Рішення № 79872307, 11.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4306/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:

- скасування, як незаконного, рішення Лубенського ОУПФУ від 18.05.2018 №277, яким ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії згідно заяви від 18.04.2018 на підставі довідки ПАТ "Лубнифарм" про заробітну плату від 19.03.2018 №46;

- зобов'язання Лубенське ОУПФУ перерахувати та сплачувати ОСОБА_2 пенсію відповідно до довідки від 19.03.2018 №46 із заробітної плати 4261,24 крб за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.07.1986 по 31.08.1986, виданої ПАТ "Лубнифарм", починаючи з 18.04.2018 з урахуванням сплачених сум пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що він, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, отримує пенсію по інвалідності у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та має право на перерахунок пенсії, виходячи із розміру заробітної плати, що мала би бути ним одержана за роботу в зоні відчуження з урахуванням нормативних документів, з яких нещодавно було знято гриф "Таємно". У зв'язку з цим він звернувся до Лубенського ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 19.03.2018 №46, виданої ПАТ "Лубнифарм". Рішенням Лубенського ОУПФУ від 18.05.2018 №277 у проведенні перерахунку пенсії йому відмовлено. Однак з вказаним рішенням управління позивач не погоджується, оскільки його заробітна плата за роботу в зоні відчуження розрахована у відповідності з урядовими нормативними документами, чинними на час його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с. 57-59) зазначив, що рішення від 18.05.2018 №277 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про заробітну плату від 19.03.2018 №46, виданої ПАТ "Лубнифарм", прийняте управління обґрунтовано, оскільки заробітна плата за роботу в липні-серпні 1986 року ОСОБА_2 розрахована товариством з порушенням норм законодавства. Так, безпідставно проведено розрахунок заробітку із застосуванням зони небезпеки 3 (кратність 4), в той час як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_2 в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Архівна довідка від 24.10.2008 №44579, видана галузевим архівом Міністерства оборони України, не містить інформації щодо виконання ОСОБА_2 робіт в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Крім того, довідка містить інформацію, що виїзди ОСОБА_2 в зони небезпеки не відображені. Обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Так, розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови праці, замість попередніх, встановлених постановою ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156, а тому, вказані нормативно-правові акти не можуть застосовуватися одночасно. Як наслідок, для обчислення заробітку із годинної тарифної ставки, підвищеної на 100%, як це проведено ПАТ "Лубнифарм", підстави відсутні. Наявні на підприємстві документи про нарахування заробітної плати, а саме, особові рахунки (книги) по нарахуванню заробітної плати за 1986 рік не підтверджують факт встановлення на підприємстві премій в розмірі 60%, що свідчить про необґрунтованість її включення до складу заробітної плати ОСОБА_2 для обчислення пенсії в розмірі фактичних збитків (акт перевірки від 16.05.2018 №868). Позивачем не надано жодного первинного бухгалтерського документу на підтвердження сум, нарахованих згідно довідки від 19.03.2018 №46, виданої ПАТ "Лубнифарм".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду лист, у якому зокрема, просив розглянути дану справу без участі представника управління.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, а також докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 є пенсіонером та перебуває на обліку в Лубенському ОУПФУ.

Згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_2 від 20.09.1972 останній у період з 16.07.1984 по 12.02.1991 працював на Лубенському хімпромзаводі (у подальшому - "Об'єднання Лубнихімфарм", ПАТ "Лубнифарм") /а.с. 31-33/.

Відповідно до даних довідки Лубенсько-Оржицького військового комісаріату від 20.12.2004 №1357 ОСОБА_2 дійсно у період з 08.06.1986 по 04.09.1986 у складі військової частини 61511 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і працював в 30 км зоні відчуження /а.с. 34/.

Згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 24.10.2008 №44579 у період з 09.06.1986 по 17.06.1986 ОСОБА_2 був відряджений до хутору Сувіди, а у період з 18.06.1986 по 02.09.1986 - до селища Целуйки, для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 52/.

Згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії, виданою ПАТ "Лубнифарм" 22.12.2004 на підставі особових рахунків за 1986-1990 роки, заробіток ОСОБА_2, який враховується при обчисленні пенсії, склав нуль цілих п'ятнадцять тисячних шістсот сімдесят один стотисячних грн, при цьому, у довідку не включені виплати одноразового характеру, не обумовлені діючою системою оплати праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України /а.с. 35/.

Згідно з протоколом №803 від 09.02.2005 ОСОБА_2 на підставі вказаної довідки було призначено пенсію за віком з 04.12.2004 /а.с. 30/.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни /а.с. 8/.

За заявою позивача про призначення/перерахунок пенсії від 08.10.2008, останньому згідно з розпорядженням від 08.10.2008 №139418 призначено пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків /а.с. 41-42/.

У подальшому, пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків ОСОБА_2 неодноразово перераховувалася у зв'язку зі зміною надбавки, що підтверджується відповідними розпорядженнями пенсійного органу від 09.08.2010, від 24.02.2011, від 18.01.2012, від 04.04.2012, від 28.08.2014 та від 01.10.2017 (а.с. 43, 47, 48, 53, 54, 56).

Як стверджує позивач, на даний час йому стало відомо про те, що заробітна плата нараховувалася та виплачувалася без урахування ряду документів, які донедавна були під грифом "Таємно" та для службового користування і діяли на той час:

- Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- Постанова ЦК КПРС Президії Верховної ради СРСР Ради міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986 №524-156 "Про умови праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції";

- Розпорядження РМ СРСР від 17.05.1986 №964 РМ СРСР "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати";

- Розпорядження РМ СРСР від 23.05.1986 №1031 "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС";

- Постанова РМ СРСР, ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища";

- Постанова РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 "Про умови праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ зони Чорнобильської АЕС";

- Постанова РМ УРСР від 08.05.1986 №168-5 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій та установ зони Чорнобильської АЕС";

- Лист Держкомпраці УРСР від 23.09.1986 №136-с "Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовослужбовців";

- Лист Держкомпраці УРСР від 13.04.2001 №03-3/1652-018-213 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 роках осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища";

- постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У зв'язку з тим, що вимоги перелічених нормативних актів не були враховані при обчисленні заробітної плати позивача за відповідний період, ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "Лубнифарм" за перерахунком заробітної плати за період роботи у зоні відчуження.

Заробітна плата за час перебування позивача з 01.07.1986 по 31.08.1986 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була перерахована з врахуванням нормативних документів, які діяли на час його перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та ПАТ "Лубнифарм" була видана нова довідка від 19.03.2018 №46 з перерахованою заробітною платою для подачі її до Лубенського ОУПФУ для нарахування пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 26-27/.

18.04.2018 ОСОБА_2 звернувся до Лубенського ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі цієї довідки /а.с. 25/.

Рішенням Лубенського ОУПФУ від 18.05.2018 №277 ОСОБА_2 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за його заявою від 18.04.2018 на підставі довідки про заробітну плату від 19.03.2018 №46, виданої ПАТ "Лубнифарм" /а.с. 23-24/.

Рішення про відмову обґрунтоване тим, що обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за періоди роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Безпідставно проведено розрахунок заробітку із застосуванням кратності, в той час як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_2 в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Архівна довідка від 24.10.2008 №44579, видана галузевим архівом Міністерства оборони України, не містить інформації щодо виконання ОСОБА_2 робіт в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Крім цього, наявні на підприємстві документи про нарахування заробітної плати не підтверджують факт встановлення на підприємстві премії в розмірі 60%, що ставить під сумнів обґрунтованість її включення до складу заробітної плати ОСОБА_2, для обчислення пенсії в розмірі фактичних збитків. В ході проведення перевірки на підприємстві (акт перевірки від 16.05.2018 №868) виплата премії заявнику у розмірі 60% не підтверджена особовим рахунком по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_2 за 1986 рік. Положення про преміювання з внесеними змінами щодо преміювання у розмірі 60% не виявлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 та пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності до частин першої - третьої статті 54 "Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника" Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 (далі - Порядок №1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктами 1 та 2 вказаного Порядку №1210 встановлено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно зі статтею 57 "Пільги по обчисленню середньомісячного заробітку" Закону №796-XII порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, розмір призначеної за Законом №796-ХІІ пенсії, обчислюється виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, який зазначається у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, на яких працювали особи, що мають право на таку пенсію.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець має право видавати довідку про розмір заробітної плати виключно відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі працівника за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.02.2018 у справі №358/1179/17.

Судом встановлено, що достовірність відомостей, вказаних у довідці ПАТ "Лубнифарм" від 19.03.2018 №46 була предметом перевірки, за результатами якої складено акт від 16.05.2018 №868 /а.с. 28/.

Так, за висновками вказаного акту перевірки мають місце розбіжності в розмірі оплати праці позивача за період з 01.07.1986 по 31.08.1986, оскільки посадовий оклад ОСОБА_2 згідно первинних документів становив 130,00 крб, кратність у довідці галузевого державного архіву Міністерства оборони України не відображена, а премія відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 в розмірі 60% тарифної ставки (окладу) в 1986 році не нарахована і не виплачена.

Таким чином, оскільки збільшення розміру заробітної плати позивачу згідно довідки від 19.03.2018 №46 здійснене ПАТ "Лубнифарм" зі спливом більше ніж 30 років з моменту виконання позивачем робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при цьому, включення певних складових до заробітної плати має бути обґрунтоване не лише нормативними документами, а й документами обліку, так як відомості без їх підтвердження є лише припущеннями, які не породжують правових підстав для обчислення пенсії, суд доходить висновку, що обчислення пенсії на підставі довідки ПАТ "Лубнифарм" від 19.03.2018 №46 у спірному випадку здійснюватися управлінням не може, оскільки зазначені в цій довідці суми виплат не підтверджуються розрахунковими документами (відомостями) щодо фактичних сум заробітної плати, отриманих позивачем за період з 01.07.1986 по 31.08.1986.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Лубенського ОУПФУ від 18.05.2018 №277 про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ПАТ "Лубнифарм" від 19.03.2018 №46 є правомірним та таким, що відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

При прийнятті даного рішення судом враховувалася правова позиція Верховного Суду, висловлена ним у постановах від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 07.06.2018 у справі 588/818/17 та від 10.04.2018 у справі №539/1875/17.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 37710525) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Гіглава