Ухвала суду № 79868753, 18.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

18 лютого 2019 р. Справа № 120/424/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

18.02.2018 Державною установою "Ладижинська виправна колонія (№39)" через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - постанови Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами № ВН 2050/197/АВ/П/ТД-ФС від 09.01.2019. Заява мотивована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Статтею 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Як вбачається із поданої заяви, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №120/424/19-а за позовом Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ВН 2050/197/АВ/П/ТД-ФС від 09.01.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 6478020,00 гривень.

В поданому до суду клопотанні представник позивача вказав, що виконання постанови Управління Держпраці у Вінницькій області № ВН 2050/197/АВ/П/ТД-ФС від 09.01.2019 створює реальну загрозу ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в майбутньому, оскільки відповідачем можуть бути вчинені дії щодо реалізації оскаржуваної постанови до вирішення даної адміністративної справи, що, в свою чергу, створить реальну очевидну небезпеку та складність у подальшому, без вжиття таких заходів, відновити права, свободи та інтереси позивача.

Крім того суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову створить перешкоди у досягненні балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони в тому рахунку із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому, тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновків, що невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - постанови Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами № ВН 2050/197/АВ/П/ТД-ФС від 09.01.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, в подальшому може істотно ускладнити чи навіть унеможливити відновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, на думку суду, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в :

Клопотання представника позивача задовольнити.

Зупинити дію постанови Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами № ВН 2050/197/АВ/П/ТД-ФС від 09.01.2019, - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна