Рішення № 79871653, 08.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року м.Житомир

справа № 240/5746/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представника позивача - Матюхи О.В. (за довіреністю від 17.10.2018);

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 08.02.2019 за реєстровим №1582),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 31073,72 грн, -

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податковий борг у сумі 31073,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми Податкового кодексу України, якими встановлено можливість контролюючого органу звернутися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з платника податків.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ухвалою суду від 16.01.2019 адміністративну справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.02.2019.

Представник позивача в судовому засіданні, 08.02.2019, позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 10 січня 2019 року за вх.№532/19. Окрім того, додатково зазначає, що нарахування пені, відповідно до ст.129 Податкового кодексу України, здійснюється у день фактичного погашення боргу (частини податкового боргу). Оскільки відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків з інформаційної системи "Податковий блок" відповідачем частково сплачувався податковий борг 22.01.2016, 18.02.2016, 30.05.2016, 11.11.2016, 16.06.2017 та 17.10.2017, то з цього дня здійснювалось нарахування пені.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 27.12.2018 (за вх.№25230/18).

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що контролюючий орган не повідомляв позивача про існування податкового боргу зі сплати пені. Вказує, що відповідно до розрахунку пені, який надано позивачем, пеня нараховується на підставі рішення про застосування штрафних санкцій №000240222 від 31.10.2013, отже згідно з положенням ст.101 та ст.102 Податкового кодексу України сплинуло 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, а отже такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а тому у контролюючого органу відсутнє право на вжиття будь-яких заходів щодо стягнення такої суми боргу.

Окрім того, на переконання представника відповідача до строку давності, щодо стягнення суми пені нарахованої контролюючим органом, необхідно застосовувати вимоги Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як платник податків перебуває на обліку у Бердичівській об"єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Згідно з положеннями ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов"язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать, що у відповідача в період, зокрема, з січня 2016 року по листопад 2017 року існував податковий борг, погашення якого здійснювалося частково, а саме 22.01.2016, 18.02.2016, 30.05.2016, 11.11.2016, 16.06.2017 та 17.10.2017 (а.с. 36-40).

Підпунктом 54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до абзацу першого п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підстав акту перевірки №0156/06/30/22 від 21.10.2013 у зв"язку із порушенням п.2.2 та п.2.6 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 №637 відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 62000 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №000240222 від 31.10.2013, яке направлено на адресу відповідача, та відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ним особисто 02.11.2013 (а.с.41).

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до твердження представника відповідача, про те що відповідачу не було відомо про існування податкового боргу.

Згідно з п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов"язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення до суду відповідачем не надано.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У подальшому, у зв"язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов"язання відповідачу, при частковій сплаті податкового боргу в період з 22.01.2016 по 17.10.2017, контролюючим органом було нараховано пеню відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, на загальну суму 31073,72 грн (а.с.8, 28-29).

Відповідно до корінця податкової вимоги Головним управління Державної фіскальної служби у Житомирській області сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" №1516-25 від 03.04.2014 на суму податкового боргу у розмірі 62000 грн (а.с.10).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Контролюючим органом надано до суду відомості з облікової картки платника податків ОСОБА_3, що свідчать про безперервність податкового боргу відповідача з моменту винесення податкової вимоги форми "Ю" №1516-25 від 03.04.2014 (а.с.36-40).

Щодо твердження позивача, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо примусового стягнення такої суми боргу, суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню визначається у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тобто суд приходить до висновку, що сума пені, яка підлягає сплаті платником податків, визначається у день погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу)

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків з інформаційної системи "Податковий блок" відповідачем частково сплачувався податковий борг 22.01.2016, 18.02.2016, 30.05.2016, 11.11.2016, 16.06.2017 та 17.10.2017, тому саме з 22.01.2016 почало здійснюватись нарахування пені.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (пп. 101.2.3 п.101.2 ст. 101).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що оскільки сума податкового боргу, на яку нарахована пеня не визнана безнадійним боргом, то і сума нарахованої на неї пені не може вважатися безнадійним боргом в розумінні статті 101 Податкового кодексу України.

Щодо доводів представника відповідача з приводу застосування строків позовної давності, передбачених Цивільним кодексом України щодо стягнення суми пені, нарахованої контролюючим органом, суд вважає, що вказане твердження є хибним, оскільки положення Податкового кодексу України є нормами спеціального законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на те, що податковий борг підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних та достатніх доказів, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу зі сплати пені з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 31073,72 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) про стягнення 31073,72 грн, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг зі сплати пені в розмірі 31073 (тридцять одна тисяча сімдесят три) грн 72 (сімдесят дві) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 08 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі: 15 лютого 2019 року.