Рішення № 79874962, 18.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18.02.2019 р. справа №520/11542/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Шевченківського ОУПФУ м.Харкова, третя особа - Управління державної казначейської служби України в Шевченківському районі м.Харкова провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 7863,00 грн.; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернутися із поданням відповідно до вимог чинного законодавства України до Управління Державної Казначейської служби України в Шевченківському районі м. Харкова Харківської області щодо повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 7.863,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 09.10.2018 року.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що придбавав житло вперше, суму збору сплатив помилково.

Відповідач, ГУ ПФУ у Харківській області з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, наразі не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше, або повернення їм сплаченого збору, зокрема, порядку підтвердження факту первинного придбання житла. Крім того, зазначив, що є неналежним відповідачем по справі, оскільки орган, що контролює справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є територіальний орган Пенсійного фонду України. У зв'язку з чим заявив клопотання про залучення до участі у справі Шевченківське ОУПФУ м.Харкова.

Позивач, з приводу клопотання щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Шевченківське ОУПФУ м.Харкова, не заперечував, однак наголосив, що ГУ ПФУ у Харківській області є належним відповідачем у даній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2019р. залучено до участі у справі другого відповідача - Шевченківське ОУПФУ м.Харкова.

Відповідач, Шевченківське ОУПФУ м.Харкова, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що ОСОБА_1 до управління із відповідною заявою не зверталась, відтак між позивачем та Шевченківським ОУПФУ м.Харкова взагалі не склались правовідносини з приводу повернення зайво сплаченого збору з операцій придбання нерухомого майна.

Третя особа, УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, письмово своєї правової позиції по суті позову не висловив.

Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що 09.10.2018 р. позивач у якості покупця уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Ціна даного договору складає 786.240,00 грн. (а.с.12)

Копією квитанції від 09.10.2018р. підтверджені обставини оплати позивачем 7.863,00 грн. збору до Пенсійного фонду України за договором купівлі-продажу майна на рахунок УК в Шевченківському районі міста Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи 22.10.2018р. позивач письмовою заявою звернувся до Головного ОУПФУ м.Харкова щодо повернення сплачених коштів, що не спростовано сторонами по справі.

Листом від 01.11.2018р. №5561/к-14 владний суб'єкт відмовив заявнику з підстав відсутності повноважень у тероргану ПФУ встановлювати первинність придбання житла.

На підтвердження обставин придбання житла вперше позивачем надано до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.18).

Вирішуючи справу, суд зазначає, що правовідносини з приводу сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та деталізовані приписами Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740; далі за текстом - Порядок №1740).

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, урегульована, зокрема, приписами ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України та деталізована приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787; далі за текстом - Порядок № 787).

Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування перелічених норм права міститься у постанові від 13.12.2018р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) і полягає у тому, що " … в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу".

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 03.07.2018р. у справі №819/33/17.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.1, 4 Положенням про управління Пенсійного фонду України районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду фонду України від 22.12.2014р. №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує, зокрема, надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства.

У даному випадку, таким територіальним органом є Шевченківське ОУПФУ м.Харкова.

Відтак, вимога позивача скерована до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 7863,00 грн. не підлягає до задоволення.

Щодо посилання позивача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2018р., як обгрунтування щодо належності відповідача - ГУ ПФУ у Харківській області, по даній справі, де судом проведено замінену відповідача райУПФУ на ГУ ПФУ у Львівській області, то суд зазначає, що Верховним Судом вже неодноразово розглядадись подібні правовідносини (справа № 819/33/17 та № 813/969/17), де відповідачами у справах були саме територіальні органи ПФУ.

Разом із тим, розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що зі змісту вищенаведеної постанови Верховного Суду та змісту п. 3 Порядку №787 випливає, що правовідносини з приводу повернення з бюджету помилково сплачених коштів складаються (виникають) виключно за подією звернення особи з письмовою заявою до відповідного органу управління.

Аналогічна вимога з приводу обов'язкового дотримання умови про письмову форму звернення зацікавленої особи міститься і в приписах абз. 5 п. 5 розділу І Порядку №787, де зазначено, що подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Як з'ясовано судом позивач з такою письмовою заявою до Шевченківського ОУПФУ м.Харкова не звертався.

Отже, між позивачем та Шевченківським ОУПФУ м.Харкова взагалі не виникло жодних правовідносин з приводу повернення будь-яких коштів, що унеможливлює застосування судом положень ст. 48 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владні суб'єкти забезпечили реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України при винесення рішення за письмовим зверненням громадянина про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Старосєльцева