Рішення № 79873865, 13.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 лютого 2019 року справа №826/6601/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” (далі по тексту – позивач, ПрАТ “Київський страховий дім”)

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту – відповідач, Нацкомфінпослуг)

про

визнання протиправною та скасування постанови Нацкомфінпослуг від 20 квітня 2017 року №499/571/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною постанову Нацкомфінпослуг від 20 квітня 2017 року №499/571/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПрАТ “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що законодавством не передбачено повторного застосування штрафної санкції за невиконання одного і того ж правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6601/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України; на момент винесення постанови, розпорядження на підставі яких її прийнято, були чинними, в судовому чи іншому порядку не скасовані, підтверджуючі документи про виконання вимог розпоряджень відсутні.

В судовому засіданні 02 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що 30 серпня 2016 року Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження №2030 “Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім”, яким позивача зобов’язано усунути виявлені порушення вимог пункту 36.2 статті 36 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, вжити заходи для усунення причин, що сприяли вчиненню порушень, зазначених в констатуючій частині цього розпорядження, та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень та вжиті заходи з наданням підтверджуючих документів у термін до 20 вересня 2016 року включно.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 08 вересня 2016 року №2232 “Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” зобов’язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 29 вересня 2016 року включно.

28 листопада 2016 року відповідачем складено акт про правопорушення вчинені ПрАТ “Київський страховий дім” на ринку фінансових послуг №753/13-14/13/4, яким встановлено, що позивачем не виконано вимоги розпоряджень Нацкомфінпослуг від 30 серпня 2016 року №2030 та від 08 вересня 2016 року №2232, чим порушено пункт 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319.

За наслідками розгляду справи про порушення законів та інших правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, на підставі вказаного акта, Нацкомфінпослуг прийнято постанову від 15 грудня 2016 року №419/13-15/13/4 про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, якою застосовано штрафну санкцію в розмірі 6 800,00 грн.

Згідно акта про правопорушення вчинені ПрАТ “Київський страховий дім” на ринку фінансових послуг від 24 січня 2017 року №61/13-4/14 встановлено, що позивачем не виконано вимоги розпоряджень Нацкомфінпослуг від 30 серпня 2016 року №2030 та від 08 вересня 2016 року №2232, чим порушено пункт 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов’язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

Постановою від 16 лютого 2017 року №62/61/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, застосовано штрафну санкцію у розмірі 13 600,00 грн.

04 квітня 2017 року відповідачем складено акт про правопорушення вчинені ПрАТ “Київський страховий дім” на ринку фінансових послуг №579/13-4/14, яким встановлено, що позивачем не виконано вимоги розпоряджень Нацкомфінпослуг від 30 серпня 2016 року №2030 та від 08 вересня 2016 року №2232, чим порушено пункт 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов’язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

За результатами розгляду справи про порушення законів та інших правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, на підставі акта про правопорушення вчинені ПрАТ “Київський страховий дім” на ринку фінансових послуг від 04 квітня 2017 року №579/13-4/14, Нацкомфінпослуг прийнято постанову від 20 квітня 2017 року №499/571/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, якою застосовано штрафну санкцію в розмірі 17 000,00 грн.

Досліджуючи питання правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд звертає увагу на наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 даного Закону, ринки фінансових послуг – це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

З частини першої статті 21 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” вбачається, що державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг здійснюється Національною комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

У відповідності до статті 39 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати зокрема такі заходи впливу, як накладення штрафів в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг – у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу частини першої статті 42 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до повноважень відповідача, як органу що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг відноситься накладення штрафів за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.

Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження визначається Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту – Положення).

Відповідно до пункту 1.5 розділу І Положення, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

Згідно з пунктом 1.11 розділу І Положення посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

У відповідності до пункту 4.2 розділу IV Положення виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акту. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акту про правопорушення.

Пунктом 4.20 розділу IV Положення встановлено, що провадження у справі про правопорушення може бути зупинено, якщо: справу про правопорушення неможливо розглянути до вирішення пов’язаної з нею справи, що розглядається в суді, – до набрання рішенням суду в такій справі законної сили; призначається або проводиться експертиза (на час проведення експертизи); необхідно отримати додаткові докази у справі про правопорушення. Час зупинення розгляду справи про правопорушення не зараховується до строку розгляду цієї справи про правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що наведеною правовою нормою не встановлено обов’язку щодо зупинення провадження у разі наявності наведених підстав, а надано відповідне право Нацкомфінпослуг при реалізації повноважень на зупинення провадження.

Пунктом 2.4 розділу ІІ Положення встановлено, що рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

Постанова повинна містити: дату та номер постанови, місце її складання; прізвище, ім’я та по батькові, посаду уповноваженої особи Нацкомфінпослуг; відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ); зміст виявленого порушення законодавства про фінансові послуги; норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою; розмір застосованої штрафної санкції (штрафу); посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксовано порушення; рахунок, на який повинна бути перерахована сума штрафу, та строк, протягом якого особа повинна повідомити про це Нацкомфінпослуг; строк, протягом якого особа зобов’язана повідомити Нацкомфінпослуг про добровільне виконання або про відмову від добровільного виконання постанови; посаду, прізвище та підпис уповноваженої особи Нацкомфінпослуг; відбиток печатки Нацкомфінпослуг.

Штрафні санкції (штрафи) накладаються Головою Нацкомфінпослуг та керівниками самостійних структурних підрозділів або особами, які їх заміщують, за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.

У разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку. Особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України відповідно до законодавства. При добровільному виконанні постанови особа зобов’язана надати Нацкомфінпослуг документи, що підтверджують перерахування коштів до Державного бюджету України відповідно до законодавства. Якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Судом встановлено, що за результатами оскарження розпоряджень Нацкомфінпослуг від 30 серпня 2016 року №2030 “Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” та від 08 вересня 2016 року №2232 “Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року у справі №826/14475/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ПрАТ “Київський страховий дім” про скасування розпорядження від 30 серпня 2016 року №2030 відмовлено повністю; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року у справі №826/15072/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ПрАТ “Київський страховий дім” про скасування розпорядження від 08 вересня 2016 року №2232 відмовлено повністю.

Таким чином, вказані розпорядження Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу не скасовані та є обов’язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

Відповідно до пункту 2.4 Положення, у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

У свою чергу, як встановлено судом вище, у зв’язку з невиконанням зазначених розпоряджень, постановами Нацкомфінпослуг від 15 грудня 2016 року №419/13-15/13/4 та від 16 лютого 2017 року №62/61/13-4/14/П на позивача накладено штраф у розмірі 6 800,00 грн. та 13 600,00 грн. відповідно, який в добровільному порядку ним не сплачено.

За результатами оскарження ПрАТ “Київський страховий дім” постанови Нацкомфінпослуг від 15 грудня 2016 року №419/13-15/13/4 в судовому порядку, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року у справі №826/105/17 у задоволенні позову відмовлено, а вказана постанова Нацкомфінпослуг є чинною та підлягає виконанню.

Таким чином, відповідачем реалізовано своє право застосування заходу впливу у вигляді накладення на ПрАТ “Київський страховий дім” штрафної санкції (штрафу) за невиконання розпоряджень Нацкомфінпослуг від 30 серпня 2016 року №2030 та від 08 вересня 2016 року №2232 “Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” шляхом прийняття постанови Нацкомфінпослуг від 15 грудня 2016 року №419/13-15/13/4.

Водночас, як свідчать матеріали справ, постановою Нацкомфінпослуг від 20 квітня 2017 року №499/571/13-4/14/П, у зв’язку з невиконанням розпоряджень від 30 серпня 2016 року №2030 та від 08 вересня 2016 року №2232 “Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” за порушення вимог пункту 5.9 розділу V Положення, до позивача повторно (втретє) застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2.4 Положення, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як зобов’язання порушника вжити заходів для усунення порушення, який, у свою чергу, згідно пункту 2.2 Положення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов’язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати штрафу, а також доказів прийняття відповідачем розпорядження про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення.

Водночас, оскаржуваною постановою Нацкомфінпослуг порушено порядок застосування до особи заходів впливу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, та повторно застосовано до позивача такий захід впливу, як штраф, за невиконання одних і тих же розпоряджень, що у свою чергу суперечить положенням статті 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року у справі №826/1331/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова Нацкомфінпослуг від 20 квітня 2017 року №499/571/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ “Київський страховий дім” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Нацкомфінпослуг.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 квітня 2017 року №499/571/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приватне акціонерне товариство “Київський страховий дім” (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41 оф. 407; ідентифікаційний код 25201716);

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 3; ідентифікаційний код 38062828).

Суддя В.А. Кузьменко