Рішення № 79875675, 14.02.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/147/19

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Недосип Ю.О. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у не проведенні обчислення та виплати ОСОБА_1 призначеної пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 10 років та виплатою додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.11.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, але не вище 85 процентів заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.11.2018 з врахуванням проведених виплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено в здійсненні обчислення та виплати пенсії згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з посиланням на зменшення розміру пенсії позивача, оскільки здійснено помилковий розрахунок пенсії.

Вказав, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р 2018, починаючи з 17.07.2018 має праву на нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

29.01.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що здійснивши перерахунок пенсії позивача, фактично порушив би вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де прямо передбачено, що якщо у разі перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вказав, що вимога про здійснення нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.11.2018, є передчасною, оскільки з нею позивач не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позивач, представник позивача в судових засіданнях просили позовні вимоги задовольнити з підстав, аналогічних викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2019 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 05.02.2019. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення Пенсійного фонду України в якості третьої особи.

05.02.2019 оголошено перерву до 13.02.2019.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 видане 09 березня 1995 року Хмельницькою обласною державною адміністрацію.

Позивач отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з розпорядженням №190968 від 10.02.2017 позивачу, на підставі його заяви, з 08.02.2017 до пенсії встановлено підвищення інваліду війни 2 групи.

26.10.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, в якій просив здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.11.2018 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 10 років, але не вище 85 процентів заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За результатами розгляду заяви головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 08.11.2018 №2454/К-8 повідомило позивача про те, що пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення. Зазначено, що з 01.11.2018 недоцільно проводити обчислення розміру пенсії за двоскладовою формулою відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач оскаржив зазначену відмову до Пенсійного фонду України.

Листом від 29.12.2018 №26954/К-11 Пенсійний фонд України повідомив позивача про те, що не встановлено порушень чинного законодавства при обчисленні розміру його пенсії.

Вважаючи, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у не проведенні обчислення та виплати ОСОБА_1 призначеної пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 10 років та виплатою додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.11.2018 порушує його права на отримання пенсії в повному обсязі, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

09.07.2003 прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, серед іншого, складається з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону. При цьому, відповідно до частини 1 вказаної статті, до названих категорій відноситься категорія 1, до якої належить і позивач.

Суд зазначає, що наведена норма закону визначає особливе спільне врегулювання питання призначення та виплати пенсій особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, а тому застосовується і до ОСОБА_1.

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби).

Заперечень з приводу недостатності у позивача необхідного для реалізації такого його права, у відповідача немає.

Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з наявними в матеріалах справи даними, з загального страхового стажу позивача, пільговий стаж за Списком №1 становить 11 років 6 місяців 18 днів.

Порівнюючи положення частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №565/1326/17.

Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства суд дійшов до висновку, що починаючи з 01 січня 2004 року призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без врахування положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є неможливим; і навпаки, застосування окремих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, суд приходить до висновку, що пенсія ОСОБА_1 має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на зменшення розміру пенсії позивача при врахуванні частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із застосуванням "двоскладової формули", оскільки порядок обчислення розміру пенсії встановлений законодавством та положення частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не визначають такого поняття як: "двоскладова формула".

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Суд встановив, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 26.10.2018, тому, здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії слід починаючи з 01.11.2018.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

У той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Пункт 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд вважає, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 призначеної пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 10 років з 01.11.2018.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад 0 років, але не вище 85 процентів заробітку на підставі норм частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.11.2018 з врахуванням проведених виплат, є похідною від першої, та її слід задовольнити, оскільки наявні ознаки протиправності відмови в здійсненні такого перерахунку та виплати.

Щодо позовних вимог зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р 2018, починаючи з 17.07.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Суд встановив, що станом на час звернення позивача до суду та розгляду даної справи в суді, позивач не звертався до відповідача з заявою за призначенням йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі рішення № 6-р/2018 Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р 2018, починаючи з 17.07.2018. Крім того, суд враховує, що в даному випадку позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії, який здійснюється за заявою пенсіонера.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача рішеннями відповідача щодо нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі вказаного рішення Конституційного Суду України.

При цьому, суд не надає оцінку наявності чи відсутності права у позивача на нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи та її розміру, враховуючи відсутність рішення відповідача з вказаного питання.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність дій щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 призначеної пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 10 років з 01.11.2018. Водночас, оскільки позовна вимога про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р 2018, починаючи з 17.07.2018 є передчасною, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позову.

З урахуванням вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та звільнення позивача від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 призначеної пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 10 років з 01.11.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 10 років, але не вище 85 процентів заробітку на підставі норм частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.11.2018 з врахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 лютого 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап