Рішення № 79875600, 13.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 р. № 820/2094/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/2094/17 за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №1126/13-03-03 від 23.12.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 по справі № 820/2094/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №1126/13-03-03 від 23.12.2016.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 по справі № 820/2094/17 змінено в частині мотивів та підстав для задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 по справі № 820/2094/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2018 по справі № 820/2094/17 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі №820/2094/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

03.12.2018 дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при винесенні податкового повідомлення-рішення №1126/13-03-03 від 23.12.2016 податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, а тому винесене податкове повідомлення-рішення є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки LAND ROVER. модель DISCOVERY SPORT 2.2 Diesel, об'єм двигуна 2179 куб. см., рік випуску 2016, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 №1793/15 про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року №126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України», яким встановлений розмір транспортного податку, встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, а саме об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

23.12.2016 Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 1126/13-03-03, яким відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 8333,32 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області із скаргою від 07.02.2017.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 04.04.2017 №1475/А/20-40-10-01-14 скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №1126/13-03-03 від 23.12.2016 - без змін.

Судом встановлено, що 13.04.2017 ОСОБА_3 звернулась до Державної фіскальної служби України із відповідною скаргою на податкове повідомлення-рішення №1126/13-03-03 від 23.12.2016, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 26.04.2017 №5798/А/99-99-11-02-01-14 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №1126/13-03-03 від 23.12.2016 - без змін.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України № 909-VIII від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" передбачено установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установити у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378,00 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика № 66) Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики № 66 передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відповідно до пункту 11 Методики № 66 коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

Згідно з пунктом 12 Методики № 66 коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Пунктом 13 Методики № 66 передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пункту 14 Методики № 66 Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі - Порядок № 403), згідно з пунктом 3 якого, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Пунктом 4 Порядку № 403 передбачено, що джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01 січня 2016 року.

Так, до вказаного переліку Мінекономрозвитку включено автомобіль марки LAND ROVER модель DISCOVERY SPORT з об'ємом двигуна 2,2 літри, тип пального - дизель, до 1 року експлуатації, що за вказаними характеристиками є подібним до автомобіля позивача.

При цьому, суд визнає надану Мінекономрозвитку інформацію належним доказом і правомірною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки вона повністю відповідає вищезазначеному положенню п.13 Методики (в редакції чинній на час спірних правовідносин). Така вартість визначається Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики, тобто розраховується середньоринкова вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подається ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З урахуванням висновків Верховного Суду в даній справі, суд витребував у Мінекономрозвитку інформацію, актуальну станом на 2016 рік, про середньоринкову вартість автомобіля ОСОБА_3

Так, Мінекономрозвитку в листі вих. № 3805-05/1282-05 від 11.01.2019 надав суду інформацію про те, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля LAND ROVER модель DISCOVERY SPORT з об'ємом циліндрів двигуна 2,2 літра, дизель, автоматичною коробкою передач до 1 року експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, наданими відповідачем документами повністю підтверджується правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача (із строком експлуатації до 1 року) перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня.

Щодо посиланння представника позивача на ту обставину, що податковим органом протиправно при розрахунку спірного податкового-повідомлення рішення не враховано інформацію щодо пробігу автомобіля ОСОБА_3, суд вважає його необґрунтованим та безпідставним, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, яким врегульований порядок здійснення розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів - пробіг транспортного засобу не завжди підлягає врахуванню.

Так, п.12 Методики розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначені Додатком № 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від18.02.2016 № 66. У примітках до вказаного Додатку № 2 передбачено, що для транспортних засобів із строком експлуатації до 1 року, коефіцієнт коригування ринкової ціни залежно від пробігу не визначається.

Таким чином, враховуючи той факт, що автомобіль позивача 2016 року випуску, а податкове зобов'язання відповідачем нараховувалось саме за 2016 податковий період, підстави для врахування інформації щодо пробігу автомобіля в даному випадку відсутні.

Окрім того, суд критично ставиться до посилань представника позивача щодо неправомірного заокруглення Мінекономрозвитку в поясненнях № 3805-05/1282-05 від 11.01.2019 об'єму двигуна автомобіля ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Так, згідно вказаних пояснень вбачається, що оскільки 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, то об'єм циліндрів двигуна автомобіля 2179 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 2,0 літри.

Окремо, суд звертає увагу на те, що ані в Податковому кодексі України, ані в Методиці не визначено, що об'єм циліндрів двигунів повинен вираховуватись з числа, яке зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, тому, для зручності сприйняття в Переліку, визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України об'єми усіх автомобілів заокруглено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №1126/13-03-03 від 23.12.2016 винесене з дотриманням норм чинного законодавства України, є правомірним та законним, а тому, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідачем доведено законність винесеного спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, а отже, є такими, що задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, 61058, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - просп. Науки, буд. 9, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код - 39859805) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2018 року.

Суддя А.С. Мороко