Рішення № 79872109, 05.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3817/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача - Столярчук О.В.,

представника відповідачів - Деміхіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" /надалі - позивач; ТОВ "Новосанжарський молокозавод"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України /надалі - відповідач-1; ДФС України/ про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.10.2018 № 963023/40329298 та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 28 від 13.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення є неправомірним та необґрунтованим через відсутність належних доказів порушення підприємством податкового законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3817/18, вирішено розглядати справу за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 10:00 27 листопада 2018 року.

23 листопада 2018 року до суду надійшов відзив відповідача-1 на позов /том 1 а.с. 87-88/, у якому представник ДФС у Полтавської області просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами опрацювання системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (СМКОР) виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:0401. Комісія ж при ГУ ДФС у Полтавській області, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій, правомірно прийняла спірне рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Крім того, вказано на те, що позивачем заявлено вимогу до неналежного відповідача, оскільки ДФС України не приймав спірного рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року клопотання представника відповідача про залучення другого відповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач-2; ГУ ДФС у Полтавській області/, підготовче засідання відкладено до 26 грудня 2018 року до 14 год. 00 хв.

06 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 1 а.с. 109-115/, у якій зазначено, що на адресу ДФС України 19.10.2018 надсилалося повідомлення №1 щодо підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній від 13.11.2017 №28 з доданими до нього копіями усіх первинних документів на підтвердження реальності господарської операції. При цьому на момент блокування податкової накладної від 13.11.2017 №28 Кабінетом Міністрів України так і не було визначено порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що свідчить про функціонування усього механізму на той момент за рамками правового поля. Пояснив, що ТОВ "Новосанжарський молокозавод" має статус виробничого підприємства, а отже коди товарів на "виході" за визначенням не можуть співпадати з кодами товарів на "вході" і така особливість ведення господарської діяльності у жодному разі не може автоматично свідчити про будь-які порушення чинного законодавства, у т.ч. безтоварність (нереальність) операцій.

13 грудня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача-2 на позов /том 1 а.с. 123-126/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення від 23.10.2018 №963023/40329298 складено за формою, встановленою додатком 2 до Порядку №177, та містить чітко визначену підставу відмови в реєстрації ПН №28 від 13.11.2018, а саме платником податку не надано первинні документи, які підтверджують придбання сировини для виробництва реалізованого товару. Позивачем залишено поза увагою, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, затверджений Порядком №117, включає в себе, первинні документи стосовно всієї господарської операції (починаючи від походження товару/послуг і закінчуючи їх реалізацією).

20 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив ГУ ДФС у Полтавській області /том 2 а.с. 154-163/, у якій зазначено, що на момент блокування податкової накладної від 13.11.2017 №28 Кабінетом Міністрів України так і не було визначено порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що свідчить про функціонування усього механізму на той момент за рамками правового поля. Вказує, що у порушення вимог підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідачем не зазначено у квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, який став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 11:00 08 січня 2019 року.

03 січня 2019 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив ГУ ДФС у Полтавській області /том 1 а.с. 183-184/, у яких зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:0401 та запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК та відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, визначений перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №564 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачено пунктом 4 цього наказу. Вказує, що згідно ЄРПН у податкових накладних на придбання молока коров'ячого, як і у податкових накладних на реалізацію вершків зазначено код УКТЗЕД 0401. Вважає, що позивачем не спростовано доводів про невідповідність обсягів постачання вершків 34% жирності обсягам придбання молока коров'ячого.

Ухвалами суду від 08 січня 2019 року витребувано докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 05 лютого 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Новосанжарський молокозавод" (ідентифікаційний код 40329298) зареєстроване як юридична особа 09.03.2016, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Новосанжарський молокозавод" /том 1 а.с. 189-191/ та станом на 13.11.2017 позивач мав право на здійснення наступних видів діяльності: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний); 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.05.2016 /том 1 а.с. 194/.

23.01.2017 між ТОВ "Новосанжарський молокозавод" (постачальник) з ТОВ Фірма "Апрель" (покупець) укладено договір поставки №5 /том 1 а.с. 22-23/, за умовами якого постачальник зобов'язується у встановлений Договором строк поставити та передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку і на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 цього договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP (Інкотермс-2010): навантаження, доставка (транспортні затрати) здійснюються силами та за рахунок постачальника за адресою/адресами: Полтавська область, смт. Нові Санжари, вул. Петровського, 11. Розвантаження товару здійснюється силами та за рахунок покупця. Згідно пунктами 4.3, 4.5 цього договору ціна товару зазначається у видатковій накладній на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору. Покупець сплачує постачальнику ціну товару за видатковою накладною на умовах 3-х банківських днів.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 р.

На виконання умов договору поставки № 5 від 23.01.2017 покупцем - ТОВ Фірма "Апрель" 13.11.2017 перераховано на поточний рахунок ТОВ "Новосанжарський молокозавод" кошти в сумі 100000,00 грн. як передплату за вершки по договору №5 від 23.01.2017 /том 1 а.с. 24/.

На дату виникнення податкових зобов'язань у позивача, а саме, на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата за товар, що підлягає постачанню - 13.11.2017, ТОВ "Новосанжарський молокозавод" складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 на вершки кількістю 2856,817 кг на загальну суму 100000 грн., в тому числі ПДВ - 16666,67 грн. /том 1 а.с. 28/.

При цьому, ТОВ "Апрель" станом на час виписання податкової накладної було зареєстроване як юридична особа 07.05.1999 /том 1 а.с. 185-188/ та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 02.06.2004 /том 1 а.с. 195-197/.

13.11.2017 постачальником поставлено на адресу покупця ТОВ "Апрель" вершки молочні в кількості 950 кг за ціною 29,17 грн/кг (без ПДВ) на загальну суму 33253,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 5542,30 грн.), що підтверджується видатковою накладною від 13.11.2017 №552 /том 1 а.с. 27/ та товарно-транспортною накладною № 552 /том 1 а.с. 25/.

Наведені господарські операції відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "Новосанжарський молокозавод", на підтвердження чого позивач надав до суду обороти по рахунку 361 за 13.11.2017 /том 1 а.с. 36/ та оборотно-сальдові відомості по рахункам 104, 1521 за листопад 2017 року /том 1 а.с. 39-40/.

29.11.2017 податкова накладна направлена позивачем до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та за результатами розгляду податкової накладної від 13.11.2017 №28 контролюючий орган 30.11.2017 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.16.10" направив ТОВ "Новосанжарський молокозавод" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0401. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2007 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" /том 1 а.с. 29-30, 128/.

ТОВ "Новосанжарський молокозавод" направило контролюючому органу повідомлення від 19.10.2018 №1 /том 1 а.с. 31, 131/ про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, у якому пояснило, що ТОВ "Новосанжарський молокозавод" орендує в ТОВ "Спектрейд" згідно договору оренди від 10.03.2016 №1 адмінбудинок площею 82,3 м.кв., виробничий комплекс з господарськими добудовами загальною площею 977,3 м2, дворище площею 1200 га. ТОВ "Новосанжарський молокозавод" постачає ТОВ "Апрель" згідно договору поставки №5 від 23.01.2017 продукцію власного виробництва.

До вказаного повідомлення від 19.10.2018 №1 позивачем було додано також копії документів /том 1 а.с. 132-151/.

23.10.2018 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №963023/40329298 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 №28 /том 1 а.с. 20-21/.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є "ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків".

Позивач не погодився з рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2018 № 963023/40329298, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2018 № 963023/40329298, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Наказ №567).

Зі змісту квитанції №1 щодо податкової накладної від 13.11.2017 №28, складеної ТОВ "Новосанжарський молокозавод", встановлено, що контролюючим органом сформульовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ №567.

Пунктом 6 Критеріїв встановлено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Проте, у порушення вимог підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідачем не зазначено у квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, який став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Натомість, в якості причин для зупинення реєстрації податкової накладної у вказаній квитанції зазначено наступне: "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0401". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2007 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Відповідно до пункту 1 вказаного переліку, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанції №1 щодо податкової накладної від 13.11.2017 №28 відповідач не зазначив конкретного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання відповідної податкової накладної.

За змістом пояснень представника відповідача ГУ ДФС у Полтавській області у відзиві на позовну заяву встановлено, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з не наданням первинних документів, які підтверджують придбання сировини для виробництва товару у кількості, зазначеній у податковій накладній №28 від 13.11.2017.

Разом з тим, представником позивача надано до суду детальні пояснення із розрахунком кількості сировини, яка використана для виробництва партії вершків, реалізованих по податковій накладній № 28 від 13.11.2017 у кількості 2856,817 кг /том 1 а.с. 207-214/, за змістом якого для виготовлення зазначеної кількості вершків позивачем було придбано у ФГ "Сібарго", СГБК "Радянський", ФГ "Володар-С" у період з 01.10.2017 по 12.11.2017 молока у загальній кількості 32373 кг, що в перерахунку на однопроцентне молоко становить 133341,50 кг, середній процент жиру у вказаних партіях складає 4,12%=133341,50/32373. Із партій придбаного молока, що наведені у розрахунку, позивачем виготовлено 3880,95 кг вершків 34% жирності =(32373 * (4,12-0,05)/ (34-0,05)), 2856,817 кг, з яких поставлено на адресу ТОВ "Апрель", які були оплачені останнім шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 100000,00 грн., після отримання якої позивач направив для реєстрації податкову накладну №28 від 13.11.2017.

На підтвердження вказаних пояснень та на спростування тверджень відповідачів щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам позивач надав суду копії договорів поставки молока, спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної продукції, накладних, товарно-транспортних накладних на підтвердження факту придбання сировини для виробництва вершків молочних - молока коров'ячого власного виробництва ФГ "Сібарго", СГБК "Радянський", ФГ "Володар-С" / том 1 а.с. 1-76, 215-249, том 2 а.с. 1-41/.

Суд не бере до уваги доводи відповідачів про те, що зазначеної вище кількості молока не достатньо для виготовлення вершків з урахуванням іншої податкової накладної №14 від 07.11.2017 /том 2 а.с. 45/, оскільки предмет спору у даній справі не стосується податкової накладної №14 від 07.11.2017, а копії документів, що надані до суду позивачем, повністю підтверджують письмові пояснення представника позивача з посиланням на реквізити спеціалізованих товарних накладних по закупці молока, якими підтверджується факт придбання позивачем молока коров'ячого у кількості, необхідній позивачу для виготовлення вершків згідно податкової накладної №28 від 13.11.2017. При цьому відповідачем не спростовано факт поставки позивачу молока коров'ячого власного від ФГ "Сібарго", СГБК "Радянський", ФГ "Володар-С" у кількості, необхідній для виготовлення партії вершків згідно податкової накладної №28 від 13.11.2017.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

На час подання ТОВ "Новосанжарський молокозавод" до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 19.10.2018 №1 податкове законодавство змінилося.

Так, законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII внесено зміни до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, норму викладено в наступній редакції: "Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Наразі механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок №117).

Аналогічно п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України пункт 15 Порядку №117 надає право платнику податків подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування свої письмові пояснення та документи необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У рішенні комісії ГУ ДФС у Полтавській області від 23.10.2018 №963023/40329298 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано: "ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Судом встановлено, що позивач направив копії документів стосовно господарських операцій, щодо яких була складена податкова накладна від 13.11.2017 №28, а саме: договір поставки, платіжне доручення, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, спеціалізовані накладні на перевезення молочної сировини, Таблиці даних платника податку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отримання вказаних документів контролюючим органом підтверджується квитанцією №2 від 22.10.2018 про доставлення повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній, копія якої наявна в матеріалах справи /том 1 а.с. 32/.

Твердження відповідачів щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам спростовуються договорами поставки молока, спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної продукції, накладними, товарно-транспортними накладними, якими у свою чергу підтверджено факт придбання позивачем сировини для виробництва вершків молочних - молока коров'ячого власного виробництва ФГ "Сібарго", СГБК "Радянський", ФГ "Володар-С" у кількості, необхідній для виготовлення партії вершків згідно податкової накладної №28 від 13.11.2017 / том 1 а.с. 1-76, 215-249, том 2 а.с. 1-41/.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної від 13.11.2017 №28, беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №28 від 13.11.2017, а тому рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 жовтня 2018 року №963023/40329298, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 №28 прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №117 Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже рішення від 23.10.2018 №963023/40329298 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 №28 прийняте Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, а не комісією Державної фіскальної служби України, як вважає позивач.

Відтак, позовна вимога про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.10.2018 №963023/40329298 задоволенню не підлягає.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог про скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.10.2018 № 963023/40329298, натомість, визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 жовтня 2018 року №963023/40329298.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 28 від 13.11.2017, суд виходить з наступного.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13 листопада 2017 року №28, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" (ідентифікаційний код 40329298) 29 листопада 2017 року, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Новосанжарський молокозавод" підлягають задоволенню частково.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" (вул. Святотроїцька, 11, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 40329298) витрати зі сплати судового збору в розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" (вул. Святотроїцька, 11, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 40329298) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 жовтня 2018 року №963023/40329298.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13 листопада 2017 року №28, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" (ідентифікаційний код 40329298) 29 листопада 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод" (вул. Святотроїцька, 11, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 40329298) витрати зі сплати судового збору в розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 15 лютого 2019 року.

Суддя С.С. Сич