
Справа № 520/6601/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницької Катерини Валеріївни, Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича про визнання дій Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницької Катерини Валеріївни, у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу марки «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 19.05.2018 року протиправними, визнання дій Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст..122 КУпАП та складання постанови Серії ЕАА №409869 про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року протиправними, стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1, в якості відшкодування матеріальної шкоди заподіяної в результаті незаконного тимчасово затримання транспортного засобу суму в розмірі 2062,00 грн., стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 20614,40 грн., -
В С Т А Н О В И В:
З позовом до суду Київського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницької Катерини Валеріївни, Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича про визнання дій Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницької Катерини Валеріївни, у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу марки «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 19.05.2018 року протиправними, визнання дій Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст..122 КУпАП та складання постанови Серії ЕАА №409869 про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року протиправними, стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1, в якості відшкодування матеріальної шкоди заподіяної в результаті незаконного тимчасово затримання транспортного засобу суму в розмірі 2062,00 грн., стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 20614,40 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 24.10.2018 року справа була передана для продовження її розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
В судовому засіданні 08.02.2019 року позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що у відповідачів посадових осіб поліції не було правових підстав для складання 19.05.2018 року адмінпротоколу відносно порушенням ним ПДР, за яке передбачена відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП та приймати, відповідно, рішення про примусову евакуацію його транспортного засобу, що спричинило настання у нього матеріальної шкоди в розмірі 2062,00 грн. та моральної шкоди, яка позивачем оцінена в розмірі 10000,00 грн., що скадалась з неможливості користування ним транспортним засобом протягом вихідних днів, а це унеможливило виїзд його на відпочинок з родиної. Представник Відповідача Управління патрульної поліції заперечила проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач таки скоїв порушення ПДР, але не був за це притягнутий до адміністративної відповідальності за спливом строку притягнення, що ж до постанови від 19.05.2018 року, то дійсно, вона була винесена не обґрунтовано, в зв'язку із чим, була скасована рішенням керівника Управління, однак, такі дії не спричинили шкоди позивачу, в тому числі, представник заперечила проти покладання на Управління обов'язку щодо відшкодування понесених витрат позивачем по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Відповідачі посадові особи Управління булми сповіщені належним чином про день, час та місце слухання справи, але не прибули в судове засідання без поважних причин, а тому, на підставі положень ст.205 КАС УКрахїни, суд ухвалив рішення про розгляд справи в такому складі учасників справи.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні факти та обставини:
Відповідачі - Управлдіння патрульної поліції в Одесткій області та посадові особи управління є уповноваженими органами з приводу складання адміністративних протоколів щодо порушення ПДР, виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ухвалювати обов'язкові рішення щодо примусової евакуації транспортних засобів у випадках, передбачених законом, а тому, згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України спори щодо належного виконання ними своїхз повноважень віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
19.05.2018 року гр-н ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «CHEVROLET CRUZE», державний номерний знак НОМЕР_1, 19.05.2018 року, у м.Одесі, по вул. Гаванна, 10, перетнувши дорожню розмітку 1.1, здійснив стоянку, зупинку на перехресті, у зв'язку з чим, 21.05.2018 року лейтенантом поліції Сидоровим А.В. у відношенні правопорушника була винесена постанова серії ЕАА №409869 за ч.3 ст.122 КУпАП.
Згідно листа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 11.06.2018 року №П-1835/ІЛ/13/04/01-18, постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕАА № 409869 від 21.05.2018 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Згідно листа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 31.07.2018 року №П-1835/Ш/13/04/03-18, розгляд провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому була скасована постанова Серії ЕАА № 409869 - закрито.
Відповідно до квитанції ПАТ «ПриватБанк» від 21.05.2018 р. №0.0.1042110009.1 відділення № 13 ЮЖНОГО ГРУ (65033, м. Одеса, вул. Аеропортівська. 29). позивачем ОСОБА_1, на рахунок СПД ОСОБА_5, відповідно до Акту № 3116-6 від 19.05.2018 р.. в якості плати за роботу по доставці на спеціальний майданчик транспортного засобу «CHEVROLET CRUZE». реєстраційний номер НОМЕР_1, сплачено грошові кошти у сумі 1630 грн. Відповідно до квитанції ПАТ «ПриватБанк» від 21.05.2018 р. №0.0.1042110698.1 відділення №13 ЮЖНОГО ГРУ (65033, м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29), позивачем ОСОБА_1, на рахунок Одеської філії ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ». за зберігання -ранспортного засобу «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номер НОМЕР_1, у період 19.05.2018 р. по 21.05.2018 р. на спеціальному майданчику (м. Одеса, вул. Аеропортівська. 29а). сплачено грошові кошти у сумі 432 грн.
Суд не погоджується з діями посадових осіб органу поліції щодо притягнення позивача до відповідальності та прийняттям рішенням про евакуацію його транспортного засобу 19.05.2018 року з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч.ч.2-4 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Приймаючи рішення про примусову евакуацію транспортного засобу позивача марки «CHEVROLET CRUZE» 19.05.2018 року Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницька Катерина Валеріївна виходила з того, що позивач вчинив порушення ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП, оскільки залишений ним транспортний засіб суттєво перешкоджав іншим учасникам дорожнього руху.
В підтвердження цього, Інспектором 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидоровом Андрієм Володимировичем, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст..122 КУпАП було складанно постанови Серії ЕАА №409869 про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року.
Вказана постанова в подальшому, за скаргою позивача, 11.06.2018 року керівником Управління була скасована та справа направлена на новий розгляд. При цьому, на позивача був складений новий протокол про здійснення ним правопорушення, за яке вже не була передбачена відповідальність за ч.3 ст.122 КАС України. Цей пртокол разом з іншими матеріалами був направлений до Київського районного суду м.Одеси, який закрив провадження по справі, в зв'язку із спливом строків притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Таким чином, дії Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст..122 КУпАП та складання постанови Серії ЕАА №409869 про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року, визнані уповноваженою посадовою особою органу поліції протиправними, оскільки ним була скасована зазначена постанова з мотиву незаконності притягнення позивача до відповідальності саме за ч.3 ст.122 КУпАП.
Визнання протиправними дій Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича, а равно й скасування винесеної ним постанови від 21.05.2018 року свідчить про відсутність у Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницької Катерини Валеріївни будь-яких правових підстав для прийняття рішення від 19.05.2018 року щодо тимчасового затримання транспортного засобу марки «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номер НОМЕР_1 та поміщення його на арешт майданчик, оскільки лише за вчинення позивачем порушення за ч.3 ст.122 КУпАП вказаний відповідач мав право прийняти таке рішення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачі посадові особи Управління патрульної поліції вчиняючи дії та приймаючи рішення 19.05.2018 року та 21.05.2018 року стосовно позивача та його транспортного засобу діяли не порядком та у спосіб, визначеними зазначеними вище положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексом України про адміністративні правопорушення, в зв'язку із чим, позовні вимоги про визнання їх дій протиправними підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.
Правовідносини, якими визначається стягнення матеріальної шкоди, врегульовано у ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України (далі ЦК), згідно яких особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є трати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реапьні .битки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено - іошкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної соби, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична, або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивачем надані квитанції про проведення ним оплати вартості евакуації його транспортного засобу та зберігання на арешт майданчику в період з 19.05.2018 року по 21.05.2018 року в розмірі 2062,00 грн.
Відповідно до наведеним вище норм матеріального права вказана шкода вважається судом підтверджена відповідними доказами та прямо витікає з протиправних дій та рішень відповідачів, а тому наявний повний склад деліктного правопорушення.
За вказаних обставин, матеріальна шкода в розмірі 2062,00 грн. підлягає стягненню з Управління патрульної поліції в Одеській області на користь позивача в повному обсязі, в зв'язку із чим, позовна вимога підлягає задоволенню в цій частині повністю згідно положень ч.1 ст.245 КАС України.
Позивач також в позові зазначає, що в результаті протиправних дій відповідача, позивачу також було завдано й моральної шкоди, що виразилась у порушенні запланованих позивачем разом з донькою на неділю ах одів, зокрема поїздку за межі міста, яку останній не мав змоги здійснити у зв'язку із незаконним тимчасовим затриманням транспортного засобу та його евакуації до спеціального тйданчика без будь яких правових підстав для цього, де транспортний засіб перебував з другої половини дня суботи до першої половини дня понеділка включно.
Відповідно до ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, мвданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа азнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнача у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна: 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдааа моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином з урахуванням перенесеного позивачем та членами його родини душевного страждання, викликаного незаконним затриманням транспортного засобу, що призвело до порушення проведення заздалегідь запланованих на неділю з родиною заходів за містом та інших пов'язаних з цим незручностей які зокрема позивач переніс при організації свого розпорядку дня у першу половину дня понеділка за відсутності у нього в користуванні транспортного засобу пересування громадським та іншим попутним транспортом), розмір морального відшкодування за спричинену за таких умов шкоду, останній оцінює у суму 10000 грн.
Разом з тим, позивачем, в порушення положень ч.1 ст.77 КАС України, до позову не надано жодних письмових доказів на підтвердження виникнення у нього моральної шкоди, пов'язаності її виникнення з протиправними діями посодових осіб Управління та підтвердженого розрахунку компенсації такої шкоди.
Відповідно до наведеним вище норм матеріального права вказана моральна шкода вважається судом не підтверджена позивачем відповідними доказами та прямо не витікає з протиправних дій та рішень відповідачів, а тому відсутній повний склад деліктного правопорушення.
За вказаних обставин, компенсація моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. не підлягає стягненню з Управління патрульної поліції в Одеській області на користь позивача, в зв'язку із чим, позовна вимога не підлягає задоволенню в цій частині повністю, згідно положень ч.1 ст.245 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст139 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В позовній заяві представник позивача вказує, що 22.05.2018 року між позивачем та та адвокатом Піроговським В.Ф. було укладено договір про надання правової допомоги без номеру. В зв'язку із підготовкою розглядом справи позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18500,00 грн., що підтверджується корінцями прибуткових квитанцій адвоката без номеру від 22.05.2018 року та від 20.08.2018 року.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням зазначеного, гонорар адвоката за представництво інтересів в суді та надання правничої допомоги повинен включати в себе витрати щодо підготовки справи до розгляду, збору доказів, тощо.
У наданому адвокатом розрахунку (акту виконаних рабіт від 20.08.2018 року) не було належним чином враховано витрачений ним час на вчинення вказаних дій, пов'язаних з підготовкою та розглядом справи, в тому числі по кожному із наведених пунктів із зазначенням періоду надання послуги, фактичного часу, витраченого на її надання, враховуючи наявність сталої судової практики по цій категорії справ, необхідність вчинення саме таких дій адвокатом для вирішення справи (складання фото фіксації, складання скарг, повторних скарг, заяв, клопотань про ознайомлення зі справою, відповідність понесених витрат з розміром позовних вимог позивача (розмір компенсації матеріальної та моральної шкоди всього 12062,00 грн.), кількість судових засідань, в яких прийняв участь адвокат по справі, тощо, а тому суд не погоджується із сумою понесених витрат в розмірі 18500,00 грн., як такою що є повністю об'єктивно підтвердженою належними доказами та розрахунками.
Суд вважає, що справедливим розміром фактично понесених витрат на професійну правову допомогу по цій справі є сума 1000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що оскільки рішенням суду позовні вимоги позивача були задоволені повністю, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з Державного бюджету України на його користь повинен бути стягнутий судовий збір в повному обсязі, тобто в сплаченому при поданні позовної заяви у розмірі 2114,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати дії Інспектора 1-ої роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Березницької Катерини Валеріївни, у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу марки «CHEVROLET CRUZE», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 19.05.2018 року протиправними.
3. Визнати дії Інспектора 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сидорова Андрія Володимировича, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст..122 КУпАП та складання постанови Серії ЕАА №409869 про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 року протиправними.
4. Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3), в якості відшкодування матеріальної шкоди заподіяної в результаті незаконного тимчасово затримання транспортного засобу суму в розмірі 2062,00 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (вул.Ак.Корольова,5, м.Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) сплачений трьома квитанціями №0.0.1053640563.1 від 06.06.2018 року, №0.0.1054420684.1 від 07.06.2018 року, №N0VVD51016 від 21.08.2018 року судовий збір на загальну суму в розмірі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (тисяча) гривень 00 копійок.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 18.02.2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.
.
Судове рішення № 79871870, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/6601/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: