частині необхідно відмовити, так як потерпілий не надав суду доказів для його задоволення в повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_6 в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ст.141 ЦПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: компакт-диск «CD-R MIN 52х» з написом «NANOTEX» із відеофайлом, DVD диск, наданий стороною захисту, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження, чоловічу куртку чорного кольору, яка знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1, залишити у його власності, звільнивши від схоронної розписки.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 368, 374 КПК України , суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 коп.

ОСОБА_2 визнати не виннуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та виправдати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 у відшкодування: матеріальної шкоди 2 781, 76 грн. та моральної шкоди 7 500 грн, а всього 10281,76 грн.

У задоволенні позову в іншій частині ОСОБА_6 до ОСОБА_1 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Речові докази:

компакт-диск «CD-R MIN 52х» з написом «NANOTEX» із відеофайлом, DVD диск, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

чоловічу куртку чорного кольору, яка знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1, залишити у його власності, звільнивши його від схоронної розписки.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України, вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, на рахунок: ГУК у м.Києві (м.Київ) 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):-37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 в сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, потерпілим та прокурору. Копію вироку надіслати потерпілим та представнику Монастирищенського РС з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області.

Суддя Д.С.Чорненька