Рішення № 79872295, 18.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 лютого 2019 р. Справа № 520/322/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року протиправною;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року; здійснити виплату суми перерахунку протиправно своєчасно не виплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою починаючи з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач проходив дійсну військову службу та був звільнений у відставку 18.07.1996 році.

З 19.07.1996 позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як особі звільненої з військової служби.

Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ (пенсійна справа №N/А 3298) та отримує пенсію в розмірі 90 % грошового забезпечення.

У зв'язку із набуттям чинності 07.03.2018 року Постанови КМ України від 19.10.2016 року "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу" (зі змінами, внесеними постановою КМ України від 28.02.2018 року №121 "Про внесення змін до постанови КМ України від 19.10.2016 року № 718") запровадження для військовослужбовців з 01.03.2018, відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» нових розмірів окладів за військовим званням та розміру надбавки за вислугу років позивач звернувся до адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про надання довідки про грошове забезпечення за посадою заступника голови Державної прикордонної служби України.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України було надано позивачу довідку від 28.09.2018 № 71 про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Голови Державної прикордонної служби України, встановленого з 07.03.2018 року.

04.10.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення з 07.03.2018 року за посадою яку він займав до звільнення з військової служби.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 23.10.2018 № 5378/4-14 відмовило позивачу в перерахунку пенсії.

Зазначену відмову позивач оскаржив до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9319/18 позов задоволено частково, зокрема: визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за додатковими документами, поданим із заявою про перерахунок пенсії від 04.10.2018 та дії які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 07.03.2018 без урахування грошового забезпечення в розмірі зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 №71, протиправними; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 №71, починаючи з 07.03.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9319/18 набрало законної сили 26.12.2018 року.

В грудні 2018 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9319/18 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року.

Відповідно до перерахунку, пенсія позивача з надбавками 07.03.2018 склала 50266 грн., 39 коп., яка була обмежена відповідачем максимальнім розміром та виплачує позивачу пенсію в розмірі 25421 грн., 04 коп., та з 01.12.2018 пенсія позивача з надбавками склала 50292 грн., 04 коп., яка була обмежена відповідачем максимальним розміром та виплачує позивачу пенсію в розмірі 25446 грн., 69 коп..

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, яка полягає в не нарахуванні та не виплати пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надав 30.01.2019 року відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що вимоги позивач щодо виплати пенсії без обмежень граничного розміру вже були предметом розгляду у суді, у якій позивачеві відмовлено. Зазначена відмова суду не оскаржена. Відповідно до рішення суду Головне управління пенсійного фонду України перерахувало позивачеві пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 № 71, починаючи з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року.

Крім того, зазначає, що компенсація втрати доходів здійснюється на нараховані, але вчасно не виплачені суми, за наявності визначених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчисленої у розмірі 90 % грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9319/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за додатковими документами, поданим із заявою про перерахунок пенсії від 04.10.2018 та дії які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 07.03.2018 без урахування грошового забезпечення в розмірі зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 №71, протиправними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 №71, починаючи з 07.03.2018.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Звернуто до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Позивач зазначив, що відповідачем на виконання вказаного судового рішення було здійснено перерахунок розміру пенсії в грудні 2018 року з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року.

На думку позивача, відповідачем обмежено розмір пенсії максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як встановлено під час розгляду справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 520/9319/18 визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 за додатковими документами, поданим із заявою про перерахунок пенсії від 04.10.2018 та дії які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 07.03.2018 без урахування грошового забезпечення в розмірі зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 №71, протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення зазначеному у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.09.2018 №71, починаючи з 07.03.2018.

В частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 07.03.2018 однією сумою - відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 26.12.2018 року.

Зазначене рішення суду позивачем у встановленому законом порядку не оскаржено, рішення не скасовано та набрало законної сили.

Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року у справі № 520/9319/18 відповідачем було здійснено перерахунок розміру пенсії позивача з 07.03.2018 року, з 01.12.2018 року.

З огляду на викладені обставини, посилання позивача на протиправність здійснених перерахунків Головним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Відносно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 07.03.2018 року та з 01.12.2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої етапі 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року зі змінами, зокрема: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, з 01.01.2017 із набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016, набрали чинності положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які не були предметом розгляду Конституційного суду України та регулювали норми статті в межах дії іншого бюджетного року.

Згідно вказаної норми, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 1 січня 2018 року - 1373 гривні.

Зазначені зміни не визнавались такими, що не відповідають Конституції України, тому правові підстави для їх незастосування та виплати пенсії у розмірі, що перевищує 13730,00 грн., (1373 х 10) з 01.01.2018 відсутні.

Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Основною умовою для виплати передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України у від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Визначене статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №521/940/17.

Згідно з ч. 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Таким чином, компенсація втрати частини пенсії повинна нараховуватись на нараховані, але не виплачені з вини пенсійного фонду суми у разі затримки їх виплати на один і більше календарний місяць з дня їх нарахування.

Оскільки нарахована позивачу пенсія відповідачем виплачується, підстав для нарахування компенсації відповідно до положень вищезазначених норм права не вбачається.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, в задоволенні клопотання позивача відносно зобов'язання відповідача подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, підстави відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 18 лютого 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун