Рішення № 79875497, 12.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. № 820/3145/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

1. визнати протиправними дії відповідача щодо видачі довідки серії РАХ№1391278, в які не відображено дані щодо відсутності у позивача - ОСОБА_1 судимостей на території України та не перебування у розшуку;

2. зобов'язати відповідача видати довідку, в якій зазначити, що станом на дату видачі довідки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярве Естонія на території України не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з метою оформлення документів для виїзду за кордон звернувся із заявою та відповідним пакетом документів до відповідача. УІЗ МВС України позивачу була видана довідка серії РАХ№1391278, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярве Естонія на території України станом на 02.06.2016 є особою, стосовно якої Донецьким МУ ГУ МВС України в Донецькій області 28.05.2013 розпочато кримінальне провадження №42013050010000059 за ознаками злочину, передбаченого ст.366 ч. 1, ст. 191 ч.5 КК України. 19.06.2014 провадження направлено до суду з обвинувальним актом. Довідка надана для оформлення візи для виїзду за кордон. В примітках зазначено, що за обліком ГУ МВС України в Донецькій та Луганській областях інформація надається станом на 04.09.2014.

Позивач із зазначеною довідкою УІЗ МВС України серії РАХ№1391278 не погоджується, та вважає, що дана довідка за формою та змістом не відповідає Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 23.08.2002 року №823/188.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області видати довідку ОСОБА_1, в якій зазначити лише дані щодо наявності чи відсутності на території України не знятої чи непогашеної судимості у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кохтла-Ярве Естонія, з зазначенням чи знаходиться ОСОБА_1 у розшуку, а також даних щодо притягнення чи не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 р. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016р. по справі № 820/3145/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі №820/3145/16 - скасовано, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції касаційний суд у якості підстави зазначив, що судами попередніх інстанцій не було перевірено, який обсяг інформації позивач просив надати відповідача та чи відповідає зазначена відповідачем у довідці інформація обсягу, який позивач просив надати. У матеріалах справи відсутній запит позивача, з яким він звертався до відповідача щодо надання довідки про відсутність судимості для оформлення документів для виїзду за кордон. На думку суду касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій не встановили та не перевірили чи порушуються права позивача у спірних правовідносинах.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2018 року справу передано на розгляд судді Шляхової О.М.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначений на 12 лютого 2019 року.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача через канцелярію суду 28.01.2019 р. надано відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позову - відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що надання громадянам довідок про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України станом на 2016 рік, здійснювалось згідно вимог наказу МВС України № 908 від 04.09.2014 року «Про впорядкування доступу до автоматизованого обліку оперативно-довідкової картотеки». Згідно з вимогами вказівки ДІАЗ МВС України № 16/4-7138 від 12.12.2014 «Про направлення зразка запиту» громадяни заповнювали запит для отримання довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

Представник відповідача повідомила суд про те, що згідно з вимогами наказу МВС України № 1256 від 29.11.2016 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України», починаючи з 01.02.2017 довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України видають територіальні сервісні центри МВС України. У той же час, згідно вимог наказів НП України № 868 від 15.08.2017 «Про організаційно-штатні зміни в ГУНП в Харківській області» та ГУНП в Харківській області № 1200 від 29.08.2017 «Про організаційно-штатні зміни вГУНП в Харківській області» Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Харківській області має найменування Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Харківській області.

У судове засідання, призначене на 12.02.2019 року, позивач не прибув, свого представника для участі у справі - не направив, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Представником відповідача 12.02.2019 року до канцелярії суду подано заяву, в якій у зв'язку із відсутністю позивача, просить слухати справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, вивчивши доводи позову та відзив проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Як встановлено судовим розглядом позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований та постійно мешкав у АДРЕСА_1, що відносилось до Ворошилівського району м. Донецьку. Для оформлення документів для виїзду за кордон позивач звернувся із заявою та відповідним пакетом документів до Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з метою отримання довідки на підтвердження відсутності у позивача не знятої чи непогашеної судимості та не перебуванні у розшуку на території України.

Управлінням інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області позивачу була видана довідка серії РАХ № 1391278, згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Кохтла-Ярве Естонія на території України станом на 02.06.2016 є особою, стосовно якої Донецьким МУ ГУ МВС України в Донецькій області 28.05.2013 розпочато кримінальне провадження №42013050010000059 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч.5 КК України. 19.06.2014 провадження направлено до суду з обвинувальним актом. Довідка надана для оформлення візи для виїзду за кордон. В примітках зазначено, що за обліком ГУ МВС України в Донецькій та Луганській областях інформація надається станом на 04.09.2014 (а.с. 9).

Не погодившись з інформацією у довідці ОСОБА_1 звернувся із означеним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:

Статтею 2 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначалось, що основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Приписами статті 4 зазначеного Закону передбачено, що суб'єктами інформаційних відносин є фізичні особи, юридичні особи, об'єднання громадян, суб'єкти владних повноважень. Об'єктом цих відносин є інформація.

Відповідно до вимог ст. 5 цього Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про інформацію», право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. (ч. 1, ч. 2 статті 7).

Приписами статті 11 Закону України «Про інформацію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що громадянину ОСОБА_1 на його письмовий запит було надано довідку станом на 14.07.2016 року, в якій було зазначено, що не знятої чи не погашеної судимості він не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, є особою, якій 19.03.2014 Донецьким МУ ГУМВС України в Донецькій області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, кримінальне провадження №42013050010000059 від 28.05.2013. Провадження 19.06.2014 направлено до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.

Також, судом встановлено, що остаточне процесуальне рішення до органів МВС стосовно позивача станом на час розгляду справи не надходило.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначенались Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.02 р. №823/188, інструкція визначає.

Згідно п.2.1 Інструкції об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені.

Таким чином, оперативно-довідковий і дактилоскопічний облік позивача або будь-якої іншої особи, якщо вона обвинувачується у вчиненні злочинів, здійснюється органами внутрішніх справ згідно чинного законодавства.

Відповідно до положень п.8.8 Інструкції запити щодо наявності (відсутності) судимостей виконуються відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.99 N 2266 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ України" та спільного наказу МВС України, Мінфіну України і Мінекономіки України від 15.03.2000 N 152/52/29 "Про затвердження Порядку і розміру оплати робіт та використання коштів, отриманих від послуг, пов'язаних із збиранням, пошуком, підготовкою, створенням та наданням запитуваної письмової інформації, а також з наданням інших послуг інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 травня 2000 року за N 305/4526.

Відповідно до п. 9.4 вказаної Інструкції зміст та обсяг довідки, яка надається в результаті оброблення вимоги, залежать від мети перевірки. Якщо метою перевірки є притягнення до кримінальної відповідальності, реабілітації - видається повна довідка із зазначенням усіх наявних відомостей (арешт, підписка про невиїзд, судимість, переміщення, застосування актів помилування, амністій, визначень судів під час відбування покарання, мотиви звільнення, місцезнаходження).

Питання видачі довідок про судимість (несудимість) регламентовано п.9.9 Інструкції, згідно якого інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.

Водночас, ні положення Інструкції, ні вимоги інших актів законодавства не передбачають внесення до довідок про судимість (несудимість) всієї інформації, що є об'єктом оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку щодо особи, зокрема, й інформації щодо висунутих проти особи обвинувачень у вчиненні злочинів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Управлінням інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, при видачі вказаної довідки серії РАХ № 1391278, не зазначено безпосередньо запитуваної інформації про факт відсутності (наявності) судимості, проте зазначено про наявність щодо позивача кримінального провадження, щодо якого відсутня інформація про винесення судового рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач при складенні довідки включив до неї всю наявну інформацію, що є об'єктом оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку щодо позивача як особи, яка обвинувачується у вчиненні злочинів.

При цьому, суд зазначає, що до довідки про відсутність (наявність) судимості може включатися виключно інформація щодо судимостей особи, що підтверджені відповідними судовими рішеннями, що набули законної сили, з врахуванням вимог статей 5 (зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі), 89 (строки погашення судимості), 108 (погашення та зняття судимості) КК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2015 року позивач, через представника звернувся на адресу Вищого Спеціалізованого Суду України із запитом щодо надання роз'яснень з приводу отримання довідки про рух кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 (а.с. 17).

Листом ВССУ №12045/0/29-15 від 07.05.2015 позивачу було надано роз'яснення, що згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих у районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя, передаються судам відповідно до встановленої згідно з яким законом підсудністю, протягом 10 робочих днів з дня прийняття розпорядження Головою відповідного Вищого спеціалізованого суду (а.с. 11-12).

Відповідно до розпорядження ВССУ від 02.09.2014 №27/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" підсудність кримінальних проваджень Ворошилівського районного суду м. Донецька визначено Селидівському міському суду Донецької області.

Згідно до п.6 Наказу ДСА України від 22.09.2014 №124 "Про організаційні заходи щодо виконання положень Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО" організаційне забезпечення передання справ судів, що знаходяться в зоні проведення АТО, судам, відповідно до встановленої Законом підсудності покладається на керівника апарату суду (або особу, яка виконує його обов'язки), у разі неможливості здійснення передачі таких справ, голова суду, або особа, яка виконує його обов'язки, негайно інформує про це Державну судову адміністрації України шляхом надсилання електронною поштою або факсимільним зв'язком відповідного повідомлення. Одночасно проінформовано, що відповідно до ст.ст. 5,7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки, незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Делегування функцій судів а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

У провадження Селидівського міського суду Донецької області, якому визначена підсудність кримінальних проваджень Ворошилівського районного суду м. Донецька, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 не надійшло.

Суд вказує, що для того, щоб отримати довідку про відсутність (наявність) судимості, громадянин звертається до відповідного підрозділу ГУНП в області, де заповнюється запит встановленого зразку. В останньому зазначається, що довідка містить відомості не тільки про відсутність (наявність) судимості, але й обмежень, які передбачаються кримінально-процесуальним законодавством України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем до матеріалів поданого позову копію запиту, з яким він звертався до відповідача - не надано.

Крім того суд зазначає, що надання громадянам довідок про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України станом на 2016 рік, здійснювалось згідно вимог наказу МВС України № 908 від 04.09.2014 року «Про впорядкування доступу до автоматизованого обліку оперативно-довідкової картотеки».

Згідно з вимогами вказівки ДІАЗ МВС України № 16/4-7138 від 12.12.2014 «Про направлення зразка запиту» громадяни заповнювали запит для отримання довідки про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Зразок запиту додається.

Відповідно до вимог Доручення МВС України № 26787/46 від 17.12.2014 «Про оформлення довідок про відсутність або наявність судимостей» письмові звернення громадян зберігались в управліннях інформаційно-аналітичного забезпечення протягом одного року з моменту подачі звернення. Друк та зберігання копій наданих громадянам довідок не передбачено.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року від Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області витребовувався, зокрема, запит позивача, з яким він звертався до відповідача щодо надання довідки про відсутність судимості для оформлення документів для виїзду за кордон.

Проте, представником відповідача повідомлено, що надати копію запиту позивача, з яким він звертався до відповідача щодо надання довідки у відповідача станом на час розгляд справи технічної можливості вже не має, оскільки вони зберігаються протягом року.

Також, згідно з п.п. «В» п. 11.1 Інструкції, затвердженої наказом №823/188 від 23.08.2002, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

Отже, матеріали справи копію запиту позивача не містять.

Суд також зазначає, що всі процесуальні дії, що стосуються розслідування кримінальних справ, які приймаються посадовими особами, обліковуються у підрозділах ГУНП в Харківській області на підставі наданих процесуальних рішень.

Отже, за результатом розгляду справи вбачається, що станом на 24.01.2019 за даними Департаменту інформатизації МВС України та УІАП ГУНП в Донецькій області гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярве Естонія є особою, якій 19.03.2014 Донецьким МУ ГУМВС України в Донецькій області було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, кримінальне провадження №42013050010000059 від 28.05.2013. Справу 19.06.2014 направлено до суду. Відомості про результати судового розгляду до МВС України не надходили.

Суд вважає за необхідним вказати, що самостійно вносити зміни в облікові документі або їх вилучати відносно гр. ОСОБА_1 у відповідача не було права. Відповідні зміни можливо внести тільки після отримання відповідних облікових та статистичних документів від органу досудового слідства, прокурора або суду. Таким чином, у відповідача була відсутня інформація про результати розгляду кримінального провадження, інформація про винесення судового рішення.

На підставі викладеного, судом робиться висновок про те, що на час надання довідки позивачу, у відповідача була відсутня достовірна інформація про наявність або відсутність у позивача судимостей на території України та інформація про перебування або не перебування позивача у розшуку.

Крім того, стосовно зобов'язання відповідача видати довідку, в якій зазначити, що станом на дату видачі довідки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярве (Естонія) на території України не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває - суд зазначає, що суд не може перебирати на себе повноваження Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо видачі довідки в якій, як просить позивач, має бути зазначено, що станом на дату видачі довідки ОСОБА_1 на території України не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Суд вважає за необхідне зазначити, що захисту адміністративним судом підлягає лише порушене право особи, яка перебуває у публічно-правових правовідносинах з відповідачем, який здійснює у таких правовідносинах щодо позивача владні управлінські функції.

При цьому, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тому, на думку суду, факт порушень в діях УІЗ ГУНП в Харківській області чинного законодавства - не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.02.2019 року.

Суддя Шляхова О.М.