Вирок № 79869813, 18.02.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/4399/18

Провадження № 1-кп/0285/190/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Нагорнюка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Клечковської М.М.,

прокурора Молюк Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Новоград-Волинський кримінальне провадження № 285/4399/18 (12018060090000516 від 23 квітня 2018 року) по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Жеребилівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, працюючою на посаді обліковця у ФГ "Моя ТЕРРА" (ЄДРПОУ 36229447), неодруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, РНОКПП - НОМЕР_1, раніше судимої:

1) 17 серпня 2018 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень. Штраф сплачено 17.08.2018,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

20 квітня 2018 року, близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, повторно вчинила крадіжку чужого майна потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_1, знаходячись в кімнаті квартири, що за вищевказаною адресою, знаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу, повторно викрала належну ОСОБА_2 куртку в середині якої знаходились наступні речі: мобільний телефон марки «Flу», гроші (в сумі 300 грн.), картка кредитна, посвідчення водія. Після чого викраденим майно розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1500 грн. Також, виявивши в кишені куртки ОСОБА_2 картку «Приватбанку» НОМЕР_2 «Універсальна» незаконно заволоділа останньою, з метою таємного викрадення коштів з даної картки. Крім того, повторно викрала належні ОСОБА_3 особисті речі, а саме: куртку в кишені якої знаходився мобільний телефон марки «Samsung», після чого викраденим майно розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 251,67 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 зателефонувала знайомому ОСОБА_4 та попросила останнього зняти кошти з карти «Приватбанку «Універсальна»», якому повідомила, що банківська картка належить їй. Того ж дня, без відриву у часі, ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_1, зняв з картки «Приватбанку» НОМЕР_2 «Універсальна» грошові кошти в сумі 3900 грн. та в подальшому передав їх та картку «Приватбанку» НОМЕР_2 «Універсальна» ОСОБА_1, якими остання розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 3900 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю, дала покази, підтвердила обставини скоєння кримінальних правопорушень, викладених в установочній частині вироку, щиро розкаялася у вчиненому.

Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Від потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли письмові заяви про проведення судового розгляду по суті без їх участі. Претензій до обвинуваченої не мають, цивільний позов заявляти не бажають, при призначенні обвинуваченій покарання покладаються на розсуд суду (а.с. 14, 15).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченою не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченій ОСОБА_1 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченої ОСОБА_1 та її умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом, кваліфікує за ч. 3 ст. 357 КК України.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій, суд враховує те, що обвинувачена раніше судима до покарання у виді штрафу, штраф сплатила в повному обсязі, вину визнала, розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завданий збиток, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, потерпілі не наполягають на суворому покаранні обвинуваченої.

Враховуючи вищевикладене, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_1 покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у вигляді позбавлення волі, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченої, позитивні характеристики з місця проживання та роботи, її молодий вік, відношення до скоєного, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, позицію потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні обвинуваченої,суд приходить до висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_1 не є особою, небезпечною для суспільства, а тому її виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення її від відбування основного покарання з випробуванням.

Крім того, ОСОБА_1 засуджена 17 серпня 2018 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень. Злочин за даним вироком ОСОБА_1 вчинила 20.04.2018, тобто до засудження за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, покарання призначене за зазначеними вироками, слід допустити до самостійного виконання, що узгоджується з позицією викладеною в абзаці 4 п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Арешт на майно обвинуваченої не накладався.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів вирішено судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді 1-го року обмеження волі.

ЇЇ ж визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 2-х років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1від відбування призначеного судом основного покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засуджену наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК, ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене за цим вироком та покарання призначене за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17.08.2018 у виді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень, виконувати самостійно.

Запобіжний захід засудженій не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 858 гривень судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи (акт № 643/18-25).

Речові докази:

- чоловічу куртку чорного кольору, яка передана потерпілому ОСОБА_2 під розписку на відповідальне зберігання, мобільний телефон марки «Samsung» та шкіряну чоловічу куртку чорного кольору, що передано потерпілому ОСОБА_3 під розписку на відповідальне зберігання - залишити відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий :