Рішення № 79875177, 18.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 лютого 2019 р. Справа №520/223/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 41248550) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 167370 від 04.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 02.01.2019 за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 263 від 31.12.2018 року, виданої ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» на підставі Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.11.2018 по справі № 610/3085/18 (провадження № 2/610/1252/2018);

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до заяви від 02.01.2019 за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 263 від 31.12.2018, виданою ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» на підставі Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.11.2018 року по справі № 610/3085/18 (провадження № 2/610/1252/2018), застосовувати механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, характерний для особи, яку направлено у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. без застосування методу розрахунку характерного для виконання робіт вахтовим методом, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, ІІ групу інвалідності. У 1986-1987 роках працював водієм автомобіля КРАЗ на Балаклійському цементно-шиферному комбінаті, зараз: Приватне акціонерне товариство «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА». У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС був відряджений з підприємства для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В період з 03 жовтня 1986 року по 29 жовтня 1986 року та з 16 січня 1987 року по 23 січня 1987 року приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Працював без вихідних та святкових днів. В зв'язку з тим, що раніше при видачі довідок про заробітну плату за період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дотримано умов чинного законодавства щодо визначення складових заробітної плати та не враховано деяких розсекречених урядових актів, які визначали оплату праці, що є підставою для зміни проведеного розрахунку, звернувся до підприємства з метою отримати довідку, однак отримав відмову. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року по справі № 610/3085/18 позов ОСОБА_1 до ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» задоволено та зобов'язано провести перерахунок заробітної плати та видати нову довідку про заробітну плату. 31 грудня 2018 року ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» видало довідку про заробітну плату № 263. 02 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача для перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату № 263 від 31.12.2018. Рішенням відповідача № 167370 від 04.01.2019 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, в якому просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що розрахунок заробітної плати зазначений в довідці ф-3 виконаний по підвищеній тарифній ставці, не підтверджений первинними документами.

Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії та є інвалідом ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями документів: посвідчення НОМЕР_2, вкладкою № НОМЕР_3 із зазначення статусу: учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 10 ААА № 016080, відповідно до якої захворювання ОСОБА_1, у зв'язку з яким йому з 28.04.2015 встановлено другу групу інвалідності, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 був відряджений з підприємства для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У період з 03 жовтня 1986 року по 29 жовтня 1986 року та з 16 січня 1987 року по 23 січня 1987 року приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

У період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач працював водієм автомобіля КРАЗ в Балаклійському цементно-шиферному комбінаті, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» (скорочене найменування ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА»).

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року по справі № 610/3085/18 позов ОСОБА_1 до ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» задоволено та зобов'язано посадових осіб Приватного акціонерного товариства «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА», місцезнаходження: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00293060, провести ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.10.1986 року по 29.10.1986 року і з 16.01.1987 року по 23.01.1987 року з урахуванням кратності роботи в зоні № 3 (кратність 5), в зоні № 2 (кратність 4) та в зоні № 1 (кратність 3), провівши розрахунок робіт у відповідній довідці з підвищеною подвійною оплатою у вихідні та святкові дні, доплатою за роботу в надурочний час в підвищених розмірах, оплатою роботи в нічний час в подвійному розмірі, підвищеною на 100% тарифною ставкою (посадовим окладом) та зазначенням премії у розмірі 60% з метою пред'явлення для перерахунку пенсії.

31 грудня 2018 року ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» з урахуванням Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року по справі № 610/3085/18 та первинних документів видало довідку про заробітну плату № 263.

02 січня 2019 року позивач звернувся до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області для перерахунку пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до вищевказаних нормативно правових актів, надавши довідку про заробітну плату № 263, видану ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА», та копію Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року по справі № 610/3085/17.

Рішенням Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 167370 від 04.01.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 02.01.2018 та наданої довідки про заробітну плату № 263, виданої ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» позивачу у звязку з тим, що розрахунок заробітної плати, зазначений в довідці ф-3 виконаний по підвищеній тарифній ставці, не підтверджений первинними документами. Крім того, довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження видана підприємством на підставі рішення суду від 23.11.2018 року по справі № 610/1009/17, 2/610/534/2017, але даним рішенням управління Пенсійного фонду не зобов'язано проводити перерахунок пенсії по наданій довідці.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).

У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).

Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до ч. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української PCP ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні даної заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР № 964 від 17.05.1986; постанова РМ СРСР № 524-156 від 7.05.1986; розпорядження РМ СРСР № 1031 від 23.05.1986; постанова РМ СРСР № 655-195 від 5.06.1986; постанова РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986; рішення № 351 від 02.02.1987 та ін.

Зазначені нормативно-правові акти регулюють питання щодо умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З моменту аварії оплату праці регулювала постанова № 524-156, тобто з ними розраховувалися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де вони перебували.

Статтею 40 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що військовозобов'язаним, вільно найомним, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території" радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Згідно з нормативними актами, які діяли в той період, матеріальне забезпечення військовослужбовців, які були направлені для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році проводилось наступним чином.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС ви 07.05.1986р. №524-156 (Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168- 5) передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) робітникам підприємств та організацій, що приймали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні до 100%.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031 «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» встановлено, що на військовослужбовців, зайнятих на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповсюджується порядок і розміри підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964.

При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувати виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладів по військовому або спеціальному званню.

Листом Міністерства праці України від 29.10.1992 року № 09-3751 було наголошено, якщо працівник не отримав нараховану йому у 1986-1990 роках заробітну плату за період роботи в зоні ЧАЕС, це не позбавляє його права на призначення пенсії із зазначеного заробітку.

Окрім того, Міністерство праці і соціальної політики України в листі №03-3/1652-018-2 від 13.04.2001 року «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 роках осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища» теж наголошується, що якщо учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС донараховано заробіток за роботу в зоні відчуження в кратних розмірах, але виплата донарахованої суми не проведена і не нараховані додаткові страхові внески то це не позбавляє права інваліда на призначення премії із заробітку в зоні відчуження.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Підтвердження отримання заробітної плати позивачем є довідка про заробіток для обчислення пенсії.

Таким чином, на підставі статті 7 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок ЧАЕС», наданих табелів обліку робочого часу та за допомогою нормативних документів та Постанов Уряду, з яких знято гриф «таємно», заробітна плата, виплачена позивачу в 1986 poці, підлягає донарахуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що довідка № 263 складена у відповідності до вимог зазначених нормативно-правових актів, а тому є підставою для перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що при прийняті оскаржуваного рішення відповідачем всупереч вищевказаних норм законодавства не враховано усіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 167370 від 04.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 02.01.2019 за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 263 від 31.12.2018 року, виданої ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» на підставі Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.11.2018 по справі № 610/3085/18 (провадження № 2/610/1252/2018) підлягають задоволенню.

Як встановлено п. 1 ч. 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Заяву позивачем до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області подано 02 січня 2019 року, тобто право на перерахунок він набув з 01 січня 2019 року.

Суд вважає, що зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до заяви від 02.01.2019 за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 263 від 31.12.2018, виданою ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» на підставі Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.11.2018 року по справі № 610/3085/18 (провадження № 2/610/1252/2018), застосовувати механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, характерний для особи, яку направлено у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС без застосування методу розрахунку характерного для виконання робіт вахтовим методом є належним способом відновлення порушеного права позивача, а також слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах з огляду на наступне.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу та проводити відповідні виплати є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відносно наявності у позивача права на виплату пенсії без обмеження граничного розміру, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Не заперечуючи проти того, що з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення до часу внесення змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсії всім особам, які отримують таку пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що пенсія позивача після проведеного перерахунку буде перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (або встановлений статтею 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії - 10740 грн.) та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч.7 ст.246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про виплату пенсії без обмеження граничного розміру пенсії є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 41248550) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 167370 від 04.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 02.01.2019 за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 263 від 31.12.2018 року, виданої ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» на підставі Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.11.2018 по справі № 610/3085/18 (провадження № 2/610/1252/2018).

Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року відповідно до заяви від 02.01.2019 за довідкою про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 263 від 31.12.2018, виданою ПрАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» на підставі Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23.11.2018 року по справі № 610/3085/18 (провадження № 2/610/1252/2018), застосовувати механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, характерний для особи, яку направлено у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС без застосування методу розрахунку характерного для виконання робіт вахтовим методом, а також проводити відповідні виплати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 18 лютого 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов