Рішення № 79875339, 12.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2790/18

12 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

Головуючого судді Шульгача М. П.,

при секретарі: Мізиці О.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Ковалівської Т. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, а саме просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року №Ф-2017-50; зобов'язати відповідача видалити з інформаційної системи органу доходів і зборів відомості про наявність у ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що 08.12.2018 року отримав від відповідача вимогу №Ф-2017-50 від 12.11.2018 року, згідно якої станом 31.10.2018 року у нього наявна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 15819,54 грн. ОСОБА_3 вказує, що ще у 2003 році здійснив усі дії по закриттю підприємницької діяльності. На переконання позивача, відповідач порушив строк обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця у разі існування недоїмки зі сплати єдиного внеску, а саму вимогу про сплату боргу (недоїмки) надіслано без вручення позивачу акту перевірки.

Вважає вказану вимогу протиправною та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що відповідач не визнає позовні вимоги та обставини викладені позивачем у позовній заяві. За даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 31.10.2018 року загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (КБК 71040000) по ФОП ОСОБА_3 становить 15819 грн. 54 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань:

за 2017 рік - 8448 грн. (мінімальний страховий внесок за місяць у 2017 році 3200 грн.*22%=704,00 грн.), термін сплати 09.02.2018 року;

за 2018 рік - 7371,54 грн. (мінімальний страховий внесок за місяць у 2018 році 3723 грн.*22%=819,06 грн.) термін сплати: за І квартал 2018 року - сплата до 19.04.2018 р. у сумі 2457,18 грн., за ІІ квартал 2018 року - сплата до 19.07.2018 р. у сумі 2457,18 грн., за ІІІ квартал 2018 року - сплата до 19.10.2018 р. у сумі 2457,18 грн.

Згідно п.4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закону здійснюють органи Державної виконавчої служби України. З метою забезпечення виконання органами ДФС покладених завдань з адміністрування єдиного внеску відповідачем було надіслано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2017-50 від 12.11.2018 року. Відповідно до ч. 16 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки, без проведення додаткових перевірок.

Відтак, відповідач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ №Ф-2017-50 від 12.11.2018 є правомірною, а тому не підлягає скасуванню, а тому, в задоволенні адміністративного позову позивачеві слід відмовити.

Суд заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач згідно даних 1С «Податковий блок» зареєстрований Заліщицькою районною державною адміністрацією Тернопільської області як фізична особа-підприємець 26.02.2002 року, номер державної реєстрації 0597, взятий на облік як платник єдиного соціального внеску з 12.12.2003 року.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державну реєстрацію припинення - проведено 28.12.2018 року (рішення про припинення №26490050001003319).

08.12.2018 року ОСОБА_3 отримав від відповідача вимогу №Ф-2017-50 від 12.11.2018, згідно якої станом 31.10.2018 року у нього наявна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 15819,54 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до пп.2 ч.1 ст.1 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Згідно з нормами частини п'ятої статті 8 Закону №2464, єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, зобов'язані сплатити єдиний соціальний внесок за 2017 рік до 10.02.2018 року.

Статтею 9 Закон №2464, передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у п. 4. 5 та 5.-1 ч. 1. ст. 4 цього Закону ( в т. ч. фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування особи), зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону № 2464).

Згідно п.4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закону №2464 здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами що 12.11.2018 року ГУ ДФС у Тернопільській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_3 в загальній сумі 15819,54 грн.

Щодо суми представник позивача у судовому засіданні не заперечував. Проте, зазначив, що дана вимога має бути винесена до норм чинного законодавства.

Згідно з п.1 розділу VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція №449), до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Стосовно твердження представника позивача, про порушення строку обчислення боргу по сплаті ЄСВ, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця у разі існування недоїмки зі сплати ЄСВ, суд зазначає наступне.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону №2464).

Відповідно до ч. 16 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Судом взято до уваги пояснення представника відповідача, що лише у листопаді 2018 року працівником контролюючого органу під час проведення документальної перевірки виявлено заборгованість позивача зі сплати єдиного соціального внеску, за допомогою інформаційної системи органів ДФС.

Стосовно твердження представника позивача про надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) без вручення позивачу акту перевірки та відповідно вимоги відповідача сплатити недоїмку без розгляду заперечень платника до акту перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За приписами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналогічна правова позиція викладена у справі Верховного Суду №826/11623/16 від 11.09.2018 року.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної вимоги не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Як встановлено в судовому засіданні внесення відомостей до Єдиного Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 за його заявою проведено 28.12.2018 року (рішення про припинення №26490050001003319)

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2017-50 від 12.11.2018 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби Тернопільської області про визнання протиправною та скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.