Постанова № 79868685, 25.01.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13181/18

Категорія 102

2-а/295/11/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представників відповідача Максимчук М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Богунському районному суді м. Житомир справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова про визнання протиправним та скасування окремих положень наказу начальника Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова № 286 від 13 липня 2018 р.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ЖВІ № 286 від 13.07.2018 року «Про результати службового розслідування щодо фактів порушень, допущених під час подання електронних декларацій за 2017 рік» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження. В обґрунтування позову зазначив, що наказом начальника Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова «Про електронне декларування у 2018 році» № 107 від 14.02.2018 мене, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії наукового центру ЖВІ майора ОСОБА_1, зобов'язано подати до 19.03.2018 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік станом на 31.12.2017. Відповідно до частини другої статті 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, неухильно виконано отриманий наказ у зазначений термін. Наказом начальника ЖВІ «Про результати службового розслідування щодо фактів порушень, допущених під час подання електронних декларацій за 2017 рік» № 286 від 13.07.2018 на позивача за порушення вимог статей 11, 16, 26 Статуту накладено дисциплінарне стягнення - зауваження. Вважає, що правопорушення не вчиняв, а накладене дисциплінарне стягнення є безпідставним, даний наказ протиправним, виданим за межами компетенції суб'єкта владних повноважень та порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройний Сил України та інших нормативних актів Міністерства оборони України, таким, що не відповідає нормам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», і підлягає скасуванню з наступних підстав: Вимоги статей 11, 16, 26 Статуту, які можуть стосуватися подання електронних декларацій, я не порушував, службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених мені за посадою, виконував на належному рівні, правопорушень, за які міг би бути притягнений до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності згідно із законом не вчиняв. Розслідування, за результатами проведення якого накладено стягнення, стосувалося фактів порушень, допущених під час подання електронних декларацій за 2017 рік. Категорії осіб, які є суб'єктами декларування, визначено у Законі, але до жодної із таких категорій він не належить, тому подавати електронну декларацію не зобов'язаний. Та вважає, отже не можу допускати порушення норм законодавства України у частині подання електронних декларацій, дія яких на мене не поширюється. Під час проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення порушено низку вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608. Зокрема: згідно зі ст. 45 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Однак про обов'язки служби позивачу не нагадувалося, а одразу накладено дисциплінарне стягнення; згідно зі ст. 98 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Однак до мого відома не довели у чому полягає порушення мною військової дисципліни, особливо порушення вимог статті 26 Статуту, що не дало змогу зрозуміти суті правопорушення і подати свої заперечення; згідно абзацу другого пункту 11 розділу III Порядку розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Однак мій безпосередній начальник участі у розслідуванні не приймав; згідно пункту 5 розділу V Порядку у разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службовою розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші та долучається до акта службового розслідування. Однак мені як учаснику розслідування така змога не надавалась; згідно пункту 6 розділу VI Порядку про прийняте рішення повідомляється військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав викладене в позові, вважає, що стягнення, яке накладено на нього є неправомірним та просить задовольнити позов та скасувати відносно нього даний наказ начальника ЖВІ № 286 від 13.07.2018 року «Про результати службового розслідування щодо фактів порушень, допущених під час подання електронних декларацій за 2017 рік» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Представник Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова - Максимчук М.П. позовні вимоги не визнав та зазначив, що жодних порушень вимог під час проведення службового розслідування та винесення наказу не було, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Поряд з цим, відповідно до Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року усі громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах військових частин, кораблів, органів військового управління, устав, організації, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, що в свою чергу вказує на те, що відповідні військовослужбовці є військовими посадовими особами. Поряд з цим, військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно з законодавством. Одночасно, враховуючи описи Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хабарництво" від 26.04.2002 N 5 до адміністративно-господарських функцій належить обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо), та до адміністративно-розпорядчих функцій належать обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Також, відповідно до ст. 123 Конституції України створено Прокуратуру України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначається законом. Одночасно з цим, відповідно до абзацу 12 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно ст. 45 вказаного Закону визначено, обов'язок осіб, що зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається національним агентством. Що в свою чергу, вказує на те, що військові посадові особи Збройних Сил України повинні подавати декларації, що передбачені Законом. Поряд з цим, дія розділу VII цього Закону не поширюється військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 зазначеного Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та або цивільно-правову відповідальність. Правопорушенням, пов'язаним з корупцією є діяння, ще не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконання вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціального уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування у Збройних Силах України проводиться у і відповідності до наказу Міністра оборони України №608 від 21.11.2017 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», де визначено механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або допустили правопорушення.

Ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» військовою прокуратурою Житомирського гарнізону було проведено прокурорську перевірку додержання посадовими особами Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Закону України «Про запобігання корупції» в частині своєчасності подання електронних декларацій, достовірності та повноти їх заповнення.

Згідно даної перевірки встановлено дрібні порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині правильності та повноти інформації, яка зазначалась декларантами в поданих ними електронних деклараціях та внесено відповідне подання в порядку ч. З ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», яке в свою чергу направлено для проведення службової перевірки на адресу начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова саме, де зазначено, що один із військовослужбовців, майор ОСОБА_1, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, у поданій деклараціях за 2017 рік, не вказав відомості про використання ним нерухомого майна (оренди житлових приміщень чи будь якого іншого права користування, незалежно від форми укладення правочину).

На виконання вимог ст. 65 Закону України та подання військового прокурора Житомирського гарнізону начальником Житомирського військового інститут імені С.П. Корольова призначено та проведено службове розслідування. За результатами проведено службового розслідування майора ОСОБА_1 за порушення вимого ст. 11, 16 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме за порушення Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», неякісно виконаного розпорядження начальника Житомирського військового інституту щодо правильності та своєчасності подачі декларації за 2017 рік та неякісне виконання обов'язків передбачених вище вказаних нормативно-правових актів відповідно до вимог ст. 26 Статуту внутрішньої служби та 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «зауваження».

Під час проведення службового розслідування, у майора ОСОБА_1 було відібрано пояснення під час відібрання якого останньому було повідомлено підстави та предмет проведення службового розслідування та попереджено останнього про наслідки проведеного службового розслідування.

Відповідно до вимог п.5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 має військове звання «майор» та відповідно до покладених на нього функціональних обов'язків старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії видової розвідки та космічних систем науково-дослідного відділу спеціальних систем озброєння наукового центру, які затверджено начальником Житомирського військового інституту 30.12.2017 року на останнього покладаються адміністративно-розпорядчі функції, а саме брати участь у рецензуванні наукових робіт, статей, доповідей, дисертацій, кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів, задач), результатів наукових досліджень, у тому числі й тих, що одержані в інших вищих навчальних закладах та науково-дослідних установах; залучатись до керівництва кваліфікаційними роботами (проектами), в межах встановленого навантаження, провадження наукових досліджень у навчальному процесі військового інституту; правильно визначати гриф секретності документів та інших матеріальних носіїв інформації, дотримуватись правил користування ними, порядку їх обліку та зберігання», що вказує на те, що майор ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та повинен відповідно до Конституції та Закону подавати електронні декларації до 1 квітня за минулий рік.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного та обставин справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволення не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 9, 19, 72, 77, 99, 242-246, 268-272, 286 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова про визнання протиправним та скасування окремих положень наказу начальника Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова № 286 від 13 липня 2018 р., відмовити.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.01.2019 року.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І.Г. Перекупка