Ухвала суду № 79877318, 18.02.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/898/19

Провадження № 2-а/591/115/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретаря судового засідання Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/898/19 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина республіки Молдова ОСОБА_1, про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач УДМС України в Сумській області свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.08.2017 року працівниками УДМС України в Сумській області та Відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Сумській області було виявлено громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, який з 23.07.2017 року незаконно перебуває на території України, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 203 КпАП України. Зазначив, що відповідач прибув до України в м. Ніжин Чернігівської області п'ятнадцять років тому разом з матір'ю та сестрою за межі України не виїздив. Будь-яких документів немає, не працює, не навчається. У місто Суми прибув приблизно 23 липня 2017 року. Відповідач у період дозволеного строку перебування з питання продовження строку перебування на території України чи оформлення документів, що підтверджують право проживання в України, не звертався, перебуває на території України незаконно та не покинув території України самостійно у визначений строк.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2018 року відповідач був примусово видворений з України та затриманий з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 (шість) місяців.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2018 року строк перебування відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на шість місяців, а саме: до 20 лютого 2019 року.

Позивач вказує, що з часу затримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, коли він був поміщений до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, проводився ряд дій з метою ідентифікації та документування відповідача. Так, до консульського відділу посольства Республіки Молдова в Україні було направлено повідомлення від 21.02.2018 року разом з актом приймання-передачі іноземця та запити (в тому числі до посольств Республіки Таджикистан, Російської Федерації) 5901.10-1760/5901.10-18 від 03.3.2018 року, від 29.03.2018 року №5901.10-2899/5901.10-18, від 29.05.18 року №5901.10-4467/59.1-18,№5901.10-5592/59.1-18 від 06.07.2018 від 16.10.2018 №5901.10-9365/59.1-18 разом з проханням підтвердити факт належності ОСОБА_1 до громадянства Молдови та надання документів для повернення до країни походження, до яких були додані довідка про особу та фотокартка відповідача.

Крім того, запити аналогічного змісту були направлені через Департамент консульської служби МЗС до Посольства Республіки Молдова.

На що 05 листопада 2018 року Посольство Республіки Молдова повідомило позивача, що інформація стосовно ОСОБА_3 відсутня в Державному реєстрі населення Республіки Молдова.

23 листопада 2018 року позивач направив до Чернігівського ПТПІ лист з проханням сприяти в оформленні документів, необхідних для встановлення факту належності відповідача до громадянства Республіки Молдова. Відповідач відмовився від заповнення будь-яких заяв, про що позивача повідомив Чернігівський ПТПІ.

14 грудня 2018 року Чернігівський ПТПІ направив до ДМС України в Сумській області заповнену іноземцем анкету до Посольства Республіки Молдова в Україні.

18 грудня 2018 року та 24 січня 2019 року позивач направив до посольства Республіки Молдова в Україні та Департамент консульської служби МЗС України листи щодо підтвердження факту належності до громадянства Республіки Молдова ОСОБА_1

Позивач направив до пункту тримання відповідача лист щодо сприяння у написанні відповідачем заяви про реадмісію для його ідентифікації, однак останній відмовився в написанні будь-яких заяв та пояснень.

На день звернення до суду із позовною заявою спливає термін затримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, а співпраця з боку іноземця у питаннях його ідентифікації та повернення відсутня. Документ, який би ідентифікував відповідача, а також надав йому можливість повернутися в країну свого походження, відсутній і тому забезпечити примусове видворення останнього неможливо. Тому позивач просить продовжити строк затримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців, починаючи з 20 лютого 2019 року до 20 серпня 2019 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, направила заяву, в якій просила справу розглядати в її відсутність, позовну заяву підтримала, просила задовільнити.

Відповідач направив заяву до суду через Чернігівський ПТПІ, в якій просив розглядати справу у його відсутність, вказавши, що з рішенням суду згоден.

Із копії розписки, долученої до матеріалів позову 13 лютого 2019 року, вбачається, що відповідач отримав копію позовної заяви та додані до позову документи (а.с.37).

Дослідивши подані суду докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.08.2017 року працівниками УДМС України в Сумській області та Відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП в Сумській області було виявлено громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, який з 23.07.2017 року незаконно перебуває на території України, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначив, що відповідач прибув до України в м. Ніжин Чернігівської області п'ятнадцять років тому разом з матір'ю та сестрою, за межі України не виїздив. Будь-яких документів відповідач не має, не працює, не навчається. У місто Суми прибув приблизно 23 липня 2017 року. Відповідач у період дозволеного строку перебування з питання продовження строку перебування на території України чи з питання оформлення документів, що підтверджують право проживання в України, не звертався, перебуває на території України незаконно та не покинув території України самостійно у визначений строк.

Вказані обставини встановлені рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2018 року, відповідно до якого громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 примусово видворений за межі території України та з метою ідентифікації та для забезпечення видворення затриманий з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (а.с.9-10).

20 лютого 2018 року відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України: вул. с. Розсудів, вул. Лісна,5 Ріпкінського району Чернігівської область (а.с.11-12).

20 лютого 2018 року, з метою виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03.03.2018 року УДМС України в Сумській області направив до Посольства Республік Молдова (лист №5901.10-1760/5901.10-18) повідомлення про поміщення до Чернігівського ПТПІ громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, який незаконно перебуває в Україні з метою видворення останнього за межі України (а.с.17). Одночасно було направлено фотокартку та копію довідки відповідача.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2018 року (а.с.15-16) було продовжено строк перебування громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 у пункті тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, а саме: до 20 лютого 2019 року.

Судом встановлено, що на Посольство Республіки Молдови, Республіки Таджикистан, завідувачу консульського відділу Посольства РФ в Україні неодноразово в період часу з травня 2018 року по жовтень 2018 року (а.с.18-27) направлялися позивачем повідомлення про поміщення до Чернігівського ПТПІ з метою ідентифікації витвореного за межі України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1

24 жовтня 2018 року Посольство Республіки Молдова в Україні повідомило УДМС України в Сумській області про відсутність в Державному реєстрі населення Республіки Молдови інформації відносно ОСОБА_1 (а.с.28).

23 листопада 2018 року позивачем до Чернігівського ПТПІ направлено лист з проханням сприяння в оформлені документів необхідних для встановлення факту належності ОСОБА_1 до громадянства Республіки Молдова (а.с.29), однак останній відмовився від заповнення будь-яких заяв та анкет з власних міркувань (а.с.30).

14 грудня 2018 року Чернігівським ПТПІ позивачу направлено заповнені ОСОБА_1 анкети на Посольство Республіки Молдови, які відповідач 05 грудня 2018 року надав до адміністрації установи Чернігівського ПТПІ (а.с.31-32).

23 листопада 2018 року позивач звертався до Чернігівського ПТПІ з проханням сприяти у заповненні документів громадянином Республіки Молдова ОСОБА_1 про реадмісію для ідентифікації останнього (а.с.33).

Однак листом від 12 лютого 2019 року позивача повідомлено адміністрацією ПТПІ, що ОСОБА_1 відмовився від заповнення будь-яких заяв із власних міркувань (а.с.34).

На даний час відповідей щодо ідентифікації відповідача від посольства Республіки Молдова не отримано, що не сприяє виконанню рішення суду про видворення відповідача за межі України.

20 лютого 2019 року закінчується строк затримання відповідача та перебування останнього у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Європейський суд з прав людини у п. 42, 45 рішення від 26 червня 2014 року у справі „Ливада проти України" зазначив, що проголошуючи право на свободу, пункт статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в не допущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків із права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті положення пункту 1 статті 5 про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996р.) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001р.) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина, то таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Судом встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - не звертався.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.

Враховуючи, що відсутня співпраця з боку іноземця чи будь-яка інформація з країни громадянської належності відповідача, необхідна для ідентифікації особи з причин відсутності співпраці збоку відповідача, що в свою чергу позбавляє Управління ДМС України в Сумській унеможливлює забезпечити примусове видворення особи, то відповідно до законодавства є підстави для продовження строку перебування іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та продовження строку перебування громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на шість місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246, 288, 289 КАС України, суд , -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місце знаходження: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27, ЄРДПОУ 37846270 до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, тимчасове місце перебування: АДРЕСА_1 Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та особі без громадянства, які незаконно перебувають на території України, паспортний документ відсутній, про продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців починаючи з 20.02.2019 року по 20.08.2019 року - задовольнити.

Продовжити строк тримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення з території України, у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, що розташований: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців, з 20 лютого 2019 року по 20 серпня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суду м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складене 18 лютого 2019 року.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова