Рішення № 79871630, 06.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р. Справа№0540/7812/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився

від відповідача 1 - Ярова С.Е., довіреність від 05.03.2018 року № 38484/10

від відповідача 2 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області ДФС України /код в ЄДРПОУ 39406028/ шодо неправильного вказання розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, та надбавки за вислугу років в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №127/05-99-05-02-21а, та щодо не зазначення у цій довідці надбавки за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи - 50%, надбавки за умови режимних обмежень - 15% та премії - 130,667%, та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області ДФС України виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах; посадовий оклад - 9303,36грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1480,08 грн., надбавка за стаж служби (50%) - 5392,72 грн., надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи - 50%, надбавка за умови режимних обмежень 15%, премія 130,667%.

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії в частині не застосування для її розрахунку значення 86% від розміру грошового забезпечення, та не виплати перерахованої пенсії в повному обсязі починаючи з 01.01.2018р., та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 86% грошового забезпечення встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р., починаючи з 01 січня 2018 року без обмеження її граничного розміру, та зобов'язати здійснити виплату нарахованої та щомісячно не виплачуваної з вини відповідача пенсії, починаючи з 01.01.2018р., зобов'язати виплатити недоотриману пенсію внаслідок неврахування відповідних надбавок та виплат з 01.01.2018р. по дату прийняття рішення судом за цим позовом, та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області здійснити виплату нарахованої та неотриманої з вини органу, шо призначає та виплачує пенсію, на підставі ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р., з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що він знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугою років на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262- XII від 09.04.1992р. До травня 2018 року пенсія виплачувалася виходячи з таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 2754 грн.; оклад за спеціальним званням (полковник податкової міліції) - 135грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 1155,60 грн.; робота з таємними виробами, носіями, документами 15% - 413,10грн.; надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи 50% - 2022,30грн., премія 130,667% - 3598,57грн., а всього 10078,57 грн. Розмір пенсії становив 86% грошового забезпечення що складало 8667,57 грн. Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року, шо набрала чинності 01.03.2018 року, було змінено розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Донецькій області №127/05-99-05-02-21а від 21 21.03.2018 року, посадовий оклад за посадою з якої його було звільнено на пенсію, на 01.03.2018р. складав - 9300,00 грн., оклад за спеціальним званням - 1480 грн, надбавка за вислугу років 50% - 5390грн., розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії склав - 16 170,00грн. Та при цьому, розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення, хоча до травня 2018р. він складав 86%. Між тим, позивач не погоджується з зазначеним у довідці окладом, окладом за спеціальним званням та відповідно надбавкою за вислугу років, та зазначає, що розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з 01.01.2018року повинен складати - 16175,16 грн. Окрім того, в «перерахованій» пенсії зовсім не враховано надбавку за роботу за таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавку високі досягнення або виконання особливо важливої роботи 50% та премію 130,667% як це враховувалося до травня 2018 року.

Вважає дії відповідача-1 щодо невірного визначення розміру складових грошового забезпечення в довідці для перерахунку пенсії неправомірними та такими, що порушують його майнові інтереси.

Також, зазначає, що до теперішнього часу, після проведення перерахунку розміру пенсії, відповідач 2 так і не здійснив в повному обсязі виплату нарахованої, але не отриманої пенсії. Вважає не виплату відповідачем-2 нарахованої пенсії безпідставною та незаконною.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 0540/7812/18-а та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

02 жовтня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем 1 надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначено, що форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій затверджена у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393». Згідно з затвердженою формою, в довідку для перерахунку пенсії включаються такі види грошового забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та надбавка за вислугу років за посадою на дату перерахунку пенсії (інші види грошового забезпечення в довідку не включаються). Також, за формою довідки вказано, що розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років зазначається за відповідною посадою.

За відповідною посадою «перший заступник Головного управління ДФС» та «полковник податкової міліції» з 01.03.2018 року згідно з наказом ДФС України від 28.02.2018 року № 107 «Про внесення змін до наказу ДФС від 29.01.2018 №52» встановлено посадовий оклад 9300 грн. (додаток 8 до наказу) та розмір надбавки за звання - 1480 грн, (додаток 12 до наказу). Враховуючи те, що з 01.03.2018 року за відповідною посадою першого заступника Головного управління ДФС (податкова міліція) посадовий оклад становить 9300 грн. та розмір надбавки за звання полковник податкової міліції - 1480 грн., відповідно до вимог Постанови № 45, підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 21.03.2018 № 127/05-99-05-02-21а.

На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

04 жовтня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем 2 надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в обгрунтування якого зазначив наступне.

Перерахунок пенсії здійснено з 01.01.2018 року відповідно до вимог чинного законодавства на підставі довідки головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області від 21.03.2018 року № 127/05-99-05-02-21а про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, пенсія після проведення перерахунку складає 10086,29 грн., розмір доплати за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року становить 4930,88 грн. Виплата доплати проведена 17.04.2018 року. Також, вважає безпідставною позовну вимогу щодо перерахунку пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, зокрема надбавок доплат, підвищень, та премій, які зазначені в позові, оскільки Довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №127/05-99-05-02-21а від 21.03.2018 року року дані складові не передбачені, а головне управління не має повноважень самостійно їх включати до грошового забезпечення.

Окрім того, зазначає, що пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводиться з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по Зі грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, отже виплата пенсії позивачу головним управлінням здійснюється своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, зазначив, що Законом України від 27.03.2014 року №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 Закону України № 2262 максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Зазначає, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, що унеможливлює порушення прав позивача. Щодо позовної вимоги про виплату пенсії без обмеження граничним розміром, зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма не визнана не конституційною та підлягає застосуванню.

На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12 жовтня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано відповідь на відзив відповідача-1, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача 1 та зазначає, що у відзиві відповідача нічого не вказано про те, чому розмір посадового окладу та окладу за спеціальне звання для перерахунку раніше призначеної пенсії розраховано невірно. Тобто розрахунок не відповідає порядку встановленому Постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. - «складові грошового забезпечення повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт». Окрім того, зазначає, що право на перерахунок пенсії виникло з 01.01.2018р., а зміни в Постанову КМУ №45 від 13.02.2008р., в тому числі щодо форми довідки для перерахунку розміру пенсії були внесені Постановою КМУ №103 тільки після 21.02.2018р., тобто з моменту виникнення права на перерахунок - з 01.01.2018р. відповідачем 1 повинні були бути враховані ті складові що були дійсними на момент виникнення такого права. Зазначає, що відповідно до Закону України №2262-ХП від 09.04.1992р., для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії, направляються та враховуються лише ті складові що змінилися.

Зважаючи на викладене, позивач вважає що його вимоги законні та обґрунтовані, тому просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

18 жовтня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано відповідь на відзив відповідача-2, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача 2 щодо зниження відсоткового значення щодо розміру пенсії, відповідно до Конституції України. Також, зазначає, що оскільки пенсія в повному обсязі незаконно не виплачується з вини відповідача-2 на протязі року, то його вимога щодо виплати компенсації втрати частини доходу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 грудня 2018 року.

У підготовчому засіданні 05 грудня 2018 року розгляд справи № 0540/7812/18-а відкладено до 26 грудня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 січня 2019 року.

Судове засідання, призначене на 23 січня 2019 року відкладено до 06 лютого 2019 року у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному з 14.01.2019 року.

У судове засідання, призначене на 06 лютого 2019 року з'явився повноважний представник відповідача-1, позивач та повноважний представник відповідача-2 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 29 червня1996 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області), звільнений з посади начальника управління податкової міліції у Миколаївській області.

З 04.10.2005 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З витягу протоколу за пенсійною справою N/A -2271 позивача вбачається, що останньому при обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення:

- посадовий оклад - 2 754,00 грн.,

- оклад за військове звання- 135,00 грн.,

- процентна надбавка за вислугу років 40% - 1155,60 грн.,

- робота з таємн.виробами, носіями док.15%15% - 413,10 грн.

- надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи 50%-2022,30 грн.,

- премія - 130,667%

Всього: 10 078,57 грн.

Основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі - 8667,57 грн.

Вид підвищення або надбавки до пенсії:

Доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації (з 01.10.2012) - 186,00 грн.,

Загальний розмір пенсії щомісячно в сумі: 8853,57 грн.

У зв'язку із надісланням до органу пенсійного фонду нової довідки Головного управління ДФС у Донецькій області про зміну грошового забезпечення від 21.03.2018 року № 127/05-99-05-02-21а, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, з 01 травня 2018 року пенсію ОСОБА_1 перераховано відповідачем з урахуванням сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад 9 300,00 грн.,

- оклад за військове звання 1480,00 грн.,

- процентна надбавка за вислугу років 50 % - 5390,00 грн.,

- премія %

Всього - 16 170,00 грн.

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі: 11319,00 грн.

Підсумок пенсії (з надбавками): 11319,00 грн.

з урахуванням попередньої суми пенсії 8 853,57 грн. та підвищення 1232,72 грн. (50% від 2485,43): 10 086,29 грн.

Як вбачається з витягу пенсійної справи, позивачу донараховано та виплачено доплату на загальну суму 4930,88 грн. за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року (1232,72*4місяці) та поточну суму пенсії у розмірі 10 086,29 грн. в травні 2018 року.

На звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, про перерахунок пенсії, у зв'язку із зміною грошового забезпечення, а також роз'яснено подальшу її виплату, відповідно до постанови № 103.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідачів, а свої права порушеними, з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

В зв'язку з чим, суд розглядає позовну заяву ОСОБА_1 в межах заявлених позовних вимог.

В силу статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними (ст.46 Конституції України).

Отже, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХII (далі - Закон № 2262).

Так, згідно зі статтею 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262 регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок 1).

Відповідно до пункту 23 Порядку 1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку 1 при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один із видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 7 Постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з Додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи (військові комісаріати) готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з Додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до Додатку № 2 до Порядку № 45 довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії має затверджену форму та включає в себе наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років.

У лютому 2018 року Постановою №103 до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області видано довідку № 127/05-99-05-02-21а на ім'я позивача, яка отримана відповідачем-2. Тобто, відповідно до встановленого порядку уповноважений орган, в якому проходив службу позивач, підготував та направив на адресу ГУ ПФУ у Донецькій області довідку про грошове забезпечення, яке підвищилось, включивши до неї розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавку за вислугу років.

Суд зазначає, що вказана довідка відповідає формі довідки, яка встановлена Додатком 2 до Порядку № 45, отримана відповідачем з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 та є чинною. Також встановлено дотримання всіх вимог, передбачених Порядком № 45, необхідних для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу.

При цьому, внесення у дану довідку будь-яких інших складових грошового забезпечення, які особа отримувала під час проходження військової служби та з урахуванням яких їй виплачувалась пенсія до 01.01.2018 року формою вказаної довідки (Додаток 2 до Порядку № 45) не передбачено.

Формою довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії (Додаток 2 до Порядку № 45) передбачено внесення у неї уповноваженим органом, тобто Головним управлінням ДФС у Донецькій області, лише відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років.

Тобто, внесення у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії інших складових грошового забезпечення, які та чи інша особа отримувала під час проходження військової служби та з урахуванням яких їй виплачувалась пенсія до 01.01.2018 року формою довідки не передбачено.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) для перерахунку пенсії не враховуються.

Щодо вимоги позивача про неправильне зазначення відповідачем розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, та надбавки за вислугу років в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №127/05-99-05-02-21а, суд зазначає, що Наказом Державної фіскальної служби України від 29.01.2018 року № 52 (зі змінами внесеними наказом ДФС від 28.02.2018 року № 107 «Про умови праці працівників ДФС та її територіальних органів» внесено з 01.01.2018 року умови оплати праці посадових осіб та працівників органів ДФС, встановлено посадові оклади згідно зі схемами посадових окладів.

Наказом Державної фіскальної служби України від 28.02.2018 року № 107 «Про внесення змін до наказу ДФС від 29.01.2018 року № 52» з метою забезпечення реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», внесено з 01.03.2018 року зміни до наказу ДФС від 29.01.2018 № 52 «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів».

Як встановлено судом, позивач був звільнений 31.08.2005 року з посади першого заступника голови-начальник УПМ ДПА у Миколаївській області.

Як вбачається зі схеми посадових окладів осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС (додаток 8 до наказу ДФС 29.01.2018 № 52 від 28.02.2018 року № 107) першому заступнику начальника Головного управління встановлено посадовий оклад у розмірі 9300,00 грн.

Додатком 12 до наказу ДФС від 28.02.2018 року № 107 встановлено розмір надбавок до посадових окладів за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу податкової міліції ДФС та її територіальних органів за спеціальним званням полковник податкової міліції встановлено розмір надбавки (окладу) у розмірі 1480,00 грн.

Щодо надбавки за вислугу років у розмірі 50%, суд зазначає, що вона є похідною від посадового окладу та надбавки до посадового окладу за спеціальним званням (9300,00+1480,00)*50%, що дорівнює 5390,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем в складеній довідці про розміри грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій відповідно до Постанови №103, всі суми були зазначені відповідно до Постанови №704, в редакції, діючій на момент подання такої довідки.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній на момент прийняття постанови, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Проте, в лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, після прийняття відповідних змін та викладення у новій редакції вищезазначеного пункту 4 Постанови №704, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та діє на даний час, зазначеною нормою встановлено, що з додатків до вищевказаної Постанови №704 для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням використовується лише значення відповідного тарифного коефіцієнту, а не порядок визначення розміру посадового окладу, зазначений в примітках до відповідних додатків, оскільки такий порядок прямо визначений конкретною нормою, а саме пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

В контексті викладеного, суд дійшов висновку про те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області при складанні довідки було дотримано положення діючої постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а отже, будь-яких протиправних дій чи бездіяльності відповідачем-1 не вчинялося.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 86% грошового забезпечення встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р., починаючи з 01 січня 2018 року без обмеження її граничного розміру, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно із пунктом 4 Порядку № 45 та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII (далі Закон №1166-VII), який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 закону 2262-ХІІ викладено в наступній редакції: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно із якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року №21-420а13 та №21-348а13, від 17 грудня 2013 року №21-445а13 та Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію з 04.10.2005 року за вислугу років у розмірі 86 % грошового забезпечення згідно із Законом №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення).

Суд звертає увагу на те, що під час проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови № 704. Водночас, при проведенні перерахунку відповідач не був наділений повноваженнями щодо зміни максимального розміру пенсії, який був обчислений під час призначення пенсії в розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач-2 під час проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії, на підставі довідки Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.03.2018 року № 127/05-99-05-02-21а, протиправно змінив розмір пенсії позивача, обмеживши її максимальний розмір 70% відповідних сум грошового забезпечення.

В контексті викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 виплатити недоотриману пенсію внаслідок неврахування відповідних надбавок та виплат з 01.01.2018р. по дату прийняття рішення, суд вважає необґрунтованою, оскільки судом раніше встановлено, що позивачу при визначенні розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії враховано: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням полковник податкової міліції на підставі довідки від 21.03.2018 року № 127/05-99-05-02-21а про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсії, яка як встановлено судом вище відповідає вимогам Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".

Окрім того, суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України самостійно не визначають розмірів грошового забезпечення, а лише призначають та перераховують пенсії пенсіонерам на підставі документів у передбаченому законодавством порядку.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема у справі К 800/19266/17 від 12.06.2017.

Щодо вимоги позивача здійснити виплату нарахованої та неотриманої з вини органу, шо призначає та виплачує пенсію, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Підставою для перерахунку пенсії позивача є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Вказані підвищення (підвищені розміри окладів та інших складових грошового забезпечення) встановлені постановою № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

01.03.2018 року - момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії.

З огляду на вищезазначене, військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3статті 116 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, а також з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови №103, що кореспондується з приписами ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.

Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказано у рішенні Конституційного Суду України від 19.06.2001 року № 9-рп/2001, зокрема зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Окрім цього, у азб. 5, 6, 10 п.2.1 рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права.

Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомогивстановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першоюстатті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

При вирішенні спірних правовідносин необхідно враховувати й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Суд зазначає, що Постановою №103 змінено механізм реалізації прав військовослужбовців на перерахунок пенсії, що не призвело до зменшення рівня їх соціального забезпечення та до зменшення розміру пенсійних виплат.

Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 року у справі № 818/1076/18 дійшов висновку, що Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-ХІІ, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Тобто ГУ ПФУ в Донецькій області при здійснені перерахунку пенсії позивачу мало керуватись положеннями Постанови КМУ № 103.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача 2 провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її граничного розміру, суд суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені.

Щодо вимоги позивача про нарахування відповідачем компенсації втрати частини грошових доходів, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Згідно статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону. Фактично вимоги позивача з цього приводу заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню.

Що стосується зави про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Крім того, суд відзначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1.ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

Позивач у своїх позовних вимогах просить суд визнати бездіяльність відповідача-2 протиправною, в той час як встановлено судом, що відповідачем-2 вчинено саме протиправні дії щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 86% до 70%.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугою років у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.03.2018 року № 127/05-99-05-02-21а, з урахуванням виплачених сум, з 01 січня 2018 року.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 16.10.2018 року було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. за подання до суду адміністративного позову про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Судові витрати згідно ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ - 13486010) щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 (1ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1) пенсії в частині не застосування для її розрахунку значення 86% від розміру грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ - 13486010) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (1ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1) в розмірі 86% грошового забезпечення встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р., починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ - 13486010) на користь ОСОБА_1 (1ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 06 лютого 2019 року в присутності представника відповідача-1.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.